03.08.2015 Єдиний унікальний номер 205/1602/15-ц
Справа № 205/1602/15-ц
2/205/1181/15
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді Шавули В.С.
при секретарі Перцевій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно, -
В С Т А Н О В И В :
05 березня 2015 року позивачка звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно (а.с.2-6).
В обґрунтування вимог зазначила, що 26 грудня 1997 року між нею та ОСОБА_2 було укладено біржову угоду купівлі-продажу жилого будинку №31 по вул.. Покровського у м. Дніпропетровську.
Вищевказана угода була укладена відповідно до вимог ЗУ «Про товарну біржу». Між сторонами була досягнута домовленість про всі істотні умови і відбулося повне виконання договору. Позивачка зазначає, що сплатила ОСОБА_2 обумовлену вартість житлового будинку в сумі 4 810,00 грн., а відповідачка передала ключі та документи на будинок.
В теперішній час у позивачки виникла необхідність розпорядитися житловим будинком, але внаслідок відсутності реєстрації за нею права приватної власності на даний будинок позивачка позбавлена можливості розпорядитися належним їй будинком, в зв'язку з чим, вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Враховуючи вищевикладене позивачка просить суд визнати біржову угоду купівлі-продажу жилого будинку з господарчими побудовами, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Покровського, буд.№31, що складається з: житлового будинку – літ.А-1, загальною площею 40,0кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., допоміжною площею 22,9 кв.м.; прибудови – літ.а-1; сараю – літ.Д; тимчасового сараю – літ.Е; тимчасового сараю – літ.Ж; тимчасового сараю – літ.З; вбиральні – літ.И; душ – літ.К;, навісу – літ.Л; погребу з шийкою – літ.Г; споруд вимощення; воріт; огороджувальних елементів; огорожі; хвіртки №1-4,І, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрована в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» 26 грудня 1997 року; визнати за нею право власності на житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Покровського, буд.№31, що складається з: житлового будинку – літ.А-1, загальною площею 40,0кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., допоміжною площею 22,9 кв.м.; прибудови – літ.а-1; сараю – літ.Д; тимчасового сараю – літ.Е; тимчасового сараю – літ.Ж; тимчасового сараю – літ.З; вбиральні – літ.И; душ – літ.К; навісу – літ.Л; погребу з шийкою – літ.Г; споруд вимощення; воріт; огороджувальних елементів; огорожі; хвіртки №1-4,І.
Ухвалою суду від 14 квітня 2015 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено Дніпропетровську міську раду (а.с.51).
Позивачка в судове засідання не з'явилась. До суду надала письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі (а.с.91).
Відповідачка – ОСОБА_2, в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. До канцелярії суду повернувся конверт з відправленням із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» в матеріалах справи, яким було направлено судову повістку (а.с.88-90). Про причини своєї неявки не повідомила. письмових заяв про розгляд справи не надсилала.
Співвідповідач – Дніпропетровська міська рада в особі свого законного представника в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить письмова розписка представника за довіреністю – ОСОБА_3 в матеріалах справи (а.с.85). Про причини своєї неявки не повідомив. Письмових заяв про розгляд справи без участі свого представника не надсилав.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, практику Верховного Суду України.
За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд, з’ясувавши обставини по справі та перевіривши їх наданими доказами, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 грудня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено біржову угоду купівлі-продажу жилого будинку, відповідно до якої остання придбала у власність жилий будинок №31, розташований на земельній ділянці площею 1820 кв.м., за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Покровського, сплативши обумовлену грошову суму в розмірі 4 810,00 грн. (а.с.7).
Вищевказана угода була посвідчена директором Універсальної товарної біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» ОСОБА_4
У відповідності до ст..1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.
Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин), за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього визначену грошову суму.
Відповідно до ст. 225 ЦК Української РСР (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин), право продажу майна належить власникові.
Відповідно до ст. 227 ЦК Української РСР (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.
Відповідно до ст. 47 ЦК Української РСР (в редакції, яка діяла на час виникнення даних правовідносин), якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.
Отже, при укладенні договору купівлі-продажу жилого будинку від 26.12.1997 року сторонами були дотримані всі умови, які необхідно дотримуватися при укладенні договорів на товарній біржі, у відповідності до ст.15 Закону України «Про товарну біржу».
Крім того, у відповідності до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1030 від 31.08.1996 року «Про врегулювання сплати державного мита при відчуженні об'єктів нерухомого майна», яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу жилого будинку від 26.12.1997 року, будь-які угоди про відчуження об'єктів нерухомого майна, які укладаються на біржах, в агентствах нерухомості тощо, прирівнюються до нотаріального посвідчення цих договорів.
Згідно із ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року, з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.
Згідно із ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони при укладені договору купівлі-продажу жилого будинку від 26.12.1997 року досягли згоди з усіх істотних умов такого договору та виконали усі умови цього договору, а тому такий договір є укладений.
Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст.398 Цивільного кодексу України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст..392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв’язку у сукупності, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, у повному обсязі доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до ст..88 ЦПК України, суд вважає за необхідне достягнути із позивачки недоплачений судовий збір за вимоги немайнового характеру в сумі 243,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 41, ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, ст.ст. 15,16,190, 368, 391,392 ЦК України, ст.ст.47, 224,225 ЦК Української РСР, Законом України «Про товарні біржі», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 року, ст.ст. 5, 6, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Дніпропетровської міської ради про визнання угоди дійсною, визнання права власності на нерухоме майно, - задовольнити.
Визнати дійсною біржову угоду купівлі-продажу жилого будинку з господарчими побудовами, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Покровського, буд.№31, що складається з: житлового будинку – літ.А-1, загальною площею 40,0 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., допоміжною площею 22,9 кв.м.; прибудови – літ.а-1; сараю – літ.Д; тимчасового сараю – літ.Е; тимчасового сараю – літ.Ж; тимчасового сараю – літ.З; вбиральні – літ.И; душ – літ.К;, навісу – літ.Л; погребу з шийкою – літ.Г; споруд вимощення; воріт; огороджувальних елементів; огорожі; хвіртки №1-4,І, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрована в Універсальній товарній біржі «Біржа по торгівлі нерухомістю та транспортом» 26 грудня 1997 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарчими побудовами, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.. Покровського, буд.№31, що складається з: житлового будинку – літ.А-1, загальною площею 40,0кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., допоміжною площею 22,9 кв.м.; прибудови – літ.а-1; сараю – літ.Д; тимчасового сараю – літ.Е; тимчасового сараю – літ.Ж; тимчасового сараю – літ.З; вбиральні – літ.И; душ – літ.К;, навісу – літ.Л; погребу з шийкою – літ.Г; споруд вимощення; воріт; огороджувальних елементів; огорожі; хвіртки №1-4,І.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційнускаргупротягом10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.С.Шавула
