Справа

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2012 Суддя Балтського районного суду Одеської області Дяченко В.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання провести перерахунок пенсії, як інваліда війни ІІ групи, виплату заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову відповідача в перерахунку та виплаті йому щомісячного довічного грошового утримання, як учаснику інваліду війни ІІ групи, відповідно до частини третьої ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціального захисту”із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР в розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату його щомісячного довічного грошового утримання, як інваліду війни ІІ групи, відповідно до частини третьої ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР в розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України”Про прожитковий мінімум”, згідно ст.. ст.. 28, 42, 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”із змінами і доповненнями від 23.12.2004 року №2291-15 встановленої частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату заборгованості з 01.01.2006 року враховуючи раніше виплачені підвищення по 18.06.2011 року, відновити пропущений строк для звернення до суду, допустити негайне виконання постанови, розглянути справу в порядку скороченого провадження, звільнити його від сплати судових витрат згідно ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993 року “Про державне мито”, в зв’язку з незадовільним станом здоров’я та похилим віком розглянути справу без його участі, стверджуючи, що він є інвалідом війни ІІ групи.

Згідно ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”від 14.07.1999 року інваліду війни І групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 400 відсотків мінімальної пенсії за віком. На сьогоднішній день розмір підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи становить 382,00 грн., тобто 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що значно менше, ніж це передбачено чинним законодавством.

16.02.2012 року позивач звернувся до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області (далі УПФУ) з проханням провести йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як інваліду війни ІІ групи, відповідно до частини третьої ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР, але йому відмовлено у задоволенні заявлених вимог, з приводу чого позивач змушений звернутися до суду з позовом.

Представник відповідача позов не визнала і в письмовому відгуку зазначила, що з 01.07.2007 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, згідно з яким інваліду війни ІІ групи пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується в розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, таке підвищення позивач отримує, підстав для підвищення виплат у розмірі 350 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та перерахунку пенсії у зв’язку з цим немає, що законами України про державні бюджети на відповідні роки такі виплати не передбачені.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується посвідченням серії Є № 098135, виданим 09.02.2012 року.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акту, який би визначав, встановлював інший розмір, немає.

Законом України від 01.01.2006 року “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”, зменшено виплату підвищеної надбавки інваліду війни ІІ групи –до 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Конституція України проголошує Україну соціальною і правовою державою, в основу правового регулювання бюджетних відносин закладено принцип справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами, держава відповідальна перед людиною за свою законодавчу діяльність, зобов’язана утверджувати та забезпечувати права і свободи людини і громадянина, Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України, повинні їй відповідати.

Згідно з рішеннями Конституційного суду України №8-рп від 11.10.2005 року по справі №1-21/2005, №6-рп від 09.07.2007 року, №10-рп від 22.05.2008 року, у справі №140/2010 від 09.09.2010 року зупинення Законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає Конституції України, Верховна Рада України не повноважна при прийнятті закону України про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупинити дію окремих законів України, змінювати будь-яким чином визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин. Вказані рішення підтверджені і ч.3 ст.22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється строк у шість місяців, але для захисту прав, свобод і інтересів особи КАС України, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, нараховані суми пенсій, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,19,21,22,46 Конституції України, ч.1 ст.28, ст.46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”від 14.07.1999 року, ст.ст.11,14,69,138,139,159, 160, 161, 163,186 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною відмову Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання, як інваліду війни ІІ групи, відповідно до частини третьої ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР в розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, як інваліду війни ІІ групи відповідно до положень частини третьої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії та їх соціальний захист”із змінами і доповненнями від 23.11.1995 року № 458/95 ВР та перерахувати вищевказане підвищення виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України “Про прожитковий мінімум”, згідно ст.ст. 28,42,46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”із змінами і доповненнями від 23.12.2004 року №2291-15 встановленої частиною першою ст.. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зробити перерахунок і виплату виниклої заборгованості з урахуванням сплачених сум, починаючи з 01.03.2008 року по 18.06.2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ