ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"20" лютого 2007 р. Справа № 13/62а

Суддя Фетисова І.А.

Секретар судового засідання Шинкаренко І.М.

Представники сторін:

Від позивача: Сетченко С.М. д. 186/9/10-015 від 27.01.07 р.

Від відповідача: Пельо І.В. директор

За участю представника прокуратури Косова О.А.

СУТЬ СПОРУ:

Прокуратурою Чернігівського р-ну в інтересах держави в особі Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі –Позивач) заявлено адміністративний позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” (надалі - Відповідач) про стягнення за рахунок активів боржника податкового боргу по орендній платі за землю в сумі 1984,23 грн. за період липень-грудень 2006 року.

Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача та прокуратури, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

20.02.2002 року між Іванівською сільською радою та відповідачем по справі укладено договір оренди земельної ділянки.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Авангард” зареєстроване розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації 25.04.2001 р. за адресою: Чернігівський р-н с. Іванівка, вул. Леніна, 33.

Відповідно до Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ (надалі –Закон № 1251), платники податків зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), та сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Стаття 11 Закону № 1251 встановлює, що за порушення законів про оподаткування платники податків та зборів несуть відповідальність, передбачену законодавством.

Частиною першою ст. 14 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1997р. № 2535-ХІІ встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності з ч. 1 ст. 17 Закону України „Про плату за землю” податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктами 5.1 та 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків здійснення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу платником податків.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п. 17.3 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ).

Відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, згідно якої нарахована орендна плата за 2006 рік 6465,18 грн., розмір за один місяць становить 538,77 грн.

Відповідно до п. 6.1 Закону № 2181-III у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Згідно п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Так, позивачем направлено першу та другу податкові вимоги форми “Ю2” від 14.07.2006 р. № 2/191 на суму податкового боргу 1077,26 грн. та форми “Ю1” від 10.05.2006 р. на суму податкового боргу 85,57 грн.

Податкові вимоги не були вручені відповідачеві, про що складені відповідні акти № 63 від 26.05.2006 р. та № 105/24 від 14.08.2006 р. та розміщено на дошці податкових оголошень.

Відповідно до п. п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

18.08.2006 р. актом № 280/15-019 перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання платником податків виявлено несвоєчасну сплату податків.

Позивачем були виставлені відповідачу податкові повідомлення-рішення форми “Ш” № 0004621540/0 від 21.08.06 р. згідно акту № 280/15-019 від 18.08.2006 р. на суму штрафу 53,88 грн. та № 0004611510/0 від 21.08.06 р. згідно акту № 280/15-019 від 18.08.2006 р. на суму штрафу 107,70 грн.

Податкові повідомлення-рішення не були вручені відповідачеві, про що складені відповідні акт № 346 від 28.08.2006 р. та розміщено на дошці податкових оголошень.

14.09.2006 р. заступником начальника Чернігівської МДПІ, на підставі п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, прийняте рішення № 25 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Позивачем складено акт перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання платником податків від 23.11.2006 р. № 380/15-019 та виявлено несвоєчасну сплату.

Позивачем виставлено відповідачу податкове повідомлення-рішення форми “Ш” № 0006551540/0 від 23.11.06 р. на суму штрафу 188,57 грн., яка була отримана 15.12.2006 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1294670.

Податкові вимоги та повідомлення-рішення до цього часу відповідачем повністю не погашені.

Враховуючи, що податковий борг за період з липня 2006 року по грудень 2006 року , зазначений у позовній заяві, самостійно відповідачем не погашений, він підлягає стягненню за рахунок активів такого платника на підставі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3 Закону № 2181-ІІІ в судовому порядку.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 6, 16, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. ст. 94, 158 –163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути за рахунок активів з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Авангард” (15562 Чернігівський р-н с. Іванівка, вул. Леніна, 33 код 03795431) в доход місцевого бюджету (Одержувач: місцевий бюджет Іванівської сільської ради р/р 33213812600537 банк ГУДКУ в Чернігівській області код 22826386 МФО 853592) 1984,23 грн. податкової заборгованості по орендній платі за земельні ділянки комунальної власності.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя І.А.Фетисова