РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2015 р. Справа № 902/753/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Гудак А.В.

суддів Бучинська Г.Б.

при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 обласна організація Товариства сприяння обороні України на рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.15 р.

у справі № 902/753/15 (суддя Кожухар М.С. )

позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз"

відповідач ОСОБА_1 обласна організація Товариства сприяння обороні України

про про стягнення 13587,38 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 ( представник, довіреність у справі)

відповідача - ОСОБА_4 (представник, довіреність у справі)

ОСОБА _5о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.09.2015р. у зв"язку з перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. та відповідно до затверджених складів колегій , внесені зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Бучинська Г.Б.

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського сулу Вінницької області від 29 липня 2015 року у справі № 902/753/15 (суддя Кожухар М.С.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газафікації "Вінницягаз" до Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України про стягнення 13 587,38 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" 13587,38 грн. (тринадцять тисяч п"ятсот вісімдесят сім грн. 38 коп.) боргу та 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат на сплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд керувався положеннями ч.1 ст.191,193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,530,627,655,ч.1,2ст.712,714 Цивільного кодексу України, п.п.7 п.4 Положення про ОСОБА_6 комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента від 10.09.2014р. № 715/2014, ОСОБА_6 комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики від 16.06.2014 р. № 3490/13/47-14 та прийшов до висновку, що ціна газу за березень 2015 року визначена позивачем саме у відповідності до умов договору № 2014/ТП-ПР-В010934-КП від 31.12.2013р., а заперечення відповідача спростовуються змістом підписаного сторонами ОСОБА_7 та матеріалами справи. Непідписання відповідачем ОСОБА_8 угоди № 10 до ОСОБА_7 не спростовує вказаного факту та домовленостей сторін, визначених цим ОСОБА_7.

Не погодившись з постановленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій вказує , що місцевий господарський суд всупереч вимог норм матеріального права, а саме ч.1, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, положень ОСОБА_7 (п.10.2) дійшов висновку, що для зміни ціни за постачання газу достатньо лише Постанови НКРЕКП із зазначенням в ній граничної ціни на газ і оголошення в газеті, без послідуючого дотримання Сторонами ОСОБА_7 порядку внесення змін до ОСОБА_7, визначеного зазначеними вище нормами права і положенням п.10.2 ОСОБА_7.

З огляду на положення ч.4 ст.188 ГК України та ч.2 ст. 651 ЦК України , апелянт наголошує, що оскільки позивач добровільно відмовився від передачі спору про внесення змін до ОСОБА_7 щодо ціни газу, викладеній у ОСОБА_8 угоді №10 на вирішення суду,діючою ціною у березні місяці 2015 року залишалась ціна, зазначена у ОСОБА_7, після підписання ОСОБА_8 угоди №9.

Скаржник наголошує, що позивач у березні 2015 року не звертався з пропозицією до відповідача про внесення змін до п.4.2 ОСОБА_7 щодо зміни ціни газу.

Апелянт наголосив, що позивач подав пропозицію для укладання ОСОБА_8 угоди № 10 про внесення змін до п.4.2 ОСОБА_7 щодо зміни ціни на газ відповідачу 01.04.2015 року , тобто коли Постанова НКРЕКП № 227 втратила чинність .

Крім того, на думку скаржника позивач мав би оскаржити відхилену пропозицію щодо укладання ОСОБА_8 угоди № 10 в установленному законом порядку ( ст.188 ГК України).

Вважає, що місцевий господарський суд не надав законної правової оцінки даним обставинам.

Просив скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2015 р. у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації" Вінницягаз" у задоволенні позовних вимог.

Також 02.09.2015 р. представником апелянта було подано письмове пояснення до апеляційної скарги, в якому наводяться додаткові обґрунтування незаконності рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначає, що господарським суду Вінницької області при розгляді справи були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, суд за результатами розгляду всіх наявних в справі доказів встановив всі обставини, які необхідні для вирішення спору, дав належну правову оцінку доводам та запереченням сторін, дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та в результаті виніс законне та обґрунтоване рішення.

Позивач наголошує, що доводи скаржника не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

ПАТ “Вінницягаз” є господарським товариством,яке здійснює діяльність з розподілення та постачання газу, зокрема населенню, промисловим споживачам та іншим суб' єктам господарювання.

Вказує, що Законом України “Про засади функціонування ринку природного газу” надано повноваження на державне регулювання суб'єктів ринку природного газу та встановлення цін та тарифів на розподіл, транспортування та постачання природного газу ОСОБА_6 комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ) (на даний час ОСОБА_6 комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Відповідно до п. 4.1. укладеного між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_7, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються НКРЕ.

Пунктом 4.2. ОСОБА_7 визначено ціну на природний газ та складову її частин.

Згідно з п. 4.4. ОСОБА_7 Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. ОСОБА_7, є обов'язковою для сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами ОСОБА_7.

Також, Постачальник зобов 'язується розміщувати інформацію про ціну на газ та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масовою інформації (п.4.3. ОСОБА_7).

Так, на виконання п.4.3 ОСОБА_7, 28 лютого 2015 р. на офіційному сайті ПАТ “Вінницягаз” : vn.104.ua було розміщено інформацію про підвищення цін на природний газ для юридичних осіб з 01 березня 2015 р. з зазначенням розрахунку та нормативних документів, на підставі яких його було зроблено.

Також, 06 березня 2015 р. в газеті “Вінничина” № 18 (22960) ПАТ “Вінницягаз” було розміщено інформацію стосовно підвищення цін па природний газ для юридичних осіб з 01 березня 2015 р.

За таких обставин, покликання апелянта на порушення судом ч. 1. ст. 632 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України в даному випадку не мають місце, а судом першої інстанції правомірно було зроблено висновок, що при укладанні ОСОБА_7 на постачання природного газу Відповідачем було дано згоду на прийняття ціни на природний газ, якщо вона встановлена НКРЕКП, розміщена на офіційному веб-сайті Товариства та визначена відповідно до п. 4.1. та 4.2. ОСОБА_7.

Позивач у запереченнях наголошує, що ОСОБА_8 угодою № 10 до ОСОБА_7, яка була запропонована Відповідачу для підпису, Товариство виконувало умови ОСОБА_7 та доводило до відома Споживача вартість природного газу, яка визначена відповідно до вимог законодавства України.

Відповідно до умов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 угоди № 10, від підпису якої Відповідач відмовився, п. 4.2. визначається вартість природного газу за 1000 м , яка складається з ціни природного газу, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання розподільними та магістральними мережами.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затвердженими постановою НКРЕКП 12 січня 2015 р, № 9 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 16 березня 2015 р. за № 289/26734 ліцензіата природного газу за регульованим тарифом, яким є Товариство, зобов'язано здійснювати постачання природного газу споживачам на підставі договорів на постачання природного газу та за регульованими цінами і тарифами.

Так, ПАТ “Вінницягаз”, на виконання постанови НКРЕ № 227 від 26.02.2015 р., з 01 березня 2015 р. встановила граничний рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання - 8 900 куб.м за 1000 куб.м (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 р. № 36, якою внесено доповнення повноваження НКРЕ (на даний час НКРЕКП) з 01.01.2009 р., НКРЕ отримала право на встановлення цін на природний газ, зокрема, для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання за погодженням з Мінекономіки.

Пунктом 13 Положення про НКРЕКП, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 р. № 715/214 встановлено, що рішення Комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, які здійснюють діяльність на оптовому ринку електроенергії, ринках газу, нафти та нафтопродуктів.

Таким чином зауважує, що згідно п.4.1 укладеного між Позивачем та Відповідачем ОСОБА_7 розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються НКРЕ (НКРЕКП).

Просить врахувати, що оскільки ціни на газ встановлюються відповідними державними органами - державою, а тому Товариство позбавлене можливості реалізувати газ по договірним цінам , так як заниження його вартості завдасть значних збитків державі.

Крім того, позивач у запереченнях на апеляційну скаргу зауважує, що скаржник не звертався до НКРЕКП про оскарження постанови № 227 від 26.02.2015 р., якою визначено спірну вартість природного газу в березні 2015 року.

Вважає, що доводи скаржника не спростовують мотиви та обставини, викладені в оскарженому рішенні.

За таких обставин, представник позивача просила рішення господарського суду Вінницької області від 29.07.2015 року у справі № 902/753/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні апелянт заявив клопотання, в якому просив приєднати до матеріалів справи ОСОБА_6 Вінницької ОО ТСО України вих.22/01-17 від 17.03.2015р.,з якого вбачається , що відповідач просить з 01.04.2015 року від"єднати від газопостачання об"єкт за адресою м. Вінниця вул. Визволення, 2, у зв"язку із закінченням опалювального сезону.

Представник позивача щодо заявленого клопотання покликалась на розсуд суду.

Заслухавши клопотання апелянта, вислухавши думку позивача, суд зазначає таке.

Так, приписами п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 №7 (із змінами та доповненнями) передбачено, що відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. ОСОБА_8 докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Колегія суддів вважає, що апелянт не довів неможливість подання даного доказу в суд першої інстанції. Разом з тим, судова колегія долучає вказаний документ до матеріалів справи і надасть йому оцінку .

В судовому засіданні апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове,про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача заперечила щодо заявлених вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях. Просила рішення господарського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року залишити без змін,а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення , судова колегія вважає, що апеляційна скарга Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 31.12.2013р. між ОСОБА_2 акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (Постачальник) та Вінницькою обласною організацією Товариства сприяння обороні України (Споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-ПР-В010934-КП, відповідно до якого, Постачальник протягом 2014 року здійснює Споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених ОСОБА_7 для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених ОСОБА_7 ( а.с.10-13).

Пунктом 1.2 ОСОБА_7 визначено, що передача газу за цим ОСОБА_7 здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі - пункти призначення). Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається Сторонами в додатку 1 до ОСОБА_7 .

Договірні обсяги постачання газу Споживачу наводяться в додатку 2 до ОСОБА_7 (п. 2.1. ОСОБА_7).

Послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним Сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до ОСОБА_7 (п. 2.6. ОСОБА_7).

Постачальник до 05-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє Споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Постачальника (п. 2.7. ОСОБА_7).

Споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до ОСОБА_7 або в судовому порядку.

Пунктом 2.8 ОСОБА_7 визначено, що до прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника.

Згідно Розділу 4: Визначення вартості послуг за ОСОБА_7 та порядок розрахунків, пункт 4.1. визначає, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.( а.с.11)

Відповідно до п. 4.2. ОСОБА_7, ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить З 459,00 грн., крім того ПДВ 20% - 691,80 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб.м. природного газу і становить 69,18 грн., крім того ПДВ 20%- 13,836 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб. м. природного газу становить 38,50 грн., крім того ПДВ 20%- 7,70 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 252,50 грн., крім того ПДВ 20% - 50,50 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 43,10 грн., крім того ПДВ 20%-8,62 грн. Усього за 1000 куб. м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 3 862,28 грн., крім того ПДВ 20% -772,456 грн., разом за 1000 куб. м. - 4 634,736 грн.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 ОСОБА_7, є обов'язковою для Сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами ОСОБА_7 (п.4.4 ОСОБА_7) ( а.с.11).

Розрахунковий період за ОСОБА_7 становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 ОСОБА_7. Загальна сума вартості ОСОБА_7 складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу (п. 4.5. ОСОБА_7) ( а.с.11).

Оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до ОСОБА_7. Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за десять (10) календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату Споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з Постачальником обсяг газу. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу у встановленому ОСОБА_7 порядку. Сторони домовились вважати дату збільшення підтвердженого обсягу датою доведення Оператором газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період (п. 4.6. ОСОБА_7) ( а.с.11, зворот).

Розділом 10: Строк дії ОСОБА_7 та іншу умови , а саме п.10.1 визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє в частині постачання природного газу з 01.01.2014 року до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків до повного їх здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії ОСОБА_7 жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому Сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Усі зміни та доповнення до ОСОБА_7 оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох Сторін (п. 10.2. ОСОБА_7).

Додатки до ОСОБА_7: Додаток 1 Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання; Додаток 2 Договірні обсяги транспортування природного газу на 2014 рік; Додаток 3 Розрахунок витрат та втрат природного газу в мережі є невід'ємними частинами ОСОБА_7 (п. 10.4. ОСОБА_7) ( а.с.12, зворот).

В подальшому, 31.12.2014р. сторони уклали додаткову угоду № 8 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-ПР-В010934-КП від 01.01.2014р., відповідно до якої: пункт 1.1. договору викладено в редакції: "1.1. Постачальник протягом 2014-2015 років здійснює Споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених ОСОБА_7 для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених ОСОБА_7."; абзац перший пункту 10.1. договору викладено в редакції: "10.1. Цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх здійснення."; переоформлено додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначено планові обсяги газу на 2015 рік. Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами ( а.с.15).

01.02.2015р. сторони уклали додаткову угоду № 9 до договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-ПР-В010934-КП від 01.01.2014р., відповідно до якої пункт 4.2. договору викладено в редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5 700,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1 140,00 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб. м. природного газу і становить 114,00 грн., крім того ПДВ 20% - 22,80 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб. м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20%) - 7,78 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20%-56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 82,30 грн., крім того ПДВ 20%- 16,46 грн. Усього за 1000 куб. м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 6 219,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1 243,92 грн., разом за 1000 куб. м. - 7 463,52 грн.". Ця угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 лютого 2015року. Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами ( а.с.16).

20.02.2015р. Постачальник виставив Споживачу рахунок № 000002287 на оплату газу за березень 2015 року, зокрема на загальну суму - 22 390,56 грн., в т.ч. 17 100 грн. за природний газ в кількості 3 000 м.куб. вартістю 5 700 грн.

Відповідно до умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № 2014/ТП-ПР-В010934-КП від 31.12.2013р., позивач в березні 2015 року поставив, а відповідач прийняв природний газ в кількості 3469 м.куб.

26.02.2015 р. ОСОБА_6 комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято постанову № 227 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання", пунктом 1 якої встановлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб"єктам господарювання - 8900 грн. за 1000 куб.м. (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом); пунктом 2 - визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 29.01.2015 р. № 81 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб"єктів господарювання"; пунктом 3 якої визначено, що ця постанова набирає чинності з 01 березня 2015 р (а.с.44).

20.03.2015р. позивач виставив рахунок № 000004330 на оплату отриманого природного газу за березень 2015 року в кількості 3469 м.куб. за ціною 8900 грн. за тис. куб.м. на загальну суму 39 478,33 грн. (в т.ч. ПДВ, вартість розподілу ПГ облгазу, цільова надбавка, вартість розподілу ПГ магістральними мережами та постачання ПГ), який відповідачем отримано разом з актом № УГГ-02443 від 31.03.2015 р. 09.04.2015 р., виходячи із записів в журналі вхідної кореспонденції (а.с. 43).

01.04.2015 р. відповідачем отримано примірник додаткової угоди № 10 від 01.03.2015 р., відповідно до якої пункт 4.2. договору викладено в редакції: "4.2. Ціна за 1000 куб. м. природного газу без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 8 900 грн., крім того ПДВ 20% - 1 780 грн., крім того: збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ нараховується на ціну газу за 1000 куб. м. природного газу і становить 178 грн., крім того ПДВ 20% - 35,60 грн.; тариф на постачання природного газу за 1000 куб. м. природного газу становить 38,90 грн., крім того ПДВ 20%) - 7,78 грн.; тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 284,40 грн., крім того ПДВ 20% - 56,88 грн.; тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами за 1000 куб. м. природного газу становить 82,30 грн., крім того ПДВ 20%-16,46 грн. Усього за 1000 куб. м. природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання - 9 483,60 грн., крім того ПДВ 20% - 1 896,72 грн., разом за 1000 куб.м. - 11 380,32 грн.

В зазначеному вище акті № УГГ-02443 від 31.03.2015 р. зазначено вартість газопостачання, виходячи із ціни газу, визначеному на рівні, встановленому постановою НКРЕКП № 227 від 26.02.2015 р.

Разом з тим, відповідач від підпису акту подачі-прийому на реалізацію газу та додаткової угоди відмовився; посилаючись на завищення ціни газу та листами № 28/01-17 від 08.04.2015р. та № 29/01-17 від 09.04.2015р повернув позивачу непідписані примірники додаткової угоди та акту. Дані листи отримано позивачем 16.04.2015р., про що свідчать відмітки ПАТ "Вінницягаз" № 1249/17, № 1248/17, які містяться безпосередньо на вказаних листах ( а.с.18).

Натомість відповідач розрахувався за отриманий в березні 2015 року природний газ, сплативши позивачу 25 890,95 грн., що стверджується банківською випискою по рахунку за 17.03.2015р., 24.03.2015р. та 26.03.2015р. ( а.с.62,63,64) та не заперечується сторонами в судовому засіданні .

Позивач у відповідь на листи відповідача № 28/01-17 від 08.04.2015р. та № 29/01-17 від 09.04.2015р.( а.с.22,23) надіслав лист № 07-15-1827 від 23.04.2015р. ( а.с.24), в якому вказав, що не погоджується з відмовою від оплати за спожитий природний газ за ціною, визначеною в запропонованій до підпису додатковій угоді N 10 від 01.03.2015р. та акті № УГГ-02443 від 31 03.15 подачі-прийому та реалізації газу.

У зв"язку з несплатою відповідачем заборгованості за спожитий газ на протязі березня 2015 року у розмірі 13 587,38грн. ПАТ « Вінниця газ» звернулась до суду з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.

Аналізуючи встановлені обставини справи, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне застосувати наступні положення чинного законодавства .

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з ОСОБА_7 № 2014/ТП-ПР-В-010934-Кп від 31.12.2013р., між сторонами склались правовідносини щодо постачання природного газу.

Так, відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами

Частинами 1,2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ст.627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно умов ОСОБА_7 на постачання природного газу за регульованим тарифом №2014/ТП-ПР-В010934-КП від 31.12.2013р., а саме в Розділі 4 сторони погодили вартість послуг з постачання природного газу та порядок розрахунків за отриманий газ.

Так, згідно п. 4.1. ОСОБА_7, розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. ( а.с.11).

Пункт 4.2 ОСОБА_7 містить умову про ціну газопостачання та її складові.

Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації (п. 4.3. ОСОБА_7).( а.с.11).

Згідно з п. 4.4. ОСОБА_7, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 ОСОБА_7, є обов'язковою для Сторін з дати набуття нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами ОСОБА_7.

З огляду на положення ст.191 ГК України, ст. 1 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", державне регулювання діяльності суб'єктів ринку природного газу, в тому числі суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, які діють на суміжних ринках, здійснюється Кабінетом Міністрів України, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, та центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Так, відповідно до п.4.1 укладеного ОСОБА_7, розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами , що встановлюються НКРЕ(НКРЕКП).

Граничні рівні цін на природний газ для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів; промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання розраховуються з урахуванням ціни імпортованого природного газу, отриманого відповідно до контракту купівлі-продажу природного газу між ВАТ "Газпром" та ПАК "Нафтогаз України" на 2009 - 2019 роки, офіційного курсу гривні до долара СІЛА установленого ОСОБА_6 банком України та витрат імпортера, пов'язаних з закупівлею і реалізацією природного газу.(ОСОБА_6 НКРЕ від і6.06.2014 р. № 3490/13/47-14 щодо надання роз'яснення).

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2006 № 605 (із змінами) “Деякі питання діяльності ОСОБА_6 акціонерної компанії “Нафтогаз України”, передбачається, що установлені НКРЕ граничні (максимальні) рівні цін на природний газ, що реалізується установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів; промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, можуть коригуватися Комісією в наступному місяці реалізації природного газ)1 ОСОБА_6 акціонерною компанією "Нафтогаз України" в разі зміни середньомісячного курсу гривні до долара США, установленого ОСОБА_6 банком України у місяці реалізації природного газу, до офіційного курсу гривні до долара США, установленого ОСОБА_6 банком України у попередньому місяці, та/або в разі зміни середньозваженої ціни імпортованого природного газу, що закуповується ОСОБА_6 акціонерною компанією "Нафтогаз України" для формування ресурсу природного газу, що використовується для задоволення потреб споживачів України, та/або вимог законодавства, та інших обставин, що значно впливають на їх величину.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. ОСОБА_7 ціна (граничний рівень ціни) на природний газ встановлюється НКРЕКП. Розрахунки за реалізований Покупцю (ПАТ “Вінницягаз”) газу здійснюються за ціною, що визначається за формулою. ( а.с.11, зворот).

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 29 січня 2015 року N 81 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", встановлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 5700 грн, за 1000 м.куб. (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом).

На виконання вимог ОСОБА_7 та Постанови НКРЕКП від 29 січня 2015 року N 81 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату № 000002287 від 20.02.2015р. на загальну суму за березень 2015р. - 22 390,56 грн., в т.р. 17 100,00 грн. за природний газ в кількості 3 000 м.куб. вартістю 5 700,00 грн.

В подальшому, Постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року N 227 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 8900 грн, за 1000 м.куб (без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом). Визнано такою, що втратила чинність, постанову НКРЕКП від 29 січня 2015 року N 81 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання".

На виконання п. 4.3. ОСОБА_7, позивач 28.02.2015р. розмістив на офіційному сайті http://vn.104.uа інформацію про підвищення цін на природний газ для юридичних осіб із зазначенням розрахунку та нормативних документів, на підставі яких його було зроблено, в засобах масової інформації, а саме в газеті "Вінничина" від 06.03.2015р. в № 18 (22960) із зазначенням ціни на природний газ в розмірі 8 900 грн. за 1000 м.куб. ( а.с.83).

Як встановлено матеріалами справи та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, позивач отримав газ для подальшої реалізації за такою ж ціною на підставі ОСОБА_8 угоди № 3 від 26.02.2015 р. до ОСОБА_7 купівлі-продажу природного газу № ВН-ПР-02-2015 від 12.12.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "РГК ТРЕЙДИНГ" (Продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "ВІННИЦЯГАЗ"(Покупець) (а.с.71-74).

В свою чергу, 20.03.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунок № 000004330 від 20.03.2015р. на оплату отриманого природного газу за березень 2015 року в кількості 3469 м.куб. за ціною 8900,00 грн. за тис. куб.м. на загальну суму 39 478,33 грн. (в т.ч. ПДВ, вартість розподілу ПГ облгазу, цільова надбавка, вартість розподілу ПГ магістральними мережами та постачання ПГ).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи відповідач відмовився від підписання акту № УГГ-02443 від 31.03.2015р. подачі-прийому та реалізації газу та додаткової угоди № 10 від 01.03.2015 р. та повернув позивачу не підписані примірники додаткової угоди та акту листами № 28/01-17 від 08.04.2015р. та № 29/01-17 від 09.04.2015р, тим самим в односторонньому порядку відмовився від виконання п.4.6 основного ОСОБА_7.

Колегія суддів зауважує, що згідно з п. 4.6. ОСОБА_7, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2 до ОСОБА_7. Авансові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого Постачальником обсягу газу на розрахунковий період за десять (10) календарних днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше п'ятого (5) числа місяця, наступного за розрахунковим. Сторони домовились, що під поняттям "недоплата вартості послуг з постачання газу" вони розуміють недоплату Споживачем вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період з Постачальником обсяг газу. У разі переплати за фактично спожитий газ сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу у встановленому ОСОБА_7 порядку. Сторони домовились вважати дату збільшення підтвердженого обсягу датою доведення Оператором газорозподільного підприємства інформації про підтвердження збільшення обсягу газу на розрахунковий період. ( а.с.11, зворот).

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, положення ОСОБА_7 №2014/ТП-ПР-В010934-КП від 31.12.2013р., колегія суддів приходить до висновку , що доводи апелянта про те, що з ним позивач не погодив ціну газу за березень 2015 року є помилковими, оскільки розрахунки за реалізований газ здійснюються за цінами , що встановлюються НКРЕ.

Крім того, при укладанні ОСОБА_7 на постачання природного газу відповідачем було дано згоду на прийняття ціни на природний газ,якщо вона встановлена НКРЕКП,розміщена на офіціному веб-сайті товариства та визначена відповідно до п.4,1 та 4.2 ОСОБА_7.

Щодо доводів апелянта про обов"язок позивача оскаржити дії відповідача щодо не підписання акту про приймання-передачі газу та додаткової угоди № 10 до ОСОБА_7 №2014/ТП-ПР-В010934-КП від 31.12.2013р., судова колегія зазначає таке.

Так , відповідно до п.2.8 ОСОБА_7, споживач протягом двох робочих днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до ОСОБА_7 або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних Постачальника .

З огляду на вищенаведене положення ОСОБА_7, споживач, в даному випадку- Вінницька обласна організація Товариства сприяння обороні України є зацікавленою стороною врегулювання спору щодо ціни газу і повинна була б звернутись до суду з відповідним позовом .

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач оскаржив Постанову НКРЕКП від 26 лютого 2015 року N 227 "Про встановлення граничного рівня ціни на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання", якою установлено граничний (максимальний) рівень ціни на природний газ, що реалізується промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання, - 8900,00 грн. за 1000 м.куб . Таким чином , судова колегія апеляційної інстанції наголошує, що обсяг та вартість газу, яка визначена п. 2.8 ОСОБА_7 приймається відповідно до даних Постачальника, а фактично відповідно до умов ОСОБА_7, що узгоджені сторонами.

З огляду на вищенаведене , колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що доводи апелянта є не обґрунтованими та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне вказати, що долучений апелянтом лист Вінницької ОО ТСО України вих.22/01-17 від 17.03.2015р. про від»єднання адмінбудівлі від газопостачання не береться до уваги, оскільки не стосується обставин справи і не є належним доказом.

За приписами ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.ст. 33, 38, 43, 47 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи та вірно застосовані норми процесуального і матеріального права, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни рішення господарського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року у справі № 902/753/15.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України в зв'язку з відмовою в її задоволенні покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 29 липня 2015 року у справі № 902/753/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Вінницької обласної організації Товариства сприяння обороні України залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Бучинська Г.Б.