БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/611/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2015 р. Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Луговця О.А.

при секретарі Чорнуха Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення порушення правил добросусідства, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що відповідач проживає в сусідньому будинку, утримує в своєму господарстві пасіку в кількості 20 бджолосімей, яка всупереч додатку №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996р., розташована на відстані до 15м від її домоволодіння, в зв’язку з чим, бджоли відповідача постійно наносять їй укуси, в неї з’являються алергічні захворювання й вона змушення приймати медичні препарати, нести матеріальні та моральні страждання. В зв’язку з цим, просить зобов’язати ОСОБА_2 припинити незаконні дії щодо тримання пасіки на відстані 15м від її житлового будинку та заборонити в подальшому розташовувати вулики з бджолосім’ями на відстані менше ніж 300м до її будинку.

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав, зазначивши, що офіційно з приводу укусів бджіл до медичних закладів не зверталася. Стверджує, що саме бджоли відповідача наносять їй укуси, оскільки пасіки інших сусідів на період медозбору вивезені з їх домоволодінь.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що її батько ОСОБА_2 тримає у своєму господарстві бджіл близько 40 років; в зв’язку з погіршенням стану здоров’я в травні 2015 року він передав їй пасіку, яка складається з семи бджолосімей, на що мається ветеринарно-санітарний паспорт. Ніякими нормативними актами не визначено вимоги щодо тримання пасіки для громадян на своїх присадибних ділянках на відстані 300м до сусідніх домоволодінь, а той законодавчий акт, на який посилається позивачка, стосується сільськогосподарських підприємств. Також зазначає, що на відстані 30-50м від домоволодіння позивачки пасіку тримають ще двоє сусідів і не виключено, що саме їх бджоли могли наносити укуси ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є суміжними землекористувачами, проживаючими ІНФОРМАЦІЯ_1 (№32 і №34 відповідно). ОСОБА_2 на своїй присадибній ділянці тривалий час утримував пасіку, власником якої з 13 травня 2015 року стала його дочка ОСОБА_3, проживаюча спільно з батьком. Дана пасіка складається з 7 бджолосімей, що розміщені на відстані близько 15м від господарства ОСОБА_1 Зазначені обставини підтверджуються довідками Борзнянського РС УДМС, Комарівської сільської ради №140 від 07.07.2015р., актом обстеження господарства від 18.06.2015р. та копією ветеринарно-санітарного паспорта пасіки №29, виданого ОСОБА_3 13.05.2015р.

За змістом положень ст.ст.11-13 Закону України «Про бджільництво» право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Фізична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами не обмежується. З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до ст.15 зазначеного Закону фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належить їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

Вимоги до розміщення, облаштування пасік, утримання, годівлі й розведення бджіл визначені в «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєння бджіл», затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №9 від 30.01.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.02.2001р. за №131/5322 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до п.1.2 Інструкції пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500м від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1км від тваринницьких і птахівницьких будівель та 5км від воскопереробних заводів, підприємства кондитерської і хімічної промисловості, аеродромів, військових полігонів, радіолокаційних, радіо- і телетрансляційних станцій та інших джерел мікрохвильового випромінювання. Відстань від товарної пасіки до репродуктивної і карантинної повинна бути не менше 7км. Згідно з п.1.3 Інструкції територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім'ю потрібно 30-35 кв.м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5м для підвищення льоту бджіл.

Отже, чинні ветеринарно-санітарні правила не містять жодних вимог щодо обов’язку громадян розміщувати й облаштовувати пасіки на їх присадибних ділянках на відстані понад 300м до сусідніх землекористувачів.

Посилання позивачки на додаток №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.1996р. за №379/1404, де встановлено відстань у 300м для бджільницьких ферм, є безпідставними, оскільки вказані норми визначають розміри санітарно-захисних зон від сільськогосподарських підприємств до житлової забудови та прирівняних до них об’єктів й не стосуються пасік громадян, розміщених на їх присадибних ділянках (подвір’ях).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом положень ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

ОСОБА_1 всупереч зазначеним вимогам закону не було надано суду належних та допустимих доказів порушення ОСОБА_2 її законних прав та інтересів.

Крім того, позивачка всупереч вимогам ч.1 ст.33 ЦПК України своїм процесуальним правом на внесення клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, або залучення у справі ОСОБА_3 як співвідповідача (на час пред’явлення позову була власником пасіки), а також правом на зміну предмета або підстав позову (ч.2 ст.31 ЦПК України), в судовому засіданні не скористалася.

Таким чином, враховуючи викладені обставини позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Оскільки ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, спір вирішений не на її користь, то у відповідності до положень ст.88 ЦПК України компенсацію цих судових витрат слід покласти за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про бджільництво», ст.ст.3, 10, 11, 15, 57-62, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення порушення правил добросусідства – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення; особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець