Справа № 22Ц-4077 /2012 Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.

Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Воробйової Н.С.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Семенцова Ю.В.,

при секретарі : Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року у справі за позовом заступника військового прокурора Київького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України уповноваженим представляти відповідні функції в спірних відносинах органом якої є Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року заступник військового прокурора Київського гарнізону звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої державі, та просив суд стягнути з відповідача на користь Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України 59888,30 грн. за завдані збитки та судові витрати, мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_1 під час проходження військової строкової служби в Центрі на посаді водія 1 автомобільної колони, який в подальшому був закріплений за службовим автомобілем марки «Нyundai Sonata», військовий номер НОМЕР_1 , був учасником дорожньотранспортна пригоди, яка сталася з його вини.

В результаті дорожньотранспортної пригоди вищевказаний автомобіль та автомобіль «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ДП «Управління з експлуатації майнового комплексу» Міністерства фінансів України, отримали механічні пошкодження.

ЗАТ страхова компанія «Брокбізнес» здійснила виплату страхового відшкодування в сумі 53125,51 грн. власнику автомобіля марки «Volkswagen». Рішенням господарського суду м. Києва з Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України було стягнуто на користь ЗАТ СК «Брокбізнес» суму страхового відшкодування. У зв`язку з тим, що відповідач наніс матеріальних збитків Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України 53125, 51 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір в сумі 531,26 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним заочним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив суд апеляційної інстанції скасувати заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи вказаний спір та, частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України відшкодував матеріальну шкоду ПАТ СК «Брокбізнес» за шкоду, яку заподіяв відповідач, тому вказану шкоду вважав необхідним стягнути з останнього на користь позивача у порядку регресу, за вказаних обставин суд визнав дані позовні вимоги обґрунтованими та частково задовольнив позовні вимоги.

Проте погодитися з вказаними висновками районного суду не можна, оскільки судом при вирішенні спору не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, тому рішення суду з підстав, передбачених ч.2 ст.309 ЦПК України, підлягає скасуванню.

Згідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.5 ст.74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, повідомлення про розгляд даної справи ОСОБА_1 не отримував (а.с.38, 48).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на зазначені обставини справи уваги не звернув, належної оцінки їм не дав, та ухвалив помилкове рішення через неповне з`ясуваня судом обставин, що мають значення для справи.

Судовим розглядом встановлено, що наказом № 198 від 18.10.2007 року солдата ОСОБА_1 було зараховано до військової частини НОМЕР_3 та закріплено за ним автомобіль марки «Нyundai Sonata» військовий номер НОМЕР_4 , відповідно до наказу № 19 від 19.02.2008 року. 05.11.2008 року солдат ОСОБА_1 звільнений з військової служби.

04.06.2008 року внаслідок зіткнення автомобіля марки «Нyundai Sonata» та автомобіля марки «Volkswagen» обидва автомобіля отримали механічні ушкодження.

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року відповідач притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено адміністративне стягнення.

Автомобіль марки «Volkswagen» належав ДП «Управління з експлуатації майнового комплексу» Міністерства фінансів України, автомобіль марки «Нyundai Sonata» - Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони. В свою чергу, згідно генерального договору № 006-6437 від 13.12.2007 року ЗАТ СК «Брокбізнес» та ДП «Управління з експлуатації майнового комплексу» Міністерства фінансів України уклали договір щодо страхування майнових інтересів страхувальника, пов`язані володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом - «Volkswagen».

Рішенням Господарського суду м. Києва № 4/313 від 13.07.2010 р. стягнуто з Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України на користь ПАТ СК «Брокбізнес» 53125,51 грн. страхового відшкодування, 531,25 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ.

Відповідно до вимог ст. 1 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР із змінами, внесеними згідно із Законом № 2171-ІІІ від 21.12.2000 року, це Положення визначає підстави і порядок притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних, винних у заподіянні шкоди державі під час виконання ними службових обов`язків, передбачених актами законодавства, військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами.

Згідно ст. 3 даного Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: заподіяння прямої дійсної шкоди; протиправної їх поведінки; причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно або з необережності.

Згідно ст. 10 зазначеного Положення за пошкодження, псування або втрату через необережність майна, виданого військовослужбовцям і призваним на збори військовозобов`язаним на період зборів в особисте користування, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше тримісячного грошового забезпечення.

Згідно рішення Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 березня 2010 року, у справі за позовом військового прокурора Київського гарнізону в інтересах Міністерства оборони України уповноваженого представляти відповідні функції в спірних відносинах, органом якого є Центр забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України матеріальну шкоду в розмірі середньомісячної заробітної плати в сумі 2144,65 грн. В решті позову відмовлено, з мотивів обмеженої матеріальної відповідальності відповідача за пошкодження військового майна з його вини через необережність.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач може нести обмежену матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду позивачу через необережність, не більше тримісячного грошового забезпечення. І такий розмір відшкодування за шкоду заподіяну в даній ДТП з нього було стягнуто за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 12 листопада 2009 року, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 п.2 ч.1, 309 п.1 ч.1, 313-314, 316, 317, 319, 209, 218ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 22 лютого 2012 року скасувати та ухвалити нове.

Заступнику військового прокурора Київького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, Центру забезпечення службової діяльності структурних підрозділів Міністерства оборони України відмовити в задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя :

Судді :