КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р. Справа№ 910/29511/14-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача - Галабудський І.І., довіреність № 55 від 12.12.2014; Діденко С.С., довіреність № 35/15 від 06.04.2015;

від відповідача - Жовтун О.В., довіреність № 91/2014/10/31-3 від 31.10.2014,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/29511/14-г (суддя Головатюк Л.Д.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання протиправними та скасування протоколів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання протиправними та скасування протоколів № 2451 від 07.10.2014 та № 1313 від 11.12.2014.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/29511/14-г позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано протоколи № 2451 від 07.10.2014 та № 1313 від 11.12.2014.

При прийнятті зазначеного рішення, суд дійшов висновку про те, що протоколи № 2451 від 07.10.2014 та № 1313 від 11.12.2014 засідання комісії з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією № 32620 від 16.09.2014 є безпідставними, оскільки відповідачем не доведено порушення саме позивачем Правил користування електричною енергією та балансової належності позивачу кабельних збірок ЗБ - 2815/1 та ЗБ - 2815/2 від яких було здійснене самовільне підключення струмоприймачів з метою безоблікового споживання електроенергії.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/29511/14-г скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована наявністю порушень з боку позивача та відповідно правомірністю застосування до нього оперативно-господарської санкції.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 27.07.2015 підтримав вимоги за апеляційною скаргою.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Між акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство "Київенерго"), як постачальником та закритим акціонерним товариством "Каштан" (після зміни найменування - товариство з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан"), як споживачем 10.01.1991 укладено договір про постачання електричної енергії №232, за умовами якого (п.1.1) Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача за його об'єктами, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно п. 4.2.3 договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

При проведенні технічної перевірки засобів обліку на товаристві "ВТК Каштан" співробітниками відповідача 16.09.2014 складено акт про порушення № 32620, в якому вказано, що ТОВ "ВТК Каштан" при користуванні електричною енергією за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 123 порушило ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", п. 1.3., 5.1, 6.40, 10.2 ПКЕЕ, а саме відбулось самовільне підключення струмоприймачів до електромережі енергопостачальника з метою безоблікового споживання ектроенергії кафе "Наталі".

Комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією та умов договорів про постачання електричної енергії за результатами розгляду зазначеного акту 07.10.2014 прийнято рішення (оформлене протоколом № 2451) про проведення нарахування згідно з пунктом 2.9. та за формулою 2.7. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, виходячи із потужності 32, 79 кВт, тривалості роботи струмоприймачів протягом доби 12 год, 7 днів на тиждень, період нарахування з 15.04.2014 по 16.09.2014 (з дати останньої технічної перевірки по дату усунення порушення). Всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 83 741, 16 грн.

Згодом, а саме 11.12.2014, Комісією було повторно розглянуто акт про порушення № 32620 від 16.09.2014, за результатом якого прийнято рішення (оформлене протоколом № 1313) про те, що зазначений акт від 16.09.2014 № 32620 складено та розраховано вірно, підстав для зміни нарахувань немає; рішення комісії за протоколом від 07.10.2014 № 2451 залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з нарахуванням відповідачем вартості недоврахованої електроенергії на суму 83 741, 16 грн., звернувся до суду з даним позовом.

При цьому, позивач просить визнати протиправними та скасувати протоколи № 2451 від 07.10.2014 та № 1313 від 11.12.2014.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість зазначених вимог та за результатом їх розгляду прийняв рішення про задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 Господарського кодексу України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, в числі яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

За приписами частини другої статті 236 Господарського кодексу України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 237 Господарського кодексу України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Водночас, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачено пунктом 6.42 Правил (постанова Вищого господарського суду України від 30.05.2011 № 5002-26/6135-2010).

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.05.2011 № 2-28/2397-2010 та Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 30.12.2011 № 01-06/1872.

Отже, у разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про її скасування.

Також, право споживача на оскарження в судовому порядку саме рішення комісії постачальника електроенергії, яке є оперативно-господарською санкцією, передбачено пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією.

У даному випадку вимогами позивача є визнання протиправними та скасування саме протоколів № 2451 від 07.10.2014 та № 1313 від 11.12.2014, а не про скасування оперативно-господарської санкції чи визнання недійсним рішення комісії про нарахування вартості необлікованої електричної енергії.

Способи захисту порушених прав та інтересів визначені зокрема у ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, предмет позову має відповідати встановленим законом способам захисту.

Такі способи захисту визначені у ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Положення вказаних статей не визначають такого способу захисту порушеного права як визнання протиправним та скасування протоколу.

Інші нормативні акти теж не встановлюють такого способу захисту порушеного права, який був обраний позивачем у справі.

Актом, що породжує певні правові наслідки є рішення.

Протокол є технічним документом, який фіксує у цьому конкретному випадку факт прийняття рішення і не є актом.

Тому, у судовому порядку недійсним може бути визнано саме рішення, а не протокол.

Аналогічної позиції дотримуються Верховний Суд України (п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", Узагальнення Практики розгляду корпоративних спорів від 01.07.2008) та Вищий господарський суд України (Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин").

Таким чином, позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування протоколів, було невірно обрано спосіб захисту порушеного права, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов невірного висновку щодо розгляду по суті та задоволення позовних вимог за визначеним позивачем предметом, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом не було всебічно, повно та об'єктивно розглянуто в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до невірних висновків в частині задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційна інстанція має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/29511/14-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання протиправними та скасування протоколів задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 у справі № 910/29511/14-г про задоволення позову скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі № 910/29511/14-г, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" до публічного акціонерного товариства "Київенерго" про визнання протиправними та скасування протоколів відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан" (м. Київ, проспект Перемоги, б. 123, код за ЄДРПОУ 00309298) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (м. Київ, пл. І. Франка, б. 5, код за ЄДРПОУ 00131305) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 609 грн. 00 коп.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 910/29511/14-г повернути до господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран