УКРАЇНА
Справа №2а- 801/1220
2009 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2009 року Первомайський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді Русанової Т.Т.
при секретарі Кузьменко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про визнання дій відповідача неправомірними та покладення обов’язку перерахувати та виплатити доплату до пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
В квітні 2009 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про зобов’язання нарахувати та виплати підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” як дитині війни з 09 липня 2007 року без обмеження строком, відновити пропущений строк звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус «Дитини війни» у зв’язку з чим, на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
У 2006-2007роках така допомога їй не виплачувалась, а у 2008році виплачувалась не у повному обсязі в супереч рішенню Конституційного Суду України № 6-пр/2007р. від 09.07.2007р. , яким окремі положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема п.12 ст.71 та ст.111 цього Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Її законні права були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, крім того про належні їй, як дитині війни виплати її не було повідомлено, про факт порушення прав їй стало відомо лише в січні 2009року зі слів знайомої, та після того як вона звернулася з заявою до відповідача.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, надала заяву про розгляд справи в її відсутність.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась, надала письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в ОСОБА_2 знаходиться на обліку ОСОБА_1 , 1932 року народження. ОСОБА_1 з заявою від 20.03. 2009 року звернулась до ОСОБА_2 про підвищення їй пенсії, згідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». ОСОБА_2 заявнику було дано роз’яснення з цього питання.
Відповідно до ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 – ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст.. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст.. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст.. передбачено, що дія інших нормативно – правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь –які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
ОСОБА_2 є органом виконавчої влади і в системі ПФУ виконує свої функції та обов’язки в межах повноважень, визначених Положенням, здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України. Бюджет Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з Положенням ОСОБА_2 у своїй діяльності керується Конституцією та ЗУ, Актами КМУ. На підставі ст.. 6 Конституції України орган виконавчої влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Враховуючи, що згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії ОСОБА_2 не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов’язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Ст..111 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489 – У від 19.12.2006 року встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст..6 З № 2195- ІУ, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Оскільки позивач не є інвалідом, то в 2007 році вона не отримувала зазначену надбавку до пенсії.
Згідно зі ст.. 41 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни – 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Тому, згідно діючого законодавства з 01.01.2008 року позивач отримував підвищення до пенсії у розмірі 47 грн.; з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн. З ростом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір підвищення до пенсії збільшується.
Ст.. 152 Конституції України передбачено, що правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 – рп\2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Разом з тим, рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, Верховною Радою України не приймалося. Внаслідок цього, порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому, відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн.
Крім того, згідно ст.. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В період дії рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. до 31.12.2007 року позивач не звернулась за захистом своїх порушених прав ні до ОСОБА_2 , ні до суду. По тим підставам, що позивач звернулась з заявою до ОСОБА_2 м. Первомайська від 20.03. 2009 року, отримав відмову від 30.03.2009 року, то саме з 30.03.2008 року починається відлік строку позовної давності для звернення до суду.
Вважають, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду і просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши надані докази, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , є пенсіонером за віком, пенсію отримує в ОСОБА_2
Позивач надала довідку НОМЕР_1 від 04.11.2005 року про присвоєння їй статусу «діти війни». Цей статус позивача відповідачем не заперечувався, крім того з пояснень представника відповідача вбачається, що статус «діти війни» визначається автоматично по тих особових рахунках, на яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 по 02.09.1945 року.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинена дія ст..6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410.06 грн., з 1 жовтня - 415.11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 гри. (410,06 грн. х 30% / 31х23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% +415,11 грн. х 3 х 30 %).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.07.2007 року до 31.12.2007 року (позов зареєстровано в суді 06.04.09.).
Відмовляючи в задоволені частини позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може оцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання ОСОБА_2 здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2008 рік підлягають задоволенню з 22 травня 2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 гри. (481 грн. х 30%/31 х 10 дн. - 481 грн. х 10% /31 х 10 дн. + 481 грн. х 30% - 481грн. х 10 % + 482 грн. х 3 х 30 % - 482 грн. х3х 10% + 498 грн. х 3 х 30 % - 498 грн. х 3 х 10%.
Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсій як дитині війни, у сумі 715,23 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, після 31 грудня 2008 року, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері, публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання ОСОБА_2 в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 8, 9, 11, 17, 18, 87, 94, 99,100, 158-163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати відмову у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни ОСОБА_1 незаконною.
Зобов’язати ОСОБА_2 Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Русанова Т.Т.