АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6854/15 Справа № 201/335/15-ц

Головуючий у 1 й інстанції - Ходаківський М. П. Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Кочкової Н.О.

Суддів: Григорченка Е.І., Каратаєвої Л.О.,

При секретарі: Левцунову І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору розірваним та стягнення коштів, - за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого (з урахуванням уточнень) посилалась на те, що 09.09.2013 між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір № SAMDN02000737532753 про відкриття поточного рахунку фізичній особі, на підставі якого банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США. З моменту укладення договору до 18.09.2013 вона поповнила рахунок на загальну суму 86 923 доларів США. 21.05.2014 нею було подано заяву до Чернігівського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» про закриття рахунку, а 22.10.2014 на адресу головного офісу повторно надіслано таку заяву поштою. Проте відповіді від банка не було отримано, рахунок не закрито, гроші їй не повернуті. Просила суд визнати договір розірваним та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» 82 353,24 доларів США (а.с.-5, 28-29, 72-76).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року у задоволенні позову відмовлено (а.с.142-144).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та просить ухвалити нове рішення: визнати договір № SAMDN02000737532753 від 09.09.2013 розірваним та стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки 82353 долари 24 центи і судові витрати у розмірі 5481 грн.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 09.09.2013 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір № SAMDN02000737532753 про поточний рахунок фізичної особи, на підставі якого банк відкрив їй поточний рахунок № НОМЕР_1 у доларах США (а.с.7,8), на підтвердження чого надано оригінал вказаного договору. Про внесення коштів та їх наявність на рахунку станом на 13.03.2014 року у сумі 82 353,24 долари США свідчать оригінали квитанцій та довідки баку від 19 вересня 2013 року та від 13.03.2014 року, які на думку колегії суддів, є належними доказами в розумінні ч.2 ст.59 ЦПК України.

21.05.2014 позивач звернулась до Чернігівського відділення ПАТ КБ «Приватбанк», а 22.10.2014 повторно надіслала заяву поштою на юридичну адресу банку про закриття поточного рахунку та виплату коштів, однак, банк повідомив, що видати гроші не має можливості, оскільки вони знаходяться на рахунку, що оформлений на території АРК.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд 1 інстанції виходив з їх недоведеності.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Згідно із ст. 47 цього цього ж Закону банк має право здійснювати банківську діяльність шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: 1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; 2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; 3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.

Згідно зі ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Тобто, надання банківських послуг здійснює саме банк як юридична особа, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо структурній одиниці надано відповідні повноваження (згідно з положенням, статутом, довіреністю) то вона має право укладати договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. Відтак, саме банк, а не його структурна одиниця, має відповідати за зобов'язаннями, взятими на себе за укладеним договором.

Посилання відповідача на те, що він не повинен виконувати зобов'язання за договорами, кошти за якими вносились у відділенні банку на території АР Крим, котра на даний період часу окупована, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки договори були укладені між позивачем та ПАТ КБ "ПриватБанк" як юридичною особою, місцезнаходженням якої є м. Дніпропетровськ.

Відповідно до ч.1 ст.1075 ЦК України договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час, а згідно із ч.2 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошову кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право розпоряджатися такими коштами. Стаття 526 ЦК України встановлює,що зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Пунктом 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 12 листопада 2003 року №492, встановлено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (виконання платіжних вимог на примусове списання, стягнення коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на інший рахунок клієнта, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний день після проведення останньої операції за цим рахунком. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п. 2.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Національного Банку України № 566 від 30 грудня 1998 року, будь-яка система обліку повинна забезпечити хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів. Таким чином, відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору є обов'язком банку.

Відповідно до п.5 Постанови Правління Національного Банку України від 06 травня 2014 року №260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя», банки, в тому числі ПАТ КБ «Приватбанк», зобов'язані припинити діяльність відокремлених підрозділів банків, розташованих на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів. Тому доводи відповідача про те, що довідка від 13 березня 2014 року (а.с.18) є неналежним доказом, - не приймаються до уваги, оскільки ця довідка видана уповноваженою особою до окупації АРК і до анулювання банківської ліцензії.

Доводи відповідача про те, що зобов'язання за укладеним з позивачем договором повинні виконуватись АНО «Фонд захисту вкладників» за рахунок майна банку, яке знаходиться на території АР Крим є безпідставними, оскільки ст. 58 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Приймаючи до уваги, що на спростування наданих позивачем в оригіналах письмових доказів ПАТ КБ "ПриватБанк" жодних письмових доказів суду не надав, як і не надав доказів того, що кошти за договором були повернуті позивачці,колегій суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

У абзаці 2, 3 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення» судам роз'яснено, що суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). З вказаного вбачається, що кошти підлягають стягненню в іноземній валюті.

На підставі ч.1 ст.88 ЦПК України з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь позивачки слід стягнути 5481 грн. на повернення судового збору (3654 грн.+1827грн.).

Керуючись ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір № SAMDN02000737532753 про відкриття поточного рахунку фізичній особі, укладений 09.09.2013 між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк». Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_2 у рахунок повернення коштів: 82 353,24 доларів США та 5481 грн. на повернення судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: