ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А-0780 та військової частини А-1547

до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур"

Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства

про визнання недійсними дозволів (лісорубних квитків)

Суддя: Філатова С.Т

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Лобур В.М. - командир в/ч А-1547

від відповідача 1: н/з

від відповідача 2: н/з

В судовому засіданні взяв участь помічник військового прокурора Луцького гарнізону Леньшин Д.В.

СУТЬ СПОРУ:

Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі військової частини А-0780 та військової частини А-1547 звернувся з позовом до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства "Тур", Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства про визнання недійсними лісорубних квитків, а саме: Серія 02 ЛКБ № 188801 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188802 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188803 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188804 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188805 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188806 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188807 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188811 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188812 від 25.12.2008 року, Серія 02 ЛКБ № 188819 від 09.01.2009 року, Серія 02 ЛКБ № 188850 від 09.02.2009 року, які були видані Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства Ковельському спеціалізованому лісогосподарському акціонерному товариству «Тур»на ведення заготівлі деревини в порядку рубок головного користування на території Зарічанського, Поворського та Черемошнянського лісництв, які розміщені на земельній ділянці військової частини А-1547 загальною площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ».

Позовні вимоги обгрунтовує наступним:

Виконавчим комітетом Волинської обласної ради народних депутатів 01.11.1968 р. військовій частині 21825 (інженерно-аеродромна служба тилу), як структурному підрозділу управління 14 Повітряної армії, видано акт №ХП-1-5 на право постійного користування земельною ділянкою площею 24157,7 га на території Ковельського району з її планом та описом меж.

Відповідно до Директиви Міністра Оборони України від 02.03.1994 р. № Д-115/1/01/120 управління 14 Повітряної армії було переформовано в управління 14 авіаційного корпусу з єдиним умовним найменуванням військова частина А-3822.

Відповідно до Директиви Головнокомандувача Повітряних сил Збройних Сил України від 02.12.2004 р. № 350/120/1/05 управління 14 авіаційного корпусу розформовано, а її правонаступником встановлено управління Повітряного командування «Захід»з єдиним умовним найменуванням військова частина А-0780.

Зазначена земельна ділянка відведена для використання, як навчально-матеріальна база - авіаційний полігон, де пілоти навчаються застосовувати авіаційні засоби ураження літаків по наземним цілям, що розташовані на ній.

Для безпосереднього підтримання об'єктів полігону в належному для навчання цілей створено авіаційний полігон з умовним найменуванням військова частина 19172, яка входила до складу 14 Повітряної армії.

У 1972 році умовне найменування військова частина 19172 змінено на умовне найменування військова частина 21343.

У 2000 р. умовне найменуванням військова частина 21343 змінено на умовне найменування військова частина А-1547.

Авіаційний полігон з умовним найменуванням військова частина А-1547 входить до складу повітряного командування «Захід», своє призначення по організації функціонування авіаційного полігону не змінював та безпосередньо підпорядкований командиру військової частини А-0780.

Рішенням Волинської обласної ради від 17.03.1994р. №17/23 земельну ділянку загальною площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ»передано Ковельському спеціалізованому лісогосподарському акціонерному товариству "Тур".

Рішенням Вищого Арбітражного суду України від 29.04.1998р. у справі №13/6 визнано недійсним рішення Волинської обласної ради від 17.03.1994 року №17/23.

Розпорядженням Волинської районної державної адміністрації №175 від 12.04.2002 року підтверджено право користування спірною земельною ділянкою за Ковельським спеціалізованим лісогосподарським акціонерним товариством "Тур".

Рішенням господарського суду м. Києва скасовано розпорядження Волинської районної державної адміністрації №175 від 12.04.2002 року.

Постановою господарського суду Львівської області від 25.06.2007 року по справі № 1/5І6-І9/96А задоволено позов в/частини А-0780 про визнання нечинними та про скасування розпорядження Ковельської районної державної адміністрації Волинської області від 31.01.2005 року № 41 та Державного акту на право постійного користування вищезазначеною земельною ділянкою Ковельським спеціалізованим лісогосподарським акціонерним товариством «Тур»серії 11 -ВЛ № 001718 від 22.07.1994 року.

Також, 29 січня 2009 року рішенням господарського суду Волинської області задоволено позов військової частини А-0780 до Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «Тур»про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ», безпосереднім землекористувачем якої є військова частина А-1547.

У відповідності до вимог ст. 69 Лісового кодексу України, п. п. 44, 45 «Правил відпуску деревини на пні в лісах України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 року № 1378, п. 2 «Порядку використання лісових ресурсів», затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 23.05.2007 року № 761, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком.

Із врахуванням вищенаведених вимог чинного законодавства та викладених обставин Ковельське спеціалізоване лісогосподарське акціонерне товариство «Тур»втратило право на здійснення спеціального використання лісових ресурсів на земельній ділянці військової частини А-1547 загальною площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ», тому видані після 22.07.2008 року спеціальні дозволи (лісорубні квитки) на здійснення рубок на даній земельній ділянці підлягають визнанню недійсними.

Звертається до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони Ковельському спеціалізованому лісогосподарському акціонерному товариству «Тур»ведення спеціального використання лісових ресурсів на території Зарічанського, Поворського та Черемошнянського лісництв, які розміщені на земельній ділянці військової частини А-1547 загальною площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ».

Військовий прокурор на виконання вимог суду у поясненні №1871 від 14.07.2009р. вказує, що наказ господарського суду № 8/65-1 є невиконаним, оскільки ухвалою господарського суду Волинської області від 06.04.2009 року у справі № 8/65-77 за заявами Ковельського СЛАТ «Тур»про відстрочку виконання рішення суду та державного виконавця ВДВС Ковельського МУЮ Кушніра С.М. про роз'яснення наказу господарського суду №8/65-1 від09.02.2009 року зупинено провадження до закінчення розгляду апеляційної скарги у справі №8/65-77 та повернення справи до господарського суду Волинської області.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 року у справі №8/65-77 рішення господарського суду Волинської області від 29.01.2009 року у справі №8/65-77 залишено без змін, а апеляційну скаргу Ковельського СЛАТ «Тур»без задоволення.

На сьогоднішній день Ковельське СЛАТ «Тур», не маючи на те жодних законних підстав, продовжує ведення спеціального використання лісових ресурсів на території Зарічанського, Поворського та Черемошнянського лісництв, які розміщені на земельній ділянці військової частини А-1547 загальною площею 10027 га у південній частині авіаполігону «Повурськ»на підставі лісорубних квитків, виданих Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства на 2009 рік, а також на підставі лісових квитків, які виписані СЛАТ «Тур»самостійно на ведення заготівлі другорядних лісових матеріалів та здійснення побічних лісових користувань, що в свою чергу порушує права власника даної земельної ділянки - Держави -Міністерства оборони України в особі військової частини А-0780 та її структурного підрозділу - військової частини А-1547.

Військова частина А-0780 у листі №147/197-юс від 02.07.2009р. вказує, що єдиним законним землекористувачем земельної ділянки площею 10027,00 га у південній частині авіаційного полігону є військова частина А0780, як правонаступник розформованої військової частини А3822.

У відповідності до статті 124 Конституції України та статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду що набрало законної сили є обов'язковим до виконання всіма підприємствами, установами та організаціями на всій території України.

Зважаючи на цю обставину починаючи з 22.07.2008 року відповідач 1 зобов'язаний був припинити будь-яку господарську діяльність на території земельної ділянки військової частини А0780 та звільнити її. Разом з тим, відповідач 1 зазначену земельну ділянку не тільки не звільнив, а навпаки, обсяг лісогосподарських робіт значно збільшив.

Відповідач 2, не володіючи інформацією про судове рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2007 року після набрання ним законної сили 22.07.2008 року продовжував видавати відповідачу 1 дозволи (лісорубні квитки), що давало можливість відповідачу 1 безпідставно в супереч судовому рішенню користуватись земельною ділянкою та здійснювати на ній господарську діяльність.

Враховуючи, що відповідач 1 втратив право на здійснення спеціального використання лісових ресурсів на земельній ділянці військової частини А0780 у південній частині авіаційного полігону „Повурськ" площею 10027,0 га, необхідно прийти до висновку про незаконність всіх дозволів (лісорубних квитків) виданих відповідачем 2 після 22.07.2008 року.

Відповідач 1 - Ковельське СЛАТ "Тур" позов заперечує, мотивуючи наступним:

В 2000-2001 роках Ковельське СЛАТ "ТУР", здійснюючи надане йому державою право використання лісових ресурсів на земельній ділянці лісового фонду площею 10027 га, замовило Українському державному проектному лісовпорядному ВО „Укрдержліспроект" (м.Київ) проведення лісовпорядних робіт, яке розробило цілісний комплекс відповідних лісогосподарських заходів.

Згідно з державним лісовим кадастром та відповідно до ст.ст.43, 71 Лісового кодексу України на даній площі земель лісового фонду, яка і до теперішнього часу знаходиться в фактичному постійному користуванні Ковельського СЛАТ „ТУР", „Укрдержліспроектом" були обчислені розрахункові лісосіки, пов’язані з веденням лісового господарства підприємством, починаючи з 2001 року і до 2010 року включно, за погодженням з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Державним управлінням екологічної безпеки в області, Волинською обласною держадміністрацією. Розрахункові лісосіки були затверджені Наказом Мінекоресурсів від 22.04.2002р. №153.

На підставі даного Наказу державним органом лісового господарству в особі Волинського облуправління лісового та мисливського господарства, у відповідності до ст.69 ЛК України та п.4 Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2007р. №761 були виписані лісорубні квитки, які є спеціальним дозволом на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування. Для цього Ковельським СЛАТ „ТУР" були представлені всі передбачені даними нормативно-правовими актами документи, що підтверджується відповідним листом та інформацією Волинського облуправління лісового та мисливського господарства від 24.04.2009р., направленим Військовому прокурору Луцького гарнізону.

А отже, перераховані дозволи на ведення лісового господарства на території діючих Зарічанського, Поворського та Черемошнянського лісництв загальною площею 10027 га були видані Волинським облуправлінням лісового та мисливського господарства законно і без порушення норм чинного законодавства.

Стверджує, що викладене позивачами в абз.6 на стор.2 позовної заяви про те, що військовою прокуратурою Луцького гарнізону організовано та проведено прокурорську перевірку щодо законності вирубки лісу Ковельським СЛАТ „ТУР" на території земельної ділянки ніби-то переданої в/ч А-1547 загальною площею 10027га не відповідає дійсності, оскільки така перевірка військовою прокуратурою не проводилась і не могла бути проведена. Адже порядок проведення такого роду перевірок встановлено спеціальним законодавством, а військові прокуратури не мають повноважень на проведення перевірок на цивільних об'єктах. Проте, пізніше, з подачі ДП „Львівський військовий лісокомбінат" позапланова перевірка була проведена Державною екологічною інспекцією у Волинській області 15.05.2009р. І як вбачається з Акта позапланової перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 15.05.2009р., при веденні лісового господарства Ковельським СЛАТ „ТУР" порушень діючого законодавства не було виявлено і „в загальному-лісогосподарська діяльність Ковельського СЛАТ „ТУР" ведеться на належному рівні."

Відповідно до вимог ст.78 ЛК України підприємство, якому було надано право використання лісових ресурсів, не припинило своєї діяльності, добровільно не відмовилось від їх використання і жодного з пунктів цієї статті (а їх нараховується вісім) не порушило, що підтверджується вище згаданими документами перевірки екологічної інспекції в області та попередніми перевірками відповідних інстанцій.

Згідно з відповідними нормативами і Порядком плати за спеціальне користування лісовими ресурсами Ковельське СЛАТ „ТУР" постійно, вчасно і в повному обсязі сплачує збір з власних обігових коштів до спеціального фонду бюджету незалежно від того, здійснювало воно рубки головного користування чи ні.

Так, за І півріччя 2009р. було нараховано збір в сумі 81666,00 грн., а зрубано лише 63% деревини під проведену оплату, що пов'язане з несприятливими кліматичними умовами заготівлі деревини (підтопленням лісосік, лісовозних робіт тощо).

Виходячи з положень Закону України „Про використання земель оборони" військові частини після надання їм земельних ділянок у порядку встановленому КМ України та встановлення їх розмірів для постійної діяльності на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства. Але до теперішнього часу земельна ділянка лісового фонду площею 10027 га в установленому законодавством порядку військовій частині А-1547 не була надана, а через відсутність затвердженої проектно-кошторисної документації не визначено розмір земельної ділянки, необхідної для розміщення цієї в/ч згідно з її потребами.

В зв'язку з цим виникла колізія, коли не можна передати ліси з фактичного постійного користування підприємства в/ч А-1547 відповідно до вимог ст..ст.17,18 ЛК України через відсутність у неї спеціалізованого лісогосподарського підрозділу.

В силу ст.17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідач 2 - Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства в судове засідання не з’явилось, ухвала суду повернута поштою .

Військова частина А0780 у відзиві №147/197юс від 02.07.2009р. зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі №32/288 розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 12.04.2002 року №175, визнано не дійсним з моменту його прийняття. У зазначеному рішенні встановлено, що після визнання Вищим Арбітражним судом України недійсним рішення Волинської обласної Ради народних депутатів від 17.03.1994 року №17/23 відпала законна підстава постійного користування землею виділеною за цим рішенням, а значить і відповідні державні акти втратили чинність. Той факт, що вони не були анульовані, не породив у Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства „Тур", Городоцького лісогосподарського об'єднання „Волиньліс" , Камінь-Каширського державного лісогосподарського об'єднання „Волиньліс" права постійного користування зазначеною земельною ділянкою. Відтак, єдиним фактичним землекористувачем залишилась військова частина 21343, яка була підпорядкована військовій частині А3822.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2007 року у справі' №1/515-19/96А розпорядження Ковельської районної державної адміністрації від 31.01.2005 року №41 визнано не дійсним та скасовано. У зазначеному рішенні встановлено, що оскільки Рішення Волинської обласної Ради народник депутатів від 17.03.1994 року №17/23 на підставі якого Ковельському спеціалізованому лісогосподарському акціонерному товариству „Тур" видано Державний акт на право користування земельною ділянкою від 22.07.1994 року серія ІІ-ВЛ №001718, визнано не дійсним, у Ковельської районної державної адміністрації Волинської області достатніх законних підстав для видання оскаржуваного Розпорядження, не було.

Зазначене рішення Львівським апеляційним адміністративним судом від 22.07.2008 року та Вищим адміністративним судом України від 25.03.2009 року, залишено без змін.

Рішення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1998 року у справі №13/6, господарського суду міста Києва від 23.05.2003 року у справі №32/288, господарського суду Львівської області від 25.06.2007 року у справі №1/516-19/96А є такими, що набрали законної сили.

Таким чином, єдиним законним землекористувачем земельної ділянки площею 10027,00 га у південній частині авіаційного полігону є військова частина А0780, як правонаступник розформованої військової частини А3822.

Зважаючи на цю обставину починаючи з 22.07.2008 року відповідач 1 зобов'язаний був припинити будь-яку господарську діяльність на території земельної ділянки військової частини А0780 та звільнити її. Разом з тим, відповідач 1 зазначену земельну ділянку не тільки не звільнив, а навпаки, обсяг лісогосподарських робіт значно збільшив.

Відповідач 2, не володіючи інформацією про судове рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2007 року після набрання ним законної сили 22.07.2008 року продовжував видавати відповідачу 1 дозволи (лісорубні квитки) , що давало можливість відповідачу 1 безпідставно в супереч судовому рішенню користуватись земельною ділянкою та здійснювати на ній господарську діяльність.

Враховуючи, що відповідач 1 втратив право на здійснення спеціального використання лісових ресурсів на земельній ділянці військової частини А0780 у південній частині авіаційного полігону „Повурськ" площею 10027,0 га, необхідно прийти до висновку про незаконність всіх дозволів (лісорубних квитків) виданих відповідачем 2 після 22.07.2008 року.

Військовий прокурор у поясненні №2242 від 28.08.2009р. зазначає, що викладені відповідачем №1 заперечення стосовно законності видачі лісорубних квитків є обґрунтованими лише на ті лісорубні квитки, які виписувалися та на підставі яких здійснювалась вирубка лісу до 22 липня 2008 року, оскільки в цей день постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову господарського суду Львівської області від 25 червня 2007року про визнання протиправним та скасування розпорядження Ковельської районної держадміністрації №41 від 31.01.2005 року «Про підтвердження права землекористування Ковельського спеціалізованого лісогосподарського акціонерного товариства «ТУР»залишено без змін, і яке в той же день набрало законної сили. Тобто після прийняття рішення судом, яке набрало законної сили, відповідач не мав права звертатись з клопотанням про видачу йому лісорубних квитків для здійснення рубки дерев. Тобто, факт незаконної рубки дерев в разі відсутності права на землю та її використання ніким не перевірявся, і це фактично і є предметом спору та у зв’язку із чим. військовим прокурором) Луцького гарнізону заявлено позов.

Вказує, що в дійсності у в\ч А 1547 немає свого спеціалізованого лісогосподарського підрозділу, але разом з тим в системі Міністерства оборони України діють його ж та створені ним же державні підприємства-лісокомбінати, в структуру яких входять лісництва та лісгоспи, в повноваження яких є якраз керування закріпленим лісовим фондом, виконання державного замовлення Міністерства оборони України з лісопереробки та іншої продукції. Зокрема, для керування закріпленим лісовим фондом на території в\ч А 1547 є Поворський військовий лісгосп Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат»(до лютого 2009 року - Поворський військовий лісгосп ДП МО України «Львівський лісокомбінат»).

В судовому засіданні 31.08.2009р. прокурор звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду спору та продовження строку її вирішення на більш тривалий термін.

Зважаючи на викладене, розглянути спір в даному судовому засіданні неможливо.

Господарський суд відповідно до ст.77 ГПК України відкладає розгляд спору у разі неявки в судове засідання представників сторін, неподачі витребуваних судом доказів та необхідності витребування додаткових доказів по справі.

Господарський суд, керуючись ст.69, п.п.1, 3 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 22.09.2009року на 12:00 год.

2. Представити суду:

2.1. Прокурору та позивачу: зазначити та надати докази в підтвердження категорії спірних земель, віднесення їх до державної (комунальної) власності, докази звернення про передачу (анулювання) дозволів, щодо внесення змін до Державного кадастру щодо лісокористувача.

2.2. Відповідачу 2: довідку про включення до ЄДРПОУ, пояснення (обгрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог та заявленого клопотання про забезпечення позову, дані кадастрової справи на земельну ділянку, докази внесення лісової земельної ділянки до Державного лісового кадастру, дані Державного кадастру щодо постійного лісокористувача, докази внесення змін до Державного кадастру щодо постійного лісокористувача, пояснення щодо звернення позивача щодо зміни лісокористувача.

3. В порядку п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України надіслати запит до Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства для надання відповідей на питання у відповідності з запитом.

4. Явку прокурора та повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов’язковою.

Відповідачам надіслати ухвалу суду з повідомленням про вручення.

Суд попереджає, що відповідно до ст.83 ГПК України господарський суд має право стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Ухвала надсилається сторонам рекомендованим листом. У разі неподання витребуваних судом документів та неявки в судове засідання спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Суддя С.Т.Філатова

Суддя