ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2015 року

Справа № 908/838/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

Дунаєвської Н.Г.

суддів:

Владимиренко С.В. - доповідач,

Самусенко С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р.

у справі

№908/838/14 господарського суду Запорізької області

за позовом

Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області"

до

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про

стягнення грошових коштів

За розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 30.06.2015р. №02-05/424 у зв'язку зі зміною складу колегій суддів, для розгляду касаційної скарги у даній справі сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді: Дунаєвської Н.Г. суддів Владимиренко С.В.(доповідач), Самусенко С.С.

За участю представників:

- позивача: Рудич Т.В., дов. від 31.01.2014р. , б/н, Світич В.І. директор;

- відповідача: ОСОБА_4, Гусельников М.О., адвокат. посвід. № 691 від 26.09.2008р.

ВСТАНОВИВ:

Благодійний фонд "Єврейська громада Запорізької області" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 124510 грн. грошових коштів на підставі ст.ст. 612, 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р. у справі №908/838/14 (суддя Зінченко Н.Г.) позов задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" 16 250 грн. збитків, 325 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. у справі №908/838/14 (колегія суддів у складі головуючого судді Могилєвкін Ю.О., суддів Пушай В.І., Плужник О.В.) апеляційну скаргу Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" задоволено. Рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р. по справі №908/838/14 в частині відмови у стягненні 108260 грн. скасовано, позов в цій частині задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" грошові кошти в розмірі 108260грн., 2165,20грн. судових витрат, 4292грн. витрат за проведення судової технічної експертизи, 1082,60грн. судових витрат за розгляд апеляційної скарги. В іншій частині рішення залишено без змін.

Не погодившись з прийнятою у справі постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. у справі №908/838/14 та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р. у даній справі.

До Вищого господарського суду України надійшло клопотання від Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

25.06.2015р. Благодійний фонд "Єврейська громада Запорізької області" подав відзив, в якому просив залишити постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. без змін, а скаргу без задоволення.

У зв'язку з перебуванням судді - доповідача на навчанні у Навчально-методичному центрі Держфінмоніторингу України з 22.06.2015р. по 26.06.2015р. можливість розгляду клопотання Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції до дати засідання - 01.07.2015р., була відсутня. 01.07.2015р. в судовому засіданні Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 також заявила клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Клопотання Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" та Фізичної особа-підприємця ОСОБА_4 задоволені, доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 08.07.2015р. об 11:00 год. у приміщенні господарського суду Запорізької області, за участю представників Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4. Розгляд справи відкладено на 08.07.2015р. об 11:00 год.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області", заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 28.05.2010р. між Благодійним фондом "Єврейська громада Запорізької області" (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (відповідач) укладено договір № 04-2010 на документальний супровід проекту.

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є документальний супровід проекту об'єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк дії даного договору складає шість місяців з моменту його підписання та передачі усіх необхідних документів.

В п.п. 3.2, 3.3 договору зазначено, що моментом виконання виконавцем робіт за договором є дата підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт. Остаточна оплата послуг виконавця відбувається замовником в день підписання акту прийому-передачі робіт.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що зміни та доповнення до даного договору діють, якщо вони оформлені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін.

Сторонами укладено ряд додаткових угод до договору, в яких передбачено надання окремих послуг.

Додатковою угодою №4 від 18.10.2010р. передбачено зобов'язання відповідача виконати послуги з отримання рішення виконавчого комітету з благоустрою прилеглої території по АДРЕСА_1, та зобов'язання позивача оплатити ці послуги. Сторонами погоджено, що вартість послуг по цій додатковій угоді складає 32500грн., з них 16250грн. виконавець отримує від замовника в якості передплати. Додаткова угода діє до остаточного рішення питання.

Додатковою угодою №6 від 05.05.2011р. встановлено, що відповідач зобов'язався надати послуги з отримання акту вводу в експлуатацію по АДРЕСА_1, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги. Вартість послуг по цій додатковій угоді складає 100000грн., з них 50000 грн. відповідач отримує від позивача в якості передплати.

За додатковою угодою №9 від 12.07.2011р. відповідач зобов'язався виконати послуги з заходів охорони праці, охорони навколишнього середовища, антисейсмічні заходи на об'єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги в розмірі 15000 грн.

Додатковою угодою №10 від 26.07.2011р. встановлено зобов'язання відповідача виконати консультаційні послуги на об'єкті, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а позивач зобов'язався оплатити ці послуги в сумі 11000грн.

Позивачем здійснено попередню оплату:

- в сумі 16250грн. на підставі додаткової угоди №4 від 18.10.2010р. та рахунку №кр-0000024 від 20.10.2010р.;

- в сумі 50000грн. на підставі додаткової угоди №6 від 05.05.2011р. та рахунку №кр-0000039 від 05.05.2011р.;

- в сумі 15000грн. на підставі додаткової угоди №9 від 12.07.2011р. та рахунку № кр-0000046 від 12.07.2011р.;

- в сумі 11000грн. на підставі додаткової угоди №10 від 26.07.2011р. та рахунку №кр-0000048 від 26.07.2011р.

Всього, за додатковими угодами №4, 6, 9, 10 позивачем перераховано відповідачу попередньої оплати на загальну суму 92250грн., що підтверджується банківськими виписками та не заперечується відповідачем.

Водночас, зі здійсненого аналізу матеріалів справи судами попередніх інстанцій встановлено, що за додатковою угодою №11 від 17.08.2011р. і рахунком № кр-0000069 від 08.12.2011р. позивачем на користь ФОП ОСОБА_4 здійснено оплату в сумі 8800 грн., за додатковою угодою №13 від 29.09.2011р. і рахунком № кр-0000058 від 29.09.2011р. позивачем здійснено оплату в сумі 17960 грн., за додатковою угодою №14 від 13.10.2011р. і рахунком № кр-0000060 від 13.10.2011р. позивачем здійснено оплату в сумі 5500 грн.

Благодійним фондом "Єврейська громада Запорізької області" направлено відповідачу лист № 56/12-С від 06.12.2012р. з вимогою виконати роботи за додатковими угодами №4 від 18.10.2010р., №6 від 05.05.2011р., №9 від 12.07.2011р. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Листом № 65/01-С від 18.01.2013р. позивач звертався до відповідача з вимогою повернути грошові кошти, які сплачені за додатковими угодами №4 від 18.10.2010р., №6 від 05.05.2011р. і №9 від 12.07.2011 р. на загальну суму 81250грн., а також грошові кошти отримані відповідачем на підставі додаткових угод №10 від 27.07.2011р. на суму 11000грн., №11 від 17.08.2011р. на суму 8800 грн., №13 від 29.09.2011р. на суму 17960 грн., №14 від 13.10.2011р. на суму 5500 грн., оскільки виконання робіт втратило для позивача інтерес, а грошові кошти були помилково перераховані відповідачеві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з ФОП ОСОБА_4 грошові кошти, перераховані позивачем ФОП ОСОБА_4 в якості попередньої оплати за додатковими угодами №№ 4, 6, 9, 10, Благодійний фонд "Єврейська громада Запорізької області" зазначив, що роботи у визначений строк відповідачем не виконано, послуги не надано, а тому на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України відповідач має відшкодувати збитки в розмірі 92250 грн.

Крім цього, вважаючи, що грошові кошти в сумі 32260 грн. перераховані позивачем відповідачу за неукладеними правочинами (додатковими угодами №№ 11, 13, 14), роботи за якими не виконувались, позивач, пославшись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, просив стягнути їх з відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення збитків з ФОП ОСОБА_4 в сумі 16250 грн. місцевий господарський суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, вірно вказав про порушення ФОП ОСОБА_4 зобов'язань за додатковою угодою №4 від 18.10.2010р. до договору №04-2010 від 28.05.2010р. щодо отримання рішення виконавчого комітету з благоустрою прилеглої території по АДРЕСА_1. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що сторонами не складено актів приймання-передачі виконаних робіт на виконання додаткової угоди №4 від 18.10.2010р. до вказаного договору, а наявний в матеріалах справи акт здачі-приймання виконаних робіт від 31.10.2010р. до додаткової угоди № 4 від 18.10.2010р. свідчить про отримання від позивача лише попередньої оплати в сумі 16250грн. Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, врахував приписи ст.ст. 22, 610, 612 Цивільного кодексу України, відсутність належних і допустимих в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів виконання робіт за вказаною додатковою угодою, та, встановив порушення відповідачем умов додаткової угоди №4 до вказаного договору внаслідок невиконання обумовлених нею зобов'язань, наявність завданих позивачу бездіяльністю відповідача реальних збитків на суму 16250 грн., причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та завданими збитками, вини відповідача, місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині стягнув з відповідача збитки на суму 16250грн, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції, відносно чого відповідач не заперечує.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 50000 грн. попередньої оплати за додатковою угодою № 6 від 05.05.2011р. до вказаного договору та 15000 грн. попередньої оплати за додатковою угодою № 9 від 12.07.2011р., як збитків за невиконання робіт (роботи з отримання акту вводу в експлуатацію по АДРЕСА_1 та послуг з заходів охорони праці, охорони навколишнього середовища, антисейсмічних заходів на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1) місцевий господарський суд зазначив про їх безпідставність та необґрунтованість з огляду на наявність доказів виконання відповідачем вказаних робіт. При цьому, суд першої інстанції послався на лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області №7/8-3745-04 від 30.10.2014р., відповідно до якого Інспекцією зареєстровано Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації: "Молитовний будинок у складі єврейського національно-просвітницького центру між АДРЕСА_1. І черга (нове будівництво)", замовник - БФ "Єврейська громада Запорізької області" зі змісту якого суд вказав, що для отримання відповідного документу звертався та подавав необхідні документи саме відповідач, дійшов висновку про виконання відповідачем умов спірної додаткової угоди №6 від 05.05.2011р. Крім цього, врахував надані відповідачем протоколи ДЗ "Запорізька міська СЕС" проведення досліджень освітленості робочого місця на об'єкті: "Молитовний будинок у складі єврейського національно просвітницького центру по АДРЕСА_2" №914, № 916, № 918, № 920 від 27.09.2011р., протоколи ДЗ "Запорізька міська СЕС" дослідження повітря житлових і громадських приміщень на об'єкті: "Молитовний будинок у складі єврейського національно просвітницького центру по АДРЕСА_2" № 910, № 911, № 912 від 27.09.2011р., протоколи ДЗ "Запорізька міська СЕС" проведення досліджень метеорологічних факторів на об'єкті: "Молитовний будинок у складі єврейського національно просвітницького центру по АДРЕСА_2" № 913, № 915, № 917, № 919 від 27.09.2011р., протокол ДЗ "Запорізька обласна СЕС" радіологічного контролю в приміщеннях № 115 від 27.09.2011р. на об'єкті: "Молитовний будинок у складі єврейського національно просвітницького центру по АДРЕСА_2", а також висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 02/1177 від 04.10.2011 р., виданий ДЗ "Запорізька міська СЕС Запорізької області" МОЗ України по об'єкту: "Молитовний будинок у складі єврейського національно просвітницького центру по АДРЕСА_2", його відповідність вимогам діючого санітарного законодавства України, місцевий господарський суд вказав про доведеність виконання відповідачем робіт за додатковою угодою № 9 від 12.07.2011р. Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що відсутність підписаних сторонами актів виконаних робіт до спірних додаткових угод № 6 від 05.05.2011р. та № 9 від 12.07.2011р. не спростовує надані відповідачем належні докази виконання робіт передбачених додатковими угодами №6 та №9.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 11000грн. за виконані роботи за додатковою угодою №10 від 26.07.2011р. місцевий господарський суд вказав про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених коштів в сумі 11000 грн. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2011р. до додаткової угоди №10 від 26.07.2011р., який підписано обома сторонами, консультаційні послуги на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 на суму 11000 грн. надано в повному обсязі.

Заперечуючи проти наданого відповідачем акту здачі-прийняття виконаних робіт до додаткової угоди №10 позивач зазначав, що даний акт ним не підписано, роботи не виконано.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2015р. у справі призначено судову технічну експертизу документів, предметом дослідження якої був і вказаний акт. Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса №6608 від 18.09.2014р., відтиск печатки Благодійного фонду "Єврейська громада Запорізької області" на акті здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2011р. нанесено іншим кліше круглої печатки БФ "Єврейська громада Запорізької області", ніж ті, які надавалися Фондом у якості вільних та експериментальних зразків для порівняльного дослідження.

Спростовуючи твердження позивача про підробленість вказаного акту, суд першої інстанції послався на ч. 5 ст. 42, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, зазначив, що висновок судової технічної експертизи документів №6608 від 18.09.2014р. не містить однозначної відповіді щодо підробленості акту здачі-приймання виконаних робіт від 31.07.2011р. до додаткової угоди №10 від 26.07.2011р.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача коштів на загальну суму 32260грн., як отриманих відповідачем за неукладеними додатковими угодами №№11, 13, 14 заявлені на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд першої інстанції врахував надані відповідачем акт здачі-приймання виконаних робіт від 01.03.2012р. до додаткової угоди №11 від 17.08.2011р., акт здачі-приймання виконаних робіт від 03.10.2011р. до додаткової угоди №13 від 29.09.2011р., акт здачі-приймання виконаних робіт від 14.10.2011р. до додаткової угоди №14 від 13.10.2011р., які були предметом дослідження судової технічної експертизи призначеної ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.05.2014р., зазначив про неоднозначність висновку судової технічної експертизи документів № 6608 від 18.09.2014р. щодо підробленості цих актів, спростував твердження позивача стосовно нескладення вказаних актів сторонами та невиконання відповідачем робіт, дійшов висновку про належне виконання відповідачем послуг за додатковими угодами №11 від 17.08.2011р., №13 від 29.09.2011р., №14 від 13.10.2011р., відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог.

Переглядаючи рішення місцевого господарського суду в апеляційному провадженні та скасовуючи його в частині відмови у стягненні 108260 грн., апеляційний господарський суд вказав про помилковість та безпідставність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, позивачем, на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів на суму 32260 грн., які перераховані позивачем в якості попередньої оплати за неукладеними правочинами (додатковими угодами №№ 11, 13, 14), роботи за якими не виконувались.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи, врахував відсутність підписаних сторонами додаткових угод №№ 11, 13, 14 до договору № 04-2010 від 28.05.2010р., за якими позивач перерахував кошти на загальну суму 32260грн., висновок судової технічної експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса №6608 від 18.09.2014р. дослідження поданих відповідачем актів здачі-прийняття виконаних робіт до неукладених сторонами додаткових угод №№11, 13, 14, оцінив всебічно, повно подані сторонами документи у відповідності до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про отримання відповідачем коштів на загальну суму 32260грн. без достатньої правової підстави, скасував рішення господарського суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в цій частині, задовольнив в цій частині позовні вимоги, стягнув з відповідача кошти на загальну суму 32260грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Висновки суду апеляційної інстанції про неукладення сторонами у даній справі додаткових угод №№11, 13, 14 та безпідставність перерахування відповідачу коштів на загальну суму 32260грн. відповідають приписам ст.ст. 207, 208, ч. 1 ст. 638, ст. 1212 Цивільного кодексу України, здійснені на підставі оцінки належних та допустимих доказів у відповідності до приписів ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Переглядаючи в апеляційному провадженні рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 76000грн. за додатковими угодами №6 від 05.05.2011р., №9 від 12.07.2011р., №10 від 26.07.2011р., суд апеляційної інстанції, зазначив про вірне встановлення судом першої інстанції відсутності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт до додаткових угод №6 від 05.05.2011р. та №9 від 12.07.2011р., вказав про безпідставність висновків місцевого господарського суду щодо відмови в задоволенні заявлених до стягнення грошових коштів за цими додатковими угодами. Пославшись на умови визначені сторонами в пунктах 3.2, 3.3 договору відповідно до яких, моментом виконання відповідачем робіт за договором є дата підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, відсутність підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт, апеляційний господарський суд скасував рішення господарського суду в частині відмови у стягненні з відповідача збитків на загальну суму 65000грн., задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні попередньої оплати на суму 11000грн. за додатковою угодою №10 від 26.07.2011р., заявленої до стягнення, як збитки на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України, апеляційний господарський суд, зазначив про необґрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині. При цьому, пославшись на висновок судової технічної експертизи документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса №6608 від 18.09.2014р., відповідно до якого відтиск печатки БФ "Єврейська громада Запорізької області" на вказаному акті нанесено іншим кліше круглої печатки БФ "Єврейська громада Запорізької області", ніж ті, які надавалися позивачем у якості вільних та експериментальних зразків для порівняльного дослідження, надані позивачем пояснення стосовно проведеного внутрішнього розслідування (щодо не підписання колишнім директором додаткової угоди та акту), зазначив про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо наявності у позивача двох круглих печаток, не дослідження судом першої інстанції предмету додаткової угоди №10 від 26.07.2011р., відповідно до якої предметом є зобов'язання виконавця виконати консультаційні послуги на об'єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, послався на ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, зазначив про відсутність в спірній додатковій угоді №10 предмету договору, оскільки відсутня інформація щодо того, які саме консультаційні послуги мають бути надані, а підписаний сторонами акт також не містить відповідної інформації щодо наданих послуг, апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні збитків в сумі 11000грн., задовольнив в цій частині позовні вимоги.

Проте висновки апеляційного господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків на загальну суму 76000грн. за додатковими угодами №6 від 05.05.2011р., №9 від 12.07.2011р., № 10 від 26.07.2011р., а також суду першої інстанції про відмову у стягненні цих збитків є передчасними з наступних підстав.

Відшкодування збитків є універсальним способом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно з ч. 1-3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 614 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Згідно з приписами ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні положення наведені в частині 2 ст.224 Господарського кодексу України.

З огляду на положення статті 22 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Проте розглядаючи заявлені позовні вимоги про стягнення збитків на загальну суму 76000грн., суди попередніх інстанцій всупереч приписів ст.43 Господарського процесуального кодексу України не з'ясували наявності усіх елементів цивільного правопорушення для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності та, відповідно, для стягнення з нього збитків на загальну суму 76000грн.

Вказані обставини господарськими судами попередніх інстанцій всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України залишено поза увагою.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.4^{7 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.43 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.}

^{Вищевикладене свідчить про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача збитків на загальну суму 76000грн..}

^{Оскільки передбачені ст.ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача збитків на загальну суму 76000грн. підлягають скасуванню з передачею в цій частині справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.}

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають правове значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.

Згідно ст. 111^{12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.}

^{Керуючись ст.ст.1115 - 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. та рішення господарського суду Запорізької області від 03.11.2014р. у справі №908/838/14 в частині заявлених позовних вимог про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 збитків на загальну суму 76 000 грн. скасувати, в цій частині справу № 908/838/14 направити на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.

В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2015р. у справі №908/838/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська

Судді С. В. Владимиренко

С.С. Самусенко