-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська
м. Дніпропетровськ, вул.Паторжинського, 18-А, 49044, (056) 713-58-29
Справа № 2-1089/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2009 року Жовтневий районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Черновського Г.В.
при секретарі – Завалко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання підвищення процентної ставки за кредитним договором незаконною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2009 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що він 12 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» був укладено кредитний Договір №DN81AR03110196.
Відповідно до п.1.1. Договору відповідач надав позивачу грошові кошти у сумі 73906 грн. зі сплатою 9,5% річних, кінцевий термін погашення заборгованості встановлено не пізніше 11.11.2014 р. Відповідності до п.1.3. Договору в якості забезпечення виконання позивачем свого зобов'язання перед відповідачем було укладено договір застави рухомого майна №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року на автомобіль НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Слов'янськ, вул.Приозерна, 80, заставною вартістю 57000 грн.
З дати отримання кредиту від відповідача, він виконував та виконує умови договору належним чином.
Відповідач своїм інформаційним листом від 06.01.2009 року повідомляє йому про вимушену зміну процентної ставки у зв'язку із зміною кон'юнктури ринку грошових ресурсів на Україні: зміні курсу долара США до гривні, зміна облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України, при цьому він не обґрунтував, з яких саме підстав змінює процентну ставку та не додав до цього листа такі докази.
У відповідності до ч.4 ст.11 Закону України від 12.05.1991 «Про захист прав споживачів» договорі про надання кредиту може бути вказано що процентна ставка по кредиту може бути змінена відповідно до зміни облікової ставки НБУ, та у інших випадках. Поняття інші випадки повинно враховувати п.4 ч.5 ст.11 вищезазначеного Закону де вказано встановлення дискримінаційних відносно споживача правил зміни процентної ставки є несправедливою умовою договору.
В інформаційному листі вказано що з 01.02.2008 року відсоткова ставка за кредитним договором від 12.11.2007 року буде складатиме 21% річних. Чому саме з 2008 року підвищується процента ставка, йому до цього часу невідомо.
Після отримання інформаційного листа позивач звернувся до представників банку із запитом з причини та обставини підняття процентної ставки, її розрахунок та відповідність діючому законодавству України, але письмової відповіді так і не отримав.
Крім того в інформаційному листі від 06.01.2009 року відповідач пропонує позивачу у разі погашення суми заборгованості тілом кредиту:
- у розмірі 140 тис.грн., відсоткова ставка за кредитним договором підвищується до рівня 16,08% річних,
- у розмірі 23 тис.грн., відсоткова ставка за кредитним договором не змінюється а залишається у розмірі 9,59% річних. Виходячи з цього, відповідач запропонував позивачу укласти додаткову угоду. Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самі формі що й договір. У даному випадку ця вимога закону не дотримана відповідачем.
За таких обставин, позивач просив суд: визнати недійсним інформаційний лист від 06.01.2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»;
- визнати недійсним умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року про одностороннє підняття процентної ставки
- зобов’язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» залишити незмінними умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року у часті сплати ним відсоткової ставки 9,5 %.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем укладено кредитний договір №DN81AR03110196 від 12.11.2007р.
При укладенні договору, було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгодженні сторонами так і прийняті ними як обов'язкові умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.212, ч.2 ст.632 ЦК України, договір укладений сторонами, має умови, згідно яких банк має право в односторонньому порядку підвищувати розмір процентної ставки. Позивач, зі свого боку погодився з такими умовами договору, підписавши кредитний договір особисто.
Надаючи грошові кошти позивачеві, банком було задоволено його потреби, надавши йому в користування грошові кошти, при цьому передбачивши порядок та умови при яких можлива зміна відсоткової ставки за кредитом.
Зміни умов договору в частині відсоткової ставки були закладені ще спочатку, тобто позивач, до підписання кредитного договору мав можливість ознайомитися з його умовами.
З огляду на вищезазначений пункт договору, на зміну розміру відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників. При настанні одного з них (або декількох одразу) банк має право змінити ставку.
З моменту укладення договору позивач виконував всі його умови. Таким чином, прийняв на себе всі зобов'язання та виконуючи їх. Позивачем визнано всі умови договору, так як ніяких вимог до банку чи яких не будь пропозицій змінити умови договору в будь-якій частині не надходило.
Отже, листом від 06.01.2009 року на адресу позивача було направлено повідомлення про збільшення відсоткової ставки за вищезазначеним договором, а саме з 9,6 % на 21 % річних, починаючи з 01.02.2009р. а в разі незгоди позивача з такими змінами умов договору було запропоновано погашення заборгованості за кредитом договором в повному обсязі за старою процентною ставкою, тобто за ставкою 9,6 % (в листі було допущено описку, та помилково зазначено 2008 рік, а не 2009 рік).
В даному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки, а саме: з 30.04.2008 р. змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21.04.2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку". Згідно з цією постановою облікова ставка з 30.04.2008 р. встановлюється в розмірі 12% річних. Отже, внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Приймаючи до уваги, що з 30.04.2008 р. банком не було змінено процентну ставку. Друга обставина, це зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору - право на її підвищення залишається за банком.
Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 № 168 встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.
При цьому зміни процентних ставок за кредитом відбувалися не внаслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміна курсу долара США до гривні.
Отже ініціювання банком підвищення процентних ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст.11 Закону України „Про захист прав споживачів" та Правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитор письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Що саме і було зроблено з боку ПриватБанку.
Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та Правил.
Відповідно до ч.4 ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).
Відповідно до ст.47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.
Відповідно до ст.58 Конституції України та ч.2 ст.5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність - майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди. Разом з тим Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року № 661-VI регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.
Відповідно до ч.1 ст.5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.
Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-VI від 12.12.2008р. банк діяв відповідно до умов укладеного з позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.
Що стосується вимог позивача, відносно визнання недійсними умов кредитного договору, то вважає їх теж цілком безпідставними. Згідно частини 1 ст.215 та ст.217 ЦК України підставою недійсності окремої частини правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1, 3, 5, 6 ст.203 цього кодексу, однак при укладанні та підписанні договору вимоги законодавства було додержано та виконано.
Отже, зупинивши свій вибір на ПАТ КБ «ПриватБанк» , позивач погодився на умови надання кредиту як такі, що його влаштовували. Банк не примушував, не нав'язував своїх послуг позивачеві та не вимагав укладення договору. Це була ініціатива особисто позивача.
За викладених обставин в діях ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має фактів необґрунтованого підвищення процентної ставки за кредитом та відсутні будь які підстави для визнання недійсним інформаційного листа та пункту 2.3.1 кредитного договору, так як відповідач діяв згідно з умовами договору та чинного законодавства України. На підставі викладеного, представник відповідача просила суд в задоволенні позову відмовити.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти:
Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та позивачем укладено кредитний договір №DN81AR03110196 від 12.11.2007р.
Відповідно до укладеного договору, позивач отримав кредитні кошти у вигляді не поновлюваної лінії (не поновлювана кредитна лінія – 73906 грн.) з них 45600 грн. (на купівлю автомобіля) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,60% на рік на суму залишку заборгованості за Кредитом, з кінцевим терміном повернення 11.11.2014 року.
Відповідно до п.2.3.1 укладеного з позивачем договору № DN81AR03110196 від 12.11.2007р. банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом у випадку: - при зміні кон’юнктури ринку грошового ресурсу в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ).
06 січня 2009 року позивачем отримав письмове повідомлення від відповідача з якого він дізнався, що Приватбанк вимагає змінити умови Кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007р. А саме змінити відсоткову ставку за кредитним договором з 9,5 % річних на 21 % річних.
Позивач не згідний із вказаними змінами кредитного договору вважаючи їх необґрунтованими, а тому він звернувся до відповідача з проханням надати йому обґрунтоване письмове роз'яснення з посиланням на відповідні норми законодавства, згідно яких Приватбанк має право вимагати змінити умови кредитного договору №№DN81AR03110196 від 12.11.2007р, а не лише на посилання на зміни кон'юнктури ринку грошових ресурсів, а також надати письмове роз'яснення, чому процентну ставку намагаються збільшити на 11,5 % та яким розрахунком керується Банк при збільшені процентів.
Але відповідач розрахунок підвищення відсоткової ставки по кредитному договору і відповідність її підвищення діючому законодавству України так позивачу і не надав.
З листа банку на адресу позивача вбачається, що зміна відсоткової ставки за кредитами повинна відбутися починаючи з 01 лютого 2009 року. Вказаний лист був отриманий позивачем 15 січня 2009 року.
Суд критично ставиться до заперечень відповідача, що нібито на час зміни в односторонньому порядку умов договору банк керувався положеннями ст.651 ЦК України, яка надавала право банку змінювати умови договору, оскільки по-перше позивач дізнався про такі зміни лише 11 січня 2009 року, по-друге сама зміна умов договору повинна була відбутися лише з 01 лютого 2009 року, по-третє, з 09 січня 2009 року набрали чинності положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким ЦК України був доповнений ст.1056-1 ЦК України.
В своїй діяльності «Приватбанк» керується зокрема Законом України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» статтю 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено частиною четвертою такого змісту банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.
Виходячи зі змісту даної статті дана заборона застосовується і до раніше укладених договорів так як будь яке застереження про те, що дія Закону застосовується на договори після набрання його чинності - відсутнє.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів та порядок їх плати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Установлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.
Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України та частини другої статті 5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно коментарів до ч.3 ст.5 ЦК України до цивільних відносин, які виникли раніше, новий акт цивільного законодавства застосовується стосовно прав і обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року правових підстав щодо збільшення розміру процентів в односторонньому порядку у банка не було.
За таких обставин, суд вважає можливим визнати недійсним умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року про одностороннє підняття процентної ставки та зобов’язати ЗАТ КБ «ПриватБанк» залишити незмінними умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року у частині сплати ОСОБА_1 відсоткової ставки 9,5 %.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року про одностороннє підняття процентної ставки.
Зобов’язати закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» залишити незмінними умови кредитного договору №DN81AR03110196 від 12.11.2007 року у частині сплати ОСОБА_1 відсоткової ставки 9,5 %.
Рішення суду може бути оскаржене у апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, та подання апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя:
скопійовано
-
скопійовано
-
