ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2007 Справа № А 5/173-06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Прудніков В.В. – доповідач,

суддів: Герасименко І.М., Ясир Л.О.

Секретар судового засідання Кадникова О.В.

Представники сторін:

від відповідача: Павлова Наталія Федорівна, довіреність №5472 від 07.12.06, заст. начальника правового відділу;

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства"Суха Балка", м.Кривий Ріг

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.06 у справі №А5/173-06

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Кривому Розі

до відкритого акціонерного товариства"Суха Балка", м.Кривий Ріг

про стягнення 1025 грн. 49 коп.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина постанови.

В С Т А Н О В И В :

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.06р. у справі № А5/173 –06 (суддя Шевченко С.Л. ) стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Суха Балка” м.Кривий Ріг на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі 1025 грн. 49 коп. страхових виплат виплачених останнім потерпілому –Шмиголь М.Ю..

Відкрите акціонерне товариство ”Суха Балка” оскаржує зазначену постанову, просить її скасувати, посилаючись на порушення судом при її прийнятті норм процесуального та матеріального права. Зокрема заявник скарги посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України( далі –КАС України). Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового рішення.

Частиною 2 статті 21 КАС України встановлено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до статті 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами , які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів , забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Позов витікає з цивільно-правових відносин, не пов’язаних із здійсненням владних повноважень. Отже, позов підлягає розгляду господарським судом, у порядку визначеному господарським процесуальним кодексом України, а не КАС України.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, тягне за собою скасування оскаржуваної постанови і ухвалення нового рішення.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі відзив на апеляційну скаргу не надало. Фонд явку представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду скарги був належним чином повідомлений. Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду скарги, оскільки в матеріалах справи достатньо документів для її розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника заявника скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Господарським судом Дніпропетровської області помилково спір розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статей 3,17 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства розглядаються публічно - правові спори, однією із сторін яких є суб’єкт владних повноважень. В спірних правовідносинах щодо відшкодування відповідачем в порядку регресу виплаченої потерпілому моральної шкоди Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в м.Кривому Розі не здійснює владних повноважень та виступає як суб’єкт цивільних правовідносин. Згідно з п.2 ст.21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяні протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Відповідно до п.2 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких Законом встановлений інший порядок судового вирішення. З урахуванням вищевикладеного даний спір слід розглядати відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фонд соціального страхування є єдиним органом, який у межах наданих йому повноважень, здійснює керівництво та управління обов’язковим державним соціальним страхуванням.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі є робочим органом Фонду та здійснює даний вид загальнообов’язкового державного соціального страхування у м.Кривому Розі.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 18.12.02р. по справі №2-3991/2002 стягнуто з позивача на користь Шмиголь М.Ю. 1025 грн. 49 коп. страхових виплат за період з 01.04.01р. по 01.12.02р. Вказану суму позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу на підставі ст.1172 Цивільного кодексу України, ст.ст.225,228 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” ( далі Закон) законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, цього Закону , Кодексу законів про працю, Закону України ”Про охорону праці” та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.4 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ( далі Основи) страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності є окремим видом загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Основами передбачено відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків (пункт 4 частини першої статті 25).

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" в редакції від 21 листопада 2002 року державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Згідно з частиною першою статті 9 цього Закону відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що він визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Зазначені закони України, спрямовані на соціальний захист працівників, які внаслідок нещасного випадку чи професійного захворювання отримали ушкодження, що призвели до втрати професійної працездатності та передбачають відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків шкоди шляхом надання потерпілим соціальних послуг та виплат, у тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 25 Закону усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам які перебувають на їх утриманні, а також види профілактичних заходів передбачених ст.ст.21,22 цього Закону, проводяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Статтею 46 Закону визначено джерела фінансування Фонду. Так фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення; капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників; прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках; коштів, одержаних від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці; добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству. Відшкодування страхових виплат в порядку регресу не є джерелом формування грошових фондів, за рахунок яких здійснюється виплата страхових сум.

Відповідно до статті 21 Основ внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань сплачує виключно роботодавець. Розмір внесків встановлюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці та інших виплат найманим працівникам, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Відповідачем належним чином виконується зобов’язання щодо сплати страхових внесків, заборгованість по страховим внескам відсутня.

Згідно зі ст.28 Основ законодавства України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та ст.52 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов’язків із страхування від нещасного випадку відповідно до законодавства. Чинним законодавством не передбачено обов’язку роботодавця, як страхувальника, відшкодувати Фонду страхові виплати.

Посилання позивача на ст.1172 Цивільного кодексу України, ст.ст.225,228 Господарського кодексу України є безпідставними.

Зазначені норми регламентують відшкодування шкоди особам, які не є суб’єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону України ”Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Посилання позивача на те, що виплата гр.Шмиголь М.Ю. спірної суми на підставі рішення суду, мала місце з вини відповідача яким допущено помилку при розрахунку базового заробітку також до уваги не приймаються. Сплачені позивачем громадянину Шмиголь М.Ю. кошти на підставі перерахунку страхових виплат внаслідок помилки роботодавця не є для Фонду шкодою або збитками, а помилка відповідача у сумі відшкодування потерпілому шкоди ніяким чином не вплинула на загальну суму внеску цього підприємства до Фонду.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що у суда першої інстанції підстави для задоволення позову були відсутні. Постанова господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.06р. по справі № А5/173-06 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства ”Суха Балка” м.Кривий Ріг - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 185, 186, 189, 195, 196, 198, 199, 201, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.06 року по справі №А5/173 –06 – скасувати.

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ”Суха Балка” м.Кривий Ріг - задовольнити.

Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Кривому Розі у позові відмовити.

Виконавчі листи від 07.08.06р., що видані на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.06р. у справі №А5/173-06 ( у виконавчому листі на стягнення суми 1025 грн. 49 коп. на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, м.Кривому Розі зазначено помилково номер справи №А5/173) визнати не підлягаючим виконанню.

Головуючий суддя В.В.Прудніков

Суддя І.М.Герасименко

Суддя Л.О.Ясир