Справа № 2-а-3875/11
Категорія 99
П о с т а н о в а
І м е н е м У к р а ї н и
09.09.2011 рокуСуддя Новобузького районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати надбавки до пенсії особі яка має статус “дитина війни”та зобов’язання здійснення перерахунку та виплату надбавки до пенсії,
ВСТАНОВИВ:
31.08.2011 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати надбавки до пенсії особі яка має статус “дитина війни”та зобов’язання здійснення перерахунку та виплату надбавки до пенсії в якій зазначила, що відповідно до ст.ст.1,6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”їй, дитині війни, повинна виплачуватися до пенсії щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Починаючи з січня по серпень 2011 року зазначена державна допомога виплачувалась та виплачується в меншому обсязі.
Посилаючись на Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008, яким положення пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), позивачка просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати зазначеної соціальної допомоги, стягнути з відповідача недоплачену, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу починаючи з січня та в подальшому по серпень 2011 року та зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Ухвалою від 01.09.2011 року в справі відкрито скорочене провадження за вимогами в межах строку позовної давності.
Відповідач по справі управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі в своїх письмових запереченнях направлених на адресу суду позовні вимоги позивачки не визнав.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Позивачці такий статус було надано у встановленому Законом порядку, а отже вона є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Оскільки при розгляді справи було встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачці щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни всупереч вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідача має бути зобов’язано провести перерахунок та виплату позивачці щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“.
Разом з тим, адміністративний позов позивачки в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та сплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” до 28.02.2011 року подано до суду з порушенням строку, установленого ч.2 ст.99 КАС України.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з посиланням на поважність причин його пропуску, позивачем не подано (не заявлено), що згідно до вимог ст.100 КАС України є підставою для залишення позовної заяви в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо нарахування та сплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”до 28.02.2011 року без задоволення.
Крім того, відповідно до ч.7 Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”№349-VI, який діє з 19.06.2011 року, у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Згідно п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
На підставі наведених вище доводів суд вважає, що позовні вимоги про визнання дій відповідача щодо не нарахування та несплати позивачу недоплаченої щомісячної грошової допомоги в розмірі, встановленому Законом України “Про соціальний захист дітей війни”неправомірними та зобов’язання вчинити дії щодо нарахування та виплати такої допомоги з 28.02.2011 року по 18.06.2011 року підлягають задоволенню в іншій частині позовних вимог позивачці належить відмовити.
На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 року № 10-рп, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, керуючись ст. ст. 2, 7, 14, 158-163, 256 КАС України, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області про визнання протиправною бездіяльність щодо виплати надбавки до пенсії особі яка має статус “дитина війни”та зобов’язання здійснення перерахунку та виплату надбавки до пенсії - задовольнити частково.
Визнати протиправним бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області щодо невиплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“ за період із 28.02.2011 року з врахуванням вже проведених виплат по 18.06.2011 року.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Новобузького районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1