-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
П О С Т А Н О В А
Іменем УКРАЇНИ
15 квітня 2009р. Справа № А27/503-07
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії
головуючий суддя Юхименко О.В.,
суддя Коршун А.О.,
суддя Добродняк І.Ю.,
при секретарі Гулій О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -
Фізичної особи ОСОБА_1,
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2008
у справі № А27/503-07
за позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу,
вул. Книжна, 1А, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50007;
в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою
здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах
Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції
у м. Кривому Розі Дніпропетровської області,
пр. Дзержинського, 42, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, 50007;
до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -
Фізичної особи ОСОБА_1,
АДРЕСА_1;
третя особа Суб'єкт підприємницької діяльності -
Фізична особа ОСОБА_2,
АДРЕСА_1;
про стягнення 2.892,75 грн.,
встановили: Прокурором Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Центральної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_2, подано позов до Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 2.892,75 грн.
Господарський суд Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) своєю постановою від 31.01.2008р. в адміністративній справі № А27/503-07 позов задовольнив.
Рішення суду мотивоване тим, що предметом доказування в даній справі є наявність чи відсутність заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 2.892,75 грн. Законність чи незаконність рішення контролюючого органу про застосування штрафних (фінансових) санкцій виходить за межі предмету доказування по справі.
Крім того, Суб'єктом підприємницької діяльності - Фізичною особою ОСОБА_1 не доведений факт відсутності в її діяльності приписів п. п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі, СПД - Фізична особа ОСОБА_1, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. (Див. на звороті)
В Акті перевірки не вказано, а судом першої інстанції не з'ясовано вид перевірки - планова чи позапланова. Фахівцями контролюючого органу фактично здійснено контрольну закупівлю товару, що вказує на проведення незаконної оперативної перевірки.
Спірна перевірка була здійснена фахівцями держподаткінспекції з порушенням порядку її проведення - без реєстрації в журналі перевірок, без вручення Відповідачу під розписку копії наказу та направлення на перевірку.
Крім того, за змістом Акту перевірки незрозумілими є підстави встановлення невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті. В магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться за адресою АДРЕСА_3, здійснює свою підприємницьку діяльність і СПД ОСОБА_2. Та існує два місця проведення розрахунків. Сума готівки належала саме цьому Приватному підприємцю, що підтверджується її письмовими поясненнями.
Просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2008р. у справі № А27/503-07 скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2009р. № 250 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Юхименко О.В., суддя Коршун А.О., суддя Добродняк І.Ю.
Центральна міжрайонна Державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні Центральна міжрайонна Державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу не скористались. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.
Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».
Сутність спору: 18.05.2007р. уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена перевірка господарської одиниці - магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташований за адресою с. Рудничне, АДРЕСА_3, де здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
В Акті перевірки вчинено записи про порушення п. п. 5, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР.
Перевіркою встановлено факт реалізації товару: пиво «Чернігівське» 8,00 грн., пиво «Оболонь» 4,50 грн. х 2 = 9,00 грн., картка поповнення рахунку 25,00 грн., риба сушена 180 гр. за ціною 3,95 грн., на загальну суму 45,95 грн.
Розрахунковий документ видано на 17,00 грн.
Розрахункову операцію на суму 28,95 грн. проведено без застосування КОРО та РК.
Крім того, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, склала 510,55 грн.
За результатами перевірки заступником начальника Центральної МДПІ 01.06.2007р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1.
Відповідно до п. п. 5, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Закону України від 1 червня 2000 року N 1776-III, згідно з ч. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Закону України від 1 червня 2000 року N 1776-III, до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Худякової Л.В. застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2.892,75 грн.
Стягнення 2.892,75 грн. стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Рішення суду, про що зазначено вище, мотивоване тим, що предметом доказування в даній справі є наявність чи відсутність заборгованості зі сплати штрафних санкцій, а не законність чи незаконність рішення контролюючого органу.
Не заперечуючи проти права особи на захист порушених прав, зокрема, шляхом пред'явлення позову про визнання неправомірним та скасування акта, колегія суддів не може погодитись із тим, що захист цього права в даному конкретному випадку може здійснюватися тільки певними процесуальними засобами адміністративного позову, позаяк це суперечить загальновизнаній теорії та приписам ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України з приводу обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги сторони.
З урахуванням характеру конфліктів, які мають розглядатися в порядку, передбаченому Кодексом, законодавцем визначено спеціальні принципи адміністративного судочинства. Наприклад, конституційна ідея рівності й змагальності сторін забезпечується в адміністративному судочинстві закріпленням принципу офіційності з'ясування всіх обставин у справі.
Тому некоректним є формулювання суду першої інстанції щодо кола обставин, які належить установити по адміністративній справі.
Метою доказування є встановлення об'єктивної істини. Відтак, компетенція контролюючого органу, правильність розрахунку, форма рішення, тощо, утворюють юридично значимі елементи, за яких нерівним суб'єктам публічно-правових відносин у судовому процесі надаються рівні можливості щодо доведення своєї правоти.
Отже, з приводу виявлених в ході перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу порушень законодавства, які стали підставою для застосування фінансових санкцій, стягнення яких було предметом судового позову.
Як встановлено в ході судового розгляду, п еревіркою встановлено факт реалізації пива «Чернігівське» за ціною 8,00 грн. та пива «Оболонь» вартістю 9,00 грн.
Розрахунковий документ видано на 17,00 грн.
Крім того, продаж картки поповнення рахунку 25,00 грн., риба сушена 180 гр. за ціною 3,95 грн., на загальну суму 28,95 грн.
Розрахункову операцію на суму 28,95 грн. проведено без застосування КОРО та РК.
Крім того, невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, склала 510,55 грн.
Водночас, в магазині ІНФОРМАЦІЯ_1, що розташований за адресою с. Рудничне, АДРЕСА_3, підприємницьку діяльність здійснюють ОСОБА_1, роздрібна торгівля пивом, та ОСОБА_2, роздрібна торгівля продовольчими товарами. ОСОБА_1 має доступ до каси ОСОБА_2 згідно до договору про надання взаємної допомоги, що підтверджено поясненнями представників сторін.
Отже, той факт, що картка поповнення та риба належать підприємцю ОСОБА_1, а не ОСОБА_2, перевірка якої не проводилась фахівцями контролюючого органу, та про що немає записів в акті перевірки, є недоведеним належними засобами доказування твердженням.
Як і невідповідність у неї суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків.
За таких обставин застосування фінансових санкцій до Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1 за порушення п. п. 5, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР слід визнати помилковим.
Отже, і позов про стягнення 2.892,75 грн. задоволенню не підлягає.
Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - Фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2008р. у справі № А27/503-07 скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Постанову складено у повному обсязі 01.06.2009р.
Головуючий суддя О.В.Юхименко
Суддя А.О.Коршун
Суддя І.Ю.Добродняк
скопійовано
-
скопійовано
-
