донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.08.2009 р. справа №39/161

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Кісенко В.В. –за дов. від 18.06.2009р.

від відповідача: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк, філія "Металургійний комплекс" Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/161 (суддя Морщагіна Н.С.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпар” м. Дніпропетровськ

до відповідача Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк, філія "Металургійний комплекс" Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк

про стягнення 244404грн.38коп.

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

25.05.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Газпар” м. Дніпропетровськ, звернулося з позовом до Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” - металургійний завод” м. Донецьк, філія "Металургійний комплекс" Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 244404грн.38коп., яка складається з основного боргу в сумі 210042,52грн., 3% річних в сумі 5248,18грн., інфляційних в сумі 29113,68коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/161 (суддя Морщагіна Н.С.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газпар” м. Дніпропетровськ основний борг в сумі 210042,52грн., 3% річних в сумі 5240,50грн., інфляційні в сумі 29113,68коп., витрати за державним митом в сумі 2443грн.97коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 284грн.55коп.

В іншій частині позовних вимог –відмовлено.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення

Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом першої інстанції до уваги не прийнято той факт, що позивачем порушений досудовий порядок вирішення спору, оскільки відповідач не отримував претензію, не зважаючи на те, що п. 7.2. договору №3300000730 передбачає врегулювання виниклих спорів за допомогою претензійного порядку.

Пункти 7.2., 7.3. вказаного договору зобов'язують сторону, чиї права порушені, направити контрагенту відповідну претензію, приклавши всі необхідні документи та лише у випадку неможливості врегулювати спір в претензійному порядку чи шляхом переговорів, заявник претензії мав звертатися до суду. Таким чином, позивач порушив умову договору щодо претензійного порядку врегулювання спору.

Вважає, що цим порушується ст. 5 Господарського процесуального кодексу, яка зобов'язує сторони за договором запроваджувати міри досудового врегулювання спору, якщо таке передбачено договором між ними.

Посилається на те, що при укладанні вказаного договору сторони визначали зміст договору на основі вільного волевиявлення. Умови договору, в тому числі й досудовий порядок врегулювання спорів, погоджені сторонами, і були прийняті ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направив, причин неявки до суду не повідомив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представника відповідача за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки його явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою, відповідач повідомлений про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується приєднаним до матеріалів справи поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

21.06.2007р., між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газпар” м. Дніпропетровськ (Продавець), та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь”- металургійний завод” м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 3300000730 (а.с.25-29), згідно якого Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (Товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк та умови поставки Товару обумовлюються сторонами в додатку, які є невід’ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно п. 3.1 Договору, Покупець здійснює оплату Товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок Продавця протягом 10-ти банківських днів з дати поставки, якщо інше не обумовлено додаткових угодах. Пунктом 3.2. договору передбачено, що по факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, рахунок фактуру, сертифікат якості.

На виконання умов Договору позивач у відповідності до додаткових угод № 3 від 30.01.2008 р., № 4 від 17.06.2008 р., № 5 від 26.06.2008 р. (а.с.30-32) поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 1396322,45грн., що підтверджено видатковими накладними № 11 від 07.07.2008 р., № 9 від 27.06.2008 р., № 2 від 19.02.2008 р., № 8 від 17.07.2007 р., № 7 від 09.07.2007 р. (а.с.33-36), рахунками-фактурами № 7 від 07.07.2008 р., № 6 від 27.06.2008 р., рахунками № 9 від 17.07.2007 р., № 8 від 06.07.2007 р., № 2 від 19.02.2008р. (а.с.35,38,41,43,46),довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОЗ № 386503/628 від 07.07.2008 р., № 386280/405 від 24.06.2008 р., № 384030 від 18.02.2008 р., серії ЯНЧ № 764510 від 05.07.2007р. (а.с.37,40,45).

Відповідач вартість поставленої продукції сплатив частково на суму 1119842,43грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.47-74).

Зобов’язання відповідача на суму 66437,50грн. в порядку ст. 601 ЦК України припинені сторонами шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом від 29.12.2007р., від 31.03.2008р. (а.с.81,83).

5. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору відповідач оплату за поставлений товар не здійснив в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 210042,52грн. , тому суд першої інстанції правомірного задовольнив позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 210042,52грн.

Позивачем на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України, на суму основного боргу нараховано 3% річних в розмірі 5248,18грн., за період з 22.07.2008 р. по 21.05.2009 р., індекс інфляції в сумі 29113,68грн. - за період з вересня 2006 р. по квітень 2009 р.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо нарахування 3% річних в сумі 5240,50грн за арифметичним розрахунком суду (210042,52грн. х 3% / 100% х 163дні / 366днів) + (210042,52грн. х 3% / 100% х 141день / 365днів), у зв’язку з невірним визначенням позивачем при здійсненні розрахунку кількості календарних днів у 2008 році. Розрахунок інфляційних зроблений вірно, тому суд першої інстанції правомірно задовольнив ці вимоги в повному обсязі в сумі 29113,68грн.

Щодо доводів відповідача про недотримання позивачем досудового врегулювання спору, то судова колегія ці доводи відхиляє з наступних підстав:

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ "Торговий дім "Кампус Котгон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Також в Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що право на судовий захист не позбавляє суб'єктів правовідносин можливості досудового врегулювання спорів, а обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

При цьому статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Оскільки не дотримання стороною договору досудового порядку врегулювання спору не позбавляє особу, звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, посилання Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" на порушення позивачем ст..5 Господарського процесуального кодексу України та пунктів 7.2, 7.3 договору щодо обов'язкового досудового врегулювання спору ,не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

Крім того, у матеріалах справи наявна претензія позивача (а.с.87-88) на якій зазначений реєстраційний номер вхідної кореспонденції відповідача № 268 від 19.02.2009р. Як зазначив представник позивача зазначена претензія була надіслана по факсу на адресу відповідача і номер зазначений на претензії це є вхідний номер під яким була прийнята претензія робітником відповідача.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Донецької області від 07.07.2009р. у справі № 39/161 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк, філія "Металургійний комплекс" Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" - Металургійний завод", м. Донецьк без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий

Судді:

Постанова підписана 27.08.2009р.

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС