КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/5090/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Логвіна Т.В.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, в якому просила суд зобов'язати відповідача призначити їй пенсію по втраті годувальника та зобов'язати відповідача виплатити невиплачену суму пенсії по втарті годувальника за період з 31.08.2014 по червень 2015 року.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183².

З доповіді судді - доповідача вбачається, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, особиста участь сторін не обов'язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено статтею 197 КАС України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів, позивач у зв'язку із переміщенням з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) з 04.08.2014 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові. Також, згідно матеріалів справи позивач по 31 серпня 2014 року отримувала пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Згідно листів Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові та Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 26.12.2014 №22876/05, від 31.12.2014 №14449/02/Л.А, від 30.04.2015 №244/11/Л-7, у зв'язку з переміщенням з тимчасово окупованої території на підставі заяви позивача від 04.08.2014 її було прийнято на облік до управління. До заяви про переведення виплати пенсії по втраті годувальника позивачем було подано копію паспорта, ідентифікаційного коду, та копію першої і останньої сторінки трудової книжки. Як вказано в листах, 18.08.2014 від управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області було отримано електронну пенсійну справу, згідно якої пенсія ОСОБА_2 виплачена по 30.06.2014, після чого пенсія призначена в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові з 01.07.2014 у розмірі 1049,00 грн та виплачувалася у період липня - серпня 2014 року. В подальшому, у зв'язку із тим, що до заяви позивачем не було надано ніяких документів про навчання, з вересня 2014 року виплата пенсії була припинена. Крім того, згідно листів, позивачем було надано довідку Єнакіївського металургійного технікуму Міністерства освіти і науки України від 04.12.2014 №849 в якій зазначено період навчання з 01.09.2011 по 30.06.2014 та про те, що вона з 01.09.2013 по 01.06.2016 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Враховуючи наведене, оскільки термін навчання позивача закінчився і в довідці від 04.12.2014 №849 не зазначено, що вона знаходиться у академічній відпустці, відповідачем припинено виплату пенсії.

Також, згідно матеріалів справи, наказом Єнакіївського металургійного технікуму Міністерства освіти і науки України від 12.08.2013 №78у ОСОБА_2 надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01.09.2013 по 01.06.2016.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно припинено виплату позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника, оскільки на період перебування у відпустці по догляду за дитиною вона залишалася студентом Єнакіївського металургійного технікуму.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно положень статті 36 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Частиною першою статті 38 Закону визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Отже, пенсія у зв'язку із втратою годувальника дітям призначається на період до досягнення ними 18 років та у разі, якщо діти навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року N 2984-III, який втратив чинність 06.09.2014, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, можуть переривати навчання у зв'язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану (за станом здоров'я, проходженням військової служби в особливий період, призовом на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, навчанням чи стажуванням в освітніх і наукових установах іноземних держав тощо). Особам, які перервали навчання у вищих навчальних закладах, надається академічна відпустка. Після закінчення академічної відпустки особи, які перервали навчання, поновлюються на навчанні без стягнення плати за перерваний та оплачений строк навчання.

Також, згідно частини другої статті 46 Закону України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 року №1556-VII, який набрав чинності 06.09.2014, здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв'язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров'я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Наказом Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України від 6 червня 1996 р. №191/153 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 1996 р. за №325/1350) затверджено Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти, в загальній частині якого визначено, що максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути продовжена ще на один рік. Відпустки по вагітності та пологах, відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років, а у разі, коли дитина хворіє та потребує домашнього догляду, - до досягнення дитиною 6-річного віку, надаються відповідно до Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, згідно преамбули Кодексу законів про працю України, останній регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Таким чином, враховуючи, що пенсія у зв'язку із втратою годувальника дітям призначається на період навчання за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, який може перериватися до одного року у зв'язку із обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану та те, що відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку 3-х років не є академічною відпусткою, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано припинено виплату позивачу пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Будь - яких належних доказів щодо навчання за денною формою навчання у вищому навчальному закладі позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до пункту 1 та 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові задовольнити.

Скасувати постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя : Л.В. Губська

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Федотов І.В.