ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Справа № 922/1385/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача - Волобуєв В.В.

Удовіченко А.О.

відповідача - Пивоварова Р.В.

третя особа на стороні відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (вх. №3244 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 12.05.15 р. у справі № 922/1385/15

за позовом Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція"

третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю комплексна творча майстерня "МИР"

про визнання недійсним акту

ВСТАНОВИЛА:

Позивач , Харківське державне вище училище фізичної культури № 1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року згідно договору підряду про закупівлю робіт за державні кошти № 8/12 від 08.12.2011, підписаний в односторонньому порядку Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція". Судові витрати по справі позивач просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.15 р. по справі № 922/1385/15 (суддя Жигалкін І.П.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.05.15 р. по справі № 922/1385/15 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування ч. 4 та ч. 6 ст. 882 ЦК України. Відповідач вважає, що норми вказаної статті дають право відмовитись замовнику від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, тоді як позивач не посилався в своєму листі про відмову від підписання актів від 03.02.2014 на будь-які недоліки у виконаних відповідачем роботах. Відповідач вказує на те, що факт належного виконання робіт за договором підтверджується доказами, що містяться у справі, зокрема актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, підписаний між ПП «Лідія-Парк» (субпідрядником) та ТОВ «Стальконструкція». Крім того, відповідач вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, виходячи з того, що акт приймання виконаних робіт за своїми ознаками не має обов'язкового характеру для учасників відносин, оскільки засвідчує факт передачі робіт та може використовуватись в якості доказу у справі, а не предметом окремого позову.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2015 розгляд справи відкладено на 08.07.2015.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає, що направлення відповідачем 23.01.2014 на адресу позивача оспорюваного акту про приймання певних робіт за грудень 2011 року, при тому, що строк виконання всіх робіт за договором встановлений до 20.05.2012 (до моменту проведення ЄВРО 2012), є неналежним виконанням зобов'язання. Позивач вказує на відсутність правових підстав для складання оспорюваного акту, зважаючи на відсутність у відповідача проектної документації, неперадачі йому об'єкта для реконструкції, а також з огляду на те, що обумовлені договором роботи відповідачем не виконані.

08.07.2015 відповідач надав додаткові пояснення по справі, в яких обґрунтовує свою позицію посиланням на непідвідомчість справи з позовною вимогою про визнання акту виконаних будівельних робіт недійсними господарському суду. Крім того, на підтвердження факту виконання робіт, визначених оспорюваним актом, відповідачем надано до матеріалів справи фотокопію додатку № 2 до висновку експертизи № 120 від 14.05.2013 року, яка проводилась за результатами правовідносин між відповідачем та субпідрядною організацією - ПП «Лідія-Парк».

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи 08.12.2011 між Харківським державним вищим училищем фізичної культури № 1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" укладено договір підряду про закупівлю робіт за державні кошти № 8/12 від 08.12.2011.

Звертаючись до господарського суду, позивач зазначив про те, що 23.01.2014 відповідачем направлено позивачу повідомлення про готовність робіт до прийняття, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та оспорюваний акт приймання виконаних будівельних за грудень 2011 року, підписаний в односторонньому порядку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа № 6110600862199, конвертом. 31.01.2014 вказані документи отримано позивачем, що підтверджується відповідною відміткою про надходження кореспонденції на повідомленні про готовність робіт до прийняття.

03.02.2014 позивач направив відповідачу лист, в якому були викладені підстави відмови від підписання отриманого оспорюваного акту, а саме з підстав спливу строку договору, відсутності фінансування, відсутності підписаного сторонами акту приймання - передачі об'єкта на реконструкцію тощо.

13.03.2014 ТОВ "Стальконструкція" складено акт № 1 про підписання оспорюваного акту в односторонньому порядку.

Позивач вважає, що вказаний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року має бути визнаний судом недійсним у відповідності до ч. 4 ст. 882 ЦК України, оскільки роботи у встановлені договором строки не виконувались, за умови направлення акту позивачу лише 23.01.2014, відсутності фінансування, відсутності декларації про початок виконаних робіт, належної проектної документації, не передання об'єкта на реконструкцію, не може бути підтвердженням їх виконання саме у грудні 2011 року за оспорюваним актом.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що договір між сторонами укладався в рамках виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Усі роботи відповідно до мети та предмету договору повинні були бути виконані до 20.05.2012. Разом з тим, як встановлено судом, відповідач направив позивачу повідомлення про готовність робіт до прийняття, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та оспорюваний акт лише 23.01.2014, тобто поза межами строків визначених договором, чим безпосередньо унеможливив використання результату робіт, виконаних за його твердженням, оскільки чемпіонат Європи 2012 року з футболу на той час давно відбувся, одночасно створивши негативні наслідки для позивача, які полягають у покладанні на нього обов'язку щодо їх оплати, що є предметом спору в іншій справі господарського суду Харківській області № 922/1830/14.

Враховуючи встановлені обставини справи та наявні в її матеріалах докази у своїй сукупності, та, зокрема, факту направлення відповідачем позивачеві оспорюваного акту після спливу строків договору, за відсутності передачі відповідачу проектно-кошторисної документації та будівельного майданчика (фронту робіт), відсутності державного фінансування як джерела оплати робіт за договором, застосувавши до даних правовідносин положення 875, ч. 4, ч. 6 ст. 882 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що відповідачем під час розгляду справи не надано допустимих доказів належного виконання зобов'язань за договором, що свідчить про порушення ним його умов, суд вважав обґрунтованими та такими, що відповідають правомірним інтересам позивача підстави його відмови від підписання оспорюваного акту, а останній таким, що підлягає визнанню недійсним. Окрім викладеного, зазначені висновки суду першої інстанції ґрунтуються на правомірності обраного позивачем способам захисту, оскільки спір у даній справі є спором про право, адже вимоги позивача направлені на визнання права на відмову від прийняття робіт (зобов'язання) згідно ст. ст. 16, 612, 882 ЦК України, ст. 20 ГК України шляхом визнання недійсним відповідного акту.

З висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на дійсних обставинах справи, які суд правомірно визнав встановленими, а також судом вірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Так, підставою виникнення господарських правовідносин між сторонами у справі є укладений 08.12.2011 між Харківським державним вищим училищем фізичної культури № 1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" договір підряду про закупівлю робіт за державні кошти № 8/12 від 08.12.2011.

Предметом договору відповідно до п. 1.1 визначено виконання робіт, зазначених в проекті на реконструкцію та будівництво стадіону "Олімпік" Харківського вищого державного училища фізичної культури № 1, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Академіка Курчатова, б. 1.

Згідно з п. 3.1 договору його ціна становила 11 060 456 (одинадцять мільйонів шістдесят тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн., в т.ч. ПДВ 1 843 409 (один мільйон вісімсот сорок три тисячі чотириста дев'ять) грн. 40 коп.

Статтею 318 Господарського кодексу України встановлено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладався в рамках виконання Державної цільової програми з питань підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Усі роботи відповідно до мети та предмету Договору повинні були бути виконані до 20.05.2012.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за виконані роботи мали бути здійснені за рахунок бюджетних коштів, отриманих на безповоротній основі, наданих Державним підприємством "Фінансування інфраструктурних проектів".

Пунктом 5.1 договору передбачено, що датою початку виконання робіт є дата підписання акту прийому-передачі об'єкту для реконструкції та будівництва стадіону, який складається сторонами при наявності бюджетного фінансування.

Також, дослідженням матеріалів справи встановлено, що фінансування робіт з реконструкції та будівництва стадіону "Олімпік" Харківського державного вищого училища фізичної культури № 1 у рамках підготовки та проведення ЄВРО-2012 за рахунок державних коштів, залучених під державні гарантії не здійснювалось, що підтверджується внесенням змін до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357.Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2012 № 126 (публікація в "Урядовому Кур'єрі" № 38 від 28.02.2012) виключено з переліку об'єктів фінансування стадіон, реконструкція та будівництво якого становили предмет договору підряду.

Крім того, даний факт підтверджується відповідним листом органу Державного казначейства України на адресу позивача, листом Міністерства інфраструктури України від 27.01.2015 № 910/12/10-15.

Отже, акт приймання-передачі об'єкта на реконструкцію не складався та не підписувався сторонами відповідно до п. 5.1 договору, що зумовлює неможливість визначення дати початку робіт, а, отже, можливість дотримання строків їх виконання.

Відповідно до п. 48 "Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668, що сторона, яка забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду.

Таким чином, позивач відповідно до вказаної норми права та умов договору мав передати відповідачеві затверджену проектно-кошторисну документацію у кількості чотирьох примірників. Проте, належних та допустимих доказів передачі проектно-кошторисної документації позивача, як замовника, до відповідача, як підрядника, матеріали справи не містять і таких доказів до суду не надано..

Відповідачем також не надано належних та допустимих доказів на підставі якого саме примірника якої саме проектно-кошторисної документації виконувались роботи, перелічені у оспорюваному акті.

Як було встановлено судом, між позивачем та третьою особою 13.10.2011 укладено договір № 29/11 на виконання проектно-вишукувальних робіт. Предметом цього договору відповідно до п. 1.1 визначено виконання проектно-вишукувальну роботу з реконструкції та будівництва стадіону "Олімпік" Харківського вищого державного училища фізичної культури № 1, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Академіка Курчатова, б. 1.

Пунктом 2.4 вказаного договору передбачено, що розрахунок за ним також здійснюється за рахунок коштів, отриманих на безповоротній основі, наданої ДП "Фінансування інфраструктурних проектів".

Згідно з п. 7.1 вищенаведеного договору робота за договором вважається повністю завершеною після підписання акту передачі виконаної роботи від третьої особи до позивача. З п. 7.3. вбачається, що проектно-кошторисна документація видається в чотирьох примірниках.

Згідно ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В даному випадку, позивачем та третьою особою визнається факт того, що відповідний договір, укладений між ними не оплачувався, відповідний акт передачі виконаної роботи та примірників проектно-кошторисної документації не між ними не підписувався.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, третьою особою надано доказ - накладну № 1 від 14.11.2011 про отримання представником позивача певної технічної документації на зазначений об'єкт у кількості двох примірників проекту та одного примірника робочої документації.

Проте, зазначений документ об'єктивно не може бути розцінений судом як доказ передання у необхідній кількості проектно-кошторисної документації позивачем відповідачу, а, отже, не спростовує обставину відсутності факту передачі проектно-кошторисної документації відповідачу по справі у належний спосіб.

Посилання відповідача та третьої особи на експертний звіт філії ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" у Харківській області № 21-01413-11 від 16.11.2011 а також на фотокопію додатку № 2 до висновку експертизи № 120 від 14.05.2013 року, яка проводилась за результатами правовідносин між відповідачем та субпідрядною організацією - ПП «Лідія-Парк», не можуть бути прийняті судом, оскільки такі документи не підтверджують факт передачі проектно-кошторисної документації відповідачеві.

Частиною 6 ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Із зазначеними нормами права повністю узгоджуються умови договору, викладені у пункті 6.2.5., яким передбачено право позивача відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають їх (його) використання відповідно до мети.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач направив позивачу повідомлення про готовність робіт до прийняття, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та оспорюваний акт лише 23.01.2014, тобто поза межами строків визначених договором, чим безпосередньо унеможливив використання результату робіт, виконаних за його твердженням, оскільки чемпіонат Європи 2012 року з футболу на той час давно відбувся, а договір закінчив свою дію.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 631 ЦК України, відповідач, направивши відповідні документи після спливу строку дії договору, порушив його умови, що виключає об'єктивну можливість вважати такі дії належним виконанням зобов'язання відповідно до умов та мети укладеного договору.

Будь-яких доказів в обґрунтування причин несвоєчасного направлення вищевказаних документів відповідачем до суду не надано.

Доводи відповідача щодо своєчасного виконання робіт, які визначені в оспорюваному акті, у строк, а також докази на їх підтвердження у вигляді копій низки протоколів робочих нарад з оперативного вирішення певних питань, а також копій рапортів про роботу будівельних механізмів, не можуть розцінюватися як належні та допустимі докази таких тверджень з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до Законів України "Про ціни і ціноутворення", "Про інвестиційну діяльність", Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 750, діючих в редакціях станом на грудень 2011 року, Міністерством регіонального розвитку та будівництва України наказом від 04.12.2009 № 554 були затверджені примірні форми первинних документів з обліку в будівництві, зокрема форми оспорюваного акту та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Таким чином, законодавством України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено єдиний засіб доказування - первинний документ в сфері обліку в будівництві, яким можуть доказуватись факти виконання чи невиконання будівельних робіт, а саме акт виконаних будівельних робіт.

Виходячи з викладеного, будь-якими іншими засобами доказування факт виконання будівельних робіт, їх види, обсяги, вартість, ніж встановленими законодавством первинними документами, а саме актами та довідкою про вартість, здійснюватись не може, у т.ч. документами, долученими відповідачем до матеріалів справи.

Надані відповідачем протоколи не є первинними документами, актами цивільного законодавства, правочинами, з яких вбачаються обсяги будівельних робіт, конкретні види будівельних робіт, їх вартість, та визначений період їх виконання. До того ж, з наданих копій протоколів не вбачається, що вони підписані уповноваженими представниками сторін справи, підписи виконанні від імені осіб, які не є сторонами спірних відносин, документів підтверджуючих участь (реєстрацію) інших зазначених осіб не надано, а, отже, відомості, що зазначені у них не можуть бути взяті судом до уваги.

Стосовно відомостей, що містяться у наданих відповідачем копіях рапортів про роботу будівельних механізмів, то суд також не може взяти їх до уваги, оскільки відповідні документи так само не є та не можуть бути за своєю затвердженою, наказом Міністерства статистики України від 13.06.1996 № 149, формою належним засобом доказування необхідних обставин з наведених вище підстав.

Посилання відповідача на акт приймання виконаних будівельних робіт, підписаний між ТОВ "Стальконструкція", як підрядником, та ПП "Лідія-Парк", як субпідрядником, не може вважатися доказом належного виконання відповідачем робіт за спірним договором. До того ж, відповідачем не надано належних та допустимих доказів отримання цього акту від субпідрядника саме в період дії договору, укладеного з позивачем. Таким чином, є неможливим встановити коли саме такий акт було отримано відповідачем від субпідрядника ПП "Лідія - Парк".

Аналогічні порушення вимог зазначеного наказу Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 в частині відсутності дати та розшифрування підписів містить також і оспорюваний позивачем акт, що унеможливлює встановлення часу його складання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що встановлені господарським судом обставини а саме: факт направлення відповідачем позивачеві оспорюваного акту після спливу строку договору, за відсутності передачі відповідачу належним чином затвердженої проектної документації та будівельного майданчика (фронту робіт), відсутність державного фінансування як джерела оплати робіт за договором, які свідчать про те, що роботи згідно умов договору не виконувались. Позивач об'єктивно не мав можливості бути обізнаним про обсяги, види та результати виконання робіт до моменту отримання повідомлення про готовність їх до прийняття.

Слід зазначити, що передання та прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Проте, позивач 03.02.2014 повідомив відповідача своїм листом про підстави відмови від підписання отриманого оспорюваного акту, а саме з підстав спливу строку договору, відсутності фінансування, відсутності підписаного сторонами акту приймання - передачі об'єкта на реконструкцію тощо.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем під час розгляду справи не надано допустимих доказів належного виконання зобов'язань за договором, що свідчить про порушення ним його умов, суд вважає обґрунтованими та такими, що відповідають правомірним інтересам позивача підстави його відмови від підписання оспорюваного акту, а останній таким, що підлягає визнанню недійсним.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ст. 16 ЦК України, в якій також передбачено, зокрема, можливість захистити цивільне право та інтерес іншим способом, що встановлений законом.

Відповідно до ст. 1 ГК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади або органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечить законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання та позивачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів категорії яких наведені в цій статті.

Спір щодо визнання недійсним акта виконаних робіт, підписаного в односторонньому порядку (який є первинним обліковим документом, що підтверджує виконання господарського договору підряду), є спором, що виникає при виконанні договору підряду, можливість захисту цивільного права та інтересу шляхом визнання недійсним такого акта виконаних підрядних робіт, передбачена ст. ст. 16, 884 Цивільного кодексу України, а тому такий спір підвідомчий господарським судам України, з урахуванням того, що оспорюваний акт було отримано позивачем по справі після спливу строку дії договору.

Спір у даній справі є спором про право, адже вимоги позивача направлені на визнання права на відмову від прийняття робіт (зобов'язання) згідно ст. ст. 16, 612, 882 ЦК України, ст. 20 ГК України шляхом визнання недійсним відповідного акту.

Викладена позиція суду відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 28.02.2008 у справі № 7/277-05-НР (відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Верховного Суду України від 03.04.2008). Також, про можливість визнання судом недійсним акту передання та прийняття робіт у разі, якщо мотиви другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, зазначено в постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 року по справі № 922/1385/15 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2015 року по справі № 922/1385/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови складено та підписано 13 липня 2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.