open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 825/3475/15-а
Моніторити
emblem
Справа № 825/3475/15-а
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /22.06.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /12.05.2020/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /12.05.2020/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.03.2020/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /30.03.2020/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2020/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /15.01.2020/ Чернігівський окружний адміністративний суд Рішення /15.01.2020/ Чернігівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2019/ Чернігівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.11.2019/ Чернігівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.11.2019/ Чернігівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /29.10.2015/ Чернігівський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.10.2015/ Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 жовтня 2015 року м. Чернігів Справа № 825/3475/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бородакіної С.В.,

суддів Кашпур О.В., Житняк Л.О.,

за участю секретаря Гайдука С.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -

В С Т А Н О В И В:

19.10.2015 ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС та просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Чернігівської митниці ДФС № 590-О від 23 вересня 2015 року про його звільнення з посади заступника начальника митного посту «Грем’яч» Чернігівської митниці ДФС;

- зобов'язати Чернігівську митницю ДФС поновити його на посаді заступника начальника митного посту «Грем’яч» Чернігівської митниці ДФС;

- стягнути з Чернігівської митниці ДФС на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 24 вересня 2015 року і до моменту фактичного поновлення на роботі;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_3 заборони, передбаченої ч. З ст. 1 Закону України «Про очищення влади».

Представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що позовні вимоги мотивовані невідповідністю застосованих при звільненні позивача норм Закону України “Про очищення влади” Конституції України. При цьому позивачем вказано, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за конституційним поданням Верховного Суду України та 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень Закону України “Про очищення влади”. На думку сторони позивача, результати розгляду справи за вказаним конституційним поданнями матимуть значення для розгляду адміністративної справи, а тому провадження у справі № 825/3475/15-а слід зупинити.

Представник Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці Державної фіскальної служби не заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Надавши оцінку мотивам клопотання, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що оскаржуваним у справі наказом Чернігівської митниці ДФС від 23.09.2015 № 590-О ОСОБА_3 звільнено із посади заступника начальника митного посту «Грем’яч» Чернігівської митниці ДФС згідно п. 3 ч. 4 ст. 3, ч. 3 ст. 1 Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 № 1682-VІІ та на підставі п. 7-2 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Визначаючись щодо наявності передбачених процесуальним Законом підстав для зупинення провадження у справі, суд зазначає, наступне.

В силу норми п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Встановлено, що на розгляді Конституційного Суду України перебуває справа за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів (ухвалою колегії суддів КСУ об'єднано в одне конституційне провадження), щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 № 1682-VII, в тому числі і ч. 3 ст. 1, ч. 4 ст. 3 вказаного закону (http://www.ccu.gov.ua/uk/publish/article/271213).

Інформація, що міститься на офіційному веб-сайті суду вважається достовірною, оскільки згідно п. 5 Параграфу 58 Глави 9 Розділу III Регламенту Конституційного Суду України, рішення, висновки Конституційного Суду України, ухвали Конституційного Суду України про припинення конституційного провадження (розгляду) та про відмову у відкритті конституційного провадження у справах розміщуються на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України.

Згідно ч. 2 ст. 61 Закону України “Про Конституційний Суд України” від 16.10.1996 № 422/96-ВР, Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

Закони, інші правові акти, їх окремі положення, визнані рішенням Конституційного Суду України такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення (частина друга статті 152 Конституції України).

У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними (ч. 3 ст. 61 вказаного Закону).

Згідно ч. 2-3 ст. 70 Закону № 422/96-ВР, у разі необхідності Конституційний Суд України може визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки їх виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, додержання висновку.

Конституційний Суд України має право зажадати від органів, зазначених у цій статті, письмового підтвердження виконання рішення, додержання висновку Конституційного Суду України.

Згідно ч. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 року у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що у випадку визнання неконституційним окремих норм Закону України “Про очищення влади” такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Проте, як зазначалося, Конституційний Суд вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, в тому числі щодо зміни правового регулювання певних суспільних відносин.

При цьому необхідно звернути увагу і на те, що визнання неконституційними великої кількості норм Закону України “Про очищення влади” за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності їх Основному Закону може призвести до порушення його логіки і структури, зумовить появу прогалин у ньому. У зв'язку із цим, може виникнути необхідність вжиття додаткових заходів щодо забезпечення виконання прийнятого Рішення. Додаткові заходи, у свою чергу, можуть стосуватися внесення змін до чинного Закону № 1682-VII.

Виходячи із зазначеного, за результатами розгляду конституційних подань щодо Закону України “Про очищення влади” правове регулювання суспільних відносин пов'язаних із проведенням очищення влади (люстрації) в залежності від рішення Конституційного Суду може змінитися. Вказане підтверджує висновок про неможливість розгляду даної адміністративної справи до набрання законної сили рішенням Суду конституційної юрисдикції у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України. Тому, правовою підставою для зупинення провадження у справі слід вважати п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України.

Згідно ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (п. 25 рішення від 18.07.2006 за заявою № 63566/00 Проніна проти України) зазначив про недопустимість ігнорування національними судами важливого аргументу заявниці щодо неконституційності положення закону.

Тому, в контексті наведеного, обґрунтованим вважається судове рішення, у мотивувальній частині якого надано відповідь на усі істотні доводи сторін спору.

Проте, суд при розгляді даної справи не в змозі ані підтвердити ані спростувати аргументи позивача про неконституційність окремих норм Закону України “Про очищення влади”, оскільки суд загальної юрисдикції не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними норми Закону, так як це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”).

Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України “Про Конституційний суд України”, Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Прийняття рішень про визнання неконституційними норм Закону № 1682-VII відноситься до виключної компетенції Конституційного Суду України.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України, до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 № 1682-VII. Тому, клопотання представника позивача слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 156, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про зупинення провадження у справі № 825/3475/15-а задовольнити повністю.

Зупинити провадження у справі № 825/3475/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку до прийняття рішення Конституційним Судом України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України “Про очищення влади” від 16.09.2014 № 1682-VII.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя С.В. Бородавкіна

Судді О.В. Кашпур

ОСОБА_4

Джерело: ЄДРСР 52939997
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку