Справа № 755/32373/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"25" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

Головуючого - судді Гончарука В.П.

При секретарі Погорілій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Орган опіки та піклування Оболоннської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька, мотивуючи свої вимоги наступним.

Сторони перебуваючи в шлюбі з 12. липня 1996 року народили сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. В подальшому шлюб був розірваний, син постійно проживає з матір"ю. Батько дитини ОСОБА_2 участі у матеріальному забезпеченні дитини не бере.

У жовтні 2014 року із заявою до Служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання сина ОСОБА_4 з позивачкою ОСОБА_1 За результатами розгляду заяви, комісією з питань захисту прав дитини Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації було рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання місця проживання дитини.

Крім того спільна дитина ОСОБА_4, має захворювання пов'язане із травленням. У зв"язку із чим потребує лікування в Грузії. В листопаді 2014 позивачка звернулась із проханням надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за кордон з метою оздоровлення, в свою чергу відповідач жодним чином не відреагував. Дана обставина і змусила звернутись із позовом до суду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1, не з"явилась, але надала суду заяву в якій просила провести засідання без її участі, винести заочне рішення задовольнивши позовні вимоги.

В судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації не з"явився, але через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та висновок про визначення місця проживання дитини.

Відповідач в судове засідання не з"явився повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, в зв"язу із чим суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення в порядку, визначеному ст. ст. 224 ЦПК України, за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд заслухавши, дослідивши матеріали справи встановив наступне. Позивач та відповідач перебували в шлюбі з 12.07.1996 р.

ІНФОРМАЦІЯ_6 народили сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 р. шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Частиною 1 статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини в квартирі АДРЕСА_1 створенні всі належні умови для проживання, розвитку та виховання дитини, дитина відвідує спеціалізовану школу № 298 та є учнем 6-А класу.

Разом з дитиною проживають мати бабуся та дідусь. Мати ОСОБА_5 займається вихованням дитини, несе витрати по її лікуванню та оздоровленню.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Крім того ст..151 даного Кодексу передбачено,що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

Ч.2 статті 12 Закону України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадянина України" передбачено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років).

За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Як передбачено статтею 161 СК України, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби, діда або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.

Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.

Як вбачається з акту остеження житлово- побутових умов від 04.11.2014 р., який містися в матеріалах справ позивач ОСОБА_1, належним чином виконує покладені на неї батьківські обов"язки щодо належного виховання, утримання та забезпечення свого сина ОСОБА_4., останній забезпечений всім. необхідним. (а. с. 20)

Відповідно до протоколу №19 засідання комісії з питань захисту прав дитини, що міститься в матеріалах справи, комісією ухвалено у зв"язку із спірним питанням та небажанням батьків іти на компроміс рекомендовано вирішити питання в судовому порядку. (а. с. 17)

Однією із позовним вимог ОСОБА_1 ставить надати дозвіл сину ОСОБА_4 на тимчасовий виїзд за кордон із супроводом матері та без згоди батька, з метою оздоровлення, виховання та навчання.

Відповідно до ч.2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Згідно із ч.2 ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України" за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Аналогічне положення міститься у п.2 ч.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМ України №57 від 27.01.1995 року, про те, що виїзд громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України №231 від 31.03.1995 року, визначено, зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

Позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із вимогами до відповідача, просить надати дозвіл на виїзд за межі України малолітній дитині без згоди та супроводу батька на період поїздки до Єгипту з 01 січня по 01 березня щороку, до Грузії - з 01 червня по 01 вересня щороку, до Туреччини з - 01 травня по 01 вересня щороку.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 може бути задоволено частково та дозволено виїзд неповнолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 без згоди та супроводу другого з батьків на термін не більше 50 діб.

Керуючись ст.ст.150, 151, 160, 161 СК України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в"їзду в Україну громадянина України" статтями 15, 57, 59, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Орган опіки та піклування Оболоннської районної у м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини з матір"ю та надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон задовольнити - частково

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір"ю ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1.

Надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України (за кордон) малолітньому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, громадянину України, у супроводі його матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Васильків, Київської області, громадянки України, без згоди батька ОСОБА_2, терміном не більше 50 днів щороку до досягнення дитиною шістнадцятиріччя.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 - ти діб з дня проголошення рішення суду, а в разі оскарження рішення особою, яка не була присутня в судовому засіданні при проголошенні рішення - протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: