ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі призначеної згідно з розпорядженням голови суду від 06.02.07р. колегії суддів:

головуючої судді Шелест С.Б.

суддів: Шіляк М.А.

Фанди О.М.

При секретарях судового засідання: Бабінець У.В. Кузишин У.Б.

Розглянувши матеріали справи

за позовом: Дитячої юнацької спортивної школи «Олімп»

Івано-Франківської обласної ради

Фізкультурно-спортивного товариства «Колос»

м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 38

до відповідачів: 1. Івано-Франківського кооперативно-профспілкового

фізкультурно-спортивного товариства «Колос»

м. Івано-Франківськ, вул. Ак. Сахарова, 38;

2. Відкритого акціонерного товариства

«Отинійська пересувна механізована колона № 150»

смт. Отинія, вул. Іванціва, 21 Коломийського району

3. Івано-Франківської обласної ради

м. Івано-Франківськ, вул. Михайла Грушевського, 21

Третя особа на стороні відповідача: Івано-Франківська обласна державна адміністрація

м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, 21

За участі представників сторін:

від позивача: Герула В.М. (дор. №01-8/1 від 16.01.06р.)

від відповідачів: 1. Давидів В.М. –представник (довіреність №18 від 06.02.2006 р.)

2. Марків В.Д. - представник, (довіреність № 24 від 03.02.06р.)

3. Пітеляк А.В. - нач. юр. відділу (дов. № 14-136/811-р/079 від 13.12.06р.)

від третьої особи : Запісоцький Ю.Г.- нач. управління правової роботи

(доручення №142/01-075/183 від 14.02.06р.)

про визнання недійсними договорів міни, іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя

в с т а н о в и в:

ДЮСШ «Олімп»Івано-Франківської обласної ради Фізкультурно-спортивного товариства «Колос» заявлений позов про визнання недійсними іпотечного договору від 11.01.2005 р., та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.01.2005 р. посвідчених приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б., зареєстрованих в реєстрі за №Д-5 та №Д-7 відповідно, та про поновлення становища, яке існувало до реєстрації за відповідачем -2 права власності на спорткомплекс «Олімп», що в м.Івано-Франківську, по вул. Академіка Сахарова,38 .

Заявою від 02.02.06 р. за №01-7/4 позивач доповнив позовні вимоги вимогою про визнання недійсним договору міни, укладеного шляхом обміну рішеннями керівних органів Івано-Франківського кооперативно-профспілкового ФСТ «Колос»та Івано-Франківської обласної ради про обмін об»єктами нерухомого майна та передачу: 1) головним управлінням (департаментом) з гуманітарних питань виконкому обласної ради Івано-Франківському обласному ФСТ «Колос»приміщення спортивного комплексу «Олімп»(м.Івано-Франківськ,

вул. Сахарова,38) разом з надвірними спорудами та дитячо-юнацькою спортивною школою; 2) Івано-Франківським обласним ФСТ «Колос»- сільсько-господарському технікуму (комунальна власність) приміщень готелю, ресторану, бару, правої частини стрілецького тиру разом з надвірними спорудами та інженерно-технічними комунікаціями, а також –Угорницькій середній школі (комунальна власність) лівої частини стрілецького тиру і приміщення дитячо-юнацької спортивної школи навчально-спортивної бази «Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради.

В цій же заяві позивач просить суд перевести сторін у становище, яке існувало до укладення договору міни та реєстрації за відповідачем-2 права власності на спорткомплекс.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, вважає оспорювані договори іпотеки та про задоволення вимог іпотекодержателя такими, що не відповідають вимогам закону з посиланням на те, що зазначені договори укладені з боку відповідача-1 з перевищенням цивільної право- і дієздатності відповідача-1, без наявності права власності на спорткомплекс. Такі договори, зазначає позивач, були укладені та нотаріально посвідчені на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.04р. у справі №13/98, яке було скасовано Вищим господарським судом України.

Оспорюючи договір міни, укладений між відповідачем-3 та відповідачем-1 шляхом обміну рішеннями сторін про обмін належної на праві колективної власності відповідачу-1 навчально-спортивної бази „Бистриця»в с.Угорники на належний відповідачу-3 на праві комунальної власності спорткомплекс по вул. А. Сахарова, 38 в м.Івано-Франківську, позивач зазначає, що передача відповідачу-1 спірного спорткомплексу відбулась за відсутності рішення обласної ради та облвиконкому, що є порушенням ст.ст. 7, 35 Закону України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 7 грудня 1990 року №533ХII /діючого на той час/ , а також Порядку передачі підприємств,об»єднань, організацій, установ,будинків і споруд, затвердженого Постановою ради Міністрів УРСР від 28.04.80р. № 285, який не передбачає безоплатної передачі майна територіальної громади. При цьому, на думку позивача, розпорядження заступника голови Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 10.01.95 р. №20-р «Про передачу приміщень»не може бути належним доказом набуття відповідачем-1 права власності на спірний спорткомплекс, оскільки таке розпорядження не є рішенням ради народних депутатів в розумінні ст.22 зазначеного Закону. Крім того, зазначає позивач, вказаним розпорядженням не передбачено передачу спірного спорткомплексу у власність відповідача-1, а акт приймання-передачі від 02.03.95р. є лише способом виконання вказаного вище розпорядження та не може бути підставою для виникнення у відповідча-1 права власності на спірний спорткомплекс.

Підтримуючи позов, позивач посилається також і на те, що оспорювані договори іпотеки та про задоволення вимог іпотекодержателя є, на його думку, удаваними, суперечать установчим документам позивача та відповідача-1, а також на те, що відповідач-2 не завершив виконання передбачених договором підряду робіт, а тому укладання договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.01.05 р. суперечить вимогам Закону України «Про іпотеку».

Відповідач-1 в судовому засіданні позов заперечив, мотивуючи тим, що Законом України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 07.12.90р. №533ХII не передбачено обов’язковість вирішення питання про передачу (безоплату чи оплатну) об’єктів комунальної власності області на сесії обласної ради народних депутатів. Спірний спорткомплекс був одержаний відповідачем-1 від відповідача-3 в особі його виконавчого комітету в обмін на належну відповідачу-1 навчально-спортивну базу „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради.

Право власності в обох сторін виникло відповідно до ст.128 ЦК УРСР з моменту передачі об’єктів нерухомого майна за актами приймання-передачі, а не на підставі рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.04 р., на яке посилається позивач, як на підставу своїх доводів. Зазначене рішення суду не було правовстановлюючим документом, а було лише підставою для реєстрації за відповідачем-1 права власності на спірний спорткомплекс у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2006 р., якою припинено провадження в справі №13/98-16/209 в зв’язку з відсутністю предмету спору, не спростувала права власності відповідача-1 на спірний спорткомплекс.

Заперечуючи позов, відповідач-1 наполягає на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності відповідно до норм ЦК УРСР, що є підставою для відмови в позові .

Відповідач-2 позову не визнав та пояснив, що укладаючи спірні іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідач-2 не знав і не повинен був знати про те, що відповідач-1 не мав права відчужувати чи передавати в іпотеку спорткомплекс, а тому відповідач-2 є добросовісним набувачем згідно зі ст.ст. 330, 388 ЦК України.

Відповідач-3 відзиву на позов не подав, представник в судовому засіданні позов визнав повністю, мотивуючи тим, що питання передачі спірного об’єкта комунальної власності об’єднаної територіальної громади області належало до компетенції сесії обласної ради народних депутатів, рішення з цього питання обласною радою не приймалося, тому відповідач-1, укладаючи оспорювані договори, не був власником спірного спорткомплексу. Відповідач-1 передав у комунальну власність області навчально-спортивну базу „Бистриця»в с.Угорники Івано-Франківської міської ради, що на той час відповідало інтересам об’єднаної територіальної громади Івано-Франківської області. Проте, на даний час інтереси відповідача-3 і третьої особи на стороні відповідача змінилися.

Третя особа на стороні відповідача позов визнає частково, просить задоволити позов у частині визнання недійсними іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, повернувши спірний спорткомплекс у власність відповідача-3, а в решті частині вимог провадження в справі припинити за відсутністю предмету спору, стверджуючи, що договору міни не укладалося та як такого суду не було надано.

Розглянувши, дослідивши та оцінивши матеріали справи в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи на стороні відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем-1 протягом 1980-х –поч. 1990 років було реконструйовано стрілецький тир, збудовано та введено в експлуатацію готель (в подальшому перейменований в навчально-спортивну базу „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради згідно з постановою президії відповідача-1 від 27.01.91 р. за №1/1), що підтверджується: Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту від 30.06.86 р., затвердженим рішенням Івано-Франківського міськвиконкому від 07.07.85 р. за №185, на підставі якого було введено в експлуатацію готель по вул.Тополина у с.Угорники м.Івано-Франківська; розпорядженням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів від 25.05.81 р. №236-р „Про реконструкцію стрілецького тиру обласної ради Добровільного спортивного товариства „Колос», винесеним відповідно до рішення виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів від 30.01.78 р. „Про зміцнення фінансової, матеріально-технічної і спортивної бази добровільного профспілкового кооперативного спортивного товариства „Колос»; рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської районної Ради від 24.10.79р. №335 „Про дозвіл на реконструкцію Угорницького стрілецького тиру»; постановою президії відповідача-1 від 17.01.92р. за №1/7 про спрямування виручених від продажу Верховинської навчально-спортивної бази „Черемош»коштів на реконструкцію навчально-спортивної бази „Бистриця»в с.Угорники, а також викопіровкою з плану орендованої НСБ „Бистриця»території площею 0,9 га поруч з територією Угорницької середньої школи /додаток до рішення сесії.

Відповідно до Статуту кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства „Колос»агропромислового комплексу України, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.06.91р., перереєстрованого 09.02.93р., Свідоцтва про реєстрацію Кооперативно-профспілкового ФСТ „Колос»агропромислового комплексу УРСР від 28.06.91 р. №93, виданого Міністерством юстиції Української РСР, Свідоцтва про реєстрацію Івано-Франківського кооперативно-профспілкового ФСТ „Колос»як об’єднання громадян від 30.06.93 р. №008, виданого управлінням юстиції Івано-Франківської обласної державної адміністрації, та довідки Івано-Франківського обласного управління статистики про включення відповідача-1 в ЄДР від 28.05.01 р. за №1248, Івано-Франківське кооперативно-профспілкове фізкультурно-спортивне товариство „Колос»є громадською організацією колективної форми власності та володіє правами юридичної особи, постійно діючим статутним органом, якою є президія обласної ради цієї організації.

Згідно з пунктами 11 і 12 додатку №1 до Інструкції „Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31.01.66 р. та погодженої заступником Голови Верховного суду Української РСР 15.01.66 р., яка діяла як на момент складання і затвердження зазначеного вище Акту державної приймальної комісії, так і на момент передачі цього майна в комунальну власність за актом від 11.01.1995 р., Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту був віднесений до правовстановлюючих документів, які приймалися до реєстрації та встановлювали право власності.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу УРСР, чинного на час прийняття в експлуатацію готелю (в подальшому –навчально-спортивної бази „Бистриця») в с. Угорники Івано-Франківської міської ради, профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Доводи позивача та відповідача-3 про те, що матеріали справи не містять доказів реєстрації за відповідачем-1 права власності в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації , не спростовують факту набуття відповідачем права колективної власності , що станом на 11.01.1995 р. відповідач-1 володів на праві колективної власності навчально-спортивною базою „Бистриця», що в с. Угорники Івано-Франківської міської ради. Цивільний кодекс УРСР, чинний на час прийняття в експлуатацію готелю (в подальшому - навчально-спортивної бази „Бистриця») в с. Угорники Івано-Франківської міської ради, не пов’язував набуття права власності на збудований (реконструйований) об’єкт нерухомого майна з його реєстрацією.

Відтак, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували фінансування будівництва і реконструкції навчально-спортивної бази „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради за рахунок державних коштів, як відсутні й докази, які б підтверджували, що навчально-спортивна база „Бистриця»належала на праві власності іншій особі. Відсутня навчально-спортивна база „Бистриця»й у Переліку державного майна, віднесеного до комунальної власності Івано-Франківської області, що затверджений рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання десятої сесії

від 24.08.1992р. „Про майно області».

За наведених обставин, є достатні підстави вважати підтвердженим право власності відповідача-1 на навчально-спортивну базу „Бистриця».

В той же час, матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт перебування у комунальній власності Івано-Франківської області спортивного комплексу „Олімп», що по вул. Сахарова, 38 у м. Івано-Франківську, станом на 1994 рік, який був включений до Переліку державного майна, віднесеного до комунальної власності Івано-Франківської області, затвердженого рішенням Івано-Франківської обласної ради народних депутатів ХХІ скликання десятої сесії від 24.08.1992 р. „Про майно області».

Рішенням від 06.09.1994 р. №14 „Про передачу будівель та приміщень»виконавчий комітет Івано-Франківської обласної ради народних депутатів вирішив передати будинок №6 по вул.Тополиній (Угорники), в якому розміщений готель „Бистриця»добровільного спортивного товариства „Колос», Івано-Франківському сільськогосподарському технікуму для розміщення у ньому гуртожитку технікуму (п.2 рішення), а будинок №64 по вул.Василіянок (гуртожиток цього ж сільськогосподарського технікуму) - передати штабу корпусу Прикарпатського військового округу (п.3 рішення). Про оплату чи будь-яку іншу компенсацію відповідачем-3 та його виконавчим комітетом відповідачу-1 вартості належного відповідачу-1 майна у вказаному рішенні виконкому Івано-Франківської обласної ради народних депутатів не зазначено.

Постановою президії відповідача-1 від 26.12.1994 р. №6/2 „Про передачу спортивних споруд»надано згоду на передачу готелю, котельної, трансформаторної підстанції, комплексу спортивних майданчиків навчально-спортивної бази „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради, для розміщення гуртожитку Івано-Франківського сільськогосподарського технікуму, в замін на приміщення спорткомплексу „Олімп» по вул. Сахарова в м.Івано-Франківську.

При цьому, зазначена постанова не містить вказівки про згоду відповідача-1 безоплатно передати у комунальну власність Івано-Франківської області навчально-спортивну базу „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради, а свідчить про пропозицію відповідача-1 відповідачу-3 та його виконавчому комітету укласти договір міни належних сторонам об’єктів нерухомого майна.

Після винесення президією відповідача-1 постанови від 26.12.1994 р. №6/2, Розпорядженням Івано-Франківської обласної ради „Про передачу приміщень»від 10.01.1995 р. №20-р, (з урахуванням змін, внесених до нього розпорядженням від 8.06.1995 р. №243-р) підписаним заступником голови Івано-Франківської обласної ради народних депутатів та скріпленим відбитком печатки Івано-Франківської обласної ради народних депутатів, було вирішено:

1) головному управлінню (департаменту) з гуманітарних питань виконкому обласної ради (В.Скрипничук) передати Івано-Франківській обласній раді фізкультурно-спортивного товариства „Колос»приміщення спортивного комплексу „Олімп»(вул.Сахарова, 38) разом з надвірними спорудами та дитячо-юнацькою спортивною школою;

2) Івано-Франківській обласній раді фізкультурно-спортивного товариства „Колос»передати сільськогосподарському технікуму готель, ресторан, бар, праву частину стрілецького тиру разом з надвірними спорудами та інженерно-технічними комунікаціями та Угорницькій середній школі –ліву частину стрілецького тиру і приміщення дитячо-юнацької спортивної школи навчально-спортивної бази „Бистриця»в селі Угорники Івано-Франківської міської Ради;

3) фінансовому управлінню виконкому обласної ради (А.Жигайло) вишукати кошти на часткове фінансування зазначеної дитячо-юнацької спортивної школи.

На виконання даного розпорядження та згідно акта про передачу від 11.01.1995 р., відповідач-1 передав, а Івано-Франківський сільськогосподарський технікум, що перебуває у віданні відповідача-3, прийняв навчально-спортивну базу „Бистриця»в с.Угорники Івано-Франківської міської ради разом з надвірними спорудами та інженерно-технічними комунікаціями. Згідно акту про передачу від 04.07.1995 р. відповідач-1 передав, а Угорницька середня школа прийняла ліву частину стрілецького тиру і приміщення дитячо-юнацької спортивної школи навчально-спортивної бази „Бистриця»в с.Угорники Івано-Франківської міської ради.

За Актом передачі від 02.03.1995 р., затвердженим заступником голови Івано-Франківської обласної ради народних депутатів та скріпленим відбитком печатки відповідача-3, головне управління (департамент) з гуманітарних питань виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів передало, а відповідач-1 прийняв у власність приміщення спортивного комплексу „Олімп»(м.Івано-Франківськ, вул.Сахарова, 38) разом з надвірними спорудами.

Відповідно до ст. 241 ЦК УРСР /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Частиною другої цієї ж норми передбачено, що кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує, а згідно зі ст. 242 ЦК УРСР до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Згідно з частиною другою ст.154 ЦК УРСР , якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає.

Право власності у набувача майна за договором, згідно з частиною першою ст. 128 ЦК УРСР, виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Наведені вище обставини в сукупності та норми законодавства свідчать про те, що між відповідачем-3 та відповідачем-1 в 1995 році відбувся обмін об’єктами нерухомого майна, тобто укладено договір міни, в результаті якого належна відповідачу-1 навчально-спортивна база „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради була передана у комунальну власність, а спортивний комплекс по вул. Сахарова, 38, у м. Івано-Франківську, який перебував у комунальній власності, було передано у власність відповідача-1.

Такий висновок суду випливає також з подальших рішень, дій та поведінки сторін, що свідчать про схвалення договору міни, прийняття його до виконання та виконання.

Так, рішенням двадцять третьої сесії Івано-Франківської обласної ради четвертого демократичного скликання від 02.03.2006 р. №810-23/2006 „Про внесення змін у додатки до рішення обласної ради від 26.07.2001 р. №481-21/2001»(про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області) затверджено новий Перелік об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Івано-Франківської області.

Вказаний Перелік не містить спортивного комплексу „Олімп»(м.Івано-Франківськ, вул.Сахарова, 38), який був у зазначеному переліку в 1992 році. Відтак, до цього Переліку включено об’єкт, розташований по вул. Тополина, 6 у с. Угорники Івано-Франківської міської ради, що станом на 02.03.2006 р. носить назву Івано-Франківська обласна загальноосвітня середня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків.

Відповідач-3 не спростував тієї обставини, що вказаний об’єкт включає в себе майно колишньої навчально-спортивної бази „Бистриця», що належала відповідачу-1.

Відповідно до частини другої ст. 63 ЦК УРСР, наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.

Доводи позивача про те, що договір міни суперечить Порядку передачі підприємств,об»єднань, організацій, установ,будинків і споруд, затвердженого Постановою ради Міністрів УРСР від 28.04.80р. № 285, який не передбачає безоплатної передачі майна територіальної громади, не заслуговують на увагу, так як, в даному випадку, передача спірного спорткомплексу відбулась не безоплатно, а в обмін на інше майно, що належало відповідачу-1.

Доводи позивача, відповідача-3 та третьої особи про те, що сесією Івано-Франківської обласної ради народних депутатів не приймалось рішення сесії про передачу спорткомплексу „Олімп»по вул. Сахарова, 38 в м.Івано-Франківську в обмін на належну відповідачу-1 навчально-спортивну базу „Бистриця»в с. Угорники Івано-Франківської міської ради не можуть, за встановлених обставин, бути достатньою підставою для визнання договору міни недійсним.

Так, відповідно до частини третьої ст. 128 Конституції України /в редакції від 20.04.1978 р./ коло питань, які вирішувалися виключно на пленарних засіданнях ради, встановлювалося Законом України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», статтею 52 якого було закріплено перелік питань, що вирішувалися виключно на пленарних засіданнях обласної Ради народних депутатів. До вказаного переліку не входило питання передачі (безоплатної чи оплатної) комунального майна.

Відповідно до частини другої ст. 3 Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування»від 03.02.1994 р. №3917-ХІІ, який діяв на час винесення розпорядження, заступник голови Ради за посадою входив до виконавчого комітету Ради, в разі відсутності голови Ради здійснював його повноваження. Відповідно до частини першої ст.49 Закону України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 7.12.1990 р. №533-ХІІ, розпорядження виконавчого комітету Ради видавалися від його імені головою виконавчого комітету.

Згідно зі ст. 132 Конституції України, ст.ст. 2, 7, ч. 1 ст.31 Закону України „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 7.12.1990 р. №533-ХІІ, ч. 2 ст. 1 Закону України „Про формування місцевих органів влади і самоврядування»від 03.02.1994 р. №3917-ХІІ, виконавчі комітети були виконавчими і розпорядчими органами Рад, входили у систему місцевого і регіонального самоврядування та наділялися відповідною компетенцією і повноваженнями, в тому числі в галузі управління комунальною власністю.

Повноваження виконавчого комітету Ради в галузі управління комунальною власністю були визначені пунктами 1, 2, 5, 6 ст. 35 Закону №533-ХІІ, а саме: управління майном, яке належить до комунальної власності, майновими фондами житлово-комунального господарства та іншим майном для задоволення потреб і запитів населення; вирішення питання створення, придбання, використання, оренди або безоплатної передачі майнових об'єктів, які перебувають у комунальній власності; прийняття за погодженням з власниками рішення про включення до складу місцевого господарства відповідної території підприємств (об'єднань), організацій і установ, які не належать до комунальної власності, але діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення; внесення пропозицій власникам про передачу або продаж у комунальну власність підприємств та інших об'єктів, які належать їм і мають важливе значення для забезпечення потреб населення відповідної території.

Згідно з частиною другою ст. 126 Конституції України в редакції 1978 р. відносини місцевих рад народних депутатів з підприємствами (об'єднаннями), організаціями і установами, які не належать до комунальної власності, будуються на податковій і договірній основі в інтересах задоволення потреб населення та соціально-економічного розвитку території.

Відповідач-3 не заперечував того факту, що передача належної відповідачу-1 навчально-спортивної бази „Бистриця»у комунальну власність з метою розміщення у ній гуртожитку Івано-Франківського сільськогосподарського технікуму і Угорницької середньої школи відповідала інтересам відповідача-3 і територіальної громади.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору міни, укладеного між відповідачем-3 та відповідачем-1, задоволенню не підлягають .

Відмовляючи в позові в частині вимог про визнання договору міни недійсним, суд приймає до уваги і ту обставину, що позивачем пропущено 3-річний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР, що відповідно до ст.80 ЦК УРСР , а також пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України (в редакції закону від 16 січня 2003 року №435-IV), є підставою для відмови в позові в цій частині вимог. Будь-яких поважних причин пропуску такого строку позивачем не наведено.

З урахуванням висновку суду про те, що підставою для набуття права власності відповідача-1 на спірний спорткомплекс був договір міни, у суду немає підстав вважати, що оспорювані іпотечний договір від 11.01.2005 р., та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.01.2005 р. укладені відповідачем-1 за відсутності правомочностей власника.

Посилання позивача на те, що підставою для укладання та нотаріального посвідчення даних договорів було рішення господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2004 р. у справі №13/98, яким було визнано за відповідачем-1 право власності на спірний спорткомплекс, та яке скасоване, а під час нового розгляду справи №13/98-16/209 ухвалою від 07.11.2006 р. суд припинив провадження у зазначеній справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, - не спростовує правомірності набуття відповідачем-1 права власності на спірний спорткомплекс, не впливає на дійсність договору міни, на підставі якого відповідач-1 набув спірний спорткомплекс у власність, та не є доказом факту припинення права власності відповідача-1 на спірний спорткомплекс на день укладення інших спірних договорів –іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 11.01.2005 р.

При дослідженні обставин справи та оспорюваних договорів іпотеки та про задоволення вимог іпотекодержателя не знайшли свого підтвердження посилання позивача на те, що такі договори є, на його думку, удаваними, суперечать установчим документам позивача та відповідача-1, Закону України „Про іпотеку», не спрямовані на реальне настання правових наслідків та порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Так, постановою президії відповідача-1 від 03.09.2004 р. №4/6 та протоколом засідання президії відповідача-1 від 03.09.2004 р. №4, постановлено:

1) дозволити будівництво власної газової котельні та реконструкцію спортивного комплексу в м.Івано-Франківську по вул.Сахарова, 38;

2) укласти договір підряду на будівництво газової котельні в сумі до 700 тис. грн. та на реконструкцію спорткомплексу в сумі до 300 тис. грн. з ВАТ „Отинійська ПМК-150»;

3) укласти з ВАТ „Отинійська ПМК-150»іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя та передати в іпотеку спорткомплекс для забезпечення фінансових зобов’язань обласної ради фізкультурно-спортивного товариства „Колос»перед ВАТ „Отинійська ПМК-150»;

4) при необхідності передати в іпотеку банку спорткомплекс для забезпечення зобов’язань обласної ради фізкультурно-спортивного товариства „Колос»перед банком за договором банківської гарантії;

5) надати голові обласної ради фізкультурно-спортивного товариства „Колос»Іваницькому Б.С. та директору ДЮСШ „Олімп»Маричу М.С. право підпису всіх необхідних документів, пов’язаних з будівництвом газової котельні та реконструкцією спорткомплексу, оформленням іпотеки спорткомплексу та банківських гарантій, договорів про задоволення вимог іпотекодержателя.

В подальшому, між відповідачем-1 та відповідачем-2, за письмовою згодою позивача, було укладено договір №68 підряду від 10.11.2004 р. на виконання будівельних робіт та робіт по реконструкції від 10.11.2004 р. Згідно з вказаним договором підряду відповідач-2 зобов’язався виконати будівельні роботи на суму один мільйон гривень, а саме роботи з будівництва газової котельні спортивного комплексу «Колос»за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Академіка Сахарова, 38, а також роботи з реконструкції приміщення спортивного комплексу «Колос», що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Сахарова Академіка, 38.

Строк виконання робіт було встановлено тривалістю в один рік, починаючи з дня, наступного за днем укладення іпотечного договору та договору про задоволення вимог іпотекодержателя, предметом яких є іпотека приміщення спортивного комплексу, що знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Сахарова, 38. (п.1.4.)

Необхідність реконструкції спорткомплексу підтверджується інженерним висновком –проектом №2015-93-24 „Про технічний стан залізобетонних конструкцій перекриття басейну спорткомплексу „Олімп»по вул. Сахарова, 38 в м.Івано-Франківську», виконаного в 1993 році на замовлення управління у справах спорту Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рекомендаціями філії НДІ „Діпромісто»від 04.03.2004 р., що містяться в інженерних висновках про технічний стан залізобетонних конструкцій перекриття басейну спорткомплексу „Олімп»по вул. А.Сахарова, 38 в м.Івано-Франківську, а також випливає зі ст.37 України „Про фізичну культуру і спорт»як обов’язок відповідача-1.

Відповідач-1 зобов’язався оплатити виконані за договором підряду роботи (пункти 2.1. і 2.4.).

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 грошових зобов’язань перед відповідачем-2, передбачених договором підряду, між відповідачем-1, за згодою позивача, та відповідачем-2 було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б. від 11.01.2005 р. за реєстром №Д-5. Згідно з вказаним іпотечним договором відповідач-1 передав у іпотеку відповідачу-2 спорткомплекс цегляний, позначений за планом земельної ділянки літерою А, у цілому, загальною площею 4419,2 кв.м., що розташований по вул.Сахарова Академіка (вул.Чекістів), буд.38, м.Івано-Франківськ.

11.01.2005 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Дузінкевич Л.Б. за реєстром №Д-7, який набував чинності в залежності від настання відкладальної обставини, а саме порушення відповідачем-1 зобов’язання з оплати виконаних робіт та невиконання ним протягом 30 днів письмової вимоги відповідача-2 про усунення порушення основного зобов’язання.

Станом на 01.12.05 р. відповідачем-2 було виконано робіт на суму 1 010000 грн., про що зазначалось позивачем у позовній заяві, з якої вбачається, що відповідачем-1 було сплачено на користь відповідача-2 кошти в сумі 5000 грн. 04.07.05, а також передано відповідачу-2 матеріали для виконання робіт на суму 4352 грн. Решта суми боргу склала один мільйон гривень та не була оплачена відповідачем-1, що не заперечується сторонами.

12 грудня 2005р. за вих. №176 відповідач-2 вручив відповідачу-1 та позивачу письмову вимогу про оплату протягом 30 днів боргу за виконані згідно з договором підряду роботи. Відповідач-1 та позивач не оплатили боргу в зазначений строк. 12.01.06 р., договір про задоволення вимог іпотекодержателя набув чинності.

За повідомленням відповідача-2, приватним нотаріусом, договір про задоволення вимог іпотекодержателя був зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить витяг №2007613 від 12.01.06 р. з Державного реєстру правочинів.

За заявою відповідача-2 Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації було зареєстровано спірний договір про задоволення вимог іпотекодержателя у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом №9558916 від 13.01.06 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно. З моменту реєстрації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності на спірний спорткомплекс перейшло до відповідача-2. З цього моменту зобов’язання відповідача-1 з оплати виконаних за договором підряду робіт було припинено в зв’язку з набуттям предмету іпотеки у власність відповідача-2.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що укладаючи іпотечний договір та договір про задоволення вимог іпотекодержателя, сторонами (в тому числі відповідачем-2) дотримано порядок укладення, форма, а також інші вимоги чинності договору даного виду, встановлені та ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України та норми спеціального законодавства, зокрема ст.ст. 1, 5, 18 Закону України „Про іпотеку»від 05.06.2003 р. №898-IV.

Стосовно доводів позивача про відсутність у Президії відповідача-1 повноважень щодо вирішення питання розпорядження майном товариства, суд зазначає наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію № 008 від 30.06.93, виданого Управлінням юстиції Івано-Франківської облдержадміністрації, Відповідач-1 є юридичною особою з постійно діючим статутним органом, яким є президія обласної ради цієї організації та внесений у такому статусі до ЄДРПОУ, однак в своїй діяльності керується статутом кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства „Колос»агропромислового комплексу України, можливість чого передбачена п.9 названого Статуту.

Системний аналіз положень названого Статуту свідчить про те, що Товариство «Колос»будується за територіально-відомчим принципом (п.4.1.), первинні організації можуть об»єднуватись у районні та обласні (п.4.2.).

За змістом ст. 318 та ч.1 ст.2 ЦК України, ст.20 Закону України «Про власність»с уб'єктами права власності в Україні є юридичні особи.

Таким чином, дії відповідача-1 та його керівного органу (Президії) стосовно майна, яке, як встановив суд, належало йому на праві власності не можна визнати такими, що суперечать Статуту та законодавству України.

Згідно із ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Доводи позивача про позбавлення у зв»язку з укладенням спірних договорів учнів спортшколи позивача та членів громадської організації відповідача-1 прав на користування спортивними спорудами позивача і відповідача-1 не свідчить, на думку суду, про порушення конституційних прав, оскільки не позбавляє вищеназваних осіб на право реалізувати свої соціальні та спортивні інтереси в інших спортивних спорудах.

Відсутні в матеріалах справи докази перепрофілювання (ліквідації) спірного спорткомплексу, а перехід права власності на нього не є перепрофілюванням чи ліквідацією спортивної споруди.

Не заслуговують на увагу та спростовуються наявними в справі доказами доводи позивача в частині того, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя не набув чинності з причини незавершення відповідачем-2 виконання робіт за договором підряду.

Як вбачається з п.9 договору про задоволення вимог іпотекодержателя, цей договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. Як вбачається з матеріалів справи така реєстрація відбулась по спливу більше як одного року з моменту укладання цього договору. За таких обставин, суд робить висновок, що доводи позивача про відсутність події для реєстрації права власності у зв»язку з незавершенням виконання робіт за договором підряду не належать до предмету доказування у даній справі, оскільки така реєстрація здійснення особою, яка не стороною у справі.

Позивачем не наведено суду доводів в обґрунтування удаваності оспорюваних угод з урахуванням того, що за змістом ст.12 Закону України «Про іпотеку»правовим наслідком порушення обов'язків іпотекодавця є можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, тобто передбачається можливість переходу права власності на предмет іпотеки та спростовує твердження позивача про фактичну купівлі-продажу спорткомплексу.

За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.71,76,80,ч.2 ст.ст.128,154 ЦК УРСР, ст.203, 318, п.7 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , ст.ст.1,5,7,12,17,18,33,35-37 Закону України «Про іпотеку», ст.20 Закону України «Про власність», ст.ст. 7,23,24,44,49,51,52 „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 07.12.90 року №533ХII , ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

в и р і ш и в :

в позові відмовити.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Суддя Шіляк М.А.

Суддя Фанда О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.03.2007р.

Внесено в діловодство

Кузишин У.Б.