Справа № 202/28696/13-ц

Провадження № 2/202/226/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 серпня 2015 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.

при секретарі Журавльов А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у липні 2013 року звернувся до суду із позовною заявою до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням суду від 07.08.2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» були задоволені частково.

Ухвалою суду від 21.02.2014 року заочне рішення суду від 07.08.2013 року було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 17.02.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KP22190910, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14274 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 25,08% на рік з кінцевим терміном повернення 16.02.2007 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк» договору поруки від 20.10.2010 року Відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 13.05.2013 року у розмірі 135141,91 грн., яка складається з наступного: 14274 грн. – заборгованості за кредитом, 46612,46 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 67343,93 грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором, 500 грн. – штраф (фіксована частина), 6411,52 грн. – штраф (процентна складова). Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № DNH4KP22190910 від 17.02.2006 року у розмірі 125141,91 грн., витрати на юридичну допомогу у розмірі 3200 грн., судові витрати по справі, та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму у розмірі 10000 грн.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача ПАТ «А-Банк» у судове засідання не з’явився.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Позивачем заявлено, що 17.02.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитн0-застаний договір № DNH4KP22190910 у вигляді заяви позичальника та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»)(«Стандарт»), згідно якого останній отримав кредит у розмірі 14274 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 25,08% на рік з кінцевим терміном повернення 16.02.2007 року.

В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором 20.10.2010 року між позивачем та відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» був укладений договір поруки № 167.

Згідно висновку експерта № 6/92 судової почеркознавчої експертизи від 05.05.2015 року підпис на зворотній стороні документу «Заява позичальника № DNH4KP22190910 від 17.02.2006 року» в графі «Позичальник» (прізвище, ім’я, по батькові) (підпис) від імені ОСОБА_1; підпис в графі «Прийняв покупець» а документі «Акт прийому-передачі товару № DNH4KP22190910 від 16.02.2006» - виконані однією особою, не громадянином ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням власного підпису ОСОБА_1. Рукописний напис «ОСОБА_1С.» в графі «Позичальник» (прізвище, ім’я, по батькові) (підпис) та рукописний напис: «17 лютого 06» в графі (дата) на зворотній стороні документа «Заява позичальника № DNH4KP22190910 від 17.02.2006 року» - виконані не ОСОБА_1, а іншою особою, ознак незвичного виконання (навмисно зміненого почерку) коротких рукописних записів не виявлено.

У відповідності зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги спростовуються матеріалами справи, жодних інших доказів на їх підтвердження надано не було, суд вважає позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з відповідачів не стягуються.

Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.

Суддя С.Г. Зосименко