open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 року

Справа № 914/207/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Погребняка В.Я.,

суддів:

Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу

Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.)

на ухвалу

господарського суду Львівської області від 26.01.2015 року

та постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року

у справі

№ 914/207/15 господарського суду Львівської області

за заявою

Керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф (Foreign bankruptcy procedure manager for SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson)

до

Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.)

про

визнання в Україні іноземної процедури банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.), яка є юридичною особою, що заснована та здійснює свою діяльність за законодавством Ісландії та визнання в Україні керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson)

за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку "Львів" - Туркевич Р.Ю., дов. № 4307 від 18.10.2013 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області 26.01.2015 року у справі № 914/207/15 (суддя - Гутьєва В.В.) у прийнятті заяви керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (Foreign bankruptcy procedure manager for SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson), місцеперебування (проживання): Б'ярмаланді 8, 108 Рейк'явік, Ісландія (Вjarmalandi 8, 108, Reykjavik, Iceland), ідентифікаційний номер 090462-5989 (identification number 090462-5989) про визнання в Україні іноземної процедури банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.), місцезнаходження: Боргартун 25, 105, Рейк'явік, Ісландія (Вorgartun 25, 105 Reykjavik, Iceland), ідентифікаційний код 681086-1379 (identification code 681086-1379), яка є юридичною особою, що заснована та здійснює свою діяльність за законодавством Ісландії, та визнання в Україні керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson), місцеперебування (проживання): Б'ярмаланді 8, 108 Рейк'явік, Ісландія (Вjarmalandi 8, 108 Reykjavik, Iceland), ідентифікаційний номер 090462-5989 (identification number 090462-5989) - відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 914/207/15 (головуючий суддя - Желік М.Б., суддя - Костів Т.С., суддя - Марко Р.І.) в задоволенні вимог апеляційної скарги Ес Пі Бі ейч еф (SPB hf.) відмовлено. Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.01.2015 року у справі № 914/207/15 залишено без змін.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Львівської області 26.01.2015 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 914/207/15, Компанія Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Львівської області 26.01.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 914/207/15 скасувати. Передати на розгляд господарського суду Львівської області заяву про визнання іноземної процедури банкрутства Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.)

В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 2, 119 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство), ст. 47 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2015 року керуючий іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томас Джонссон звернувся до господарського суду з заявою про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства, в порядку Розділу ІХ Закону про банкрутство.

В обґрунтування поданої заяви керуючий іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томас Джонссон послався на ту обставину, що 21.03.2009 року орган фінансового нагляду прийняв рішення про передачу активів і зобов'язань Спарісйодабанкі Ісланд хф. (Sparisjodabanki Islands hf.) банку Нью Каупсінг Банк хф. (New Kaupthing Bank hf) та Центральному банку Ісландії, яке обґрунтоване тривалою та серйозною нестачею ліквідних засобів банку, а також існуючою проблемою власного капіталу, що є загрозливими обставинами у розумінні пункту 3 статті 100а Закону про фінансові установи із змінами та доповненнями, внесеними Законом № 125/2008.

23.03.2009 року окружним судом м. Рейк'явіка прийнято рішення про накладення мораторію на здійснення розрахунків Спарісйодабанкі Ісланд хф. (Sparisjodabanki Islands hf.).

Органом фінансового нагляду 27.03.2009 року прийнято рішення, відповідно до якого ним взято повноваження зборів акціонерів Спарісйодабанкі Ісланд хф. (Sparisjodabanki Islands hf.) та відсторонено правління у повному складі, окрім того призначено тимчасову адміністрацію, яка взяла на себе всі повноваження правління директорів у відповідності до статей Закону про компанії стосовно публічних компаній з обмеженою відповідальністю, та у відповідності до статті 100а Закону про фінансові установи.

19.05.2009 року окружним судом м. Рейк'явіка, за результатами розгляду клопотання тимчасової адміністрації Спарісйодабанкі Ісланд хф. (Sparisjodabanki Islands hf.), призначено повірених осіб Верховного суду Ісландії Андрі Арнасона та Бергліда Сваварсдоттір членами ліквідаційної комісії Спарісйодабанкі Ісланд хф.

Окружним судом м. Рейк'явіка 15.03.2011 року прийнято рішення про поширення процедури ліквідації на Спарісйодабанкі Ісланд хф. (Sparisjodabanki Islands hf.).

Заявник вказував на те, що рішення органу фінансового нагляду від 27.03.2009 року є рішенням іноземного суду щодо відкриття іноземної процедури банкрутства щодо боржника в розумінні розділу IX Закону про банкрутство.

Крім того, з поданій заяві заявник зазначав, що між Компанією Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.), ПАТ АКБ "Львів" та Оранж Інтернешнл Інвестменс (ЮК) Лімітед укладено договори про депозитний вклад нерезидента № 243/11-В - № 251/11-В від 11.03.2011 року, відповідно до умов якого ПАТ АКБ "Львів" відкрив для Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) депозитні рахунки, а Компанія Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) перерахувала на такі рахунки грошові кошти. Факт укладення вказаних договорів встановлений під час розгляду господарським судом Львівської області справи за № 5015/4165/12 за позовом ПАТ АКБ "Львів" до Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) про стягнення 3 709 284, 40 Євро.

Відмовляючи у прийнятті поданої керуючим іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томасом Джонссоном заяви місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, вказав, що, з урахуванням ст. 119 Закону про банкрутство та з огляду на відсутність міжнародного договору між Україною та Ісландією з питань співробітництва у процедурах банкрутства, суд позбавлений права застосувати процедуру банкрутства, пов'язану з іноземними провадженням, всупереч імперативному принципу взаємності, встановленому у Законі про банкрутство. Крім того, відмовляючи в прийнятті вказаної заяви, суд першої інстанції вказав, що в контексті застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням, законодавець в абз. 5 ч. 2 ст. 119 Закону про банкрутство визначив, що положення Розділу ІХ не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ, в той час як матеріали справи свідчать, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про визнання іноземної процедури банкрутства безпосередньо заявник визначив статус Компанії Ес Пі Бі ейч еф (SPB hf.) як банківської установи (Розділ 5 Юридичного висновку, наданого заявником). Поряд з цим, місцевим та апеляційний господарські суди вказали, що заява про визнання іноземної процедури банкрутства може бути подана до господарського суду тільки в процесі розгляду порушеної цим судом справи про банкрутство і до прийняття в такій справі рішення по суті - затвердження мирової угоди, плану санації, ліквідації.

Не погоджуючись з такими висновками господарських судів першої та апеляційної інстанцій, Компанія Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилається на порушення судами попередніх інстанцій, зокрема ст. ст. 2, 119 Закону про банкрутство) та ст. 47 ГПК України, просить ухвалу господарського суду Львівської області 26.01.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04.2015 року у справі № 914/207/15 скасувати, передати на розгляд господарського суду Львівської області заяву про визнання іноземної процедури банкрутства Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.).

Відмовляючи у задоволенні поданої Компанією Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Порядок подання до господарського суду та розгляду господарським судом заяв про визнання іноземних процедур банкрутства та керуючих іноземними процедурами банкрутства визначено законодавцем у розділі ІХ Закону про банкрутство (ст. ст. 119-134).

Зокрема, ст. 119 Закону про банкрутство визначає застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 119 Закону про банкрутство, для цілей цього розділу терміни вживаються в такому значенні: іноземна процедура банкрутства - провадження у справі про банкрутство, що здійснюється в іноземній державі згідно з її законодавством; іноземний суд - державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство; керуючий іноземною процедурою банкрутства - особа, призначена рішенням іноземного суду в межах іноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах. Процедури банкрутства, пов'язані з іноземним провадженням, зазначені в цьому розділі, якщо інше не передбачено цим Законом або міжнародним договором України, застосовуються за принципом взаємності у разі, якщо: до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) щодо визнання іноземного провадження та судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо співробітництва у зв'язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство; господарським судом, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, надіслано звернення чи арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) подано заяву до іноземного суду щодо визнання провадження, порушеного відповідно до цього Закону, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв'язку з провадженням у справі про банкрутство, порушеного відповідно до цього Закону; до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв'язку з іноземною процедурою банкрутства у справі про банкрутство. Положення цього розділу не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, ч. 8 ст. 2 Закону про банкрутство має застосовуватись в контексті ч. ч. 2, 3 ст. 119 Закону про банкрутство.

Норми ч. ч. 2, 3 ст. 119 Закону про банкрутство є спеціальними нормами по відношенню до загальної норми ч. 8 ст. 2 Закону про банкрутство, оскільки вони застосовуються у спеціальному Розділі IX щодо процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням.

Відтак, враховуючи, що керуючий іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф (Foreign bankruptcy procedure manager for SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson) звернувся до господарського суду Львівської області із заявою про визнання в Україні іноземної процедури банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.), яка є юридичною особою, що заснована та здійснює свою діяльність за законодавством Ісландії та визнання в Україні керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) Томаса Джонссона (Tomas Jonsson) в порядку Розділу ІХ Закону про банкрутство, а також те, що у поданій заяві безпосередньо заявник визначив статус Компанії Ес Пі Бі ейч еф (SPB hf.) як банківської установи (Розділ 5 Юридичного висновку, наданого заявником), а також застереження ст. 119 Закону про банкрутство про те, що положення цього розділу (Розділу ІХ Закону про банкрутство) не застосовуються до процедур банкрутства банків та інших фінансових установ, колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у прийнятті цієї заяви.

Усі інші підстави для відмови у прийнятті поданої заяви, визначені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, у цьому випадку, є такими, що не впливають на правильність остаточного висновку про відмову у прийнятті заяви з підстав, вказаних вище (оскільки Компанія Ес Пі Бі ейч еф (SPB hf.) є банківською установою і на неї не поширюється Розділ ІХ Закону про банкрутство) та можуть бути застосовані господарськими судами у разі, якщо буде встановлено, що положення Закону про банкрутство (зокрема, Розділу ІХ Закону) поширюються на процедуру банкрутства, пов'язану з іноземним провадженням.

Водночас, колегія суддів відзначає, що не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заява про визнання іноземної процедури банкрутства може бути подана до господарського суду тільки в процесі розгляду порушеної цим судом справи про банкрутство і до прийняття в такій справі рішення по суті - затвердження мирової угоди, плану санації, ліквідації.

Так, ч. 2 ст. 119 Закону про банкрутство передбачено, зокрема, такі випадки застосування процедур банкрутства, пов'язаних з іноземним провадженням:

- до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, подано заяву іноземним арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) щодо визнання іноземного провадження та судової допомоги або надійшло звернення іноземного суду щодо співробітництва у зв'язку з іноземним провадженням у справі про банкрутство;

- до господарського суду подано заяву керуючого іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, а також щодо судової допомоги та співробітництва у зв'язку з іноземною процедурою банкрутства у справі про банкрутство.

Отже, зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавством встановлена можливість подання заяви керуючим іноземною процедурою банкрутства щодо визнання іноземної процедури банкрутства, як в рамках порушеного провадження у справі про банкрутство, так і незалежно від наявності такого провадження в господарському суді.

Тобто, помилковими є висновки судів попередніх інстанцій, що поза існуючою процедурою банкрутства, порушеною господарським судом в рамках Закону про банкрутство, господарський суд позбавлений права та повноважень на прийняття заяви про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого санацією іноземної процедури банкрутства та власне її подальший розгляд.

Проте, зважаючи на наявність підстав для відмови у прийнятті заяви керуючого іноземною процедурою банкрутства компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) про визнання іноземної процедури банкрутства та керуючого іноземною процедурою банкрутства та правильність остаточного висновку господарського суду першої інстанції про відмову у прийнятті цієї заяви, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Згідно зі ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Компанії Ес Пі Бі ейч еф. (SPB hf.) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.01.2015 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.04 .2014 року у справі № 914/207/15 залишити без змін.

Головуючий:

Погребняк В.Я.

Судді:

Білошкап О.В.

Поліщук В.Ю.

Джерело: ЄДРСР 46349674
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку