ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р.

Справа № 922/3381/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Савукова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом

Заступника прокурора Харківської області м. Харків в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів України, м. Київ, 3-ті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 районна державна адміністрація, смт. Краснокутськ, ОСОБА_2 обласна держана адміністрація, м. Харків

до

Краснокутського міжрайонного управління водного господарства, смт. Краснокутськ , ПП "Патріот Аляски", с. Петрівське 3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 обласне управління водних ресурсів, м. Харків

про

визнання недійсним договору

за участю представників:

прокурор - Горгуль Н.В., посвідчення № 016182 від 12.04.2013 року.

позивача - не з`явився.

відповідача (ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства) - ОСОБА_3, довіреність №13 від 22.06.15р.; ОСОБА_4, за довіреність №12 від 22.06.15р. відповідача (ПП "Патріот Аляски") - ОСОБА_5, довіреність №16 від 30.06.15р.

3-ї особи (ОСОБА_1 РДА) - не з`явився.

3-ї особи (ОСОБА_2 ОДА) - не з`явився.

3-ї особи (ОСОБА_2 обласне управління водних ресурсів) - ОСОБА_6, довіреність №3 від 22.04.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства водних ресурсів до Краснокутського міжрайонного управління водного господарства та Приватного підприємства “Патріот Аляски” про визнання недійсним договору № 25 від 02.04.2009 року та застосування наслідків недійсності вищевказаного правочину, зобов`язавши сторони повернути майно, передане на виконання недійсного правочину. Заступник прокурора обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що договір № 25 від 02.04.2009 року та додаткові угоди нього укладені з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 01 липня 2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 24.06.2015 року представник відповідача (ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства) надав заперечення проти позову (вх. № 25730). У своєму відзиві відповідач (ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства) зазначає, що має право вести господарську діяльність та надавати платні послуги для раціонального використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, залучаючи інші джерела для фінансування робіт. Крім того, управлінню не забороняється співпрацювати в установленому порядку з місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими центральними органами виконавчої влади, природоохоронними органами, організаціями, підприємствами і установами різної форми власності для виконання екологічного оздоровлення водних об`єктів, гідротехнічних споруд, водогосподарських систем. Також відповідач зазначає, що договір від 02 квітня 2009 року № 25 між ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства і приватним підприємством “Патріот Аляски” відповідно до додаткової угоди від 18 березня 2015 року № 1 є розірваним.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.06.2015 року від відповідача (ПП "Патріот Аляски") надійшов відзив на позов (вх. № 26204), в якому відповідач просить суд провадження у справі припинити, у зв`язку з тим, що на момент подачі позовної заяви спірний договір є розірваним, а тому в даному випадку відсутній предмет спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.07.2015 року задоволено клопотання прокурора про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 обласне управління водних ресурсів; розгляд справи відкладено на 21.07.2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.07.2015 року прокурор супровідним листом (вх. № 29185) надав копію витягу з ЄДРПОУ стосовно відповідача (ПП "Патріот Аляски").

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.07.2015 року від позивача надійшло клопотання (вх. № 27115) про розгляд справи без участі представника Державного агентства водних ресурсів.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 21.07.2015 року представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 обласне управління водних ресурсів надав письмові пояснення по справі, в яких просить суд залишити без задоволення позовну заяву прокурора.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 04.08.2015 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.08.2015 року від представника 3-тьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_2 обласна держана адміністрація) надійшли пояснення (вх. № ) по справі. Також в своїх поясненнях представник 3-тьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_2 обласна держана адміністрація) просить суд розглядати справу без його участі.

Суд, розглянувши дане клопотання, зазначає, що воно не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, а тому задовольняє його.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.08.2015 року від прокурора надійшли пояснення (вх. №33095 ) по справі, в яких він зазначає, що посилання Краснокутського МУВГ у відзиві в обґрунтування дійсності спірного договору та на наявність в нього відповідних повноважень, належних йому на підставі Положення, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України від 20.03.2012 №118, є необґрунтованим. Так, ОСОБА_1 МУВГ стверджує, що укладення Договору з його боку здійснено в межах його права вести господарську діяльність та надавати платні послуги для раціонального використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, залучаючи інші джерела для фінансування робіт. Крім того, ОСОБА_1 МУВГ стверджує, що йому не забороняється співпрацювати в установленому порядку з підприємствами і установами різної форми власності для виконання екологічного оздоровлення водних об'єктів, гідротехнічних споруд, водогосподарських систем. При цьому, відповідних належних та допустимих у розумінні ст. 34 ГПК України доказів того, що мета спірного Договору та обсяг прав і обов'язків, які сторони Договору набули в зв'язку з його укладенням, спрямовані на раціональне використання бюджетних коштів на експлуатацію та капітальних вкладень, що спрямовуються на меліорацію земель, реконструкцію і технічне удосконалення діючих систем, а також що зазначений обсяг прав і обов'язків сторін Договору за своєю правовою природою є співпрацею Краснокутського МУВГ в установленому порядку з ПП «Патріот Аляски» для виконання екологічного оздоровлення водних об'єктів, гідротехнічних споруд, водогосподарських систем, не надано. Таким чином, ОСОБА_1 МУВГ не є виконавцем послуг на користь ПП «Патріот Аляски» у розумінні ст. 901 ЦК України. Аналіз змісту прав і обов'язків ПП «Патріот Аляски» за Спірним Договором у сукупності із кореспондуючими їм обов'язками Краснокутського МУВГ, визначеними в п.п. 2.1., 4.1.1. Спірного Договору, свідчить про те, що підприємство набуло право використання в комерційних цілях (рибальство) землі водного фонду, у т.ч. прибережних захисних смуг, водного об'єкту (Бідилівського водосховища) та гідротехнічної споруди.

Також, в своїх письмових поясненнях прокурор вказує, що наявний у ПП «Патріот Аляски» Режим рибогосподарської експлуатації Бідилівського водосховища також не надає права використання вказаного об'єкту, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та п. 1.3 Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.01.2008 №64/14755, не є дозвільним документом у сфері здійснення рибогосподарської діяльності, а також не регулює земельні правовідносини, а тому не є нормативним актом або документом, який надає право ПП «Патріот Аляски» на користування спірними землями водного фонду. Таким чином, використання ПП «Патріот Аляски» Бідилівського водосховища з греблею та водоскидною спорудою здійснюється підприємством у порушення ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України (питання про передачу земельної ділянки у користування не вирішено питання відповідним компетентним органом - ХОДА), ст. 30, 49, 51 Водного Кодексу України, п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 № 26-92 (норми якого діяли на момент укладення спірного договору), згідно з яким водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди відносяться до Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, передача в оренду яких не допускається, ст.ст. 1, 3, 21, 25 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.19, 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.08.2015 року від представника 3-ї особи (ОСОБА_2 ОДА) надійшли пояснення (вх. №33094 ) по справі, в яких зазначає, що орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. Відповідно до Переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 № 41 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин), на території Харківської області відсутні водні об'єкти місцевого значення. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення, а саме водосховищ на території Харківської області був Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації, а земель водного фонду для рибогосподарських потреб (рибництва або рибальства) - ОСОБА_2 обласна державна адміністрація. Також зазначає, що ОСОБА_1 МУВГ передано в користування землі водного фонду за відсутності на те законних повноважень. У зв`язку з чим, просить суд задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі та розглядати справу без участі представника ОСОБА_2 обласної державної адміністрації.

Суд, розглянувши клопотання представника 3-ї особи (ОСОБА_2 ОДА) про розгляд справи за відсутності їх представника, визнав її такою, що не суперечить вимогам чинного законодавства,а тому задовольняє її.

Прокурор в судовому засіданні 18.08.20115 року позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання 18.08.15р. не з`явився.

Представники відповідача (ОСОБА_1 міжнародне управління водного господарства) в судовому засіданні 18.08.2015 року проти позову заперечували, просили суд в задоволенні позову відмовити, з підстав, вказаних у відзиві.

Представник відповідача (ПП "Патріот Аляски") в судовому засіданні 18.08.2015 року проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, з підстав, вказаних у відзиві. Також просив суд припинити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на те, що договір від 02.04.2009 рокує розірваним відповідно до додаткової угоди від 18.03.2015 року.

Представник 3-ї особи (ОСОБА_1 РДА) в судове засідання 18.08.15р. не з`явився.

Представник 3-ї особи (ОСОБА_2 ОДА) в судове засідання 18.08.15р. не з`явився.

Представник 3-ї особи (ОСОБА_2 обласне управління водних ресурсів) в судовому засіданні 18.08.2015 року проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши клопотання відповідача ПП "Патріот Аляски" щодо припинення провадження у справі на підставі ч.1п.1.1. ст. 80 ГПК України, зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач обґрунтовує, свою позицію щодо припинення провадження у справі тим, що спірний договір на момент подачі позову був розірваний у добровільному порядку, а тому вважає що спір стосовного цього договору відсутній.

Суд з такою позицією відповідача не може погодитись, оскільки предметом розгляду справи є не розірвання договору а визнання його недійсним, у зв'язку з чим в задоволенні відповідного клопотання слід відмовити.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін та інших учасників судового процесу, судом встановлено наступне.

02.04.2009 року між ОСОБА_1 міжрайонним управлінням водного господарства (відповідач 1) та Приватним підприємством «Патріот Аляски» (відповідач 2) було укладено договір, відповідно до умов якого метою даного договору є утримання в належному технічному стані об`єкта та виконання доглядових та ремонтних робіт на об`єкті (згідно переліку платних послуг, затверджених постановою КМУ України від 29.07.1999 року № 1379).

Відповідно до п. 1.2 договору, об`єктом за цим договором є Бідилівське водосховище з греблею та водоскидною спорудою, яке розташоване на території Краснокутського району, Олексіївської с/р, біля с. Бідило на балці Княжна.

Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач 2 веде господарську діяльність відповідно до законодавства та виконує наступні роботи: експлуатує дзеркало водойми і прибережні захисні смуги згідно Водного кодексу України, зриблює, вирощує і доглядає рибу, охороняє рибу та водойму зі спорудами, благоустроює міста відпочинку, виконує залуження, заліснення і охорону прибережної захисної смуги та інші природоохоронні заходи.

Відповідно до п. 3.1 договору сплата за виконання відповідачем 1 ремонтних, експлуатаційних робіт зазначеному в цьому договорі об`єкті та інших витрат здійснюється відповідачем 2 на користь відповідача 1 в сумі 509,99 грн. за місяць , вартість технічного обслуговування об`єкта за рік складає 6120,00 грн. Сума оплати коригується щомісячно, з урахуванням індексу інфляції.

Однак, як зазначає прокурор у позовній заяві, вказаний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним, з огляду на наступне.

Відповідач 1, за твердженням прокурора, здійснює догляд та ремонтні роботи гідротехнічної споруди, що і так є його обов'язком, відповідно до його Положення, за рахунок ПП «Патріот Аляски», а останній фактично за це набуває право використання в комерційних цілях (рибальство) земель водного фонду, у т.ч. прибережних захисних смуг, водного об'єкту (Бідилівського водосховища) та гідротехнічної споруди.

Разом з цим, порядок та підстави набуття права користування земельними ділянками водного фонду, у т.ч. прибережними захисними смугами та водними об'єктами врегульовані земельним та водним законодавством України.

Прокурор посилається на ч.4 ст.59 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до якої громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду адміністрації, а земель водного фонду для рибогосподарських потреб (рибництва або рибальства) - ОСОБА_2 обласна державна адміністрація.

Однак, усупереч вимогам вищевказаного законодавства, ОСОБА_1 МУВГ, перевищуючи свої повноваження, фактично передано в користування в комерційних цілях (рибальство) землі водного фонду, у т.ч. прибережні захисні смуги, водний об'єкт (Бідилівського водосховища) та гідротехнічну споруду за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади.

Окрім цього, прокурор стверджує, що діючим на час укладання договору та на теперішній час законодавством прямо заборонено надання в оренду гідротехнічних споруд.

Так, відповідно до водогосподарського паспорту Бідилівського водосховища, який розроблено у 1979 році Інститутом «Харьковгипроводхоз» дане водосховище є водосховищем комплексного призначення та використовується для зволоження осушених земель в заплавах річок ОСОБА_3 та Мерчик, риборозведення та технічного водозабезпечення Дублянського спиртзаводу.

Однак, усупереч вказаним вимогам законодавства, п. 4.2.2. оскаржуваного договору ПП «Патріот Аляски» надано усі повноваження та права на здійснення діяльності на об'єкті, тобто на згаданому водосховищі та гідротехнічній споруді.

Наявний у ПП «Патріот Аляски» Режим рибогосподарської експлуатації Бідилівського водосховища також не надає права використання вказаного об'єкту, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та п. 1.3 Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.01.2008 64/14755, не є дозвільним документом у сфері здійснення рибогосподарської діяльності, а також не регулює земельні правовідносини, а тому не є нормативним актом або документом, який надає право ПП «Патріот Аляски» на користування спірними землями водного фонду.

Також, договір не містить жодних даних щодо технічної можливості обслуговування та кваліфікованого персоналу у ПП «Патріот Аляски» щодо догляду за гідротехнічними спорудами, оскільки відповідно до п.4.2.1 договору ПП «Патріот Аляски» зобов'язаний здійснювати заходи щодо збереження гідротехнічних споруд та проводити заходи щодо пропуску весняних та зливових вод, а також несе відповідальність за збереження в належному стані гідротехнічних споруд.

Проте, гідротехнічна споруда (земляна дамба) Бідилівського водосховища перебуває на балансі Краснокутського МУВГ, а землі водного фонду під водосховищем та прибережна захисна смуга на балансі та у постійному користуванні Харківського обласного управління водних ресурсів на підставі державних актів на право постійного користування від 16.02.2011 серії ЯЯ №№ 318052-318056.

До того ж, як зазначає прокурор, відповідно до п.п. 1.3, 2.2.3, 3.2.1 Положення про ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства, саме останнє уповноважене та зобов'язане здійснювати експлуатацію (догляд, ремонт), раціональне використання в збереження закріплено за ним майна, що належить йому на праві оперативного управління, об'єктів виробничого та іншого призначення, що заходяться на балансі Управління.

Крім того, за вказаним договором (п.3.1.) ПП «Патріот Аляски» зобов'язується сплачувати кошти за виконання ОСОБА_1 МУВГ відповідних робіт.

Таким чином, за оскаржуваним договором ОСОБА_1 МУВГ зобов'язується виконувати роботи на об'єктах за договором (Бідилівське водосховище з греблею та водоскидною спорудою), які не перебувають ані у власності, ані у користуванні ПП «Патріот Аляски».

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що ПП «Патріот Аляски» використовує вищевказані об'єкти державної власності безоплатно, що є порушенням вимог ст. 206 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 21, 25 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 30, 49 Водного кодексу України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

По-перше, щодо тверджень прокурора про те, що спірний договір, укладений між сторонами є укладеним для приховання іншого правочину, а саме укладення договору оренди, суд зазначає наступне.

Приписами статей 628, 1130, 1132 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд, дослідивши умови, укладеного між сторонами договору, дійшов висновку, що даний договір є договором про спільну діяльність, що вбачається з п. 1.1 договору, відповідно до якого сторони уклали цей договір з метою утримання в належному технічному стані об`єкта та виконання оглядових та ремонтних робіт на об`єкті.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.

Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що сторони домовились про наступне:

ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства :

- виконує експлуатацію греблі водосховища шахтного і даного водоскиду та відповідного гідромеханічного обладнання (відповідно до п. 1.3 цього договору) та водойми Бідилівського водосховища;

- установлювати режим роботи водойми «Правил експлуатації»;

- виконувати санітарні пропуски, спеціальні пропуски;

- складати водогосподарський баланс водойми;

- розробляти диспетчерські графіки регулювання стоку при різних гідрометеорогічних умовах;

- визначати пропуск високих вод;

- визначати використання водних ресурсів водойми в маловодні періоди;

- визначати гранично допустиму інтенсивність спрацювання і наповнення водойми;

- розробляє рекомендації по використанню надмірного притоку, по експлуатації споруд в надзвичайних умовах;

- контролює виконання природоохоронних заходів в водоохоронних зонах і прибережних захисних смугах водойми;

- виконує заходи по попередженню замулення і зростання водойми;

- виконує промивку водойми, боротьбу з підтопленням земель.

Підприємство веде господарську діяльність відповідно до законодавства та виконує наступні роботи:

- експлуатує дзеркало водойми і прибережні захисні смуги згідно Водного кодексу України;

- зриблює, вирощує і доглядає рибу, охороняє рибу та водойму зі спорудами;

- благоустроює міста відпочинку;

- виконує залуження, заліснення і охорону прибережної захисної смуги та інші природоохоронні заходи;

В будь-якому випадку незалежно від результатів господарської діяльності оплата Управлінню складає 8000,00 грн. за кожний рік використання і вноситься 50% до 01.05 і 50% до 15.11 відповідного року на рахунок Управління.

Сторони несуть майнову відповідальність за невиконання умов Договору (п. 6.1 договору).

Договір укладений на 49 років з 02.04.2009 року по 02.04.2058 року і вступає в силу з моменту його підписання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при укладанні спірного Договору сторони дійшли згоди стосовно предмету договору, прав та обов`язків сторін, порядку розрахунків (ціни та строків), відповідальності сторін, строку дії договору та інших умов.

Водночас, приписами ст. ст. 283, 189, 284 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Водночас, враховуючи, що умовами спірного Договору не визначено об'єкт оренди; розмір орендної плати з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу, які у відповідності до вимог ст. 284 ГК України є істотними умовами договору оренди, суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань позивача на те, що спірний Договір за своєю правовою природою фактично є договором оренди.

Посилання ж прокурора на удаваність спірного Договору з огляду на встановлення його умовами обов'язку підприємця сплачувати управлінню відповідну плату, у той час як управління є неприбутковою організацією судом оцінюється критично, оскільки даний договір укладався згідно переліку платних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 року № 1743.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що при укладенні Договору сторони мали намір створити правові наслідки в тому вигляді, в якому вони були закріплені в умовах Договору, а саме: метою Договору було утримання в належному технічному стані об`єкта та виконання оглядових та ремонтних робіт на об`єкті, що спростовує посилання прокурора про те, що сторони уклали та виконували спірний договір з метою приховання договору оренди.

Інших підстав для визнання Договору удаваним в порядку ст. 235 ЦК України позивачем не зазначено.

По-друге, щодо посилань прокурора на те, що відповідно до Переліку річок та водойм України, що віднесені до водних об`єктів місцевого значення, затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.1997 року № 41 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.01.1998 року № 2/2442, на території Харківської області відсутні водні об'єкти місцевого значення, тому вважає, що всі водні об’єкти на території Харківської області є об'єктами загальнодержавного значення. Проте, суд не погоджується з такими твердженнями прокурора, оскільки пунктом 2.2 даного наказу передбачений перелік річок та водойм, що віднесені до водних об`єктів місцевого значення лише на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 5 Водного кодексу України передбачено вичерпний перелік водних об'єктів загальнодержавного значення, а саме:

1) внутрішні морські води, територіальне море, а також акваторії морських портів;

2) підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

3) поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків;

4) водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонд загальнодержавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

В даному випадку прокурором не доведено, яким чином, водний об'єкт Бідилівське водосховище відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення відповідно до ст. 5 Водного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження прокурора про те, що Бідилівське водосховище є водним об`єктом державного значення є необґрунтованими.

Стосовно тверджень прокурора, що діючим законодавством на час укладення договору та на теперішній час законодавством прямо заборонено надання в оренду гідротехнічних споруд, то суд не погоджується з таким твердженнями прокурора, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, а саме акти прийому – передачі на право користування греблею та водоскидною спорудою ПП «Патріот Аляски».

По-третє, щодо тверджень прокурора стосовно того, що наявний у ПП «Патріот Аляски» Режим рибогосподарської експлуатації Бідилівського водосховища також не надає права використання вказаного об'єкту, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та п. 1.3 Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 28.01.2008 64/14755, не є дозвільним документом у сфері здійснення рибогосподарської діяльності, а також не регулює земельні правовідносини, а тому не є нормативним актом або документом, який надає право ПП «Патріот Аляски» на користування спірними землями водного фонду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (надалі - Закон про рибне господарство) рибне господарство - це галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості;

рибогосподарська діяльність - це діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про аквакультуру» аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.

За змістом ст. 14 ЗУ «Про аквакультуру» суб'єктом аквакультури може бути користувач, зокрема, за наступних умов:

- отримання водного об'єкту в користування;

- в договорі оренди має бути вказана мета оренди - для цілей аквакультури (рибництва);

- наявність дозволу на спеціальне водокористування;

- наявність технічного проекту або паспорта водного об'єкта;

- водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури) має бути ізольованою.

Натомість, відповідно до ст.1 Закону про рибне господарство спеціальне товарне рибне господарство - це діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині).

Порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів (ВЖР) та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затв. Наказом Державного комітету рибного господарства України №4 від 15.01.2008 року та зареєстр. в Мін'юсті 28.01.2008р. за № 64/14755 (надалі - Інструкція).

За змістом норм Розділу 2 Інструкції вбачається, що основною вимогою для здійснення цього виду діяльності є розробка науково-біологічного обґрунтування щодо рибогосподарського водного об'єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, а також розробка науковою профільною установою в галузі рибного господарства та погодження з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об'єкт Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта.

Відповідно до п.2.8 Інструкції користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті. У разі неможливості виконання умов Режиму власними силами може на підставі договору залучати інші організації або установи.

Використання ВЖР здійснюється згідно з Режимом та відповідно до вимог Інструкції про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів, затвердженої спільним наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 N 623/404, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.12.2005 за N 1458/11738. При здійсненні спеціального використання ВЖР на водних об'єктах об'ємом більше 1 млн. м 3 (водосховищах) користувач повинен мати ліцензію на право господарської діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств (п.2.12 Інструкції).

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ, видом діяльності ПП «Патріот Аляски» є прісноводне рибальство, прісноводне рибництво (аквакультура).

Крім того, відповідно до п. 2.2.2 договору відповідач 2 зариблює, вирощує і доглядає рибу.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами (ч.5 ст.59 ЗК України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Положення про ОСОБА_1 міжрайонне управліня водного господарства, затвердженого наказом Харківського облводгоспу 28.04.05р. №72, п. 2.2.25. передбачено, що ОСОБА_1 МУВГ відповідно до покладених на нього завдань: надає суб`єктам господарювання та фізичним особам платні послуги відповідно до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1.8. Положення передбачено, що від імені Облводгоспу за довіреністю від юридичної особи укладати договори (угоди) , набувати майнових та немайнових прав, нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у судах, укладати мирові угоди, вести справи у судах загальної юрисдикції, представляти законні інтереси Облводгоспу в органах виконавчої влади , місцевого самоврядування, правоохоронних та в прокуратурі.

Відповідно до п.5.5.8. даного Положення начальник Краснокутського МУВГ укладає договори (угоди) , відкриває в установах Державного казначейства та банків рахунки.

Також, відповідно до п. 3.1.12. Положення про ОСОБА_1 міжрайонне управліня водного господарства передбачено надання платних послуг на замовлення юридичних та фізичних осіб згідно з переліком затвердженим КМУ.

Пунктом 10 додатку до п.3.1.12. Положення про ОСОБА_1 міжрайонне управліня водного господарства передбачено перелік відповідно до якого послугами, які надаються ОСОБА_1 МУВГ згідно з функціональними повноваженнями є технічне обслуговування внутрішньогосподарської меліоративної мережі, споруд, насосних станцій, систем дренажу та інші послуги.

Таким чином, дані пункти Положення спростовують твердження прокурора про те, що начальник Краснокутського міжрайонного управліня водного господарства не мав повноважень на укладення спірного договору.

Проте в даному випадку, предметом розгляду даної справи є визнання недійсним договору № 25 від 02.04.2009 року.

Підставами ж для визнання недійсним даного договору прокурор визначає те, що ОСОБА_1 МУВГ перевищило свої повноваження при укладенні спірного договору з ПП «Патріот Аляски», оскільки даним договором фактично передало в користування в комерційних цілях землі водного фонду.

Судом було встановлено, що при укладенні Договору сторони мали намір створити правові наслідки в тому вигляді, в якому вони були закріплені в умовах Договору, а саме: метою Договору було утримання в належному технічному стані об`єкта та виконання оглядових та ремонтних робіт на об`єкті, що спростовує посилання прокурора про те, що сторони уклали та виконували спірний договір з метою приховання договору оренди.

Також судом було встановлено, що ОСОБА_1 міжрайонне управління водного господарства при укладенні договору з ПП «Патріот Аляски» діяло в межах наданих повноважень.

Щодо того, що відповідач 2 здійснює свою рибогосподарську діяльність на Бідилівському водосховищі без належного дозволу на спеціальне водокористування для потреб рибного господарства, без отримання водного об'єкта в оренду відповідно до вимог закону, а також без погодження використання земель водного фонду для рибальства, то суд дійшов висновку, що прокурором не доведено, що ПП «Патріот Аляски» рибогосподарська діяльність здійснювалась в межах договору від 02.04.2009 року № 25.

Що ж до посилань прокурора про визнання Договору недійсним з підстав ст. ст. 203, 215 ЦК України, то слід зазначити наступне.

Приписами статей 215, 203 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту правочину вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

В обґрунтування зазначеної вимоги прокурор посилається на невідповідність Договору вимогам ст. 203 ЦК України з огляду на те, що Договір за своєю правовою природою фактично є договором оренди, а належним орендодавцем Бідилівського водосховища є саме позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов прокурора про визнання недійсним договору № 25 від 12.04.2009 року необґрунтований та такий що не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про застосування наслідків недійсності правочину, зобов'язавши сторони повернути майно передане на виконання недійсного правочину, то суд зазначає, що дана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним договору № 25 від 12.04.2009 року в задоволені якої судом відмовлено, у зв'язку з чим вона також не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Таким чином, в даному випадку, судовий збір покладається на прокурора, а оскільки, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” органи прокуратури звільнено від сплати судового збору, то судовий збір не стягується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 21, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.08.2015 р.

Суддя

ОСОБА_7