1

№ 335/6740/15-ц 2/335/1713/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 04» серпня 2015 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.., при секретарі Кудряшовій Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії щодо приватизації житла,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії щодо приватизації житла.

До початку розгляду справи позивач уточнила свої вимоги. У позові зазначала, що вона, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Стешенко), проживає та зареєстрована з 1989 року у квартирі АДРЕСА_1. В цій квартирі разом із нею мешкали та були зареєстровані: бабуся - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_4 та донька - неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

30.09.2013 року померла її мати - ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - Стешенко), а 18.08.2014 року померла її бабуся - ОСОБА_3 З теперішнього часу вона є основним наймачем цієї квартири - за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 26.12.2013 року та проживає в цій квартирі разом з донької - неповнолітньою ОСОБА_2.

В цю квартиру вона, її бабуся ОСОБА_3, мати ОСОБА_4 вселилися в 1981 році - за обмінним ордером, який видавався відповідним підрозділом Запорізької міської ради - бюро обміну житла.

Оскільки у 1981 році вона була неповнолітньою, то проживала з матір'ю та бабусею в цій квартирі, а коли досягла повноліття - була в ній зареєстрована з 10.03.1989 року.

Її донька - ОСОБА_2 проживає та зареєстрована в квартирі з часу її народження - з 2007 року. Оскільки вона і донька не реалізували передбачене законодавством України право на приватизацію житла, позивач звернулася з відповідною заявою до відділу приватизації районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, проте, їй відмовили з тих підстав, що у неї відсутній ордер на вселення до цієї квартири.

Оскільки в документах, які зберігалися у матері, вона не знайшла обмінного ордера на вселення до цієї квартири, то звернулася з заявою до Департаменту житлово- комунального господарства Запорізької міської ради з проханням надати копію або дублікат ордеру (за 1981 рік) на вселення до квартири, в якій вони мешкають, на що надано відповідь (за № Я-3176 від 06.10.2014 р.), що корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року.

З письмової відповіді заступника голови Районної адміністрація по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради (№ Я-0110 від 26.03.2015 р.) вона дізналася, що їй відмовлено в приватизації житла, оскільки вона не має можливості надати ордер на вселення до цієї квартири. При цьому в відповіді вказано, що працівники райадміністрації керуються відповідними підзаконними актами - Положеннями, Інструкціями та листами, ігноруючи основні положення Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Оскільки в квартиру АДРЕСА_1 вона вселилася у 1981 році на законних підставах - як неповнолітня донька наймача квартири - ОСОБА_4, по досягненню повноліття у березні 1989 року була зареєстрована в цій квартирі, до того ж, за життя наймача квартири і з її згоди була зареєстрована в цій квартирі у 2007 році і її неповнолітня донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 яка проживає разом з позивачем в цій квартирі постійно - до теперішнього часу, то вважає, що разом з донькою маю право на приватизацію цієї квартири - в силу положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а відмова відповідача у приватизації займаного нами житла суперечить вимогам частини 10 статті 8 цього Закону.

Просила суд зобов'язати району адміністрацію Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району прийняти від ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, документи, за відсутності ордеру про надання житлової площі, на приватизацію квартири АДРЕСА_2 та прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про приватизацію житлового фонду».

Позивачі у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позові наполягають.

У судові засідання по цій справі відповідач та третя особа не з'явилися, від відповідача - районної адміністрації ЗМР по Орджонікідзевському району надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю.

При вищевикладених обставинах суд ухвалив провести розгляд даної цивільної справи за відсутністю позивачів, відповідачів на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, надавши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Так, згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, .встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 58 ЖК України, ордер на жиле приміщення діє протягом 30 днів і втрачає свою силу.

Статтею 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім'ї безоплатно. До членів сім'ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Частиною 4 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Згідно частини 5 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

В силу вимог статей 1, 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Частиною 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, а згідно частини 10 цієї статті органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

З аналізу зазначених норм права видно, що приватизація є договором між державою та громадянином про безоплатну або частково оплатну передачу йому у власність квартири у якій він постійно проживає. Договір приватизації оформлюється шляхом певних дій осіб - учасників приватизації, а саме фізичної особи, яка звертається з заявою про приватизацію, та органу приватизації, який видає відповідне розпорядження про приватизацію протягом місяця з часу надходження такої заяви з наступною видачею свідоцтва про право власності.

Право на приватизацію житла мають лише особи, які фактично проживають у зазначеному приміщені, а тому іншої (окремої) передачі приватизованого житла власнику законодавство не передбачає, оскільки житло фактично знаходиться у володінні власника постійно.

За змістом законодавства про приватизацію, право власності на приватизоване житло виникає у осіб, які звернулись з відповідної заявою до органу приватизації з часу прийняття рішення про таку приватизацію, а якщо орган приватизації пропустив встановлені ч.З ст. 8 зазначеного закону строки, з часу закінчення такого строку, оскільки п. 10 ст. 8 зазначеного закону встановлено заборону органам приватизації відмовляти мешканцям квартир у приватизації займаного ними житла.

Крім того, за змістом и. 13. Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд . Отже, органом приватизації державного житлового фонду, який знаходиться у веденні державних підприємств є ці державні підприємства.

Органом приватизації є відділ приватизації житла районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, а тому позов пред'явлено до юридичної особи - до районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради.

Згідно частини 5 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не погребує нотаріального посвідчення

Відповідно до ст. 39 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Стешенко), проживає та зареєстрована з 1989 року у квартирі АДРЕСА_1. В цій квартирі разом із нею мешкали та були зареєстровані: бабуся - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_4 та донька - неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

30.09.2013 року померла її мати - ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - Стешенко), а 18.08.2014 року померла її бабуся - ОСОБА_3 З теперішнього часу вона є основним наймачем цієї квартири - за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 26.12.2013 року та проживає в цій квартирі разом з донькою - неповнолітньою ОСОБА_2. В цю квартиру вона, її бабуся ОСОБА_3, мати ОСОБА_4 вселилися в 1981 році - за обмінним ордером, який видавався відповідним підрозділом Запорізької міської ради - бюро обміну житла.

Оскільки у 1981 році вона була неповнолітньою, то проживала з матір'ю та бабусею в цій квартирі, а коли досягла повноліття - була в ній зареєстрована з 10.03.1989 року.

Її донька - ОСОБА_2 проживає та зареєстрована в квартирі з часу її народження - з 2007 року. Оскільки вона і донька не реалізували передбачене законодавством України право на приватизацію житла, позивач звернулася з відповідною заявою до відділу приватизації районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, проте, їй відмовили з тих підстав, що у неї відсутній ордер на вселення до цієї квартири.

Позивач звернулася з заявою до Департаменту житлово- комунального господарства Запорізької міської ради з проханням надати копію або дублікат ордеру (за 1981 рік) на вселення до квартири, в якій вони мешкають, на що їй надано відповідь (за № Я-3176 від 06.10.2014 р.), що корінці ордерів зберігаються лише з 1984 року.

З письмової відповіді заступника голови Районної адміністрація по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради (№ Я-0110 від 26.03.2015 р.) зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено в приватизації житла, оскільки вона не має можливості надати ордер на вселення до цієї квартири. При цьому в відповіді вказано, що працівники райадміністрації керуються відповідними підзаконними актами - Положеннями, Інструкціями та листами.

Згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009р. № 396 «Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» в п. 18 викладений перелік документів, який має бути подано для приватизації житла. Одним із таких документів є копія ордеру про надання житлової площі.

Орган приватизації, у разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані залежно від складу сім'ї і розміру загальної площі квартири, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, оформляє відповідні розрахунки та видає розпорядження органу приватизації щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах чи готує проект рішення органу місцевого самоврядування щодо жилих приміщень у гуртожитках. ( п. 21 зазначеного Положення).

На підставі розпорядження органу приватизації (щодо квартир (будинків), кімнат у комунальних квартирах), рішення органу місцевого самоврядування (щодо жилих приміщень у гуртожитках) орган приватизації готує та/або замовляє в бюро технічної інвентаризації відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №, технічний паспорт на квартиру, жиле- приміщення в гуртожитку, а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на домоволодіння і відповідно до пункту 6.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності ( п. 22).

Органам приватизації рекомендується проводити видачу свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна на спеціальних бланках, зразки та описи яких затверджені наказом Міністерства юстиції України (для службового користування) від 22.04.2003 № 39/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.04.2003 за № 318/7639.

Отже, як частиною 5 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», так і вищевказаними нормативно-правовими актами визначено, що правовстановлюючим документом на право власності на житло є свідоцтво про право власності, видане органом приватизації, яким є державне підприємство, і право власності на приватизоване житло виникає з часу прийняття рішення про приватизацію, або закінчення строку на прийняття такого рішення.

Неможливість надання обмінного ордеру, за яким вселялися в цю квартиру моя мати, бабуся та я у 1981 році (в зв'язку з втратою цього документу) не свідчить про те, що позивач не має права на проживання в цій квартирі або проживає в ній безпідставно.

Оскільки в квартиру АДРЕСА_1 позивач вселилася у 1981 році на законних підставах - як неповнолітня донька наймача квартири - ОСОБА_4, по досягненню повноліття у березні 1989 року була зареєстрована в цій квартирі, до того ж, за життя наймача квартири і з її згоди була зареєстрована в цій квартирі у 2007 році її неповнолітня донька - ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 яка проживає разом із позивачем в цій квартирі постійно - до теперішнього часу, то позивач разом з донькою має право на приватизацію цієї квартири - в силу положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а відмова відповідача у приватизації займаного нами житла суперечить вимогам частини 10 статті 8 цього Закону.

Через вищевикладені обставини, суд вважає, що через втрату ордеру права позивача на приватизацію житла порушені і вони підлягають судовому захисту.

Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України особа вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом зобов’язання відповідача вчинити певні дії і неможливості усунення цих порушень іншим способом. Обраний позивачами спосіб захисту його прав відповідає вимогам закону.

За вказаних обставин суд вважає, що позов є підставним і підлягає до задоволення.

Крім того, враховуючи ті обставини, що позивачі не просять суд вирішити питання щодо судового збору у відповідності до ст. 88 ЦПК України, суд не виходячи за межі позовних вимог залишає судові витрати за позивачами

Керуючись ст. ст. 3,10,11,57, 60, 213- 215 ,218 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації по Орджонікідзевському району Запорізької міської ради про зобов’язання вчинити певні дії щодо приватизації житла, задовольнити.

Зобов'язати району адміністрацію Запорізької міської ради по Орджонікідзевському району прийняти від ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2, документи, за відсутності ордеру про надання житлової площі, на приватизацію квартири АДРЕСА_2 та прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про приватизацію житлового фонду».

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.В. Апаллонова