КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" вересня 2015 р. Справа№ 910/17996/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Авдеєва П.В.
Яковлєва М.Л.
при секретарі
судового засідання: Колеснік М.П.
за участі представників сторін:
позивача Івасин О.Р. дов. від 08.07.2015 б/н
відповідача не з'явився, про день, час та місце судового
засідання був повідомлений належним чином;
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південбудконтракт"
на Ухвалу Господарського суду міста Києва
від 17.07.2015 про відмову у прийнятті позовної
заяви на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України
у справі № 910/17996/15 (суддя Яковенко А.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Південбудконтракт"
до відповідача Київської міської ради
про визнання протиправними дії КМР та скасування
рішення КМР про розірвання Договору оренди
земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ "Південбудконтракт" звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача Київської міської ради про:
- визнання протиправними дії Київської міської ради, щодо прийняття рішення Київської міської ради від 16.12.2014 №721/721 "Про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Південбудконтракт" від 17.12.2007 №756-00373, на підставі Рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1106/1767";
- скасування Рішення Київської міської ради від 16.12.2014 №721/721 "Про розірвання Договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Південбудконтракт" від 17.12.2007 №756-00373, на підставі Рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1106/1767" повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 №910/17996/15 у прийнятті позовної заяви ТОВ "Південбудконтракт" було відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України, з посиланням на те, що предметом спору по даній справі є неправомірні дії Київської міської ради, пов'язані із винесенням Рішення від 16.12.2014 №721/721 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ "Південбудконтракт" від 17.12.2007 №756-00373, на підставі Рішення Київської міської ради від 12.07.2007 №1106/1767", а тому цей спір не підлягає розгляду в господарських судах України. За оцінкою суду першої інстанції даний спір повинен вирішуватись за правилами адміністративного судочинства, оскільки Київська міська рада в значенні п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, а саме, суб'єктом при здійсненні владних управлінських функцій на виконання делегованих повноважень, тому у прийнятті такого позову відмовлено на підставі п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятою Ухвалою, позивач ТОВ "Південбудконтракт" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 №910/17996/15 скасувати та передати справу на розгляд по суті до Господарського суду міста Києва. Апеляційна скарга обґрунтована на тому, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми процесуального права, що суперечить вимогам чинного законодавста, зокрема положенням п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, п.1 ч.1 ст. 17 КАС України.
Відповідач Київська міська рада не скористалася своїм правом, передбаченим ч. 1 ст. 96 ГПК України, та не надала суду письмовий відзив на скаргу позивача, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції.
Ухвалою КАГС від 21.08.2015 №910/17996/15 порушено апеляційне провадження за скаргою позивача та призначено судове засідання (колегія суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Куксова В.В., Яковлєва М.Л.).
За Розпорядженням секретаря судової палати КАГС від 01.09.2015, враховуючи перебування судді Куксова В.В. у черговій відпустці, склад колегії суддів змінено, для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Авдеєв П.В., Яковлєв М.Л..
За Ухвалою КАГС від 01.09.2015 №910/17996/15 прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження колегії суддів у складі: головуючої судді Ільєнок Т.В., суддів: Авдеєва П.В., Яковлєва М.Л..
В судове засідання від 01.09.2015 представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про його належне повідомлення свідчить залучене до матеріалів справи зворотнє поштове повідомлення № 09-33/32724/15.
За пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1. підпункту 3.9. названої Постанови Пленуму ВГСУ.
Враховуючи, що присутній представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, колегія суддів перейшла до здійснення апеляційного перегляду справи по суті за наявними матеріалами.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу позивача ТОВ "Південбудконтракт" задовольнити, Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 по даній справі скасувати, приймаючи до уваги таке.
У своїх доводах апеляційного оскарження ТОВ "Південбудконтракт" стверджує про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі п.1 ч. 1 ст. 62 ГПК України залишив поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами цієї справи, Київська міська Рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки, при цьому, відповідач не здійснював будь-яких владних управлінських функцій. Таким чином, на думку скаржника, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень будь-якого рішення, ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації, подальше оспорювання правомірності набуття спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку господарської юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне. Враховуючи наведене, позивач наголошує, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що даний спір є публічно-правовим та підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, що суперечить чинним нормам процесуального права.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній Ухвалі, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у Справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. За оцінкою колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС (у редакції, чинній на час звернення ТОВ "Південбудконтракт" до місцевого господарського суду з позовом) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Колегія суддів звертає увагу, що спір у справі, що розглядається, стосується оренди земельної ділянки, а саме скасування Рішення Київської міської ради від 16.12.2014 №721/721 "Про розірвання Договору оренди земельної ділянки", яка розташована за адресою вул. Львівська та вул. Живописна у Святошинському районі міста Києва, кадастровий номер 8000000000:75:212:010, згідно укладеного між Київською міською радою (відповідачем) та ТОВ "Південбудконтракт" (позивачем) Договору оренди земельної ділянки від 17.12.2007 № 75-6-00373, тобто йдеться мова про застосування цивільного права, а тому, відсутні підстави щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.
Статтею 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) установлено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
За змістом статей 2 та 5 ЗК України Міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевий господарський суд, не прийняв до уваги те, що у відносинах, які склалися між сторонами цієї справи, Київська міська Рада, як власник землі, вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому права оренди земельної ділянки в порядку, встановленому законом, при цьому вона не здійснювала владних управлінських функцій.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Колегія суддів, звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а тому суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції. (Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного суду України від 09.12.2014 № 21-308а14, від 16.06.2015 № 21-222а15).
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвала Господарського суду міста Києва від 17.07.2015 №910/17996/15 прийнята з порушенням норм процесуального права, висновки, викладені в Ухвалі, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим Ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача ТОВ "Південбудконтракт" задоволенню.
Керуючись ст.ст. 62, 91, 99, 101 - 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача ТОВ "Південбудконтракт" задовольнити.
Ухвалу Господарського суду міста Києва 17.07.2015 №910/17996/15 скасувати.
Справу передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 №910/17996/15 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 01.09.2015 №910/17996/15 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи №910/17996/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді П.В. Авдеєв
М.Л. Яковлєв
