ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2015 р. Справа № 914/557/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого – судді: Дубник О.П.

Суддів: Матущака О.І.

ОСОБА_1

При секретарі судового засідання Довгополові А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Рівненської області, № 08-283вих-15 від 06.07.15 (вх. № 01-05/3172/15 від 14.07.2015 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.15 р.

у справі № 914/557/15 (судді: Сухович Ю.О.(головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3Б.)

за позовом Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації (далі - РДА) Рівненської області, смт.Володимирець, Володимирецький район, Рівненська область

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Престиж-Захід”, м.Соснівка, Львівська область

про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт №01/11 від 02.11.2012р.;

зобов’язання ТзОВ “Престиж-Захід” повернути кошти в сумі 179 550, 00 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_5 – прокурор відділу захисту прав і свобод дітей прокуратури Львівської області;

від позивача: ОСОБА_6 – представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_7 – представник (довіреність в матеріалах справи).

Причини зміни членів колегії по розгляді даної справи викладені у розпорядженнях голови та в. о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2015р. та від 08.09.2015р.

Судом роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Причини відкладення розгляду справи викладені в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.06.2015р. в задоволенні позовних вимог (позов пред’явлено 18.02.2015р.) заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА Рівненської області до ТОВ “Престиж-Захід” про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт №01/11 від 02.11.2012р. та зобов’язання ТзОВ “Престиж-Захід” повернути кошти в сумі 179 550,00 грн. відмовлено повністю. Крім того, даним рішенням стягнуто з Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА Рівненської області в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 436, 00 грн.

При прийнятті вказаного рішення суд першої інстанції керувався нормами ст. ст. 1, 3, 16, 91, 104, 106, 202, 203, 215, 530, 887 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), ст. 17 Кіотського протоколу до Рамкової угоди ООН про зміну клімату, ст. ст. 15, 17, 33, 37 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Місцевим господарським судом зроблено висновок про відсутність підстав для визнання недійсними спірного договору через відсутність відповідного бюджетного асигнування, оскільки така обставина не звільняє Відділ освіти та виховання Володимирецької РДА від обов’язку виконати зобов’язання за договором. Також оскаржуваним рішенням констатовано факт укладення оспорюваного договору керівником в межах повноважень, визначених Положенням про Відділ освіти та виховання Володимирецької РДА.

В апеляційній скарзі прокурор вважає безпідставним висновок суду, що спірний договір укладено на виконання бюджетної програми по КПКВК 2401530 “Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбації) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату”, оскільки відділ освіти та виховання Володимирецької РДА не є її виконавцем, що дає можливість зробити висновок про укладення договору за відсутності відповідних бюджетних призначень та асигнувань. В силу ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі – БК України) такі укладені договори є недійсними і за такими операціями не виникають бюджетні зобов’язання та не утворюється бюджетна заборгованість. В силу приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 22, 23 БК України спірний договір є недійсним.

Також апелянт вважає помилковим застосування місцевим господарським судом рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” та постанови Верховного Суду України від 15.05.2012р. № 11/446, у яких йдеться про те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов’язання, оскільки, у даній справі предметом позову є визнання недійсним договору, а не виконання зобов’язань за договором.

З приводу неналежного позивача, то позивача визначено прокурором на підставі п. 2, пп. 9.2. п 9 Розпорядження голови Володимирецької РДА № 472 від 25.12.2012р. “Про впорядкування структури Володимирецької РДА” та п. 5.13 Положення про Управління освіти, молоді та спорту, затвердженого 14.02.2013р., відповідно до яких позивач є правонаступником Відділу освіти та виховання Відділу у справах сім’ї та молоді, Відділу з питань фізичної культури та спорту Володимирецької РДА відносно прав та обов’язків, у тому числі з питань договірних та трудових відносин. До того ж у господарській справі № 918/134/14 про стягнення 179 550 грн. боргу за спірним договором на користь ТОВ “Престиж-Захід” задоволену судом суму стягнуто саме з Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА.

Відповідач правом, визначеним ст. 96 ГПК України, не скористався, письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак, в судовому засіданні його представник доводи апеляційної скарги заперечив з тих же підстав, що наведені у відзиві на позовну заяву при розгляді справи місцевим господарським судом.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, заслухавши в судовому засіданні думку представників сторін та прокурора, оцінивши зібрані докази та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора. При цьому судова колегія керувалась наступним.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2012р. між ТОВ "Престиж-Захід" та Відділом виховання Володимирецької РДА укладено договір на виконання проектних робіт №01/11, відповідно до п. 1.1. якого виконавець (ТОВ “Престиж-Захід”) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується своїми силами і засобами, за завданням замовника і за його рахунок, розробити проектну документацію, передбачену проектувальником, в тому числі провести експертизу, енергоаудит та розрахунок викиду СО2 (надалі іменується - документація) на проекти (визначені договором у таблиці “назва проекту, всього 27) а замовник зобов’язується прийняти виконані виконавцем проектні роботи і оплатити їх.

Відповідно до п.1.2. договору замовник передає виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки документації, інформацію щодо об’єкта в строк не пізніше двох календарних днів після підписання даного договору.

Відповідно до п.1.7., 1.8. договору виконавець зобов’язується передати замовникові результати проектних робіт (документацію) протягом 60-ти календарних днів після підписання даного договору, скласти й зі свого боку підписати акт здавання-приймання виконаних робіт, а замовник зобов’язується не зволікати із прийманням результатів виконаних проектних робіт і також підписати цей акт.

Згідно п.2.1 договору ціна проектних робіт за цим договором включає відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним проектні роботи і становить 179 550, 00 грн. в т. ч. 20% ПДВ.

Пунктом 2.2. договору визначено, що замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 30% від загальної суми договору.

Строк дії договору визначено повним виконанням сторонами своїх зобов’язань (п. 6.2. договору).

Згідно актів виконаних робіт №№1-27 за грудень 2012 року до договору виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи по розробці документації на об’єкти згідно переліку визначеного у договорі. Зазначені акти підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По справі № 918/134/14 Господарського суду Рівненської області за судовим наказом від 17.03.2014р. списано в безспірному порядку 28.08.2014р. з Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА Рівненської області на користь ТОВ “Престиж-Захід” 179550 грн. заборгованості за спірним договором та 3591 грн. судового збору.

Вищим господарським судом України в порядку ст. 25 ГПК України у вказаній вище справі у зв’язку з реорганізацією Відділу освіти та виховання Володимирецької РДА здійснено заміну відповідача на правонаступника Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА Рівненської області.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори, інші правочини та інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

Таким чином, в ході розгляду господарської справи № 918/134/14 суди встановили факт укладеності спірного договору, що спростовує твердження прокурора про невиконання зобов’язань за договором відповідачем у цій господарській справі, однак не позбавляє прокурора можливості подати позов про визнання недійсними договору.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності господарських договорів встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. ст. 207, 208 ГК України.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень частин 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до абзацу 4 п.п. 2.1. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними” вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Звертаючись в суд із позовом про визнання недійсним спірного договору прокурор посилався на невідповідність договору на виконання проектних робіт № 01/11 від 02.11.2012р. вимогам ст. ст. 22, 23, 48, 70 БК України, оскільки договір укладений за відсутності бюджетних асигнувань на його укладення, що відповідно до ст. 116 цього ж закону є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 23 БК України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. (ч. 4 ст. 48 БК України).

Відповідно до рішення Володимирецької районної ради Рівненської області від 30.12.2011р. № 134 “Про районний бюджет на 2012 рік” Відділ освіти та виховання є головним розпорядником бюджетних коштів. Цим рішенням не затверджувались на 2012 рік призначення на розроблення проектної документації капітального ремонту (санації) будівель (заміна вікон та дверей) 26 навчальних закладів Володимирецького району та Рафалівського центру дитячої та юнацької творчості.

ТОВ “Престиж-Захід” стверджує, що розроблені ним проекти розроблялись в рамках проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій у період дії зобов’язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.

В апеляційній скарзі прокурор не погоджується з висновком місцевого господарського суду про укладення спірного договору на виконання бюджетної програми по КПКВК 2401530 “Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбації) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату” джерелом формування якої є кошти отримані ввід продажу частини встановленої кількості викидів парникових газів, передбаченого ст. 17 Кіотського протоколу до Рамкової угоди ООН про зміну клімату.

Відповідно до п. 26 ст. 14 Закону України “Про Держаний бюджет України на 2011 рік” у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату (за рахунок джерел, визначених пунктом 29 статті 4 цього Закону).

Аналогічна норма міститься і в Законі України “Про Державний бюджет України на 2012 рік” (п. 23 ст. 9).

Згідно ч. 7 ст. 20 БК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України. За рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядки використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України, затверджуються протягом 30 днів з дня набрання ним чинності.

Якщо реалізація бюджетної програми продовжується у наступних бюджетних періодах, дія порядку використання бюджетних коштів за такою бюджетною програмою (з урахуванням змін до цього порядку, внесених у разі необхідності) продовжується до завершення її реалізації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 348 від 23.03.2011р. (чинною на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбції) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", що надійшли від продажу частин установленої кількості викидів парникових газів, передбаченого статтею 17 Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (далі - бюджетні кошти).

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Держекоінвестагентство. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня визначаються головним розпорядником бюджетних коштів з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України.

Одержувачами бюджетних коштів є юридичні та фізичні особи, що здійснюють реалізацію проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходи щодо виконання Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Місцевим господарським судом констатовано факт схвалення розроблених ТОВ «Престиж-Захід» проектів в порядку, визначеного Постпновокю Кабінету Міністрів України № 221 (далі ПКМ № 221) від 22.02.2008р. «Про затвердження Порядку розгляду, схвалення і реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та пропозицій щодо здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату», наказом № 542 від 29.12.2012р. Державного агенства екологічних інвестицій (додаток № 1 до цього наказу).

Отже, місцевий господарський суд у даній господарській справі помилково вважав, на думку апеляційної інстанції, за необхідне з’ясовувати обставини реалізації проектів, розроблених відповідачем, оскільки при даному предметі спору слід дати оцінку відповідності укладеного спірного договору вимогам наведеним вище нормам законодавчих актів.

З листа Державного агенства екологічних інвестицій України, наданому УМВС України в Рівненській області на запити від 10.02.2015р. № 18/1271, від 03.03.2015р. № 33/689, від 10.03.2015р. № 18/2278 вбачається, що наступного етапу – укладення договору зі стороною продажу одиниці установленої кількості (ОУК) в рамках ст. 17 КП (2009р.) не відбулося , і відповідно, фінансування по цим проектом теж не відбувалось.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2012р. № 672 затверджено Порядок проведення конкурсу із закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів

Закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку. Попередня оплата таких товарів, робіт і послуг проводиться з урахуванням положень бюджетного законодавства (п. 4 Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів (збільшення абсорбації) парникових газів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2011р. № 248.)

Таким чином, прийняті урядом постанови стосуються виконання програми “Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів викидів парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату”. Головним розпорядником бюджентих коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми виступало Державне агенство екологічних інвестицій України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 01.06.2010р. № 2289-VI (чинного на час укладення спірного договору) ОСОБА_8 застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII 1 цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності.

Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема: товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється в рамках реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та пропозицій щодо здійснення заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів (ч. 3 ст. 2 зазначеного закону).

Таким чином, укладення спірного договору повинно було проводитись з дотриманням процедур, встановлених урядом у зазначених вище постановах, оскільки спірна угода своїм наслідком мала розрахунок викидів СО2 в атмосферу і прийнятих на виконання законів про Державний бюджет на 2011, 2012 роки.

Згідно з частиною 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Державної казначейської служби України.

Частиною 3 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Частиною 4 статті 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 - 91 БК України (частина 1 статті 70 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 20 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

У наявному в матеріалах справи акті № 17-03-06/9 від 26.03.2015р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА за період з 01.11.2012 по 01.01.2015р. встановлено, що у ревізійному періоді управлінню освіти кошти державного бюджету, реалізація яких передбачала б розроблення проектної документації по капітальному ремонту (санації) будівель (заміна вікон) об’єктів соціальної сфери Володимирецького району, не виділялись.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької РДА згідно укладеного з ТОВ “Престиж-Захід” договору № 01/11 від 02.11.2012р. про виконання проектних робіт, взяло на себе бюджетне зобов’язання у розмірі 179 550, 00 грн., без встановлених бюджетних асигнувань і в порушення БК України, що у відповідності до наведених вище норм ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставою для визнання укладеного договору недійсним.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Аналогічна правова позиція щодо визнання договорів недійсними викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2015р. у справі № 916/3799/14.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 216 ЦК України, що визначає правові наслідки недійсності правочину, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відтак, враховуючи сплату позивачем відповідачу на виконання рішення суду по справі № 918/134/14 боргу в розмірі 179 550, 00 грн. (рішення від 14.07.2015р.) і наявність підстав для визнання недійсним договору № 01/11 від 02.11.2012р. у даній справі, з відповідча на користь позивача слід стягнути 179 550, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позовна заява прокуратури Рівненської області підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2015р. – скасуванню.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.

З позовної заяви вбачається, що прокурором заявлено позовну вимогу немайнового характеру (про визнання недійсним договору) та вимогу про стягнення 179 550, 00 грн. (майнова вимога). Місцевим господарським судом визначено судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції слід покласти на відповідача, відтак з останнього слід стягнути у доход держаного бюджету України 4809, 00 грн. – за розгляд справи в суді першої інстанції та 2404, 50 грн. – за її перегляд судом апеляційної інстанції..

Керуючись ст. ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2015р. у цій справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов задоволити. Визнати недійсним договір на виконання проектних робіт № 01/11 від 02.11.2012р., укладений між Відділом освіти та виховання Володимирецької районної державної адміністрації та ТОВ “Престиж-Захід”. Стягнути з ТОВ “Престиж-Захід” (80193, Львівська обл., м. Червоноград, м. Соснівка, вул. Львівська, буд. 5, кв. 18, код 25550718) на користь Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації (34300, Рівненська обл., Володимирецький р-н, смт. Володимирець, вул. Повстанців, буд. 21, код 38462867) 179 550, 00 грн., сплачених позивачем на користь відповідача на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 19.02.2014р.

2. Стягнути з ТОВ “Престиж-Захід” (80193, Львівська обл., м. Червоноград, м. Соснівка, вул. Львівська, буд. 5, кв. 18, код 25550718):

- в доход державного бюджету (банк: ГУДКCУ у Львівській області; МФО: 825014; отримувач: УДК Личаківського району м.Львова; код ЄДРПОУ: 38007620; рахунок: 31215206783006) 4 809, 00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

- в доход державного бюджету (банк: ГУДКСУ у Львівській області; МФО 825014; отримувач: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова; код ЄДРПОУ 38007620; рахунок: 31216206782006) 2404, 50 грн. судового збору за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 07.04.2014р. в апеляційному порядку.

Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2015 р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Матущак О.І.

Суддя Скрипчук О.С.