Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Сидоренко М.В.

суддів Таценко Н.Б., Мишкіної М.А.

при секретарі судового засідання Кійко О.В.

за участю представників сторін

від прокурора: не з'явився

від позивача: не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився

від відповідача: ПП ОСОБА_1- ОСОБА_2,

СГВК „Вознесенське” - не з'явився

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2006 р.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 05.10.2005 р.

у справі № 10/202/05

за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради

до ПП ОСОБА_1, СГВК „Вознесенське”

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПП „Прім-Інвест”, СПД -фізична особа ОСОБА_3

про виключення з ліквідаційної маси СГВК „Вознесенське” -меліоративної системи комплексу споруд системи зрошування насосної станції другого підйому, що знаходиться у Миколаївській області Вознесенському районі

за зустрічним позовом ПП арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Вознесенської сільської ради

про визнання законними дій (сторони та суть спору зазначаються згідно рішення суду)

Прокурор та сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В с т а н о в и л а:

01.08.2005 р. Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1, за участю третьої особи - ПП „Прім-Інвест”, про виключення з ліквідаційної маси СВК „Вознесенське” меліоративної системи - комплексу споруд системи зрошування насосної станції другого підйому. Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на ст. 26 Закону України „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1, 2 ГПК України, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру”.

31.08.2005 р. приватний підприємець, арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із зустрічною позовною заявою до Вознесенської сільської ради про визнання дій арбітражного керуючого ОСОБА_1 - ліквідатора СГВК „Вознесенське” законними з посиланням на ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.10.2005 р. (суддя Горобченко Д.М.) в задоволенні вище вказаного первісного позову відмовлено. При цьому суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи керівництвом СГВК „Вознесенське” не виконані приписи постанови Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 р. № 1253, якою затверджений порядок безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, в тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників. Зустрічний позов приватного підприємця -ліквідатора СГВК „Вознесенське” - ОСОБА_1 задоволено та дії ліквідатора визнані такими, що не суперечать чинному законодавству в частині включення до складу ліквідаційної маси СГВК „Вознесенське” меліоративної системи комплексу споруд системи зрошування насосної станції другого підйому.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Вознесенський міжрайонний прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, задовольнивши позовні вимоги. При цьому прокурор посилається на те, що судом порушені норми матеріального права ( ст. ст. 9, 26 Закону України „Про меліорацію земель”, Закон України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, Постанову Кабінету Міністрів України № 1253).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.11.2005 р. до участі у справі у якості відповідача залучено СГВК „Вознесенське” та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - СПД -фізичну особу ОСОБА_3.

Заслухавши пояснення представника ліквідатора, ознайомившись з доводами апеляційного подання, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у них докази, відповідність викладених у рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне подання підлягає частковому задоволенню, рішення необхідно скасувати припинивши провадження у справі.

Так, як вбачається із матеріалів справи, Вознесенський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради звернувся до господарського суду Миколаївської області з заявою до ліквідатора СГВК „Вохнесенське” (далі -СГВК) ПП ОСОБА_1 про виключення з ліквідаційної маси СГВК меліоративної системи - комплексу споруд. При цьому, позов заявлено у відповідності до приписів ст. 2 ГПК України, а обґрунтовуючи свою правову позицію прокурор посилається безпосередньо на норми ст. 26 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Звертаючись з даним позовом прокурор, а приймаючи цю позовну заяву та вирішуючи спір по суті суд першої інстанції не звернули уваги, що господарським судом Миколаївської області вже розглядається справа № 10/150 про визнання банкрутом Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Вознесенське” і постановою від 24.05.2005 р. по зазначеній справі відкрита ліквідаційна процедура, а ліквідатором призначений ОСОБА_1 -відповідач по цій справі. Отже, даний спір, у відповідності до преамбули Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон України) та згідно ст. 4-1 ГПК України слід розглядати в порядку, передбаченому ГПК України з врахуванням особливостей, встановлених саме наведеним вище Законом України, тобто він (спір) повинний розглядатись саме в межах розгляду справи № 10/150 про визнання банкрутом СГВК.

Зазначені вище положення підтверджуються приписами ч. ч. 3, 4 ст. 24 Закону України, згідно яких ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими нормативно-правовими актами; у ліквідаційній процедурі господарський суд: розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені наведеним вище Законом України, а також нормами ч. 1 ст. 25 Закону України, за якою саме ліквідатор очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, та нормами ч. 4 названої статті, за якою дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду в тому числі і особою, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Таким чином, господарський суд помилково прийняв і розглянув позов прокурора саме окремо від справи про банкрутство СГВК в межах окремого позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до приписів ст. 60 ГПК України зустрічний позов може бути прийнятий судом лише для спільного розгляду з первісним позовом на нього (зустрічний позов) повністю розповсюджуються наведені вище положення щодо первісного позову прокурора.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційне подання прокурора підлягає задоволенню частково щодо скасування оскаржуваного судового рішення, а провадження у справі слід припинити по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України саме в межах окремого позовного провадження. При цьому, прокурор не позбавлений права звернутись з такими ж вимогами для їх розгляду в межах наявної в господарському суді Миколаївської області справи про банкрутство СГВК „Вознесенське” № 10/150.

Апеляційна інстанція не приймає до уваги доводи прокурора викладені в апеляційному поданні, оскільки останні суперечать наведеним вище положенням.

Керуючись ст. 80, ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційне подання задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 05.10.2005 р. по справі № 10/202/05 скасувати.

Провадження по справі припинити.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Таценко Н.Б.

Суддя Мишкіна М.А.