ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2009 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

судді - Муратової С.О.

при секретарях - Носач О.Ю., Гресс Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту припинення шлюбу, -

встановив:

03.03.2009 до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1, який просить встановити факт припинення шлюбу між ним та ОСОБА_2 у день набрання чинності рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.01.1995 у справі № 2-865/8, а саме -11.02.1995, вказуючи, що за реєстрацією шлюбу він звернувся до Відділу РАЦС Київського районного управління юстиції м. Харкова 10.12.2004, йому було видано свідоцтво про розірвання шлюбу. Вказує, що опис свідоцтва про розірвання шлюбу затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2002 за № 1367, відповідно до якої, бланку не передбачено зазначення дати припинення шлюбу. Зазначає, що відсутність у свідоцтві про розірвання шлюбу запису про дату його припинення істотно обмежує його цивільні права, через відсутність документального підтвердження дати припинення шлюбу з ОСОБА_2 він не має можливості придбати будь-яке нерухоме майно, укладати договори іпотечного кредитування та інше, тому він звертається до суду заявою про встановлення юридичного факту припинення шлюбу, враховуючи, що від встановлення цього факту залежить виникнення та можливість реалізації його особистих прав , а також те, що іншим шляхом отримати документи про дату припинення шлюбу неможливо.

В судове засідання заявник, зацікавлена особа не з’явилися, повідомлялись належним чином про день, час, місце розгляду справи.

Представник заявника ОСОБА_1 – ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 17.09.2008, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шеренковим В.О, та зареєстрованою в реєстрі за № 2492 (а.с. 7), надав до суду письмову заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності та постановити по справі заочне рішення, вказуючи про обізнаність з правовим наслідками постановлення заочного рішення (а.с. 29).

Зацікавлена особа ОСОБА_2, за відомостями адресно-довідкового бюро станом на 20.02.2009 місце проживання якої зареєстровано з 21.02.1997р. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6), телеграму та поштові повідомлення суду не отримала (а.с. 12, 13, 17-18, 21-22); в подальшому повідомлялася про час і місце судового розгляду справи через засоби масової інформації, а саме через оголошення в газеті „Слобідський край” № 55 (21244) від 16.05.2009 на сторінці 16 про необхідність її явки в судове засідання (а.с.30), причину своєї неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, зацікавлена особа ОСОБА_2 не з’явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 235 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди повноваженого представника заявника суд ухвалює заочне рішення, при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступного.

Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту в порядку окремого провадження є кінцевою метою для суду і осіб, що беруть участь у справі.

Судом достовірно встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.01.1995 по цивільній справі № 2-865/8 за 1995рік задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, шлюб між ОСОБА_2, 1956 року народження, та ОСОБА_1, 1956 року народження, зареєстрований 11.12.1976 відділом ЗАГС м. Вільнюса, актовий запис № 4540, розірвано, дітей: доньку ОСОБА_3, 1981 року народження, та сина ОСОБА_5, 1987 року народження, залишено на виховання ОСОБА_1 (а.с. 4).

Згідно довідки від 25.05.2009 голови Київського районного суду м. Харкова, цивільна справа № 2-865/8-1995 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу знищена згідно акту від 09.12.2002 за строком зберігання, рішення по справі зберігається в архіві суду (а.с. 32).

Вказане рішення суду постановлено під час дії ЦПК УРСР, введеного в дію з 01.01.1964 Законом Української РСР від 18.07.1963, який втратив чинність з 01.09.2005, згідно з ЦПК України від 18.03.2004 N 1618-IV.

В статті 231 ЦПК України від 01.01.1964, із змінами, внесеними до цієї статті згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 23.01.81 N 1461-X; Законом України від 15.12.92 р. N 2857-XII в редакції, передбачалися умови набрання рішенням суду законної сили. Так, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження і внесення касаційного подання прокурора, якщо воно не було оскаржене і на нього не внесено касаційного подання. В разі подачі касаційної скарги або внесення касаційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом касаційної інстанції. Рішення Верховного Суду України набирають законної сили негайно після їх проголошення.

Статтею 291 ЦПК України від 01.01.1964, із змінами, внесеними до цієї статті згідно з указами Президії Верховної Ради Української РСР від 15.10.73 N 2135-VIII, від 23.01.81 р. N 1461-X; законами України від 15.12.92 р. N 2857-XII, від 24.02.94 р. N 4018-XII, передбачалися строки касаційного оскарження і внесення касаційного подання прокурора, зокрема, касаційні скарги на рішення районних (міських) судів могли бути подані протягом десяти днів з наступного дня після проголошення рішення. В такий же строк могло бути внесено касаційне подання прокурора.

Про такий же 10-ти денний строк оскарження рішення зазначено безпосередньо в даному рішенні суду від 10.01.1995.

Свідоцтво про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 видане 10.12.2004, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 10.12.2004 зроблено запис за № 653відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова (а.с. 5).

Відповідно до ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу. У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 115 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка. Розірвання шлюбу засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.

10.01.1995 – день постановлення вказаного вище рішення суду, припадав на вівторок, отже останнім днем оскарження цього рішення була п’ятниця – 20.01.1995. 21.011995 та 22.01.1995 буди вихідними днями – субота, неділя, отже рішення набуло чинності в понеділок - 23.01.1995.

Отже, суд встановлює факт, що має юридичне значення, а саме, факт припинення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у день набрання чинності рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.01.1995 у справі № 2-865/8, а саме -23.01.1995.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. ст. 209, 212-215, 218, 224-226, 234, 256, 259 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту припинення шлюбу – задовольнити.

Встановити факт припинення шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у день набрання чинності рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.01.1995 у справі № 2-865/8, а саме -23.01.1995.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою зацікавленої особи про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення вступної та резолютивної частин заочного рішення через Київський районний суд м. Харкова заяви про апеляційне оскарження рішення суду та шляхом подачі протягом 20 днів після подачі вказаної заяви апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя -