КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2193/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка» та Фонду державного майна України, особи, що приєднались до апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фонду державного майна України, Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області, за участю третіх осіб - Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», Кабінету Міністрів України про визнання протиправними та скасування наказів, відміну державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

15 лютого 2015 року та 17 лютого 2015 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з адміністративними позовами, в яких просили: визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 23.12.2014 № 2839 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 21.11.2014 № 2657»; визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 29.12.2014 № 2896 «Про затвердження акта оцінки державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське»; визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 31.12.2014 № 2912 «Про затвердження плану приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» (код ЄДРПОУ 36481123)»; визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15.01.2015 № 18 «Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України»; визнати протиправним припинення Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» і створення колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка»; визнати протиправним та скасувати наказ Фонду державного майна України № 310 від 12.03.2015 «Про завершення приватизації майна державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське»; скасувати реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015 за № 15021120009000496 та за №15021450000000678.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 23.12.2014 № 2839 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 21.11.2014 № 2657»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 29.12.2014 № 2896 «Про затвердження акта оцінки державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 31.12.2014 № 2912 «Про затвердження плану приватизації державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» (код ЄДРПОУ 36481123)»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України від 15.01.2015 № 18 «Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України»; визнано протиправним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 310 від 12.03.2015 «Про завершення приватизації майна державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське»; скасовано реєстраційні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015 за № 15021120009000496 та за № 15021450000000678; зобов'язано Реєстраційну службу Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відміну державної реєстрації припинення Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське».

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Колективне сільськогосподарське підприємство «Полянка» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову та закрити провадження у справі, як таке, що не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а Фонд державного майна України у своїй апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до поданих через канцелярію Київського апеляційного адміністративного суду 10.09.2015 заяв ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 07.09.2015 про приєднання до апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», заяви вказаних осіб приєднано до апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка».

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», осіб, що приєднались до апеляційної скарги Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - підлягає задоволенню, апеляційна скарга Фонду державного майна України підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження справі - закриттю, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, 11.12.2009 наказом Міністерства аграрної політики України № 889 на базі майна № 24 «Миколаївське відділення агропромислового виробництва» державного підприємства «Агроспецсервіс» створено ДП «Миколаївське» із наданням йому статусу юридичної особи.

Спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Національної академії аграрних наук України від 21.02.2011 № 40/55 ДП «Миколаївське» присвоєно статус племінного заводу (порода: українська чорно-ряба молочна).

ДП «Миколаївське» видано атестат № 8892 про присвоєння такого статусу та здійснено державну реєстрацію останнього як суб'єкта племінної справи у тваринництві шляхом внесення відповідних даних до Держплемреєстру.

Наказом Фонду держмайна України від 24.04.2012 № 566 «Про внесення змін та доповнень до Переліку об'єктів групи В, які підлягають підготовці до продажу у 2012 році з метою подальшого їх продажу» ДП «Миколаївське» включено до переліку об'єктів групи В, які підлягають підготовці до продажу в 2012 році.

У подальшому, 04.02.2014 до реєстраційної служби Арбузинського РУЮ у Миколаївській області звернувся директор ДП «Миколаївське» для внесення до ЄДР запису про рішення щодо припинення юридичної особи шляхом перетворення ДП «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» та призначення комісії з його припинення згідно наказу регіонального відділення Фонду держмайна України по Миколаївській області від 03.02.2014 № 35-п.

04 лютого 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області до ЄДР внесено запис про прийняття рішення щодо припинення ДП «Миколаївське» в результаті реорганізації шляхом його перетворення.

Наказом Фонду держмайна України від 21.11.2014 № 2657 «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта» прийнято рішення про приватизацію ДП «Миколаївське» шляхом перетворення його в публічне акціонерне товариство.

Наказом Фонду держмайна України від 23.12.2014 № 2839 внесено зміни до пункту 1 наказу від 21.11.2014 № 2657 замінивши слова «публічне акціонерне товариство» на «колективне сільськогосподарське підприємство».

Наказом Фонду держмайна України від 29.12.2014 № 2896 затверджено акт оцінки вартості майна державного ДП «Миколаївське».

Пунктом 1 Наказу Фонду держмайна України від 31.12.2014 № 2912 затверджено план приватизації ДП «Миколаївське», а п. 3 наказано директору ДП «Миколаївське» ОСОБА_8: забезпечити реєстрацію колективного сільськогосподарського підприємства; у тижневий строк з дня реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства подати до Фонду держмайна України копію статуту та свідоцтва про його державну реєстрацію; забезпечити припинення юридичної особи ДП «Миколаївське».

Спірним наказом Фонду держмайна України від 15.01.2015 № 18 пункт 3 викладено у такій редакції: «Директору державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» ОСОБА_8:

3.1. У двотижневий строк забезпечити припинення державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське», як юридичної особи, в результаті його перетворення в колективне сільськогосподарське підприємство відповідно до положень Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі».

3.2. У тижневий строк з дня державної реєстрації колективного сільськогосподарського підприємства подати до Фонду державного майна України копію Статуту та свідоцтва про його державну реєстрацію».

27 січня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області здійснено державну реєстрацію припинення ДП «Миколаївське» шляхом перетворення в КСП «Полянка» про що в ЄДР внесено записи № 15021120009000496 та № 15021450000000678.

Наказом Фонду держмайна України від 12.03.2015 № 310 наказано приватизацію майна ДП «Миколаївське» вважати завершеною.

Суд першої інстанції вирішуючи по суті заявлених позовних вимог виходив з того, що оскільки на момент прийняття Фондом держмайна України оскаржуваних наказів від 23.12.2014 №2839, від 29.12.2014 №2896, від 31.12.2014 №2912, від 15.01.2015 №18 та від 12.03.2015 №310 ДП «Миколаївське» мало статус племінного заводу, у зв'язку із останнє потягло проведення приватизації у спосіб, передбачений ст. 25 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», а не в будь-який інший спосіб, передбачений цим Законом, а тому вказані накази є протиправними та підлягають скасуванню.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції хибними з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria2» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановленим законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …».

З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Цю норму слід розуміти в системному зв'язку із частиною першою тієї самої статті, з якої випливає, що захист прав та інтересів юридичних та фізичних осіб шляхом оскарження до адміністративного суду будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень можливий лише у сфері публічно-правових відносин (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною першою статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 статті 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних осіб та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне, також звернути на приписи правових норм, що визначають підвідомчість справ господарському судочинству.

У вирішенні питань, пов'язаних з прийняттям позовних заяв, господарським судам слід розрізняти поняття підвідомчості і підсудності справ.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК України).

Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду (ст. 13, 15, 16 ГПК України).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності, та вимоги статтей 1, 4-1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносин, з яких виник спір, мають господарських характер.

Як визначено в п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 від 24 жовтня 2011 року господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з: приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При визначенні питання до юрисдикції якого суду відноситься ця справа, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав, свобод та інтересів, за захистом яких звернулись позивачі.

Відтак, з урахуванням наведених правових норм та обставин справи, при вирішенні питання щодо підсудності даної справи, судова колегія виходить з наступного.

Колегія суддів звертає увагу на те, що правовий статус Фонду державного майна визначено Законом України «Про Фонд державного майна України».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

До основних завдань Фонду державного майна України відповідно до ст.4 даного Закону, серед іншого належить:

- реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності;

- управління об'єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план приватизації або план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України;

- здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу приватизації державного майна, оскільки в даному випадку Фонд державного майна України діяв як власник державного майна, приймаючи рішення про приватизацію державного підприємства та вибір способу приватизації.

Статтею 146 Господарського кодексу України передбачено, що приватизацією державних та комунальних підприємств є:

1. Майно єдиного цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону.

2. Приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

3. Приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом:

купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, іншими способами, що передбачають конкуренцію покупців;

викупу цілісного майнового комплексу державного (комунального) підприємства, зданого в оренду, у випадках та порядку, передбачених законом;

викупу майна державного (комунального) підприємства в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 345 Цивільного кодексу України визначено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» визначено повноваження Фонду у сфері приватизації державного майна:

розробляє разом з іншими центральними органами виконавчої влади та забезпечує виконання державних програм приватизації;

серед іншого бере участь у:

підготовці спільних проектів щодо фінансування міжнародними організаціями структурних перетворень в економіці держави, передприватизаційної підготовки, приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств;

змінює у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

приймає рішення про припинення юридичної особи у процесі приватизації;

здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;

здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації;

підписує акти приймання-передачі державного майна, у тому числі акцій (часток, паїв), у процесі утворення господарських товариств;

приймає рішення про приватизацію;

утворює комісії з приватизації, інвентаризації, реструктуризації, конкурсні комісії з продажу;

затверджує:

плани приватизації майна, що перебуває в державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

переліки об'єктів, що підлягають приватизації, крім тих, що мають стратегічне значення;

серед іншого укладає:

договори з фондовими біржами, іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу майна, у тому числі акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інших суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких є державна частка;

виступає відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»:

з боку держави засновником та учасником підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, або у разі придбання державою пакетів акцій (часток, паїв) в інших власників;

правонаступником державних підприємств, установ та організацій стосовно суб'єктів господарювання, раніше утворених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб'єктів господарювання;

представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу;

здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна;

підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством;

здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об'єктів приватизації;

публікує в офіційних друкованих виданнях Фонду державного майна України інформацію про приватизацію.

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших законів України з питань приватизації.

Таким чином, можна зробити висновок, що відповідно до ст. 146 ГПК України, ст. 345 ЦК України, п. 2 частини першої ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» та частини другої ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна» Фонд державного майна є рівноправним суб'єктом відносин з іншими суб'єктами приватизації.

Фонд державного майна України діяв, як власник державного майна та здійснював продаж об'єктів приватизації, які знаходяться у загальнодержавній власності, у порядку, встановленому законом.

Статтею 30 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що спори щодо приватизації державного майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Тобто, даний спір ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з Фондом державного майна України носить приватно-правовий характер, оскільки позивачі відстоюють своє право на частку в державному майні. Зазначене не спростовується позивачами.

Крім того, відповідно до п.2.1 та п.2.2 Договору №99 від 10.03.2015, укладеного між Фондом державного майна України та Колективним сільськогосподарським підприємством «Полянка» щодо безоплатної передачі частки державного майна Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Миколаївське» (ДП «СГП «Миколаївське»), акту №64 від 10.03.2014 приймання-передачі частки державного майна ДП «СГП «Миколаївське», у Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка» виникло право власності на частку державного майна ДП «СГП «Миколаївське» та спільна часткова власність членів трудового колективу на приватизоване майно, а тому оскарження порушення майнових прав позивачів Фондом державного майна України має розглядатись в порядку господарського судочинства.

Тобто, при прийнятті рішень суб'єктом владних повноважень, в даному випадку Фонд державного майна України діє, як власник майна, рішення про приватизацію державного підприємства та вибір способу приватизації, подальше оспорювання набуття фізичною чи юридичною особою спірного об'єкта приватизації або його частки має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки зазначений спір не є публічно-правовим спором, а носить характер приватно-правового, відтак даний спір повинен розглядатись не в порядку адміністративного судочинства, а в порядку господарського.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 01.12.2009 (справа № 21-1506во09), ухвалі Судової палати в цивільних справах Верховного суду України від 16.02.2009 (справа № 6-29177св07), від 25.03.2009 (справа № 6-24999св08), від 01.12.2010 (справа № 3399/10/2170).

Крім того, колегія суддів вбачає за необхідне зазначити, що оскільки дії державного реєстратора по внесенню реєстраційних записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.01.2015 за № 15021120009000496 та за №15021450000000678 є наслідком прийняття оскаржуваних наказів Фонду державного майна України, відтак провадження у цій частині позовних вимог також підлягає закриттю.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що рішення першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у даній справі підлягає закриттю.

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Згідно зі статтею 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За правилами пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.4 ст. 205 КАС України розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 203, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», особи, що приєднались до апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу Фонду державного майна України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фонду державного майна України, Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області, за участю третіх осіб - Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», Кабінету Міністрів України, про визнання протиправними та скасування наказів, відміну державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Фонду державного майна України, Реєстраційної служби Арбузинського районного управління юстиції у Миколаївській області, за участю третіх осіб - Колективного сільськогосподарського підприємства «Полянка», Кабінету Міністрів України, про визнання протиправними та скасування наказів, відміну державної реєстрації та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М. Троян

Судді : Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.