open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 904/5776/14
Моніторити
Постанова /14.07.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /01.07.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /13.05.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.01.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.12.2014/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.12.2014/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Рішення /28.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /18.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /04.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.09.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /11.09.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.08.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 904/5776/14
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /14.07.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /01.07.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /13.05.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.04.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /05.01.2015/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.12.2014/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Ухвала суду /19.12.2014/ Дніпропетровський апеляційний господарський суд Рішення /28.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /18.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /04.11.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /02.10.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.09.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /11.09.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.08.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.08.2014/ Господарський суд Дніпропетровської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року

Справа № 904/5776/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В. (доповідач), Яценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги

Приватного підприємства "Смерш К"

на постанову

від 13.05.2015 Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі

№ 904/5776/14

господарського суду

Дніпропетровської області

за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

до

Приватного підприємства "Смерш К"

про

стягнення заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники :

від позивача: від відповідача:

не з'явились не з'явились

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (головуючий суддя - Татарчук В.О., судді - Кармазіна Л.П., Манько Г.В.) від 27.11.2014, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Дармін М.О., судді - Березкіна О.В., Крутовських В.І.) від 13.05.2015, у справі № 904/5776/14 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 58 740,98 грн - матеріальної шкоди, 1 174,82 грн - витрат по сплаті судового збору; в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 51 000,00 грн упущеної вигоди - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти в частині стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 58 740,98 грн, а в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.6, 8 Закону України "Про охоронну діяльність", ст.ст.610, 611, 614 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.ст.33, 34 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Смерш К" про стягнення 109 740,98 грн матеріальної шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем обов'язків за договором про надання послуг по охороні і яка складається з вартості викраденого комп'ютерного обладнання та упущеної вигоди. Нормативно позов обґрунтовано посиланням на ст.ст.22, 23, 901, 906, 955, 975 ЦК України.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

14.03.2013 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір №14/03-13 оренди нежитлового приміщення (а.с.14-16).

Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає на умовах оренди в строкове, платне користування приміщення АДРЕСА_1.

15.04.2013 між ПП "Смерш К" (виконавець) та ФОП ОСОБА_4 (замовник) було укладено договір №16/13 про надання послуг по охороні (надалі договір а.с.17-19).

Згідно з п.1.1. договору замовник передає, а виконавець приймає під охорону на недержавний пульт охорони, в подальшому НПО, об'єкт: магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

18.04.2013, відповідно до копії товарного чека, суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_6 було продано позивачу обладнання і програмне забезпечення на суму 58 740,98 грн (а.с.27), які згідно з актом приймання-передачі від 22.04.2013 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 були передані директору магазину ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.79).

Згідно з листом слідчого СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 16.09.2014, 25.04.2014 близько 04 год. невстановлена особа через вікно проникла до приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, де таємно викрала чуже майно, чим спричинила гр. ОСОБА_4 матеріальну шкоду розмір якої встановлюється. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014040640001811 розпочато 25.04.2014 за заявою гр. ОСОБА_4 (а.с.65).

На запит суду СВ Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з кримінального провадження №12014040640001811 надало копію протоколу огляду місця події від 25.04.2014 (а.с.141 -142) та фототаблицю до нього (а.с.143-148).

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 978 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.906 Цивільного кодексу України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків, як результату такої поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Пунктом 2.2.9. договору встановлено, що виконавець несе відповідальність за шкоду, завдану майну замовника внаслідок незабезпечення належної охорони при наявності причинного зв'язку між діями виконавця і завданою шкодою.

Відповідно до п.1.2. договору виконавець приймає на себе обов'язок по централізованій технічній охороні об'єкта, в цілому шляхом реагування, у випадку спрацювання технічних засобів охорони і виїзду групи затримання на об'єкт в період находження об'єкта під охороною.

Відповідно до пункту 2.2.1. договору виконавець зобов'язується приймати під охорону об'єкт та здійснювати його охорону за допомогою технічних засобів.

Як вбачається з роздруківки НПО (а.с.41-43) протягом часу з 00:09:22 24.04.14 до зняття з охорони в 10:23:11 25.04.14 сигнал "Тревога" надходив тільки в 04:02:11.

Згідно з пунктом 2.2.2. договору виконавець зобов'язаний у разі надходження сигналу "Тривога", забезпечити виїзд групи реагування на "Об'єкт". Забезпечити прибуття групи реагування на "Об'єкт" протягом 5-7 хвилин з моменту надходження сигналу "Тривога", фіксується в базі даних комп'ютера та журналі реєстрації тривог на НПО виконавця.

Пунктом 2.2.3. договору визначено, що відповідач зобов'язаний при виявлені групою реагування ознак проникнення сторонніх осіб на об'єкт, дотримуючись заходів безпеки, прийняти заходи щодо затримання таких осіб, повідомити про подію в чергову частину територіального підрозділу органів внутрішніх справ, замовника або його довірених осіб дані щодо яких замовник повинен повідомити виконавцю при укладенні цього договору або в ході його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи: відповіді відповідача на позовну заяву (а.с.56-57) додаткових пояснень позивача (а.с.76-77) при перегляді сторонами відеозапису камер спостереження після невдалої спроби проникнути до охоронюваного приміщення невстановленої особи в 04:00 і приїзду на виклик служби охорони, невстановлена особа протягом часу з 04:15 до 05:29 ще тричі проникає до охоронюваного приміщення і залишає його з майном.

Як вбачається з відповіді відповідача на претензію (а.с.24), відповіді відповідача на позовну заяву (а.с.56-57), наявної в матеріалах справи технічної документації (а.с.62-63) в охоронюваному приміщенні були встановлені датчики руху, які не спрацювали.

Оскільки між сторонами було укладено договір про надання послуг по охороні №16/13 від 15.04.2013, а умовами п.2.2.4. для відповідача передбачена можливість тимчасово не приймати об'єкт під охорону, якщо виникли технічні неполадки засобів сигналізації, а замовник перешкоджає їх усуненню, або не усунення замовником недоліків технічних засобів охорони, що перешкоджають охороні об'єкту про які виконавець не повідомив замовника в належній формі і які не були усунуті ним в узгоджені строки, то вірним є відхилення судами доводів відповідача про те, що в приміщенні позивача було неналежне обладнання сигналізації, яке встановлено особами за відсутності кваліфікації та ліцензії.

Доводи відповідача щодо недоведеності позивачем завданої йому матеріальної шкоди на суму 58 740,98 грн. відхилені з огляду на те, що за оцінкою судів наявні в матеріалах справи докази (а.с.27, 79) підтверджують як факт придбання товарно-матеріальних цінностей позивачем так і їх подальшу передачу відповідальній особі. Наявне в акті прийому - передачі посилання на адресу: АДРЕСА_1. (а.с.79), як на місце де фактично відбувалася передача і де ці цінності зберігаються відхилено з огляду на те, що позивачем вказівка на будинок 1 за оцінкою судів визнана як описка, а відповідач, в свою чергу, не довів допустимими доказами свої доводи щодо можливого знаходження майна за адресою буд.1 прим.1.

Згідно з п.2.3. договору виконавець звільняється від відповідальності лише у випадках, коли він доведе відсутність своєї вини, а також:

2.3.1. За майнову шкоду, завдану внаслідок дії форс-мажорних обставин (розділ 4 договору);

2.3.2. За майнову шкоду, завдану внаслідок ненадання або приховування необхідної інформації при складанні проекту охорони (2.1.3);

2.3.3. За майнову шкоду, завдану внаслідок грубого невиконання узгоджених сторонами рекомендацій виконавця;

2.3.4. При умисному знищенні (пошкодженні) майна сторонніми особами без проникнення на об'єкт;

2.3.5. Якщо особа, що протиправно проникла на об'єкт і завдала майнову шкоду замовнику затримана.

За таких обставин касаційна інстанція вважає правомірним висновок судів щодо наявності всіх складових цивільного правопорушення в діях відповідача як підстави для задоволення позову.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази, вірно застосували норми матеріального та процесуального права, відтак їх висновки про задоволення позовних вимог є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих у справі рішень колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Смерш К" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 у справі № 904/5776/14 залишити без змін.

Головуючий -суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Яценко

Джерело: ЄДРСР 46851793
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку