Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2014 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцька О. В.

при секретарі Теліціній О.О.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про скасування рішення, зобов*язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням доповнень зазначив, що він є споживачем води, яку надає відповідач по справі. Письмовий договір про надання послуг з водопостачання між ним та відповідачем по справі не укладений у зв*язку з тим, що його пропозиції, як споживача послуг, стосовно суттєвих умов договору КП «Вода Донбасу» в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства були проігноровані. 23 квітня 2010 року в будинку № 55 по вул.Фурманова в м.Костянтинівка було встановлено лічильник води, вартість придбання та установки якого була оплачена особисто ним. 15 січня 2014 року представники відповідача в усній формі повідомили його про необхідність проведення планової повірки лічильника, на що він висловив свою згоду за умови проведення планової перевірки за рахунок виконавця послуг. 01 березня 2014 року позивачем було отримано від Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства листа № 286/11 від 27 лютого 2014 року про те, що з 15 лютого 2014 року нарахування плати за водопостачання здійснюється за затвердженими нормами споживання і одночасно з пропозицією в місячний термін здійснити повірку приладу обліку води із зазначенням вартості повірки, демонтажу, транспортировки, установки та опломбування. Крім того, на його адресу було направлено акт № 847505 від 15 січня 2014 про виведення з експлуатації приладу обліку холодної води та акт про відмову від підпису. 03 березня 2014 року звернувся із заявою про проведення планової перевірки за рахунок відповідача, але 18 березня 2014 року отримав відмову, яку вважає незаконною. Крім того, при встановленні лічильника води відповідачем по справі були виконані схема його установки та технічні умови № 947 від 26 березня 2010 року, які були підписані сторонами 01 квітня 2010 року з власноручним письмовим зауваженням споживача про незгоду з п.п.1,8 умов в частині технічного обслуговування, ремонту та повірки лічильника за рахунок споживача. Позивач просить скасувати як незаконне рішення відповідача від 15 січня 2014 року про заборону використання належного йому лічильника води при розрахунках за водокористування; скасувати як незаконні умови експлуатації лічильника холодної води відповідно до яких споживач зобов*язаний сплачувати вартість технічного обслуговування, ремонту та планової повірки лічильника; зобов*язати відповідача виконувати роботи з технічного обслуговування, ремонту та планової повірки лічильника води за власний рахунок; зобов*язати відповідача здійснити перерахунок з 15 січня 2014 року за водопостачання відповідно до показань водяного лічильника, який негайно поновити на абонентському обліку; зобов*язати відповідача забезпечити проведення планових повірок належного позивачеві лічильника води за рахунок виконавця комунальних послуг; стягнути з відповідача на його користь 5000 гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем внаслідок пред*явлення не існуючої заборгованості та виключення лічильника з абоненського обліку у зв*язку з чим він двічі перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні. Крім того, просив скасувати як незаконні умови експлуатації лічильника холодної води, при яких споживач ОСОБА_1 зобов*язаний сплачувати вартість технічного обслуговування, ремонту та планової повірки лічильника холодної води; зобов*язати відповідача виконувати роботи з технічного обслуговування, ремонту та планової повірки лічильника холодної води за його рахунок; визнати публікації роз*яснень колишнього директора Костянтинівського ВУВКГ ОСОБА_4 в костянтинівській газеті «Знамя Індустрії» за 29 квітня 2010 року з найменуванням «Послуги сплачує власник», директора Костянтинівського ВУВКГ ОСОБА_5 в костянтинівській газеті «Знамя Індустрії» під рубрикою «Комуналка або на повірку ставай» в 2012 році і головного інженера Костянтинівського ВУВКГ ОСОБА_6 в костянтинівській газеті «Знамя індустрії» № 30 (14756) за 24 липня 2014 року під рубрикою «Гаряча лінія «Знаменки» стаття «За повірку сплачуємо самі» про оплату споживачами за проведення планової повірки лічильників холодної води, такими, що не відповідають діючому законодавству України з опублікуванням в зазначеній газеті спростування Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову, обгрунтовуючи свою позицію тим, що вартість планової повірки лічильника не закладено в тариф на водопостачання, а також тим, що діями відповідача позивачеві не було завдано моральної шкоди. Зазначили, рішення про заборону використання належного позивачу лічильника у вигляді окремого документа 15 січня 2014 року не приймалось.

Відповідачем по справі в порядку ст.27 ЦПК України надані письмові заперечення проти позову (а.с.51-52, 103-106) за підписом директора Костянтинівського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу», повноваження якого підтверджені довіреністю (а.с.107).

Свідок ОСОБА_6, який обіймає посаду головного інженера Костянтинівського ВУВКГ пояснив, що КП «Компанія «Вода Донбасу» є виробником послу з водопостачання, ОСОБА_1 – виконавцем та споживачем послуг. Оскільки вартість планової повірки лічильників води не закладена в тариф, витрати по сплаті вартості планової повірки мають нести споживачі комунальних послуг, які є власниками приладів обліку. Зазначив, що аналогічну позицію він висловив в статті «За повірку платимо самі», коли коментував ситуацію за скаргою громадян.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 мешкає в будинку № 55 по вул.Фурманова в м.Костянтинівка та фактично є споживачем послуг водопостачання, цей факт не оспорюється сторонами.

25 березня 2010 року ОСОБА_1 направив відповідачу по справі пропозиції щодо змісту та умов про надання послуг з водопостачання (а.с.39-40).

23 квітня 2010 року Костянтинівське ВУВКГ КП «Вода Донбасу» направило для підписання на адресу споживача ОСОБА_1 проект договора про надання послуг з водопостачання (а.с.69-70).

Листом від 09 квітня 2014 року № 405/11 (а.с.60-61) відповідач по справі фактично відмовив ОСОБА_1 включити до тексту договору про надання послуг з водопостачання запропоновані ним умови.

Як встановлено із пояснень сторін в судовому засіданні, письмовий договір про надання послуг водопостачання станом на час розгляду справи судом між ними не укладений у зв*язку з недосягненням згоди щодо всіх істотних умов.

Щодо викладених в письмовому клопотанні (а.с.119-121) доводів позивача ОСОБА_1 стосовно визання проекту договору таким, що суперечить законодаству і підлагає негайному переопрацюванню, суд вважає за необхідне зазначити, що порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг детально регламентований розділом VІ Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

23 квітня 2010 року в будинку № 55 по вул.Фурманова в м.Костянтинівка було встановлено лічильник холодної води заводський номер 94018641 (а.с.19-20) із терміном наступної повірки не пізніше 07 січня 2014 року, що підтверджується актом вводу в експлуатацію вузла обліку холодної води від 23 квітня 2010 року № 41997 (а.с.17).

15 січня 2014 року представниками водопостачальної організації було складено акт № 847505 про виведення з експлуатації належного ОСОБА_1 приладу обліку холодної води заводський номер НОМЕР_1 і заборону його використання для розрахунків (а.с.22).

Акт № 847505 про виведення з експлуатації належного ОСОБА_1 приладу обліку холодної води суд до уваги не приймає, оскільки зазначений в ньому номер лічильника не відповідає номеру лічильника, який був встановлений у позивача по справі.

Цього ж дня, 15 січня 2014 року представники водопостачальної організації склали акт про відмову ОСОБА_7 ознайомитися із актом про виведення з експлуатації приладу обліку холодної води (а.с.23).

01 березня 2014 року ОСОБА_1 отримав повідомлення про те, що з 15 лютого 2014 року нарахування вартості послуг водопостачання та водовідведення за його особовим рахунком здійснюється за затвердженими нормами водоспоживання у зв*язку закінченням міжповірочного інтервалу приладу обліку. До того ж, споживачеві повідомлено про необхідність здійснити повірку приладу обліку води із зазначенням вартості повірки – 46грн 15коп; зняття, транспортировки, повірки, установки та опломбування – 314 грн 15коп (а.с.21).

03 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення повірки лічильника води за рахунок виконавця послуг (а.с.31-34), але листом від 13 березня 2014 року № Ф-6 отримав відмову з посиланням на те, що вартість послуг на повірку не включена до тарифу (а.с.35-36).

Неодноразово, а саме 17 листопада 2009 року (а.с.10), 06 квітня 2010 року (а.с.8), 14 травня 2010 року (а.с.9), 30 червня 2011 року (а.с.11) та 14 квітня 2012 року (а.с.12) Костянтинівське ВУВКГ направляло на адресу ОСОБА_1 повідомлення про наявність заборгованості за послуги водопостачання за адресою: вул.Фурманова, 55.

З листа відповідача по справі № ф-32 від 04 травня 2012 року (а.с.62) та квитанції (а.с.63) вбачається, що представник водопостачальної організації сплатив 42грн 25коп в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за спожиті послуги водопостачання.

Листом від 26 червня 2012 року № 927/0201 відповідач по справі підтвердив відсутність заборгованості за надані ОСОБА_1 послуги водопостачання станом на 01 червня 2012 року (а.с.13).

З пояснень сторін суд встановив, що станом на час розгляду справи заборгованість ОСОБА_1 за надані послуги водопостачання відсутня.

17 листопада 2008 року (а.с.76), 31 грудня 2009 року (а.с.55), 10 лютого 2010 року (а.с.78), 16 березня 2010 року (а.с.56-57), 09 квітня 2010 року (а.с.58-59), 09 квітня 2010 року (а.с.60-61), 18 травня 2010 року (а.с.42),01 червня 2010 року (а.с.16), 04 червня 2012 року (а.с.72-73) КП «Вода Донбасу» на звернення споживача ОСОБА_1 (а.с.14,38,71,74,75,77) надавало відповіді з питань надання йому послуг з водопостачання, укладення договору про водопостачання та його змісту.

ОСОБА_1 разом із іншими мешканцями м.Костянтинівка звертався до Генерального рокурора України із скаргою на дії Костянтинівського ВУВКГ (а.с.91-96).

Відповідно до п.3 рішення Костянтинівської міської ради № ІV/35-733 від 12 січня 2006 року виконавцем послуг з централізованого забезпечення холодною водою, централізованому водовідведенню визначено Торецьку районну дільницю виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (а.с.100-101).

Рішенням Костянтинівської міської ради № 5/5-78 від 17 серпня 2006 року (а.с.99) до вищевказаного рішення внесені зміни і пункт 3 викладений в новій редакції, при цьому виконавцем послуг з централізованого забезпечення холодною водою, централізованому водовідведенню визначено КП «Служба єдиного замовника м.Костянтинівка».

Суд не приймає до уваги п.3 рішення Костянтинівської міської ради № 5/5-78 від 17 серпня 2006 року, оскільки він суперечить ч.5 ст19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою визначено, що виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, тобто в даному випадку- відповідач по справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що рішення у вигляді окремого документу про заборону використання належного ОСОБА_1 лічильника води при розрахунках за водокористування 15 січня 2014 року відповідачем по справі не приймалось, тому позовні вимоги про скасування рішення від 15 січня 2014 року задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологiчну діяльність» №113/98-ВР від 11 лютого 1998 року підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Пунктом 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630, передбачено, що квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Відповідно до ч.3,5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що відповідача по справі слід зобов*язати за власний рахунок забезпечити проведення планової повірки належного ОСОБА_1 лічильника холодної води № 94018641 в будинку № 55 по вул.Фурманова в м.Костянтинівці.

Позовні вимоги щодо зобов*язання відповідача на майбутнє за власний рахунок виконувати роботи з технічного обслуговування, ремонту та планової повірки лічильника холодної води задоволенню не підлягають оскільки межах ЦПК України захисту підлягає порушене право позивача, встановлення ж обов*язків на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припинені або змінені шляхом внесення змін до законів є безпідставним, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Доводи представників відповідача щодо невключення вартості послуг з планової повірки до тарифу суд вважає неспроможними, оскільки вони не узгоджуються з приписами п.2 ч.2, ч.3 ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Статтею 32 Закону України «Про питну воду та водопостачання» передбачено, що за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати

надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.

Частиною 2 ст.41 Закону України «Про питну воду і водопостачання» передбачено, що облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлений «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до пунктів 9-10 цих Правил оплата послуг здійснюється за показаннями квартирних (будинку садибного типу) засобів обліку води. Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.

Як вбачається із змісту абзацу п*ятого п.15 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення плата за послуги водопостачання вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання у разі несправності засобів обліку води, що не підлягає усуненню з моменту її виявлення.

Передбачена абзацом 5 п.15 оплата послуг споживачем згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці стосується тільки періоду часу, протягом якого проводиться періодична повірку засобу обліку.

10 лютого 2002 року постановою НКЕ № 87 встановлено тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Вода Донбасу» (а.с.109).

Рішенням Костянтинівської міської ради від 21 грудня 2001 року № ХХІІІ/28-18 (а.с.110-113) з 01 січня 2002 року введено єдині норми споживання питної води для споживачів, що не мають приладів обліку.

Оскільки відсутні підстави вважати, що належний позивачу лічильник води № 94018641 має несправність, що не підлягає усуненню, то враховуючи положення вищезазначених нормативних актів, підстави для переведення відповідача на плату за послуги водопостачання згідно з нормативами (нормами) споживання відсутні, навіть у разі, якщо прилад обліку своєчасно б не пройшов повірку, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов*язання відповідача здійснити ОСОБА_1 з 15 січня 2014 року перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням показань лічильника води № 94018641, який поновити на абонентському обліку.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, коли встановлена відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов*язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов*язання.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя, здоров'я продукцією. Підстави вважати, що позивачеві завдано моральну шкоду небезпечною для життя, здоров'я продукцією відсутні.

Між сторонами не укладений договір, який би передбачав відшкодування моральної шкоди. Не передбачають такої відповідальності й нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини: Закон України «Про житлово комунальні послуги» та «Правила надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на вищевикладених вимогах закону, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх задоволення. Крім того позивачем не надано доказів на підтвердження причинно-наслідковго зв*язку між діями відповідача по справі та погіршенням стану здоров*я.

26 березня 2010 року сторони по справі підписали технічні умови № 947 на проектування комерційного вузла обліку господарсько-питної води, якими обумовили, що всі роботи з установки (монтажу), технічному обслуговуванню, ремонту, заміні та повірці вузла обліку води здійснюються за рахунок споживача Костянтинівським ВУВКГ або організацією, яка має ліцензії на проведення відповідних видів робіт (а.с.84-86). Строк дії заначених технічних умов, як вбачається з їх змісту, сплив 26 березня 2011 року.

На аркушах справи 29, 30, 65 містяться статті «Услуги оплачивает собственник», «На поверку становись», «За поверку платим сами» із змісту яких вбачається, що директор Костянтинівського ВУВКГ ОСОБА_5, колишній начальник ВУВКГ ОСОБА_8 та головний інженер ОСОБА_6 давали роз*яснення щодо проведення планових повірок засобів обліку за рахунок споживачів комунальних послуг.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь- яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Позовні вимоги про скасування технічних умов експлуатації лічильника холодної води, строк дії яких закінчився 26 березня 2011 року і які самі по собі вже не встановлюють для позивача будь-яких обов*язків та визнання публікацій в газетах такими, що не відповідають діючому законодавству України з опублікуванням спростування Костянтинівського міськрайонного суду, не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не передбачений цивільним законодавством, до того ж, не встановлює яке ж саме право позивача порушено, а тому суд не вбачає правових підстав для його відновлення.

Суд не вбачає необхідності застосувавати в даному випадку ст.217 ЦПК України в рамках клопотання позивача (а.с.80).

Оскільки відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ, а згідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов*язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України вимоги позивача про вжиття судом термінових заходів із запобігання масових порушень прав споживачів засоби масової інформації, викладені в клопотанні (а.с.54) задоволенню не підлягають, оскільки не грунтуються на законі.

В силу ст. 88 ЦПК України слід з відповідача в дохід державного бюджету слід стягнути судовий збір.

Керуючись ст.16 ЦК України, ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», ст.ст.32,41 Закону України «Про питну воду і водопостачання», ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», п.9,10,15,16 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, на підставі ст. 1,3,4 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства про скасування рішення, зобов*язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов*язати Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, як виконавця житлово-комунальних послуг, забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного ОСОБА_1 лічильника холодної води № 94018641 в будинку № 55 по вул.Фурманова в м.Костянтинівці.

Зобов*язати Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити ОСОБА_1 з 15 січня 2014 року перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з урахуванням показань лічильника води № 94018641, який поновити на абонентському обліку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути із Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” в особі Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 08 серпня 2014 року, повний текст рішення по справі виготовлений 11 серпня 2014 року.

Суддя