2-а/379/80/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Зінкіна В.І.,

при секретарі: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ОСП № 3 РДПС ДАІ в Чернігівській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ПС2 №339654 від 15.05.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ПС2 №339654 від 15.05.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп.

Позивач подав суду заяву про розгляд його позову за наявними у справі доказами без його участі. Зазначив у заяві, що інспектором при винесенні постанови були порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Постанова булі винесена на місці, а не місцем знаходження органу, уповноваженого розглядати справу. В постанові не зазначені докази вчинення правопорушення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причину неприбуття в судове засідання не повідомив, заперечень проти позову суду не подав.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ст.128 ч.4, 41 ч. 1 КАС України.

Дослідивши доводи позивача, що зазначені у позові, та додані ним до позову письмові докази, судом було встановлено наступне.

15.05.2015 року інспектором дорожньо-патрульної служби взводу ОСП № 3 РДПС ДАІ в Чернігівській області прапорщиком міліції ОСОБА_2 було винесено постанову відносно позивача про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності було визначено перевищення швидкості руху більше ніж на 20 км/год. З протоколу вбачається, що позивач рухався на автомобілі «ВАЗ-21103», номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі Київ — Чернігів — ОСОБА_3 зі швидкістю 99 км/год. в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «Обмеження швидкості руху 60 км/год.». Швидкість вимірювалась приладом «TruCam» TC 001134.

Дана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУПаП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об’єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження у випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке порушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278,279,280 КУпАП.

Отже, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, яке не відноситься до переліку адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, безпосередньо на а/д Київ – Чернігів інспектор порушив вищезазначені права ОСОБА_1, на що звертає увагу позивач у заяві, поданій до суду.

Відповідно до вимог статтей 277^{2-280 КУпАП відповідач мав повідомити позивача про розгляд справи, здійснити підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення та вчинити інші дії, а вже потім відповідно до ст. 283 цього ж Кодексу винести відповідну постанову по справі про адміністративне правопорушення.}

^{За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.}

^{За правилами ст.2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень має бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.}

^{Виносячи оскаржувану постанову, відповідач мав дотримуватись вимог статтей 251, 254, 283 КУпАП і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості.}

^{Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення та транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.}

^{При складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ не зазначено та не долучено жодного доказу вчинення адміністративного правопорушення, відсутні свідки.}

^{З урахуванням матеріалів справи, невиконання відповідачем ухвали суду про надання письмових заперечень, суд приходить до висновку, що вказівка ч.2 ст.71 КАС України про обов'язок доказування правомірності своїх дій відповідачем не виконана.}

^{За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови з вищевказаних підстав.}

^{На підставі ст. 288 КУпАП, керуючись саттями 2, 11, 17, 18, 70, 71, 163, 172-2 ч.2 1712 Кодексу адміністративного судочинства України, Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, суд,}

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ОСП № 3 РДПС ДАІ в Чернігівській області прапорщика міліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності серії ПС2 №339654 від 15.05.2015 року – задовольнити.

Постанову інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ОСП № 3 РДПС ДАІ в Чернігівській області прапорщика міліції ОСОБА_2 серії ПС2 №339654 від 15.05.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. – скасувати.

Відповідно до частини 2 статті 171-2 КАС України постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий

ОСОБА_4