ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2015 Справа № 908/4803/14

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», м.Київ

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012»,

м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркет Груп", м.Київ

про визнання недійсним договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.12р., визнання недійсним зобов'язання за договором поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.12р.

за участю представників сторін:

від позивача - Рищенко Д.О.- за довіреністю.

від відповідача - Стасюк І.В. - за довіреністю.

від відповідача 2 - не з'явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013р. по справі № 905/5359/14 Товариство з обмеженою відповідальністю «Восход» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Жмайло О.І.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход", відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012» про визнання недійсним договору поруки № 896 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012", про визнання недійсним зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» за договором поруки № 896 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012".

Ухвалою від 13.11.2014 справі присвоєно номер 908/4803/14, номер провадження 21/63/14, прийнято до розгляду у справі № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ "Восход" позовну заяву ТОВ "Авіс Фінанс" до відповідача 1 - ТОВ "Восход", відповідача 2 - ТОВ "Донбас профінвест-2012" про визнання недійсним договору поруки №896 БВ/П/12 від 21.12.2012 року, порушено провадження у справі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. по справі №908/4803/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р. по справі № 905/5359/13-908/4643/14 (№ 908/4803/14), позов задоволено. Визнано недійсним Договір поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012». Визнано недійсним зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход» за Договором поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2015р. № 905/5359/13-908/4643/14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. по справі № 908/4803/14, скасовано. Справу № 905/5359/13-908/4643/14 передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Вказана постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що розгляд поданої ТОВ «Авіс Фінанс» позовної заяви мав здійснюватися в окремому позовному провадженні, а не в межах справи про банкрутство ТОВ «Восход».

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015р. відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України від 12.11.2014р. №868/2014 «Про внесення змін до мережі господарських судів України» та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 № 8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області, відновлено роботу господарського суду Донецької області з 27.04.15р. за адресою: м. Харків, пр.Леніна, 5.

На виконання розпорядження голови Вищого господарського суду України № 21 від 24.04.2015р. «Про відновлення роботи господарського суду Донецької області» господарським судом Запорізької області ухвалою від 30.04.2015р. передано матеріали справи № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ «Восход» господарському суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.06.2015р. по справі №905/5359/13 виділено з матеріалів справи № 905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», що надійшли від господарського суду Запорізької області, матеріали позовного провадження та сформовано їх в окремі справи, серед яких й справа № 908/4803/14 за позовом ТОВ "Авіс Фінанс" до відповідача 1 - ТОВ "Восход", відповідача 2 - ТОВ "Донбас профінвест-2012" про визнання недійсним договору поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеного між ТОВ "Восход" та ТОВ "Донбас профінвест-2012", визнання недійсним зобов'язання ТОВ "Восход" за договором поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, укладеним між ТОВ "Восход" та ТОВ "Донбас профінвест-2012".

Вказана окрема справа позовного провадження передана для реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 908/4803/14 передано на розгляд судді Тоцькому С.В.

Ухвалою від 11.06.2015р. справу № 908/4803/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимоги, позивач посилався на те, що спірний Договір укладений відповідачами - ТОВ «Восход», ТОВ «Донбас профінвест-2012» всупереч встановленим договірним зобов'язанням, актам цивільного законодавства, не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, внаслідок чого позивачем порушується питання про визнання правочину недійсним з підстав невідповідності вимогам частини 5 ст.203 ЦК України.

23.06.2015р. до канцелярії суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач зазначив, що оспорюваний договір поруки укладено без згоди кредитора за кредитними договорами відповідачі допустили порушення як вимог самих кредитних договорів, так і положень ст.ст. 526, 610, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, чим порушили права та законні інтереси кредитора, яким після відступлення прав вимоги за кредитними договорами виступає позивач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВІС ФІНАНС». На переконання позивача, договір поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012", суперечить частини 5 ст.203 ЦК України, оскільки не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором.

Також позивач зазначив, що оспорюваних договір поруки укладено в якості забезпечення виконання зобов'язань за основним договором - договором купівлі-продажу цінних паперів № 896-БВ/12 від 21.12.2012, предметом якого є купівля-продаж простих акцій ПАТ ЗНВКІФ «СЕРТЕЗА» загальною вартістю 385000000,00 грн. При цьому, договір купівлі-продажу цінних паперів від 21.12.2012р. №896-БВ/12 визнано недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі № 910/19289/14 та залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015р.

На думку позивача, висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 12.05.2015р. по справі № 910/19289/14, є преюдиціальними у цій справі в силу приписів ст.35 ГПК України та додатково свідчать про наявність доведених підстав для визнання недійсним договору поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року у зв'язку з його укладенням без наміру створення реальних правових наслідків.

На підтвердження чого позивачем надано суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі № 910/19289/14, постанову Вищого господарського суду України від 12.05.2015р. по справі № 910/19289/14.

Згідно вимог передбачених ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" та рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві та зазначив, що ТОВ «Трейд Маркет Груп», ще на момент укладення договору купівлі-продажу цінних паперів № 896-БВ/12, не мало на меті виконувати свої зобов'язання з оплати вартості цінних паперів, а ТОВ «Донбас профінвест-2012», в свою чергу, не мав наміру стягувати кошти в рахунок оплати за цим договором купівлі-продажу, сторони уклали вказаний договір та договір поруки з метою стягнення всієї вартості цінних паперів з поручителя - ТОВ «Восход». ТОВ «Восход» було укладено договір поруки, який не спрямований на одержання товариством та відповідно його учасниками прибутку, а лише спрямований на виконання фінансових зобов'язань за третю особу у значному розмірі - 385700000,00 грн.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, 29.07.2015р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі та клопотання, в якому просив судове засідання відкласти на іншу дату і без його представника розгляд справи не здійснювати.

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Щодо клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Обставиною, яка зумовлює відкладення розгляду справи є неможливість вирішення справи в даному судовому засіданні з врахуванням також підстав, наведених в ст.77 ГПК України. Зазначені підстави оцінюються судом з метою реалізації передбаченого процесуальним законом права на відкладення справи.

Заявником не доведено суду обставин на які він посилається з наданням будь-яких доказів на їх обґрунтування, які він вважає такими, що не дозволяють йому взяти участь в судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що клопотання стосується особистих обставин представника і не доводить суду, що товариство об'єктивно не мало можливості вжити заходів для забезпечення свого представництва в судовому засіданні.

За таких обставин, господарський суд Донецької області не вбачає підстав для висновку про неможливість розгляду справи в попередньо призначеному судовому засіданні, тому клопотання про відкладення визнає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відтак, відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркет Груп"), свого представника до суду не направила, відзиву по суті спору не надала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

За клопотанням представника позивача та відповідача -1 справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771) та усним клопотанням присутніх сторін справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

21.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (надалі - відповідач- 1, ТОВ «Восход») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012» (надалі - відповідач- 2, ТОВ «Донбас профінвест-2012») був укладений Договір поруки № 896-БВ/П/12 (надалі за текстом -«Договір»).

За умовами спірного договору ТОВ «Восход» виступив поручителем за зобов'язаннями (ТОВ "Трейд Маркет Груп") за договором купівлі-продажу цінних паперів № 896-БВ/12 від 21.12.2012, згідно якого ТОВ «Донбас профінвест-2012» передав у власність ТОВ "Трейд Маркет Груп" акції ПАТ "ЗНВКІФ "Сертеза" на суму 385700000,00 грн., а ТОВ "Трейд Маркет Груп" зобов'язалось сплатити зазначені акції у строк до 31.12.2012р. шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ТОВ « Донбас профінвест-2012».

Відповідно до умов п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором (за виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів в тому ж розмірі, що і боржник (ТОВ "Трейд Маркет Груп"), включаючи сплату загальної вартості цінних паперів, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, передбачених договором купівлі-продажу цінних паперів.

Згідно п.4 договору у випадку невиконання боржником (покупцем цінних паперів) зобов'язань за договором купівлі-продажу ЦП, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору передбачено, що у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного (їх) зобов'язання (-ь).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів (п. 11 договору).

Зазначений договір поруки підписано з боку поручителя директором ТОВ "Восход" - Рудською Г.В. та скріплено печаткою підприємства.

Також у позовній заяві позивач зазначив, що відповідачами на час укладення договору №896-БВ/П/12 від 21.12.2012р. не було отримано згоду банку, чим порушено права кредитора та умови кредитних договорів (кредитного договору №20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007року); укладений договір поруки не відповідав ані сферам діяльності підприємств, ані економічній меті господарської діяльності ТОВ "Восход", а також не мав на меті настання реальних наслідків поруки, а був укладений для створення штучної заборгованості ТОВ "Восход" перед ТОВ "Донбас профінвест-2012", а тому, на думку ТОВ "Авіс Фінанс" наявні підстави для визнання недійсним договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, в порядку статей 203, 215 ЦК України.

Між ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (правонаступником якого є ТОВ "Авіс Фінанс") та ТОВ "Восход" укладено кредитний договір №20-1327/2-1 від 22.12.2009 року та кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р.

Згідно умов п.4.2.4. кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року ТОВ "Восход" зобов'язався до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або спати процентів, та/або сплати неустойки, зокрема, не виступати поручителем без попередньої письмової згоди на це банку.

Відповідно до умов пунктів 6.1., 6.8. кредитного договору №20-1327/2-1 від 22.12.2009року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору. Аналогічні умови встановлені у пунктах 6.1., 6.5 кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року.

Зазначені кредитні договори підписано з боку позичальника директором ТОВ "Восход" - Рудською Г.В. та скріплено печаткою підприємства.

Таким чином, беручи до уваги, що станом на день укладення оспорюваного договору поруки ТОВ "Восход" не здійснив повне повернення кредиту за кредитними угодами №20-1327/2-1 від 22.12.2009року та № №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. про відкриття мультивалютної кредитної лінії, а кредитними договорами було встановлено обмеження щодо можливості виступати поручителем без попередньої письмової згоди на це банку до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або спати процентів, та/або сплати неустойки, та враховуючи, що відповідна згода банком не була надана, суд дійшов висновку, що спірний договір поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012року було укладено без необхідного обсягу цивільної дієздатності з боку ТОВ "Восход".

03.01.2013року ТОВ «Донбас профінвест-2012» звернулося з вимогою до ТОВ «Восход», та ТОВ «Трейд маркет групп» щодо виконання ними умов договору поруки та сплати боргу у загальному розмірі 385 700 000,00 грн.

Відповідно до вимог передбачених п.4 ст.5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери, зокрема, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надати власнику цінних паперів.

Позивач (ТОВ «Авіс Фінанс») посилався на те, що Договір укладений відповідачами - ТОВ «Восход», ТОВ «Донбас профінвест-2012» всупереч встановленим договірним зобов'язанням, актам цивільного законодавства, він не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, внаслідок чого позивачем порушується питання про визнання правочину недійсним з підстав невідповідності вимогам передбаченим частиною 5 ст.203 ЦК України.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою від 29.07.2013р. господарський суд Донецької області прийняв до розгляду заяву ТОВ «Донроялтіплюс» про порушення справи про банкрутство ТОВ «Восход».

Ухвалою від 12.08.2013р. суд порушив справу про банкрутство; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Жмайла О.І.

13.09.2013р. ТОВ «Донбас профінвест-2012» звернулося до господарського суду Донецької області із заявою про визнання його кредиторських вимог до ТОВ «Восход» у справі про його банкрутство.

За результатами попереднього засідання ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника та з урахуванням ухвали від 04.11.2013р., зокрема, визнав вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на суму заборгованості 590372950,81грн., як заставного кредитора, та 3430525,61грн. пеня - 6 черга; окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги банку, як заставного кредитора в сумі 590372950,81грн. (а 3430525,61 грн. пеня - 6 черга реєстру вимог кредиторів) та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав»; відмовив ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у визнанні кредиторських вимог в сумі 135852,06грн.

Також судом у справі про банкрутство визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ «Донбас профінвест-2012» на суму заборгованості 900000000грн. (грошові зобов'язання 4 черги), які у т.ч. обґрунтовані заборгованістю Відповідача-1 за оспорюваним Договором.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013року у справі № 905/5359/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 змінено в частині кредиторських вимог ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1.Визнати кредиторські вимоги, в тому числі публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»: на суму заборгованості 571292466,35грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника; на суму заборгованості 19080484,46грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя; на суму пені 2669505,65грн., нарахованої боржнику як позичальнику за кредитними договорами.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у визнанні кредиторських вимог в загальному розмірі 896872,02грн., а саме: 135852,06грн. сума пені, помилково нарахована боржнику як позичальнику за кредитними договорами; 761019,96грн. сума пені, нарахована та безпідставно заявлена боржнику як майновому поручителю.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог, в тому числі: публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» щодо пені у розмірі 2669505,65грн. (грошові зобов'язання 6 черги).

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як забезпеченого кредитора в загальному розмірі 590372950,81 грн., а саме: на суму заборгованості 571292466,35 грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника; на суму заборгованості 19080484,46 грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя; крім того, відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В частині кредиторських вимог ТОВ «Донбас профінвест-2012» ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без змін.

Загальна сума конкурсної кредиторської заборгованості склала 907211447,75 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2014р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у справі №905/5359/13 залишено без змін.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 року по справі №905/5359/13 ТОВ «Восход» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.05.2014 у справі №905/5359/13 судом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» про заміну кредитора задоволено. Здійснено заміну первісного кредитора - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» на підставі договорів відступлення права вимоги № 39/246 від 03.04.2014, № 39/247 від 03.04.2014 та № 39/248 від 03.04.2014 за грошовими зобов'язаннями кредитора у справі № 905/5359/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», в наступному розмірі: 571292466,35 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як позичальника; 19080484,46 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як майнового поручителя; 2669505,65 грн. - сума пені нарахованої боржнику, як позивальнику за кредитними договорами.

Представник ліквідатора (відповідача-1) підтвердив наявність в реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс» в наступному розмірі: 571292466,35 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як позичальника (окремо внести до реєстру, як вимоги забезпеченого кредитора); 19080484,46 грн. - сума заборгованості, яка забезпечена заставою майна боржника як майнового поручителя (окремо внесено до реєстру, як вимоги забезпеченого кредитора); 2669505,65 грн. - сума пені нарахованої боржнику як позивальнику за кредитними договорами (грошові зобов'язання шостої черги). Також відповідач-1 пояснив, що станом на 12.01.2015р. у процедурі ліквідації продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», у т.ч. заставного, не відбувалось, розрахунки з кредиторами не проводились.

Також судом встановлено, що на момент укладення між Відповідачами оспорюваного Договору ТОВ «Восход» виступав позичальником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яким відступлено вимоги новому кредитору ТОВ «Авіс Фінанс». Між первісним кредитором ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Восход» укладено, зокрема, кредитний договір № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007. Згідно умов п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, укладених між ТОВ «Восход» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Позичальник ТОВ «Восход» зобов'язався до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або спати процентів, та/або сплати неустойки не виступати поручителем без попередньої згоди на це Банку.

Відповідно до умов пунктів 6.1., 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору. Аналогічні умови встановлені у пунктах 6.1., 6.5 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року.

Так, станом на день укладення оспорюваного Договору поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012р. ТОВ «Восход» не здійснив повне повернення кредиту, сплати плати за кредит, процентів, неустойки. Відповідно до умов п.п 6.1, 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009року, п.п. 6.1.,6.5. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, строк дії кредитних договорів не припинився, а отже ТОВ «Восход» зобов'язаний належним чином виконувати обов'язки, встановлені договорами, в тому числі і дотримуватися обмежень договорів щодо укладення договорів поруки за попередньою згодою кредитора.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку визнати договір недійсним огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Відповідно до вимог статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у частині першій цієї статті йдеться про те, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог передбачених частиною 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Абзацом 4 пункту 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Приписами ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З наведених норм вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Судом встановлено, що на момент укладення між Відповідачами оспорюваного Договору ТОВ «Восход» виступав позичальником ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», яким відступлено вимоги новому кредитору ТОВ «Авіс Фінанс». Між первісним кредитором ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Восход» укладено, зокрема, кредитний договір № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р.

Згідно умов п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, укладених між ТОВ «Восход» та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», Позичальник ТОВ «Восход» зобов'язався до повного повернення кредиту та/або сплати плати за кредит та/або спати процентів, та/або сплати неустойки не виступати поручителем без попередньої згоди на це Банку.

Відповідно до умов пунктів 6.1., 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Аналогічні умови встановлені пунктів 6.1.,6.5 Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007року.

Під час розгляду зазначеної справи встановлено, що станом на день укладення оспорюваного Договору поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012р. ТОВ «Восход» не здійснив повне повернення кредиту, сплати плати за кредит, процентів, неустойки. Відповідно до умов п.п.6.1, 6.8. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009року, п.п. 6.1.,6.5. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року, строк дії кредитних договорів не припинився, а отже ТОВ «Восход» зобов'язаний належним чином виконувати обов'язки, встановлені договорами, в тому числі і дотримуватися обмежень договорів щодо укладення договорів поруки за попередньою згодою кредитора.

Відповідно до вимог передбачених ст.92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Отже, включенням певних зобов'язань в кредитні договори, а саме: не виступати поручителем без попередньої письмової згоди на це банку, директор ТОВ «Восход» фактично обмежив цивільну дієздатність (правочиноздатність) самої юридичної особи. Проте, не зважаючи на зазначені обмеження, ТОВ "Восход" виступило поручителем по іншому зобов'язанню.

Таким чином, укладенням договору поруки без отримання згоди сторони допустили порушення умов п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» автоматизованою системою збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» до Єдиного державного реєстру включаються відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; види діяльності; дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та інші відомості, передбачені Законом.

Вимогами ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно даних Єдиного державного реєстру за ТОВ «Восход» зареєстровано наступні види діяльності: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); Код КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Восход», за договором поруки прийняв на себе зобов'язання сплатити вартість цінних паперів, придбаних покупцем за договором купівлі-продажу, у розмірі 385700000,00 грн., що не пов'язано із його зареєстрованими видами діяльності.

Згідно даних Єдиного державного реєстру за ТОВ «Донбас профінвест-2012» зареєстровані наступні види діяльності: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Донбас профінвест-2012» за договором купівлі-продажу реалізував покупцю ТОВ «Трейд Маркет Групп» цінні папери вартістю 385700000,00 грн. Кредитором ТОВ «Донбас профінвест-2012» у справі про банкрутство Боржника ТОВ «Восход» заявлені грошові вимоги у загальному розмірі 900000000,00 грн., в тому числі 385700000,00 грн. на підставі договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012.

Отже, враховуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості якого є достовірними, проаналізувавши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов до висновку, що сторонами у справі здійснювалися операції на ринку цінних паперів (купівлі-продажу, забезпечення зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів), які не співвідносяться із зареєстрованими видами діяльності юридичних осіб.

Укладення договору поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 не відповідало економічній меті та не направлено на отримання ним прибутку.

Згідно вимог передбачених частиною 5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вже встановлено судом, укладення договору поруки суперечило меті господарської діяльності сторін у справі у вигляді отримання прибутку та створювало підстави для виникнення у ТОВ «Восход» заборгованості у значно великому обсязі ніж сторона у справі могла отримати реальні доходи та прибутки.

Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами п.2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що крім учасників правочину (сторін за договором) позивачем у справі про визнання договору недійсним може бути будь-яке підприємство, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Проте, уклавши оспорюваний Договір, ТОВ «Восход» не тільки не отримало ніякого прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, що підтверджено доказами, які долучено до матеріалів справи та набуло зобов'язання сплатити заборгованість за третю особу у розмірі, що значно перевищує його активи.

Відповідно до вимог передбачених ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, оскільки укладеним договором поруки №896 БВ/П/12 від 21.12.2012 здійснено в порушення обов'язків ТОВ «Восход», встановлених в умовах п.4.2.4. Кредитного договору № 20-1327/2-1 від 22.12.2009 року, п.3.2.4. Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007 року суд вважає вимоги позивача доведеними належним чином, підтверджуються матеріалами справи, отже, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, в постанові ВГСУ по справі №905/5359/13-908/4643/14 від 23.04.2015 р. зазначено, що спірний Договір поруки укладено без необхідного обсягу цивільної дієздатності з боку ТОВ "Восход"; укладений Договір поруки не відповідав а ні сферам діяльності підприємства, а ні економічній меті господарської діяльності ТОВ "Восход", а також не мав на меті настання реальних наслідків поруки, оскільки був укладений для створення штучної заборгованості ТОВ "Восход" перед ТОВ "Донбас Профінвест-2012", а відтак, наявні підстави для визнання недійсними оскаржуваного Договору поруки, в силу положень ст. 203 ЦК України.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачами належним чином не спростовано, що спірний договір можна вважати дійсним.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку визнати спірний договір недійсним.

30.06.2015р. та 29.07.2015р. року через канцелярію суду від ТОВ «Донбас профінвест-2012» надійшли клопотання про здійснення фіксування судового процесу.

Зазначені клопотання судом залишаються без задоволення з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України, Справа №1-19/2011 від 8 грудня 2011року №16-рп/2011 (справа про фіксування судового процесу технічними засобами) визначено випадки, коли повне фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Частиною 7 ст.81-1 ГПК України визначено, що на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Необхідно зазначити, що від заявника до суду надходила не вимога, як це передбачено приписами ст.81-1 ГПК України, а клопотання, що за своїм філологічно смисловим значенням відрізняється від вимоги.

Крім цього сам заявник клопотання, про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами у судові засідання не з'являвся.

Приписами п.3.14. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків. В даному випадку мова йдеться про бездіяльність заявника клопотання, оскільки він не з'являвся у судові засідання.

В той же час інші учасники судового процесу, а саме позивач та відповідач №1 з'являлись у судові засідання своїми діями та підписами засвідчили вимогу про не здійснення фіксування судового процесу технічними засобами, щоб уникнути затягування судового процесу та розглянути справу протягом установлених законом процесуальних строків.

Судові витрати покладаються на учасників судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 року №9, п.2, п.2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.14. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», рішенням Конституційного Суду України, Справа №1-19/2011 від 8 грудня 2011року №16-рп/2011, ст. 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України від 12.11.2014р. №868/2014 «Про внесення змін до мережі господарських судів України», ст.ст.17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статей 6, 9, 11-16, 92, 202, 203, 215 ЦК України, статей 20, 67, 174, 179, 181 ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 4-7, 12, 15, 20, 22, 27, 28, 32-36, 43, 49, 75, 77, 81-1, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс Фінанс», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восход», м. Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас профінвест-2012», м. Донецьк, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Маркет Груп" про визнання недійсним договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.12р., визнання недійсним зобов'язання за договором поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.12р. задовольнити.

Визнати недійсним Договір поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восход» (83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б, код ЄДРПОУ 31018243) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас Профінвест-2012» (83052, м. Донецьк, вул. Герцена, 49/31, код ЄДРПОУ 38531427).

Визнати недійсним зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Восход" за Договором поруки № 896-БВ/П/12 від 21.12.2012 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Восход" (83102, м. Донецьк, пр. Ленінський, 11Б, код ЄДРПОУ 31018243) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Профінвест-2012" (83052, м. Донецьк, вул. Герцена, 49/31, код ЄДРПОУ 38531427).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОСХОД" (83102, м.Донецьк, пр.Ленінський, 11Б, код ЄДРПОУ 31018243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" (042014, м Київ, пр. М. Рокосовського, 3/4, код ЄДРПОУ 38002308) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас профінвест-2012" (83052, м.Донецьк, вул. Герцена, 49/31, код ЄДРПОУ 38531427) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" (042014, м Київ, пр. М. Рокосовського, 3/4, код ЄДРПОУ 38002308) 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складене у повному обсязі та підписане 31.07.2015р.

Суддя С.В. Тоцький