ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/34290/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року у справі за позовом ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області про скасування рішення про визнання митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Алчевський коксохімічний завод» звернулося до суду з позовом до Луганської митниці про визнання та скасування рішення про визнання митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Луганської митниці Міндоходів про визнання митної вартості товарів № 702020001/2013/000645/1 від 16.09.2013 року, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/000133, постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" надмірно сплачене ПДВ у сумі 61365,21 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Луганська митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.09.2007 року між позивачем та фірмою "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) було укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого позивачем на митну територію України у вересні 2013 року на умовах DDU станція Черноморська (ІНКОТЕРМС 2000) було ввезено вантаж: вугілля марки Beckley Low Volatile Metallurgical Coal.

01 березня 2011 року між ТОВ "Тіс-уголь" (виконавець) та компанією "DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH" (Австрія) (замовник) укладений договір на послуги по накопиченню перевалки, експедиції вантажу замовника. Оплата здійснюється за рахунок замовника.

Товар надійшов для розмитнення на Луганську митницю. На підставі зазначеного контракту та додатків до нього позивачем було заявлено до митного оформлення в режимі імпорту зазначений товар (ВМД № 702020001/2013/009024, за ціною договору, а саме 161,90 долара США за одну тону, та надано декларації митної вартості за формою ДМВ-1 та пакет додаткових документів.

16 вересня 2013 року Луганською митницею Міндоходів були прийняті рішення про коригування митної вартості № 702020001/2013/000645/1 до ВМД №702020001/2013/009024, згідно з якими визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються неможливо, у зв'язку з ненаданням декларантом інших додатково запрошених документів, а саме: документів, що підтверджують загальний обсяг перевезення вантажу кораблем (коносаменти), договір на перевезення товару.

Рішення прийнято з урахуванням раніше визначеної декларантом відповідно до положень статті 58 Кодексу та визнаної органом доходів і зборів митної вартості ідентичного товару, однакового за всіма ознаками та ввезеного на тих же комерційних рівнях із розрахунку 164,4 дол. США\т (додаток від 27.06.2013 № 168 до контракту від 01.09.2007 року № SD/DBK-06-2007-61/845).

Луганська митниця Міндоходів карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/2013/00133 відмовила позивачеві в митному оформленні товару на підставі п. 2 ч.2 ст.54 Митного кодексу України у зв'язку з неподанням документів згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України. Роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення : заявити митну вартість товарів у порядку і на умовах, визначених розділом ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням рішення про коригування митної вартості від 16.09.2013 року № 702020001/2013/000645/1.

Для підтвердження митної вартості оцінюваного товару позивачем додатково було надано такі документи:

- ліцензія на імпорт та висновок ДП "Держзовнішінформ" № 10/391-1 від 30.08.13р. де зазначено що згідно аналізу наявної інформації щодо рівня цін, що склався на коксівне вугілля на світовому ринку середній розрахунковий рівень цін на вугілля коксівне, на умовах поставки DDU - ст. Черноморськ у розмірі 161,90 доларів СІНА є прийнятим.

- договір з третьою особою - виробником вугільного концентрату фірмою ARCH Coal Sales Company, Inc. від 15.07.2013р., де зазначено, що ціна виробника на умовах ФОБ складає 133 дол. США за тону.

- договір з ТОВ "Тис-Уголь" № 01-03/6И від 01.03.11р. на перевалку вантажу.

- калькуляція формування ціни при поставці товару з порту відправлення Норфлок (США) до станції Чорноморська, згідно умов додатку № 173 до Контракту.

Позивачем були надані відповідачу документи, стосовно оплати вугільного концентрату (платіжні доручення в іноземній валюті № 266 від 22.08.13р., № 269 від 23.08.13р., № 270 від 27.08.13 р.) сертифікат походження, листи ДВК рахунок на фрахт, страховий поліс, коносаменти, розрахунки, розрахунок-фактура ціни фрахту - 18,25 USD/мт.

Відповідно до ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 вказаного розділу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Судами попередніх інстанцій помилково не врахували, що подані для митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо формування ціни, що була фактично сплачена (або підлягає сплаті), а саме відсутня інформація щодо підтвердження вартості фрахту виходячи з даних інвойсу на перевезення від 30.07.2013 року № 087848.

Також, подані позивачем документи містять розбіжності, що унеможливлює підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, а саме:

- відповідно до графи 42 МД від 13.09.2013 №702020001/2013/009024 ціна товару становить 365469,82 дол.США, проте до митного оформлення надані інвойси від 02.09.2013 №F131994 та від 03.09.2013 №F132000 згідно яких підлягає сплаті 387 577,27 дол. США.;

- відповідно до додатку №173 від 01.08.2013 до контракту від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 загальна вартість становить 3 238 000 дол. США, а відповідно до наданих під час декларування платіжних доручень в іноземній валюті від 22.08.2013 №266, від 23.08.2013 №269, від 27.08.2013 №270 було сплачено 7 593 750 дол. США.;

- відповідно до додатку №173 від 01.08.2013 до контракту від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 загальна вартість становить 3 238 000 дол. США, а відповідно до наданих під час декларування інвойсів від 02.08.2013 №F108-2013, від 02.08.2013 №F109-2013, від 02.09.2013 № F131994, від 03.09.2013 №F132000 підлягає сплаті 3 276 577,27 дол. США.;

- рівень цін, зазначений у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 30.08.2013 №10/391-1, наданий при декларуванні, суперечить рівню цін, зазначеному у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 09.09.2013 №10/415-7, що надавався позивачем при попередньому декларуванні ідентичного товару.

Вказані обставини свідчать про те, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а тому призвели до виникнення обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 53 Митного Кодексу України, митниця правомірно витребувала у декларанта додаткові документи.

Проте, додаткові документи надані декларантом не у повному обсязі.

Крім того, подані декларантом додаткові документи не спростовують обґрунтовані сумніви митного органу у правильності визначення митної вартості.

Таким чином, декларантом не виконано вимоги п.2 ч.2 ст.52 МКУ щодо обов'язку надання органу доходів і зборів достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, та ст.53 МКУ в частині обов'язку надання додаткових документів.

Враховуючи неможливість застосування методу визначення митної вартості за договору щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 58 МКУ, а також виявлення митним органом заявлених неповних відомостей про митну вартість товарів, було прийнято рішення .09.2013 №702020001/2013/000645/1 про коригування митної вартості оцінюваного товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до положень ст. 59 МКУ на підставі рівня митної вартості ідентичного товару «Вугілля марки Beckley latile Metallurgical...» на однакових умовах поставки із розрахунку 164,4 дол. США/тн. При цьому метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів використано з дотриманням всіх без виключення умов, встановлених ст. 59 МКУ, та з урахуванням застережень згідно зі ст. 61 МКУ. До того ж, рішення прийняті з урахуванням раніше тої декларантом самостійно відповідно до положень ст. 59 МКУ та визнаної митним органом вартості ідентичного товару, однакового за всіма ознаками та ввезеного на тих же комерційних рівнях (у тому числі за тим самим контрактом від 01.09.2007 №SD/DBK-06-2007-61/845 від 27.06.2013 №168) та фізико-хімічними характеристиками) із розрахунку 164,4 дол. (МД від 10.09.2013 №702020001/2013/008893).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну Луганської митниці Міндоходів задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.05.2014 року у цій справі скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ПАТ "Алчевський коксохімічний завод" до Луганської митниці про скасування рішення про визнання митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: