ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

24.10.06 Справа № 5/52-12/15

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Галушко Н.А.

суддів Процик Т.С.

Юрченко Я.О.

отримавши апеляційну скаргу Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Золочів № 1011/10 від 10.05.2006 року (далі Золочівська МДПІ, м. Золочів)

на постанову Господарського суду Львівської області від 03.05.2006 року

у справі № 5/52-12/15

за позовом: Золочівської МДПІ, м. Золочів

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мисливське господарство «ХХХ», с. Сасів Золочівського р-ну (далі ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ», с. Сасів)

до відповідача 2: Золочівської районна державна адміністрація Львівської області, м. Золочів (далі Золочівська РДА, м. Золочів)

до відповідача 3: Руда –Колтівської сільської ради, с. Руда-Колтівська Золочівського р-ну

про визнання недійсним договору купівлі –продажу земельної ділянки

за участю представників сторін:

від позивача: ХХХ - начальник юридичного відділу, ХХХ –старший державний податковий інспектор

від відповідача 1: ХХХ - представник

від відповідача 2: не з’явився

від відповідача 3: не з’явився

Права та обов’язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено.

Постановою Господарського суду Львівської області від 03.05.2006 року у справі № 5/52-12/15 у задоволені позовних вимог Золочівській МДПІ, м. Золочів про визнання недійсним договору купівлі –продажу земельної ділянки від 11.06.2003 року, укладеного між ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ», с. Сасів та Золочівською районною державною адміністрацією, м. Золочів - відмовлено.

Приймаючи постанову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Господарського суду Львівської області від 08.08.2005 року у справі № 3/257-13/273 за позовом прокурора Золочівського району в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації до відповідача –ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ», третя особа –Руда-Колтівська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, в якому торкалися тих же питань, що стосуються даної справи, тієї ж земельної ділянки та щодо того ж відповідача –ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ», яке набрало законної сили та залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2006 року, вже встановлено, що при укладенні спірного договору сторони не повинні були сплачувати податок на додану вартість у відповідності до пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Золочівською МДПІ, м. Золочів подано апеляційну скаргу № 1011/10 від 10.05.2006 року, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задоволити позов, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що договір від 11.06.2003 року купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Руда-Колтівської сільської ради, укладений між ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ»та Золочівською районною державною адміністрацією суперечить інтересам держави і суспільства; сторони уклали його таким чином, щоб до бюджету не надійшов податок на додану вартість; Золочівська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядження такими землями та укладення щодо останніх договорів.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача 1, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

11.06.2003 року між ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ»та Золочівською районною державною адміністрацією укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 5,1199 га, розташованої на території Руда-Колтівської сільської ради Золочівського району Львівської області. ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ»на виконання розпорядження Голови Золочівської районної державної адміністрації і відповідно до пункту 2.2. вказаного Договору крім вартості земельної ділянки, яка становить 231800,00 гривень, сплатило 20 % ПДВ від зазначеної суми у розмірі 46360,00 грн.

15.08.2003р. ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ»звернулося до Золочівської МДПІ з клопотанням про повернення помилково перерахованої до бюджету суми ПДВ у розмірі 46360,00 грн. Остання, розглянувши таку заяву платника податку, повернула йому всю неправомірно сплачену суму податку на додану вартість.

Приймаючи постанову у даній справі, господарський суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до пп. 5.1.17 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування операції з: … передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або незабудованої землі у разі, коли така передача дозволена згідно з положеннями Земельного кодексу України.

В Рішенні Конституційного суду України від 05.02.2004 р. № 2-рп/2004р. зазначено, що термін «передача», який вживається у словосполученні «звільняються від оподаткування операції з передачі земельних ділянок, що знаходяться під об’єктами нерухомості, або незабудованої землі»підпункту 5.1.17 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», означає: набуття (перехід) права на вказані земельні ділянки (права власності, права користування) на підставі відповідних юридичних актів, у тому числі за договорами купівлі-продажу, коли така передача дозволена Кодексом.

Крім того, в рішенні Господарського суду Львівської області у справі № 3/257-13/273 за позовом прокурора Золочівського району в інтересах держави в особі Золочівської районної державної адміністрації до відповідача –ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ», третя особа –Руда-Колтівська сільська рада про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2006 року, копії яких містяться в матеріалах справи, якими позивачу в позовних вимогах відмовлено, зазначені обставини вже були встановлені.

Згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладене безпідставними є твердження скаржника, що спірний договір суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки сторони уклали його таким чином, щоб до бюджету не надійшов податок на додану вартість.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається також на те, що згідно Земельного кодексу України землями розпоряджаються відповідні Ради, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування, у зв’язку з чим Золочівська районна державна адміністрація не мала законних повноважень на укладення спірного договору.

Розпорядження землями передбачає здійснення відчуження земельних ділянок шляхом їх продажу (приватизації), а також передачу земельних ділянок у постійне користування чи оренду.

Відповідно до п. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону.

Відповідно до п.4 Указу Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»продавцями земельних ділянок несільськогосподарського призначення є: щодо земель державної власності –районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади (п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України).

Згідно ст. 17, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»(в редакції Закону №1377-IV від 11.12.2003р.) право державної власності реалізується шляхом віднесення розпорядження такими землями до повноважень місцевих державних адміністрацій, яке здійснюється у формі продажу земельної ділянки новому власнику або передачі її в оренду чи постійне користування. А відповідно до ст. 12 цього Кодексу органи місцевого самоврядування (зокрема сільські, селищні ради) вправі розпоряджатися лише землями комунальної власності.

Оскільки спірна земля знаходиться за межами населеного пункту, що зазначено у Відомостях про земельну ділянку, висновку експерта про ринкову вартість земельної ділянки, затвердженого 12.05.2003р. та згідно Земельного кодексу України, Указу Президента України «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»право розпорядження землями державної власності відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій, то розпорядження спірною земельною ділянкою Золочівською районною державною адміністрацією здійснено правомірно. Слід також зазначити, що рішенням № 18 від 30.09.2002 року Руда –Колтівська сільська рада надала згоду на вилучення спірної земельної ділянки.

Відносини з продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, маючи зовнішню форму цивільно –правових угод, за своїми юридичними ознаками є адміністративно –правовими та фінансово –правовими відносинами, оскільки їх предметом є дії державних органів та суб’єктів підприємницької діяльності, наслідком яких є акумуляція коштів у державному та місцевому бюджетах.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 2 та 50 Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік»кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення надходять на спеціальні рахунки до державного та місцевого бюджетів, тобто є джерелом доходів зазначених бюджетів.

Відповідно до оспорюваного Договору, вартість зазначеної земельної ділянки становить 231800,00 грн. Ці кошти сплачені покупцем (ТзОВ «Мисливське господарство «ХХХ») до місцевого бюджету Руда-Колтівської сільської ради на відповідний розрахунковий рахунок (згідно п.2 Договору). На підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2003 рік»90% коштів після надходження від продажу землі зараховані на банківський рахунок Руда-Колтівської сільської ради, а 10% - перераховано до державного бюджету.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Скаржником не подано судовій колегії доказів, які б стали підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області прийнята з дотримання норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 200, 205, 206 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд У Х В А Л И В:

1. Залишити без змін постанову Господарського суду Львівської області від 03.05.2006 року у даній справі, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя Галушко Н.А.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Юрченко Я.О.