пр. № 1-кс/759/2226/14

ун. № 759/11400/14-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 її захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013110080000062 від 31.01.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2014 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, майора міліції ОСОБА_6 , яке погоджене старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Челябінськ Російська Федерація, громадянку України, що має вищу освіту, заміжню, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджену в рамках досудового розслідування за № 42013110080000062 від 31.01.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

04.07.2014 року слідчим суддею Святошинського районного суду м. Києва було постановлено ухвалу про надання дозволу на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для вирішення вказаного клопотання.

04.07.2014 року постановою слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_8 , за погодженням із старшим прокурором прокуратури Святошинського району в м.Києві ОСОБА_9 оголошено розшук ОСОБА_4 .

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 06.10.20014 року старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_10 ОСОБА_4 затримано 06.10.2014 року об 19 год. 50 хв.

До суду, для вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках вище зазначеного кримінального провадження, доставлено ОСОБА_4 07.10.2014 року.

Так, вказане клопотання прокурор підтримав в суді, просив його задовольнити, обґрунтовуючи тим, що в провадженні старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 42013110080000062 від 31.01.2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України під час досудового розслідування якого встановлено, що 18 листопада 1994 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією за юридичною адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 139, зареєстровано ВАТ «ТК «Пролісок».

ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» створено відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15 червня 1993 року та Положення «Про порядок корпоратизації підприємств», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 1993 року №508, шляхом перетворення державного підприємства «Туристичний комплекс «Пролісок» у відкрите акціонерне товариство «Туристичний комплекс «Пролісок» 81,02% акцій якого, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1290 від 20 липня 1999 року, знаходиться в управлінні Державної акціонерної компанії «Україна туристична».

Метою створення ДАК «Україна туристична», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1290 від 20 липня 1999 року, була оптимізація організації структури та розвитку туризму. До її статутного фонду передано залишені у державній власності пакети акцій відкритих акціонерних товариств, у т.ч. ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок».

16 лютого 2008 року Урядом видано постанову № 17 «Про вилучення із статутного фонду Державної акціонерної компанії «Україна туристична» пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, зокрема ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», а її виконання покладено на Фонд державного майна як орган, що здійснює управління корпоративними правами держави.

Відповідно до розділу 3 статуту ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», затвердженого протоколом № 2 від 28 травня 2007 року загальних зборів акціонерів ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», товариство є юридичною особою, правонаступником державного підприємства «Туристичний комплекс «Пролісок», є власником майна переданого йому засновниками та учасниками у власність, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, товарний знак, печатку, має право самостійно укладати угоди, набувати та нести майнових та особистих немайнових прав та обов`язків, бути стороною в судах, тощо.

Органами управління товариства є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.Виконавчим органом - є правління, яке здійснює керівництво поточною діяльністю на підставі законодавства України, відповідно до положень статуту та згідно рішень загальних зборів акціонерів товариства. До компетенції правління відноситься розпорядження майном товариства, грошовими сумами для здійснення обов`язкових платежів до бюджетів усіх рівнів тощо.

Положеннями п.п. 8.4.7.2., 8.4.7.3. статуту ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» голові правління надано повноваження розпоряджатись майном товариства на суму до 10% балансової вартості активів товариства та укладати будь-які угоди на суму, що не перевищують 20% балансової вартості товариства за результатами останньої річної фінансової звітності товариства.

Так, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» від 12 січня 2010 року було відсторонено від виконання своїх обов`язків колишнього його голову правління та обрано нового - ОСОБА_11

10 лютого 2010 року на засіданні правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» було розглянуто питання щодо ситуації, яка склалась у фінансово-господарській діяльності товариства за 2009 рік, виниклої заборгованості у розмірі 2 306 000 гривень, з урахуванням якої всіма присутніми членами правління була підтримана пропозиція щодо уповноваження голови правління провести необхідні рішення по розпорядженню майном товариства на суму, що не перевищує 10% балансової вартості активів підприємства на останню звітну дату, у відповідності з п.8.4.7.2. статуту ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», відповідно до якого, голова правління уповноважений приймати рішення щодо розпорядження майном товариства.

В свою чергу, голова правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 , будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, реалізуючи злочинний умисел на незаконне збагачення, скориставшись скрутним матеріальним становищем очолюваного ним товариства, використовуючи своє службове становище, на початку 2010 року вчинив дії, направлені на відчуження будівлі ресторану «Ярославів Двір» (літера К), розташованого за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 139, яка входила до цілісного майнового комплексу ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок».

З цією метою, ОСОБА_11 неодноразово звертався до наглядової ради товариства, ДАК «Україна туристична», Фонду державного майна України з листами про надання дозволу на реалізацію майна товариства, проте відповідні дозволи голові правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 надані не були.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння майном товариства, зокрема будівлі ресторану «Ярославів Двір» ОСОБА_11 в порушення ч. 1, ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», якими передбачалось, що рішення про залучення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання приймається виключно наглядовою радою товариства, зловживаючи своїм службовим становищем 09 березня 2010 року незаконно уклав із ФОП ОСОБА_12 договір на проведення оцінки майна № 53/09-ш, належного на праві власності ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», а саме будівлі ресторану «Ярославів Двір» (літера К), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою визначення ринкової вартості об`єкту оцінки та подальшого укладення цивільно-правової угоди про його відчуження.

Згідно висновку щодо експертної оцінки відчужуваного майна будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який 12 березня 2010 року здійснив експерт ОСОБА_12 (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності 523/09, виданий Фондом державного майна України 28.04.2009 року, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 2268 сертифікат оцінювачів № 1), вартість відчужуваної будівлі становить 399000,00 грн. При цьому, згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київського НДІ судових експертиз МЮ України № 605/3397/12-42 від 27 березня 2012 року, звіт про експертну оцінку майна, складений ФОП ОСОБА_12 , визнано таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний. Ринкова вартість будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (літ. К), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , станом на час укладення договору купівлі-продажу від 24 березня 2010 року № 1127 між ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та ТОВ «Берег Компані» могла складати (з врахуванням ПДВ) 7 723 294 гривні.

Усвідомлюючи, що ринкова вартість у звіті про оцінку майна, виконаному ФОП ОСОБА_12 , не відповідає реальній ринковій вартості об`єкту нерухомості і є значно заниженою, голова правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння майном товариства, порушуючи вимоги ч. 3 ст. 8, п. 20 ч. 2, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про акціонерні товариства» та Статуту ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», якими передбачено виключну компетенцію наглядової ради товариства щодо затвердження ринкової вартості майна, прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення оплат його послуг, у невстановлений слідством час, в невстановленому слідством місці вступив у злочинну змову із засновниками ТОВ «Берег Компані» ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , які в свою чергу перебувають із ОСОБА_11 у родинних відносинах, при цьому остання являлася директором ТОВ «Берег Компані».

З метою реалізації об`єкта нерухомості, належного на праві власності ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», будівлі ресторану «Ярославів Двір», 24 березня 2010 року між ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та ТОВ «Берег Компані» було укладено договір купівлі-продажу вказаного майна. Вищезазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та зареєстрований в реєстрі за № 1127.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, продаж будівлі ресторану за домовленістю сторін вчинився за 400000 грн.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Берег Компані» відповідно до платіжного доручення № 5 від 24 березня 2010 року перерахувало на розрахунковий рахунок ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», відкритий в АТ «УкрСиббанк» (код МФО 351005, р/р НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 400 000,00 гривень, а ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», в свою чергу, відповідно до акту приймання-передачі предмета продажу (об`єкта нерухомості) до договору купівлі-продажу реєстровий № 1127 від 24 березня 2010 року, підписаного ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , передав ТОВ «Берег Компані» будівлю ресторану «Ярославів Двір» (літ. К), загальною площею 952,20 кв. м.

Поряд з цим, продаж будівлі ресторану «Ярославів Двір» голова правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 не погодив з Міністерством культури та туризму України та ДАК «Україна туристична».

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння вищевказаним майном, голова правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 , діючи узгоджено із засновниками ТОВ «Берег Компані» ОСОБА_13 та ОСОБА_4 , 20 травня 2010 року уклали цивільно-правову угоду щодо відчуження будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме договір купівлі-продажу, відповідно до якого право на вказану будівлю перейшло від ТОВ «Берег Компані» безпосередньо до сина ОСОБА_11 . ОСОБА_13 , таким чином здійснивши легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у особливо великих розмірах. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору, продаж будівлі ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за домовленістю сторін вчинено за 420000 гривень.

Реалізуючи єдиний злочинний умисел, направлений на заволодіння майном ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» та легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом у особливо великих розмірах, зловживаючи своїм службовим становищем, голова правління товариства ОСОБА_11 20 травня 2010 року подав приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_14 заяву щодо того, що ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» відомо про продаж ТОВ «Берег Компані» будівлі ресторану «Ярославів Двір» за 420000 гривень, при цьому ОСОБА_11 у вказаній заяві повідомив, що від переважного права купівлі цієї частини нежилого приміщення, передбаченого ст. 362 ЦК України, очолюване ним товариство відмовляється.

З урахуванням ринкової вартості будівлі ресторану «Ярославів Двір», визначеної в сумі 7 723 294 гривні у висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київського НДІ судових експертиз МЮ України № 605/3397/12-42 від 27 березня 2012 року, та суми у 400000 гривень, за яку головою правління ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» ОСОБА_11 було проведено відчуження вищевказаної будівлі на користь ТОВ «Берег Компані», узгодженими діями ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_13 інтересам акціонерів ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», зокрема державі, завдано збитків на загальну суму 7 323 294 гривні.

Таким чином, вчинено злочин, передбачений ч. 2 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України за попередньою змовою, групою осіб, в особливо великих розмірах, в чому за ч.5 ст. 191 КК України обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , яка уникає слідства, оскільки не знаходиться за місцем своєї реєстрації, проживання, на виклики до слідчого на проведення слідчих дій не з`являється.

Беручи до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, яке відноситься до категорії особливо тяжких та за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, переховується і в подальшому може переховуватися від органів досудового розслідування та може знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для втановлення обставн кримінального правопорушення, оскільки має доступ до документації яка збеігається в ТОВ «Берег Компані» та у інших підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , прокурор просе вказане клопотання задовольнити та обрати запобіжний заход у вигляді тримання під вартою.

У судому засіданні прокурор вказане клопотання підтримала та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_4 свою причетність до вчинення зазначених кримінальних правопорушень заперечувала, пояснивши суду, що нічого протизаконного не вчиняла, ТОВ «Берег Компані», директором якого вона була купило у ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», головою правління якого був ОСОБА_11 будівлю ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (літ. К), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за ціною, яка визналася відповідним спеціалістом задля відновлення його діяльності. Громадянина ОСОБА_11 вона знала до укладання цього договору купівлі-продажу будівлі ресторану лише чотирі місяці, оскільки раніше працювала з ним в «Братіславі» коли займалася маркетингом. Після купівлі вказаного ресторану вона довгий час знаходилася на лікуванні, оскільки погано себе почувала, що і стало причиною в подальшому закриття очолюваного нею тоді ТОВ «Берег Компані». Яким чином було передано куплену раніше будівлю ресторану гр. ОСОБА_13 , який фактично сплачував кошти по його купівлі, вона не пам`ятає.

Заперечувала ОСОБА_4 і своє ухиляння від відвідування органів досудового слідства, пояснивши, що за адресою своєї реєстрації, зокрема АДРЕСА_1 вона зареєстрована та фактично проживає, лише з травня по вересень 2014 року вона з чоловіком перебували на відпочинку в будинку, що належить її дочкам на Прикарпатті. Пояснила і те, що в зазначений час в її квартирі жили переселенді з Луганщинни, а потім пояснила, що жив у зазначений період і знайомий її дочки, проте коли саме, конкретно хто, не пам`ятає.

Захисник підозрюваної проти вказаного клопотання заперечував, вказуючи на його необґрунтованість, як і не обґрунтованість самої підозри його довірительки у вчиненні заявлених злочинів, вказавши на її непричетність до вказаного. Зазначив і те, що закордонний паспорт на який вказує слідство, як на підставу можливого її переховування від органів досудового слідства, закінчив свою дію. Щодо можливості знищення нею документів необхідних для слідства, стосовно ТОВ «Берег Компані» то таке у 2010 році вже ліквідовано. Не враховано і відповідного віку ОСОБА_4 , її стан здоров`я, соціальні зв`язки, які на думку захисна можуть бути приводом для менш суворого заходу забезпечення.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані з клопотанням матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, наявність якої, обґрунтовано та підтверджується зібраними і дослідженими у судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а саме: правовстановлюючими документами, які підтверджують відчуження ресторану «Ярославів Двір» (літера К), розташованого за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 139, який входив до цілісного майнового комплексу ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок», зокрема договір купівлі-продажу від 24.03.2010 року, який укладено між ВАТ «Туристичний комплекс «Пролісок» в особі ОСОБА_11 та ТОВ «Берег Компані» в особі її директора ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу цього ж майна від 20.05.2010 року, тобто через два місяці після його купівлі, тоді як, ОСОБА_4 вказувала за мету відновлення його життєдіяльності, укладеного між ТОВ «Берег Компані» в особі її директора ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_13 , який згідно установчих документів також був учасником ТОВ «Берег Компані» за ціною, яка згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження Київського НДІ судових експертиз МЮ України № 605/3397/12-42 від 27 березня 2012 року фактично була занижена, оскільки могла складати (з врахуванням ПДВ) 7 723 294 гривні.

Вбачається і те, що гр. ОСОБА_11 відповідно до статуту ТОВ «Берег Компані» від 2010 року (протокол № 2 від 01.02.2010р.) також був його учасником, як і гр. ОСОБА_4 , а в подальшому і гр. ОСОБА_13 , тоді як ОСОБА_4 у даному судовомому засіданні про вказане замовчує, що оцінюється судом відповідним чином.

Із матеріалів кримінального провадження, зокрема паспортів ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вбачається, що останній є сином дружини ОСОБА_11 , що загалом, із зазначеним вище, вказує на відповідний, тривалий зв`язок вказаних осіб між собою, а відтак обґрунтовані підозри у вчиненні заздалегідь спланованого та реалізованого умислу по відчуженню майна за заниженою ціною, що в свою чергу може мати наслідок заподіяння збитків державі Україні у розмірі 7 323 294 грн.

Враховується судом і ті заперечення підозрюваної та захисника, які стосуються не переховування ОСОБА_4 від органів досудового слідства. Проте, в їх наданні суд прослідковує певну невідповідність, зокрема в частині її тимчасового не проживання за адресою своєї реєстрації та перебуванні начебто на відпочинку в період з червня по вересень 2014 року та відсутності у неї умислу у переховуванні від слідства та навпаки проживання в ній сторонніх осіб, яких так і не змогла назвати суду, як і лишень періоду їх проживання в її квартирі, яке, як самостійно зазначила, є єдинним її житлом, тоді коли оперативний працівник в своїх рапортах вказує на відсутність осіб в цій квартирі взагалі, як і відсутності інформації щодо її місцязнаходження та осіб які б могли його повідомити, що також оцінюється судом відповідним чином.

Натомість в матеріалах кримінального провадження містяться рапорти оперуповноважених стосовно відсутності за місцем свого проживання та реєстрації ОСОБА_4 та неможливості встановити її фактичне місцезнаходження, що вказує на неможливість вчиняти необхідні слідчі дії.

Із ухвали слідчого судді від 04.07.2014 року щодо надання дозволу на її затримання також вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_4 , яка раніше була допитана у даній справі в якості свідка слідчими органами не встановлено.

При розгляді вказаного клопотання, суд бере до уваги те, що підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, а тому існують реальні ризики, що остання може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки до вирішення вказаного клопотання ухилялася від слідчих дій, на виклики слідчого не з`являлася, за зареєстрованим місцем проживання не знаходилась; може впливати на інших підозрюваних ОСОБА_13 , ОСОБА_11 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_4 задовольнити, оскільки також відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

Також, суд, керується правилами ч. 3 ст. 183 КПК України, яка визначає, що слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Отже, з огляду на зазначене вище, керуючись ч. 5 ст. 182, ч. 2, ч. 3, ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя знаходить правові підстави для визначення підозрюваній ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ :

Клопотання старшого слідчого СВ Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, майора міліції ОСОБА_6 , яке погоджене старшим прокурором прокуратури Святошинського району м. Києва ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Ухвала слідчого судді діє 60 (шістдесят) днів, тобто до 04 грудня 2014 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання підлягає направленню до Київського слідчого ізолятора № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Визначити підозрюваній ОСОБА_15 ій Людмилі Павлівні розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на неї обов`язків у розмірі 300 (триста) розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 365 400 (триста шістдесят п`ять тисяч чотириста гривень) грн., після внесення якої ОСОБА_16 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст.202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на підозрювану ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками даного кримінального провадження;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя

Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1

Копію цієї ухвали мені вручено 07.10.2014 року

о «____» год «____» хв.

Одночасно роз`яснено порядок її оскарження.

________________________ ОСОБА_4