КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2006 № 35/393

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Студенця В.І.

Малетича М.М.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Бескоровайний О.В.,

від відповідача - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Позняки-Добробут"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.02.2006

у справі № 35/393 (Ковтун С.А.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

до Об"єднання співвласників багатоквартирного будинку "Позняки-Добробут"

про зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” (далі – АЕК “Київенерго”) звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Позняки-Добробут” (далі – ОСББ “Позняки-Добробут”) про зобов’язання укласти договір.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.02.2006 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішення ОСББ “Позняки-Добробут” подало апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

АЕК “Київенерго” проти доводів апеляційної скарги заперечувала і просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСББ “Позняки-Добробут” - без задоволення.

В засідання суду, призначене на 07.11.2006 ОСББ “Позняки-Добробут” повноважних представників не направило та не повідомило суд про причини їх неявки.

Керуючись ст. 75 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між АЕК “Київенерго” та ОСББ “Позняки-Добробут” 17.09.2002 укладений тимчасовий договір № 7560310 на постачання теплової енергії у гарячій воді, за умовами якого АЕК “Київенерго” зобов’язується виробити та поставити теплову енергію ОСББ “Позняки-Добробут” для потреб опалення та гарячого водопостачання, а ОСББ “Позняки-Добробут” зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4 договору термін дії договору закінчився 01.08.2005.

АЕК “Київенерго” листом від 01.08.2005 № 048-232-7270 надіслало на адресу ОСББ “Позняки-Добробут” проект договору № 7560310 від 01.08.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

ОСББ “Позняки-Добробут” листом № 5351 від 12.08.2005 повернуло АЕК “Київенерго” проект договору № 7560310 від 01.08.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді, а також надало протокол розбіжностей до договору № 7560310 від 01.08.2005.

Статут Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку № 12 по вул. Драгоманова в м. Києві „Позняки – Добробут” затверджено установчими зборами ( протокол від 14.05.2002) та 11.06.2002 здійснено державну реєстрацію.

Предметом діяльності ОСББ “Позняки-Добробут” є, зокрема, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами (п. 2.3 Статуту ОСББ “Позняки-Добробут”).

Згідно п. 3.2 Статуту ОСББ “Позняки-Добробут” спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного загального майна.

У спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку перебуває неподільне майно, зокрема, система опалення, електро- та водопостачання, освітлення місць загального користування, електрощитові (п. 3.3 Статуту ОСББ “Позняки-Добробут”).

Співвласники будинку, які є членами об’єднання, а також ті, що не є членами об’єднання, укладають обов’язкові угоди з об’єднанням про обслуговування, співпрацю та дії у загальних інтересах. Форма і зміст угод затверджується Правлінням об’єднання (п. 5.4 статуту).

Отже, АЕК „Київенерго” та ОСББ „Позняки – Добробут” є суб’єктами господарювання.

Відповідно до ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.

Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів ( ч. 1 ст. 181 ГК України).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (ч. 7 ст. 181 ГК України).

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Повертаючи проект договору та надсилаючи протокол розбіжностей до нього ОСББ “Позняки-Добробут” в листі № 5351 від 12.08.2005 зазначило, що об’єднання створено відповідно до Закону України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” і мета об’єднання полягає в сприянні використання співвласниками власного майна та управлінні, утриманні та використанні неподільного та загального майна, сприянні членам об’єднання в отриманні житлово – комунальних послуг. Також в листі об’єднання запропонувало АЕК „Київенерго” укласти з ним договір як з колективним замовником послуг в горячій воді та взяти за основу типовий договір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.1997 № 1497.

Закон України „Про житлово – комунальні послуги” визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Згідно ст. 1 Закону України „Про житлово – комунальні послуги” житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про житлово – комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства (ст. 16 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”).

Згідно ст. 19 Закону України „Про житлово – комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Виробник послуг може бути їх виконавцем.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Отже, виходячи із змісту ст. ст. 19, 29 Закону України „Про житлово – комунальні послуги” балансоутримувач є особливим учасником відносин у сфері житлово – комунальних послуг і договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою, а у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Оскільки ОСББ „Позняки – Добробут” є балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 12 по вул. Драгоманова в м. Києві, то об’єднання також є особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг (ст. 19 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”).

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг централізованого опалення та гарячої води і водовідведення (далі – Правила) та Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п. 1 Правил правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).

Централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання;

Централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання (п. 2 Правил).

Пунктом 8 Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

З урахуванням того, що централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення є комунальною послугою ( ст. 13 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”), а балансоутримувач - ОСББ „Позняки – Добробут” не є її виконавцем (ст. 29 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”), а також те, що предметом діяльності ОСББ “Позняки-Добробут” є, зокрема, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами (п. 2.3 Статуту ОСББ “Позняки-Добробут”), то договір на надання житлово-комунальної послуги на постачання теполової енергії у горячій воді об”єднання має укладати з іншим виконавцем.

Закон України „Про теплопостачання” визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання”, зокрема,

балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;

система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії потужністю понад 20 Гкал/год., магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж;

споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;

теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

Згідно ст. 2 Закону України „Про теплопостачання” цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України „Про теплопостачання”).

Отже, виходячи із змісту ст. 1 Закону України „Про теплопостачання” використання теплової енергії здійснюється на підставі договору.

Враховуючи те, що згідно ст. 1 Закону України „Про теплопостачання” використання теплової енергії здійснюється на підставі договору, і ОСББ „Позняки – Добробут” є балансоутримувачем багатоквартирного будинку № 12 по вул. Драгоманова в м. Києві , і як баласоутримувач виступає споживачем теплової енергії та особливим учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, а також враховуючи вимоги ст. ст. 13, 29 Закону України „Про житлово – комунальні послуги”, ст. ст. 1, 2, 3, 19 Закону України „Про теплопостачання”, то договір на постачання теплової енергії має бути укладений між ОСББ „Позняки – Добробут” та АЕК „Київенерго”.

Як вбачається із матеріалів справи, запропоновані АЕК „Київенерго” умови договору, які передбачають постачання ОСББ „Позняки – Добробут” теплової енергії для потреб опалення та горячого водопостачання, відповідають вимогам Закону України „Про теплопостачання”.

Посилання ОСББ „Позняки – Добробут” в апеляційній скарзі на Закон України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, рішення Київської міської ради № 427/2888 від 24.11.2005, рішення Київської міської ради № 35/92 від 28.09.2006, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1245 від 20.06.2002 колегією суддів до уваги не приймається з огляду на те, що між АЕК „Київенерго” та ОСББ „Позняки – Добробут”, як суб’єктами господарювання, виникли відносини пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії, а ці відносини регулюється Законом України „Про теплопостачання”.

Також колегією суддів не приймаються до уваги твердження ОСББ „Позняки – Добробут” про те, що договір повинен укладатись згідно Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 з огляду на те, що відповідно до п. 8 Правил надання послуг централізованого опалення та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, тобто, виходячи із змісту п. 8 Правил та ст. 179 ГК України, типовий договір носить рекомендаційний характер.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що наведені ОСББ „Позняки – Добробут” в апеляційній скарзі обставини, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2006.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 06.02.2006 у справі № 35/393 залишити без зміни, а апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Позняки-Добробут” – без задоволення.

2. Матеріали справи № 35/393 повернути господарському суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Студенець В.І.

Малетич М.М.

13.11.06 (відправлено)