ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2015 року

Справа № 5009/2849/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого,

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"

на постанову

Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014

у справі

господарського суду Запорізької області

за позовом

Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району м. Запоріжжя

до

Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра"

про

стягнення боргу 2 740 100, 49 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Панченко О.О. (представник за дов. від 09.09.2015 №21/201-юр),

прокуратури: прокурор ГПУ Яговдік С.М. (посв. від 23.10.14 №029909)

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про визнання наказу №5009/2849/12, виданого господарським судом Запорізької області 28.09.2012р., яким стягнуто з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району м. Запоріжжя 2740100,49грн. боргу за поставлену теплову енергію та 54833,06 грн. судового збору, таким, що не підлягає виконанню.

Заява мотивована тим, що зобов'язання відповідача зі сплати спірної заборгованості за спожиту теплову енергію є припиненими у зв'язку із списанням цих коштів у відповідності до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2013р., залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014 по справі №5009/2849/12, у задоволенні заяви Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними ухвалою та постановою військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи касаційну скаргу порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, як зазначає скаржник, Закон України від 06.09.2012 №5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" розповсюджує свою дію на стягувача (Концерн "МТМ") та боржника (КП "НВК" "Іскра"). Також скаржник зазначає, що НАК "Нафтогаз України" не є ані стороною договорів, ані стороною по справі №5009/2849/12, тому Акт звіряння щодо обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості за теплову енергію, що утворилась на 01.09.2012 та не погашена станом на 30.10.2012 є дійсним, відповідає вимогам Закону України №5213-VI та не потребує погодження з жодним іншим суб'єктом господарювання, крім тих, які його погодили, підписали та завірили печатками.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково , враховуючи наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням господарського суду Запорізької області від 12.09.2012 позовні вимоги Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району м. Запоріжжя до Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" м. Запоріжжя про стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію в гарячій воді у розмірі 2 740 100,49грн. задоволені у повному обсязі.

28.09.2012 відповідно до ст.116 ГПК України господарським судом Запорізької області був виданий відповідний наказ про стягнення основного боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 2 740 100,49грн. та судовий збір у розмірі 54833,06 грн., визнання якого таким, що не підлягає виконанню, і є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 117 ГПК України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

При цьому, підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, визначені частиною 4 зазначеної норми ГПК України. Так, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково у разі, коли: наказ було видано помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою; з інших причин.

Як вже зазначалося, боржник просив визнати наказ суду у цій справі таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням зобов'язань боржника перед стягувачем через списання спірної суми заборгованості у відповідності до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" №5213-VI (який набрав чинності 30.10.12), яким визначено комплекс економічних заходів, спрямованих на вирішення питань заборгованості та забезпечення стабільного розвитку державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром".

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України №5213-VI, на умовах визначених цією статтею підлягає списанню, зокрема, заборгованість підприємств оборонно-промислового комплексу (у тому числі встановлена судовими рішеннями та реструктуризована) за теплову енергію і природний газ та послуги з його транспортування перед підприємствами, що виробляють, транспортують і постачають теплову енергію, та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірніми компаніями (підприємствами), яка обліковувалась станом на 1 вересня 2012 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Списання заборгованості (у тому числі штрафних та фінансових санкцій) здійснюється підприємством оборонно-промислового комплексу відповідними суб'єктами господарювання, які здійснюють постачання природного газу та електричної енергії за регульованим тарифом, оптовим постачальником електричної енергії, підприємствами, що виробляють електричну енергію, а також суб'єктами господарювання, які постачають теплову енергію, надають послуги з водопостачання та водовідведення, у визначеному порядку.

Так, для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входять керівник підприємства як голова комісії та головний бухгалтер і яка визначає обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

Списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

Датою списання заборгованості є дата підписання взаємно погоджених актів звіряння учасниками процедури списання.

Пунктом 3 ч.2 ст. 2 Закону України № 5213-VI визначено, що списання заборгованості проводиться на підставі взаємно погоджених актів звіряння учасників процедури списання, в яких зазначаються обсяг та період виникнення заборгованості, що підлягає списанню.

Пунктом 2 ст. 4 Закону № 5213-VI передбачено, що дія цього Закону поширюється на підприємства оборонно-промислового комплексу, включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" станом на дату набрання чинності цим Законом.

Судом попередніх інстанцій встановлено, що Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" згідно з Постановою КМ України від 29.12.10 №1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" включено до переліку державних підприємств, які увійшли до складу ДК "Укроборонпром".

Судом також встановлено, що наказом директора КП "НВК "Іскра" ОСОБА_6 від 31.10.2012 № 1888, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 06.09.2012 №5213-VI створено комісію по списанню заборгованості, якій, крім іншого, доручено скласти акти звіряння з постачальниками теплової, електричної енергії та природного газу станом на 01.09.2012.

05.11.2012 між КП "НВК "Іскра" та Концерном "МТМ" було складено Акт звіряння щодо обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості за теплову енергію, що утворилась на 01.09.2012 та не погашена станом на 30.10.2012, який було погоджено учасниками процедури списання та Державним концерном "Укроборонпром".

Таким чином, зважаючи на приписи наведених норм матеріального і процесуального права, а також встановлене судом, зобов'язання боржника перед стягувачем є припиненими в силу Закону з 05.11.2012 у зв'язку зі списанням спірної суми заборгованості за взаємно погодженим актом звіряння, що в свою чергу дає підстави для визнання наказу господарського суду від 28.09.2012 у справі №5009/2849/12 про стягнення з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 2740100,49 грн. боргу за теплову енергію таким, що не підлягає виконанню.

Натомість господарський суд попередніх інстанцій дійшов іншого висновку.

Зокрема, відмовляючи у задоволені заяви Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання спірного наказу таким, що не підлягає виконанню щодо 2740100,49 грн. боргу за теплову енергію, суд попередніх інстанцій виходив з того, що матеріали справи не містять рішення суду № 5009/2849/12 від 28.09.12р., за яким у Акті звіряння визначена сума дебіторської заборгованості у розмірі 2794211,56 грн., з чим колегія не погоджується, оскільки судом залишено поза увагою той факт, що у Акті звіряння від 05.11.12 зазначено ще й договір № 340197 від 26.12.11, за яким виникла вказана в Акті заборгованість, та який слугував підставою для стягнення вказаного боргу за рішенням суду у справі № 5009/2849/12 від 12.09.12р., наказ на виконання якого датовано саме 28.09.12р..

Також твердження суду попередніх інстанцій в обґрунтування відмови в задоволені заяви боржника про те, що за відсутності доказів про визнання Акту звіряння НАК "Нафтогаз України" зазначений Акт не може визнаватись таким, що взаємно погоджений всіма учасниками процедури списання, так як НАК "Нафтогаз України" також є учасником процедури списання, що прямо передбачено Законом № 5213-VI та закріплено сторонами в Акті, колегія вважає безпідставним, оскільки HAК "Нафтогаз України" не є ані стороною договорів, ані стороною у даній судовій справі, та не входить до визначеного Законом України №5213-VI вичерпного переліку осіб, уповноважених підписати таку форму Акту.

Що ж до відмови у задоволені заяви Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання вказаного наказу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 54833,06 грн. судового збору, то на думку колегії суд попередніх інстанцій цілком правомірно зазначив, що списання заборгованості із судових витрат (судового збору) Законом України від 06.09.2012 №5213-VI "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку" не передбачено, отже і підстави для задоволення заяви боржника в цій частині відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим та апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та постанови в частині відмови у задоволені заяви Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню щодо 2740100,49 грн. боргу за поставлену теплову енергію із винесенням нового рішення про задоволення заяви в цій частині.

В решті оскаржувана постанова має бути залишена без змін.

При цьому зазначення КП "Науково-виробничий комплекс "Іскра" у заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, дату його видачі 01.10.2012, замість 28.09.2012, колегія вважає опискою, яка не впливає на правильність прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають перерозподілу.

Керуючись ст.ст. 49, 111^{5, 1117, 1118, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.11.2013 у справі №5009/2849/12 скасувати в частині відмови у задоволені заяви Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню щодо 2740100,49 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію.

Заяву Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 28.09.2012 у справі №5009/2849/12 про стягнення з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 2740100,49 грн. основного боргу за поставлену теплову енергію.

В решті постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі №5009/2849/12 про відмову у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Запорізької області від 28.09.2012 у справі №5009/2849/12 в частині стягнення з Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" на користь Концерну "Міські теплові мережі" 54833,06 грн. судового збору таким, що не підлягає виконанню, залишити без змін.

Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" до спеціального фонду Державного бюджету, символ звітності 254, на рахунок: отримувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, 22030004, код 38004897, рахунок 31211254700007, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, судовий збір за подачу прокурором касаційної скарги в сумі 609,00 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя: Г.П. Коробенко

Судді: Г.М. Мачульський

В.І. Шаргало