ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2015 р.

м.Одеса

Справа № 2а-7089/10/1570

Категорія: 12.3

Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства надзвичайних ситуацій України, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Самостійної пожежної державної частини - 28, про визнання дій протиправними, скасування п. 26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року, стягнення грошової допомоги та моральної шкоди, взяття на судовий контроль виконання рішення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА _2 звернувся з адміністративним позовом до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Самостійної пожежної державної частини 28, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області.

Позивач просив суд: визнати неправомірними дії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо розрахунку та виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності; скасувати п.26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, у частині визнання розміру одноразової грошової допомоги у сумі 26400,00 грн., визнавши розмір одноразової грошової допомоги у сумі 64247,04 грн.; стягнути з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 38247,04 грн.; стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на відшкодування матеріальної шкоди 38247,04 грн. та моральної шкоди 10000,00 грн.; взяти на судовий контроль виконання судового рішення по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пунктом № 26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту було вирішено виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у сумі 26400,00 грн. Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача, та вважає, що воно має бути скасовано, оскільки сума одноразової грошової допомоги у розмірі грошового забезпечення за останньою посадою на час звільнення складає 64247,04 грн.

За таких обставин позивач вважає, що відповідач - Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області повинно доплатити йому суму одноразової грошової допомоги у розмірі 38247,04 грн.

Крім того, на думку позивача, не сплативши своєчасно одноразову грошову допомогу Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області повинні сплатити йому матеріальну шкоду у розмірі 38247,04 грн. у зв'язку з збільшенням прожиткового мінімуму та ростом інфляції, та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн. у зв'язку з неможливістю поновити стан здоров'я та небажанням виправити становище щодо виплати одноразової допомоги у повному обсязі.

Представники відповідачів, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Представники відповідачів, Самостійної пожежної державної частини 28 та Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеські області, до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо розрахунку та виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.

Скасовано п.26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в частині визнання розміру одноразової грошової допомоги у сумі 26400 (двадцять шість тисяч чотириста) грн. 00 коп., визнавши розмір одноразової грошової допомоги у сумі 64247 (шістдесят чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 04 коп.

Стягнуто з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області на користь ОСОБА_2 доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 37847 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок сім) грн. 04 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області із вказаним рішенням не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Міністерством надзвичайних ситуацій на зазначену постанову також подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить змінити оскаржувану постанову задовольнивши заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Міністерства надзвичайних ситуацій України, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області задоволенню не підлягають, а апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 року адміністративний позов було зобов'язано Головне управління МНС України в Одеській області провести розрахунок та сплатити ОСОБА_2 надбавку за роботу в ізолюючих протигазах за період з 1999 року до 01.01.2005 року, зобов'язано Ізмаїльське районне управління ГУ МНС України в Одеській області провести розрахунок та сплатити ОСОБА_2 надбавку за роботу в ізолюючих протигазах за період з 01.01.2005 року до 01.01.2007 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 року зазначені судові рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2010 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.08.2012 року були скасовані в частині відмови у задоволенні позову щодо перерахунку одноразової грошової допомоги та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

12.03.2015 року Одеський окружний адміністративний суд своєю ухвалою прийняв справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження.

В уточненому адміністративному позові позивач просив визнати неправомірними дії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області, Ізмаїльського районного управління Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області щодо розрахунку та виплати у повному обсязі одноразової грошової допомоги уразі настання інвалідності; скасувати п.26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, у частині визнання розміру одноразової грошової допомоги у сумі 26400,00 грн., визнавши розмір одноразової грошової допомоги у сумі 64247,04 грн.; стягнути з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 38247,04 грн.; стягнути з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на відшкодування матеріальної шкоди 38247,04 грн. та моральної шкоди 10000,00 грн.; взяти на судовий контроль виконання судового рішення по справі.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 12.11.2007 року ОСОБА_2 була надана третя група інвалідності зі ступенем втрати працездатності 25% та встановлено, що травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 не придатний до військової служби у мирний час та обмежено придатний до служби у воєнний час відповідно до свідоцтва про хворобу № 929/2, що видане за результатами проведення медичного огляду позивача.

Постановою Центральної лікарсько-експертної комісії Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи встановлено, що на підставі протоколу засідань цієї комісії від 25.01.2008 року № 65 захворювання ОСОБА_2 пов'язане з проходженням служби.

На підставі вищевказаного, Наказом управління МНС України в Одеській області від 23.11.2007 року № 136 ОСОБА_2 був звільнений у запас Збройних сил з посади начальника караулу 28-ї самостійної державної пожежної частини Болградського районного відділу з 26.11.2007 року.

За таких обставин комісія з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поранення (контузії травми, або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту вирішила виплатити ОСОБА_2 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» одноразової грошової допомоги в сумі 26 400,00 грн. згідно з протоколом № 7 засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поранення (контузії травми, або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту від 31.01.2008 року.

Наказом управління МНС України в Одеській області від 18.02.2008 року № 39 «Про виплату грошової допомоги» визначено, що ОСОБА_2 має право на одноразову грошову допомогу у розмірі 26 400,00 грн.

Вказана сума грошової допомоги була перерахована Управлінням МНС України в Одеській області до Болградського відділення №6777 ВАТ «Державний ощадний банк України» з призначенням платежу: перерахунок одноразової грошової допомоги для ОСОБА_2, що підтверджується платіжним дорученням № 482 від 21.04.2008 року.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 23 Закону України «Про пожежну безпеку» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного особі рядового чи начальницького складу державної пожежної охорони під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, пов'язаного з виконанням службових обов'язків, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» особам рядового і начальницького складу та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання службових обов'язків грошова допомога виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» розмір одноразової грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної 100-відсоткової надбавки, передбачених Указами Президента України від 4 жовтня 1996 р. № 926 та від 29 січня 1999 р. № 98 і постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1999 р. № 1223) за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день втрати працездатності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.

Колегією суддів встановлено, що для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 були враховані такі види грошового забезпечення: оклад за військовим званням, посадовий оклад, відсоткова надбавка за вислугу років та 100 відсоткова надбавка, що разом складає 550,00 грн. відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення.

Відповідно до п.2 Постанови Кабінету міністрів України від 11.07.2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту» зобов'язано Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи здійснювати згідно з цією постановою виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, що сталися після 1 січня 2007 р., за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для утримання Міністерства.

За таких обставин ОСОБА_2 була виплачена допомога у розмірі 26400,00 грн. (550,00 грн. (розмір грошового забезпечення за останнім місцем роботи) * 48 місяців = 26400,00 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно помилковості зазначених дій та рішень відповідачів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено елементи грошового забезпечення, які визначаються інакше, ніж в Постанові Кабінету міністрів України від 11.07.2007 року № 908 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту».

Згідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, для обчислення суми одноразової грошової допомоги позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 11.02.2014 року по справі № 21-495а13, від 04.03.2014 року по справі № 21-31а14.

Таким чином, відповідачі при виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 повинні були вірно вирахувати розмір його грошового забезпечення.

Відповідно до грошового атестату № 11, довідки про додаткові види грошового забезпечення з листопада 2005 року по жовтень 2007 року та розрахунку виплати вихідної допомоги розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 на дату звільнення складав 1338,48 грн., що включає в себе посадовий оклад 105,00 грн., оклад за звання 115,00 грн., вислуга років 55,00 грн., надбавка 275,00 грн., особливі умови 110,00 грн., безперервна надбавка 198,00 грн. та премія 480,48 грн.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідачі повинні були сплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 64247,04 грн. (1338,48 грн. (розмір грошового забезпечення) * 48 місяців = 64247,04 грн.).

За таких обставин колегія суддів вважає, що п.26 протоколу № 7 від 31.01.2008 року засідання комісії з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в частині визнання розміру одноразової грошової допомоги у сумі 26400,00 грн. підлягає скасуванню з визначенням розміру одноразової грошової допомоги у сумі 64 247,04 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на відшкодування матеріальної шкоди 38247,04 грн., моральної шкоди 10000,00 грн. та взяття на судовий контроль виконання судового рішення по справі, то суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення моральної шкоди.

Вимоги про стягнення з Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на відшкодування матеріальної та моральної шкоди позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму та ростом інфляції, та у зв'язку з неможливістю поновити стан здоров'я та небажанням виправити становище щодо виплати одноразової допомоги у повному обсязі, відповідачі повинні сплатити йому матеріальну шкоду у розмірі 38247,04 грн. та моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника. Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають.

Таким чином, судом вірно встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги позивача не підлягає індексації. Разом з тим, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що позивачем було обрано невірний спосіб захисту своїх прав щодо стягнення з відповідачів матеріальної шкоди.

Стосовно заявлених вимог про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків

Згідно п.5 зазначеної Постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що наведене позивачем вираження моральних страждань має загальний характер та не має прямого зв'язку із обставинами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. При цьому приймаються до уваги доводи апелянта ОСОБА_2 про те, що йому були спричинені моральні страждання які, зокрема, виявилися у неможливості своєчасного лікування, повноцінного харчування, належної реабілітації для подальшого працевлаштування через відсутність достатніх грошових коштів, які, в свою чергу, не були отримані ним через неправомірні рішення відповідачів.

Проаналізувавши зазначені обставини, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди та оцінює заподіяну моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, яку стягує з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області на користь ОСОБА_2

Стосовно позовної вимоги про взяття на судовий контроль виконання судового рішення по справі колегія суддів зазначає, що така вимога не відповідає положенням ч.4 ст.105 КАС України, а тому не підлягає задоволенню. Необхідності встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення або встановлювати строк для подання відповідачами до суду звіту про виконання постанови колегією суддів не вбачається.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Відповідачі, які є суб'єктами владних повноважень, свої позиції суду не доказали та не обґрунтували. При цьому апелянт ОСОБА_2 свою позицію доказав та обґрунтував частково.

Оскільки висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вимог позивача стосовно стягнення моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В А :

Апеляційні скарги Міністерства надзвичайних ситуацій України, Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області залишити без задоволення, ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Ухвалити у справі в цій частині нову постанову якою частково задовольнити позовні вимоги.

Стягнути з Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Одеській області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 29.10.2015 року.

Головуючий : О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький