ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р. Справа № 920/718/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4023 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 30.06.15 у справі № 920/718/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго”, м. Суми

до Корпорація "Таско" , м.Київ

про врегулювання розбіжностей,що виникли під час укладання договору

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2015 року Публічне акціонерне товариство “Сумиобленерго”, м.Суми звернулось до господрського суду Сумської області до Корпорації “ТАСКО”, м.Київ з позовною заявою, в якій просив суд пункт 9.6 договору про постачання електричної енергії №241001161 від 09.04.2015р., укладеного між ним та Корпорацією “ТАСКО” , вважати укладеним в редакції на умовах позивача, а саме: “9.6. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до “ 31” грудня 2015 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України”; Графу “Приєднана потужність кВт/кВА” Переліку об’єктів Споживача та субспоживачів, їх потужність, кількість годин роботи, який є Додатком №12 до договору про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.15, укладеного між Публічним акціонерним товариством “Сумиобленерго” та Корпорацією “Таско”, вважати укладеною в редакції на умовах позивача, а саме: “ Приєднана потужність кВт/кВА- 500”.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.2015 року у справі №920/718/15 (суддя Моїсеєнко В.М.) позов задоволено повністю; пункт 9.6. договору про постачання електричної енергії №241001161 від 09.04.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством Сумиобленерго" та Корпорацією "ТАСКО", вважати укладеним в редакції на умовах позивача, а саме: "9.6. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до "31" грудня 2015 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України. " Графу "Приєднана потужність кВт / кВА" Переліку об'єктів Споживача та субспоживачів, їх потужність, кількість годин роботи, який є додатком №12 до договору про постачання електричної енергії №241001161 від 09.04.2015р. укладеного між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Корпорацією "ТАСКО" вважати укладеною в редакції на умовах позивача, а саме: " Приєднана потужність кВт /кВА - 500.". Стягнуто з Корпорації “Таско” на користь Публічного акціонерного товариства “Сумиобленерго” 1218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування обставин справи при його прийнятті, просить скасувати рішення господарського суду повністю та прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення помилково не прийняв до уваги неправомірність дій позивача щодо відмови укласти договір про постачання електричної енергії з приєднаною потужністю 1000 кВТ на об'єкт, що знаходиться за адресою м.Шостка, вул.Гагаріна, 1; наполягає на укладенні договору про постачання електроенергії в своїй редакції, а саме «Приєднана потужність ремонтно-механічного цеху 1000 кВт».

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 17.08.15 року, у зв’язку з відпусткою судді Плужника О.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 09.04.15 № 66-03/1076 ПАТ "Сумиобленерго" звернувся листом до відповідача - Корпорації "ТАСКО" для укладення договору про постачання електроенергії на об'єкт відповідача: ремонтно-механічний цех, розташований по вул. Гагаріна, 1 в м. Шостка Сумської області.

Листом від 17.04.15 №512 відповідач повернув на адресу позивача підписаний договір про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.15 з протоколом розбіжностей.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не погодився із запропонованою відповідачем редакцією п. 9.6. договору та додатку № 12 до нього і наполягає на укладенні договору в редакції позивача.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона-виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини. пов'язані з постачанням і використанням енергії регулюються Законом України «Про електроенергетику».

Згідно з ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» визначено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В п. 2.1. договору про постачання електричної енергії №241001161 від 09.04.2015р. сторони зазначили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 1.1. Правил користування електричною енергією, що затверджені постановою НКРЕ від 31.07.96 №28, зазначається, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії).

У п.5.5. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, строк дії договору, умови та порядок розірвання договору.

П.8, п.5.4. ПКЕЕ передбачено, що для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Отже, відповідно до ч.3 ст.180 ГК Україник та Правил користування електричною енергією строк дії договору є істотною умовою договору про постачання електричної енергії і відповідач безпідставно намагався виключити із умов договору строк дії договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в якості документа, що підтверджує право користування майном, постачання електроенергією якого сторони домовились здійснювати на підставі договору № 241001161 від 09.04.15, відповідач на час укладення зазначеного договору надав договір оренди № 089/1 від 31.01.2013р. (а.с. 46-50).

Пунктом 9.1. договору оренди № 089/1 від 31.01.2013р. встановлено, що строк вказаного договору. становить до 31.12.2015р.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання відповідача на укладення договору найму (оренди) від 28.05.2015р., п. 1.4. якого встановлено, що строк оренди нежитлових приміщень, постачання електроенергією яких буде відбуватись на підставі договору № 241001161 від 09.04.2015р., становить з 28.05.2015р. по 28.05.2025р., оскільки на час звернення до суду із позовом, договір найму (оренди) від 28.05.2015р. не укладався.

Під час укладення договору про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.2015р., відповідач на цей договір, як на підставу користуванням об’єктами у відповідності до пп. 8 п. 5.4. ПКЕЕ не посилався, а навпаки виключав із умов договору строк дії договору та порядок розірвання договору.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що редакція п.9.6. договору про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.15, яка запропонована позивачем, відповідає вимогам пп. 8 п. 5.4. ПКЕЕ, п. 5.5. ПКЕЕ та ст. 180 Господарського кодексу України.

Пунктом 5.5. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, зокрема, величини дозволеної та приєднаної потужності.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно договору оренди кабельних мереж №118 від 08.05.2013р., укладеному з ТОВ "Інтертехнік-1", (а.с. 51-54) відповідач отримав у ТОВ "Інтертехнік-1" в користування кабель марки ААШВ-6, переріз 3*120, довжиною 1800 м, інв. № 1066.

Постачання електричною енергією ремонтно-механічного цеха Корпорації "ТАСКО" згідно договору № 241001161 від 09.04.2015р. можливо шляхом підключення цього об’єкта відповідача до мереж основного споживача - ТОВ ШП "Харківенергоремонт" за допомогою кабелю, що орендується відповідачем на підставі договору оренди кабельних мереж № 118 від 08.05.2013р., що не спростовуюється сторонами у справі.

Пунктом 1.1. ПКЕЕ зазначено, що основний споживач - споживач електричної енергії або власник електричних мереж, який передає частину електроенергії своїми технологічними електричними мережами субспоживачам та/або електропередавальній організації; субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що через вказану кабельну лінію, яку орендує відповідач на підставі договору № 118 від 08.05.2013р. відбувалось постачання електроенергією об’єкта ТОВ фірми "Укрпромупровадження" ЛТД, який на Схемі відображений як споруда №156 (а.с.132), що підтверджуються договором про постачання електроенергії № 514 від 20.06.2003р., укладеним з ТОВ фірмою "Укрпромупровадження" ЛТД, та додатком № 12 від 28.01.2013р. до цього договору (а.с. 58-65, 66).

Умовами електропостачання об’єктів ТОВ фірми "Укрпромупровадження" ЛТД згідно додатку №12 договору про постачання електроенергії № 514 від 20.06.03 (а.с. 66) є: 1) виробнича база (м. Шостка, вул. Гагаріна,1) - дозволена потужність 500 кВт, приєднана потужність 500 кВт; 2) виробничий майданчик (м. Шостка, вул. Гагаріна,1) - дозволена потужність 510 кВт, приєднана потужність 630 кВт.

Пунктом 1.2. ПКЕЕ передбачено, що дозволена потужність - максимальна величина потужності, яку електропередавальна організація дозволила споживачу для одночасного використання (одночасного ввімкнення струмоприймачів) за кожним об'єктом споживача на підставі нормативно-технічних документів відповідно до умов договору; приєднана потужність - сумарна за об'єктом споживача номінальна потужність приєднаних до електричної мережі струмоприймачів та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу (яка безпосередньо живить струмоприймачі), кВт.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що постачання електроенергії на виробничу базу ТОВ фірми "Укрпромупровадження" ЛТД через мережі основного споживача ТОВ ШП "Харківенергоремонт" через вищевказаний кабель підтверджуються матеріалами справи, а саме додатком № 7 (а.с. 67) до договору про постачання електроенергії № 514 від 20.06.2003р. та договором № 61 від 15.04.2009р. про технічне забезпечення електропостачання споживача.

26.02.13р. ПАТ "Сумиобленерго" та ТОВ фірма "Укрпромупровадження" ЛТД уклали додаткову угоду № 13 від (а.с. 68) до договору про постачання електроенергії № 514 від 20.06.2003р, згідно якої виключили із договору виробничу площадку (м. Шостка, вул. Гагаріна, 1), умови електропостачання якої становлять: дозволена потужність 500 кВт, приєднана потужність 500 кВт.

З додатку № 12 в редакції від 26.02.2013р. (а.с.69) до договору про постачання електроенергії № 514 від 20.06.03 вбачається, що у споживача ТОВ фірма "Укрпромупровадження" ЛТД залишився об’єкт – виробничий майданчик (дозволена потужність 510 кВт, приєднана потужність 630 кВт).

21.06.13р. листом № 36/7190 (а.с.57) позивач повідомив відповідача про можливість укладення договору про постачання електричної енергії на його електроустановки зі збереженням технічних параметрів електропостачання (дозволеної і приєднаної потужностей) на рівні, який був зафіксований в договорі про постачання електричної енергії №514 від 20.06.2003, укладеним між ТОВ фірмою «Укрпромупровадження» ЛТД та ПАТ «Сумиобленерго».

17.01.2013 року відповідачем отримано технічні умови ТОВ ШП «Харківенергоремонт» на приєднання електроустановки потужністю 500 кВт (а.с. 56).

Пунктом 1.9. ПКЕЕ встановлено, що постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.

У пп. 10.2.25 ПКЕЕ зазначено, що споживач електричної енергії зобов’язаний у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).

ТОВ ШП «Харківенергоремонт» є споживачем електричної енергії на підставі договору №881 від 18.07.2006р., укладеному з позивачем.

В додатку № 12 до договору №881 від 18.07.06 зазначається дозволена потужність ТОВ ШП "Харківенергоремонт" (власні потреби) на рівні 10 070 кВт.

24.12.2014р. позивач листом №66-21/3755 направив для укладення ТОВ ШП "Харківенергоремонт" проект акту узгодження потужності, додаткової угоди №18 та додатків №№6,12 до договору про постачання електричної енергії №881 від 18.07.06р., згідно яких пропонувалось основному споживачу відкоригувати дозволену потужність власних об'єктів.

15.01.2015р. листом №76 ТОВ ШП "Харківенергоремонт" повернув не підписані акт узгодження потужності, додаткову угоду №18 та додатки №№6,12 до договору про постачання електричної енергії №881 від 18.07.06 у зв'язку з неможливістю виділення потужності з власних потреб.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що відповідач не надав належних доказів у відповідності до ст. ст. 32-36 ГПК України, які б доводили правомірність його позиції щодо редакції графи "Приєднана потужність кВт / кВА" Переліку об’єктів Споживача та субспоживачів, їх потужність, кількість годин роботи, який є Додатком № 12 до договору про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.15, на рівні – 1000 кВт.

Посилання відповідача на рекомендації Сумського обласного територіального відділення АМКУ (а.с. 130-131) не спростовують вимоги пп. 10.2.25 ПКЕЕ, оскільки вказані рекомендації АМКУ не мають преюдиційної сили у відповідності до ст. 35 ГПК України.

Крім того, рекомендації АМКУ (а.с.130-131) обґрунтовані тим, що згідно п.1.9 ПКЕЕ постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.

Отже, враховуючи те, що позивач має структурні ознаки суб’єкта господарювання, що займає монопольне становище на ринку постачання електроенергії у межах Сумської області, йому було рекомендовано вжити заходів щодо укладення договору про постачання електроенергії з відповідачем.

При цьому, рекомендації АМКУ не містять вимог щодо укладення договору з істотними умовами цього правочину в частині визначення величини дозволеної та приєднаної потужності на рівні: 500 кВт та 1000 кВт відповідно, а навпаки у рекомендаціях АМКУ зазначається: "Тобто об’єкт, що має 500 кВт дозволеної потужності та 500 кВт приєднаної, із Договору виключено, та було передано у користування Корпорації "ТАСКО".

Посилання відповідача на проведення ним випробування силового трансформатора типу ТМ -1000/6, заводський номер 12200 27.05.14р., також не доводить обґрунтованість запропонованої відповідачем редакції графи "Приєднана потужність кВт / кВА" Переліку об’єктів Споживача та субспоживачів, їх потужність, кількість годин роботи, який є Додатком № 12 до договору про постачання електричної енергії № 241001161 від 09.04.2015р., оскільки не стосується вимог пп. 10.2.25 ПКЕЕ.

Посилання відповідача на оренду трансформаторної підстанції у ТОВ "Інтертехнік-1" на підставі договору оренди № 10/11/14 від 10.11.2014р., то згідно п. 1.13 ПКЕЕ укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Пунктом 5.1 ПКЕЕ зазначено, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Судом першої інстанції встановлено, що основним документом, яким були врегульовані питання постачання попереднього споживача, об’єкт якого (з параметрами 500 кВт дозволеної потужності та 500 кВт приєднаної) також як й об’єкт був приєднаний до мереж основного споживача ТОВ ШП «Харківенергоремонт» через кабель марки ААШВ-6, переріз 3*120, довжиною 1800 м, інв. № 1066, є договір № 514 від 20.06.2003, укладений позивачем з ТОВ "Укрпромупровадження" (а.с. 58-65).

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що матеріали справи не містять доказів зміни, розірвання визнання цього договору недійсним, оскільки лист ТОВ ШП "Харківенергоремонт" від 10.10.14 №2315, на який посилається відповідач у своїх поясненнях, датований раніше від висловленої власником мереж позиції у листі № 76 від 15.01.2015р. (а.с. 78) щодо неможливості виділення потужності з власних потреб.

Отже, у відповідності до визначень п. 1.1. ПКЕЕ ТОВ ШП "Харківенергоремонт" є основним споживачем, а відповідач є субспоживачем.

Раніше до мереж ТОВ ШП "Харківенергоремонт" не було приєднано електроустановку споживача з параметрами 500 кВт дозволеної потужності та 1000 кВт приєднаної потужності.

П.п. 10.1.14 ПКЕЕ передбачено, що споживачі електричної енергії мають право на приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності, та відповідно до пп. 10.2.25 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний у разі приєднання нових субспоживачів до власних технологічних електричних мереж у межах дозволеної потужності повідомити про це електропередавальну організацію і постачальника електричної енергії та ініціювати коригування дозволеної потужності (зменшення дозволеної потужності на величину приєднаної потужності нових субспоживачів).

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про іншу позицію ТОВ ШП "Харківенергоремонт", що відмінна від тієї, що викладена в листі № 76 від 15.01.15 (а.с. 78).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права відмовити замовнику, який має намір приєднати електроустановки до цих мереж, у наданні послуг з приєднання. Електропередавальна організація, що здійснює передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, не має права самостійно змінювати видані технічні умови на приєднання або скасовувати їх з підстав, які не передбачені договором про приєднання. Енергопостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити замовнику (споживачу), електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору про постачання електричної енергії (договору про користування електричною енергією) за умови, що нова електроустановка замовника приєднана або потужність для діючої електроустановки споживача збільшена в установленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" споживачі електричної енергії мають право на приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.

Відповідно до п.1.2. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж приєднання електроустановки затверджених постановою НКРЕ від 17.01.13 № 32, яка є чинна, - надання електропередавальною організацією послуги замовнику зі створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж електропередавальної організації (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.

Згідно з п.1.3. Правил приєднання для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач доказів звернення до позивача із заявою про приєднання його електроустановок у відповідності до вимог Правил приєднання не надав.

Відповідно до ст. 11 ГПК України у разі недосягнення згоди щодо зміни договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Згідно з ст.654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позиція позивача стосовно розбіжностей, які виникли при укладенні договору, щодо величини приєднаної потужності, строку дії договору та порядку розірвання договору є законною та обґрунтованою, та прийняв спірни умови договору в редакції позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 180, 181 ГК України, ст.ст. 24, 25, 26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 654 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2015 р.у справі №920/718/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 20.08.15

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.