-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 2-а-218/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.03.2010 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Усенко С.І., при секретарі Бородіній І.А.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
представник відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку, зобов’язання в перерахунку та виплаті належних соціальних виплат,
В С Т А Н О В И В:
12.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, згідно якого просив поновити срок звернення до суду, визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та провесті відповідні виплати пенсії як інваліду ЧАЄС 3 групи відповідно до Закону в розмірі, не меншому ніж: державної пенсії – 6 мінімальних пенсій за віком; додаткової пенсії за шкоду здоров’ю – 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком з 01.01.2004 року по 31.12.09 року, зобов’язати відповідача з 01.09.04 року відповідно до ="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 894 здійснити збільшення розміру пенсії на 12%, та починаючи з 1 січня 2006 року відповідно до ="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Постанови КМУ від 27.12.2005 р. №1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснити збільшення розміру пенсії у 2,5 рази, в зв’язку з тим, що вказані Постанови чинні та передбачають відповідні підвищення пенсії та проводити відповідні виплати, зобов`язати відповідача починаючи з 1 січня 2004 року установити підвищення до пенсії як інваліду війни 3 групи, в розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та проводити відповідні виплати .
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 пояснює, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії А №104624, виданим 22.12.1999 року, відповідно до ст.ст. 50,54,67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на отримання пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком виходячи із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком , так як з 01.03.2002 року йому встановлено 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Міжрайонної радіологічної МСЕК № серія ХАР – 01 № 015964. Також відповідно до fy" style="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Постанови КМУ від 13.07.2004 р. № 894 він має право на збільшення розміру пенсії на 12% починаючи з 1 вересня 2004 року, та відповідно до fy" style="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Постанови КМУ від 27.12.2005 р. №1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на збільшення розміру пенсії у 2,5 рази починаючи з 1 січня 2006 року, в зв’язку з тим, що вказані Постанови чинні та передбачають відповідні підвищення пенсії. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, він як інвалід війни 3 групи має право на отримання відповідного підвищення до пенсії в розмірі 200 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 01 березня 2002 року . Також має право на проведення відповідних виплат з боку відповідача. При цьому, Пенсійним фондом пенсія в порушення вимог законодавства в належному розмірі йому не виплачується з посиланням на Постанови КМУ та законодавство, яке суттєво зменшує розмір пенсійних виплат.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності, надав заперечення проти позову, згідно якого позовні вимоги не визнав та зазначив наступне.
З 10.11.1999року ОСОБА_1 отримує пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання отриманого при виконанні обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, за нормами Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796 – ХІІ від 28.02.1991 року.
Статтею 54 цього Закону передбачено, що пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Відповідно до статті 67 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
"tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Згідно з статтею 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Також, відповідно до ч.7 ст.54 Закону порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, який своєю постановою від 3 січня 2002 року №1 Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (далі – Постанова № 1) встановив базову величину для обчислення конкретних державних пенсій та додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, відповідно 19-91 грн. ;Саме згідно з положенням цієї постанови відповідач визначив розмір пенсії позивачеві, а саме мінімальний розмір пенсії по 3 групі інвалідності становив 19,91?6. Відповідач не погоджується з позивачем стосовно застосування для розрахунку пенсії та додаткової пенсії згідно ст.ст.50,54 Закону № 796-ХІІ величини мінімальної пенсії за віком встановленої Законами України Про Державний бюджет України на 2005, 2006, 2008 та 2009 роки, оскільки ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
"tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2004 р. № 894 мінімальний розмір пенсії з 1 вересня 2004 р. збільшується на 12 %, тобто: по 3 групі інвалідності – 19,91х6х1,12.
stify">Постановою КМУ від 27 грудня 2005 р. № 1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 1 січня 2006 р. передбачено збільшення розмірів пенсій по інвалідності, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році - у 2,5 рази: по 3 групі інвалідності – 19,91х6х1,12х2,5. Зазначеною Постановою встановлено мiнiмальний розмiр пенсій для інвалідів 3 групи у розмiрi 467 гривень.
Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України внесено змiни до Закону України Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи, а саме: у статтю 50 Особам, вiднесеним до категорії 1, iнвалiдам 3 групи призначається щомiсячна додаткова пенсiя за шкоду, заподiяну здоров'ю - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частини 3 i 4 статтi 54 замiнено текстом: У всіх випадках розмiри пенсiй для iнвалiдiв, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема: для учасникiв лiквiдацii наслiдкiв аварії на ЧАЕС у 1986 році по 3 групi iнвалiдностi – 140% прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть.
Розмiр прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, визначається на момент виплати пенсії згiдно iз Законом Про Державний бюджет України i не може коригуватися iншими нормативно-правовими актами.
Тобто, починаючи з 1 сiчня 2008 року розмiри пенсiй та додаткових пенсiй встановлюються з урахуванням вищезазначеного Закону.
Рiшенням Конституцiйного Суду України вiд 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано неконституцiйним положення статтi 67 роздiлу 1 пунктів 2-4, 6-8, 10-18, пiдпункту 7 пункту 19, пунктiв 20-22, 24-34, пiдпунктiв 1-6, 8-12, пункту 35, пунктiв 36-100 роздiлу II. Внесення змiн до деяких законодавчих актів України.
Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 28 травня 2008 р. № 530, яка набрала чинності 22.05.08 року, врегульовано деякi питання соцiального захисту окремих категорiй громадян, зокрема громадян, якi отримують пенсії, вiдповiдно до Закону України Про статус та соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи. Пунктами 4 та 6 зазначеної постанови передбачено щомiсячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону інвалідам 3 групи у розмірі 15% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які в тратили працездатність та мінімальний розмір пенсії для інвалідів цієї групи –675 грн.
Постановою Кабiнету Міністрів України вiд 16 липня 2008 р. № 654 Про пiдвищення пенсiйного забезпечення громадян для осiб, що отримують пенсiю вiдповiдно до Закону з 1 липня 2008 року встановлено доплату з тим, щоб їх пенсії (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсій за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством) досягали для ліквідаторів на ЧАЕС у 1986 році інвалідів 3 групи – 760 грн.
Статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування передбачено, що мiнiмальний розмiр пенсій у розмiрi прожиткового мінімуму для осiб, якi втратили працездатнiсть, застосовуєтъся виключно для визначення розмiрiв пенсiй, призначених виключно з цим Законом. Позивачу, як вже згадувалося, пенсiя призначена вiдповiдно до ст. 54 Закону України Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи. Пенсія позивачу призначена та виплачується відповідно до чинного пенсійного законодавства. Дії управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області є правомірними і законними.
ОСОБА_1 призначено підвищення до пенсії як інваліду ІІІ групи згідно ст.7,13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту№ 3551-ХІІ від 22.10.93 року, з 01.01.2004 року підвищення виплачувалось в сумі 39,82 грн., а з 01.01.06 року відповідно до п.3 Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту № 2393-ІV від 05.10.05 року призначено підвищення до пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 30% від прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Крім того, звертав увагу суду, на порушення позивачем річного строку позовної давності для звернення з адміністративним позовом, тому йому незрозуміле питання щодо вимоги проведення перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2004 року. Адміністративний позов ОСОБА_1 просив залишити без задоволення.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_1, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області та є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалідом 3 групи з 01.03.2002 року внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов’язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії А № 104624 та довідкою МСЕК. Також, є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів, що підтверджується копією посвідчення серія Б № 195632.
Запереченнями на позовну заяву підтверджуються доводи позивача про те, що пенсія йому нараховувалася не відповідно до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відповідно до підзаконних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ст. 49 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 3 групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи – 50% мінімальної пенсії за віком.
З положеннями даних норм співпадає припис п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 року № 523.
Згідно зі ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
t-family:Times New Roman;tag3:10pt;">Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, визначається Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.
За змістом абз. 3 ст. 1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії – встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України Про прожитковий мінімум, прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.
Визначений ст. 28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.
Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю призначених за Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
t-family:Times New Roman;font-size:10pt;">Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у ;разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому нормативно-правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а не постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та №654 від 16.07.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Безпідставним є посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача встановлених цим же законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього закону в тому числі й інших законів, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та діючому законодавству.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок пенсії позивачу ОСОБА_2 Пенсійного Фонду в Балаклійському районі Харківської області провело виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка, встановленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (далі – Постанова КМУ від 03.01.2002 року № 1).
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.09.2004 року позивачу було збільшено розмір пенсії на 12%: 19,91х6х1,12 – по 3 групі інвалідності.
family:Times New Roman;tag3:10pt;">З 01.01.2006 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розмір пенсії позивачу було збільшено у 2,5 рази: 19,91х6х1,12х2,5 – по 3 групі інвалідності.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за 2004 рік з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Згідно ст. 1 Закону України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік, затверджено на 2004 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність складає 284 грн. 69 коп.
Згідно зі ст. 63 Закону України Про державний бюджет України на 2005 рік від 23 грудня 2004 року, затверджено на 2005 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для осіб, які втратили працездатність 332 грн.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2006 рік з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст.65 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі: з 01.01.2006 року – 350 гривень, з 01.04.2006 року – 359 гривень, з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року – 366 гривень.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року gn="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">(далі Закон №1058-ІV) встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону №796-ХІІ.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача відповідають Закону України №796-ХІІ, і він має право на призначення у 2004-2006 роках пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду на той час 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.
tyle="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
amily:Times New Roman;tag3:10pt;">Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Ст.109 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік: Надати право Кабінету Міністрів України в 2006 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Судом встановлено, що пенсію позивачу ОСОБА_2 Пенсійного Фонду у Балаклійському районі Харківської області в 2006 році нараховано і виплачено відповідно до постанов КМУ №894 та №1293.
Проте, суд не може погодитися з таким розрахунком, проведеним відповідачем, щодо обчислення пенсії позивача та на посилання відповідача на ст.ст.50, 54 Закону №796 – ХІІ, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, як і не може погодитися з тим, що ;застосування щодо спірних правовідносин ст.28 Закону № 1058-ІV суперечить вимогам частини 3 цієї статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї ж статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно ;законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон №796-ХІІ має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.
yle="tag2:Times New Roman;font-size:10pt;"> Крім того, згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, і додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України. Проте, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
an;tag3:10pt;">Тому Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом №796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, у "> ч.1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
gn="justify">У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-ХІІ, є безпідставним.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме статті 50 та 54 Закону №796-ХІІ і розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі Про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не Постанови КМУ, на які посилається відповідач.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання пенсії, передбаченої ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року дія ст.с.50 і 54 Закону № 796-ХІІ не зупинялась, Закон України Про Державний бюджет на 2006 рік неконституційним не визнаний та діяв протягом 2006 року.
Мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2006 року встановлено в розмірі 350 гривень, з 01.04.2006 року – 359 гривень, з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року – 366 гривень. Тому саме ці встановлені Законом мінімальні розміри пенсії за віком повинен брати відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.
stify">Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України №796-ХІІ, яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного ;законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 Закону України № 796-ХІІ, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2007 рік з 01 січня 2007 року по 31 березня 2007 року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст.62 Закону України Про Державний бюджет України на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток. Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України Про державний бюджет на 2007 рік від 15.03.2007 року №749-V мінімальний розмір пенсії за віком з 01.04.2007 року встановлено в сумі 410,06 гривень, з 01.10.2007 року – в сумі 415,11 гривень.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-ІV) встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону №796-ХІІ.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача відповідають Закону України №796-ХІІ, і він має право на призначення у 2007 році пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду на той час 3 групи в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України.
n style="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
t-family:Times New Roman;tag3:10pt;">Згідно з положеннями частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР) закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Судом встановлено, що пенсію позивачу ОСОБА_2 Пенсійного Фонду у Балаклійському районі Харківської області в 2007 році нараховано і виплачено відповідно до постанов КМУ №894 та №1293.
Суд не може погодитися з таким розрахунком, проведеним відповідачем, щодо обчислення пенсії позивача та на посилання відповідача на ст.ст.50, 54 Закону №796 – ХІІ, згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, як і не може погодитися з тим, що застосування щодо спірних правовідносин ст.28 Закону № 1058-ІУ суперечить вимогам частини 3 цієї статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї ж статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
>Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Закон №796-ХІІ має вищу юридичну силу і виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, саме Закон підлягає застосуванню при вирішення даного спору.
>Крім того, згідно ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, і додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України. Проте, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був ;встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Roman;tag3:10pt;">Тому Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом №796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, у pt;"> ч.1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
<>align="justify">У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому ;звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-ХІІ, є безпідставним.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору ;застосуванню підлягають саме статті 50 та 54 Закону №796-ХІІ і розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі Про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не Постанови КМУ, на які посилається відповідач.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання пенсії, передбаченої ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали ew Roman;tag3:10pt;">внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за 2008 рік з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 року №107-УІ /далі Закон №107-УІ/ до статей 50 і 54 Закону №796–ХІІ внесені зміни, згідно яких у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації аварії на Чорнобильський АЕС у 1986-1990 роках: по 3 групі інвалідності – 140% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; також, особам, віднесеним до категорії 1, додаткова щомісячна пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі: 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
style="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Відповідно до нової редакції Закону України №796-ХІІ з 01.01.2008 року вихідним критерієм розрахунку пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, щодо яких встановлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, визначено прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно зі ст.58 Закону №107-УІ прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлюється в розмірі: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.;">
Рішенням Конституційного Суду України №10–рп/2008 від 22.05.2008 року у справі щодо предмета та змісту закону про ;державний бюджет України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу 1, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ Закону України №107-УІ. Пунктом 6 зазначеного Рішення визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України №107-УІ, визнаних не конституційними.
Таким чином, положення пункту 28 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України №107-УI від 28.12.2007 року втратило чинність 22 травня 2008 року. Тому вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст.28 Закону №1058-ІУ встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.
"justify">Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Балаклійському районі повинно було нараховувати та сплачувати позивачу пенсію по інвалідності та додаткову щомісячну пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачені ст.ст.50 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 22.05.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності підпункту 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України Про Державний бюджет України, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст.ст.50 і 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, нараховувати та здійснювати позивачу виплати відповідних пенсій.
За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача відповідають Закону України №796-ХІІ, і він має право на призначення пенсії в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як інваліду 2 групи в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, але не з 01.01.2008 року, а з 22.05.2008 року, тобто з моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Розрахунок пенсії позивачу УПФ в Балаклійському районі з 01.07.2008 року проводило на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення пенсійного забезпечення громадян від 16.07.2008 року №654, згідно якої ;для осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону №796-ХІІ, з 01.07.2008 року встановлено мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи в сумі 760 гривень.
Суд не може погодитись з таким розрахунком. Як зазначалось вище, порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, і додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України, і, встановлюючи такий порядок, останній не може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Крім того, у pt;"> ч.1 ст.67 Закону №796-ХІІ встановлено, що розміри доплат, пенсій і компенсацій, підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
І знов, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору ;застосуванню підлягають саме статті 50 та 54 Закону №796-ХІІ і розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі Про державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а не Постанова КМУ, на яку посилається відповідач.
Таким чином, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, що береться для визначення мінімального розміру пенсії за віком, з 01.04.2007 року встановлено в сумі 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень. Тому саме ці встановлені Законом прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність, що беруться для визначення мінімального розміру пенсії за віком, повинен брати відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.
Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01 січня 2009року по 31 грудня 2009року, суд вважає їх підлягаючими задоволенню, з таких підстав.
В ч.1 ст.54 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік від 26.12.2008 №835-VI /далі Закон №835-VІ/ зазначено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Законом України Про Державний бюджет на 2009 рік ніяких змін до Закону №796-ХІІ не вносилось.
Тобто, при нарахуванні пенсії позивачу з 01.01.2009 року відповідач повинен брати прожитковий мінімум в сумі станом на грудень 2008 року, тобто - 498 гривень, оскільки саме він береться для визначення мінімальної пенсії за віком при нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності та додаткової пенсії згідно Закону №796-ХІІ.
Roman;tag3:10pt;">Наявність такого права у позивача гарантується Конституцією України.
З огляду на вищевикладене, дії відповідача є неправомірними та такими, що порушують законне право ОСОБА_3 на отримання пенсії по інвалідності та додаткової щомісячної пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, в належних розмірах.
amily:Times New Roman;font-size:10pt;">Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов ' язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у належному розмірі.
Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання відповідача починаючи з 01.01.2004 року установити підвищення до пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню.
З ч.3 ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (в редакції, що була чинною до 01.01.06 року) слідує, що інвалідам війни 3 групи пенсії підвищуються у розмірі 200% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач є інвалідом 3 групи, то він має право на підвищення пенсії у встановленому законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту розмірі, але лише до 01.01.06 року.
Стосовно зобов`язання відповідача починаючи з 1 вересня 2004 року відповідно доRoman;tag3:12pt;"> Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 894 здійснити збільшення розміру пенсії на 12%, та починаючи з 1 січня 2006 року відповідно до Roman;tag3:12pt;"> e="tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Постанови КМУ від 27.12.2005 р. №1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи здійснити збільшення розміру пенсії у 2,5 рази, в зв’язку з тим, що вказані постанови чинні та передбачають відповідні підвищення пенсії, а також проводити відповідні виплати, суд вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Частиною п’ятою статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, Кабінет Міністрів України повинен ;був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону.
"tag2:Times New Roman;tag3:10pt;">Згідно з положеннями частини четвертої ст.9 t-size:10pt;">КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом.
Відповідно до ч.2 ст.87 року Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Також, позивач – людина похилого віку, не повинен стежити за внесенням будь-яких змін в діючому законодавстві, відповідно, перевіряти правомірність дій суб’єкта владних повноважень при виконанні ним своїх обов’язків, покладених державою, в даному випадку суд не повинен при розгляді даного спору відмовляти в задоволенні позовних вимог у зв’язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом, передбаченому ст.99,100 КАС України.
">Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
">Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов ' язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в належному розмірі.
Суд вважає необхідним визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Балаклійському районі, по не виконанню з з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. приписів ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання пенсії по інвалідності, додаткової пенсії та підвищення пенсії у встановленому Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі 200% процентів мінімальної пенсії за віком до 01.01.06 року .
mily:Times New Roman;tag3:10pt;">Оскільки на час прийняття постанови судом постанови вказані порушення відповідачем не усуннені, суд приходить до висновку про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. та здійснити підвищення пенсії у встановленому Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі 200% процентів мінімальної пенсії за віком до 01.01.06 року.
Що стосується позовних вимог стосовно зобовязання відповідача в наступні роки також нараховувати та виплачувати пенсію відповідно до законів і виключно з законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на день фактичного нарахування та виплати, то вони не підлягають задоволенню, оскільки суд позбавлений можливості приймати рішення на майбутнє.
gn="justify">Керуючись ст. ст. ст.ст.9, 11, 12, 18, 71, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства ;України, ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796–ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ від 09.07.2003 року, Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. по не виконанню приписів ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка призвела до порушення прав ОСОБА_4 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 01.01.2004 року до 01 січня 2006 року по не виконанню приписів Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка призвела до порушення прав ОСОБА_4.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 за 2004-2009 роки - з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 надбавки до пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, відповідно до встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком в сумі 284,69 грн. з 01 січня 2004 року до 01.01.2005 року, в сумі 332,00 грн. з 01 січня 2005 до 01 січня 2006 року та провести відповідні виплати.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя
Справа №2-а-218/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частина)
12 березня 2010 року м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Усенко С.І., при секретарі Бородіній І.А.,
за участю: позивача – ОСОБА_1,
представник відповідача – не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку, зобов’язання в перерахунку та виплаті належних соціальних виплат,
">В С Т А Н О В И В :
Зважаючи на складність увикладені повної постанови, пов”язанної з потребою у обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витраченний значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частину. an>
e:5pt;">Керуючись ст. ст. ст.ст.9, 11, 12, 18, 71, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст.50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796–ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування №1058-ІУ від 09.07.2003 року, Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. по не виконанню приписів ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка призвела до порушення прав ОСОБА_4 на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.
Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області з 01.01.2004 року до 01 січня 2006 року по не виконанню приписів Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, яка призвела до порушення прав ОСОБА_4.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 за 2004-2009 роки - з 01.01.04 по 31.12.07 року та з 22.05.08р. по 31.12.09р. відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, та провести відповідні виплати.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області вчинити дії щодо перерахунку ОСОБА_1 надбавки до пенсії як інваліду 3 групи в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, відповідно до встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком в сумі 284,69 грн. з 01 січня 2004 року до 01.01.2005 року, в сумі 332,00 грн. з 01 січня 2005 до 01 січня 2006 року та провести відповідні виплати. </< a>span>
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити. ze:12pt;">
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .
СУДДЯ –
скопійовано
-
скопійовано
-
