ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» липня 2009 року Справа №2а-19354/09/1270

Категорія 2.32

Луганський окружний адміністративний суд у складі

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Смішливій І.М

в присутності сторін: позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Ур Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській обл. про стягнення одноразової грошової допомоги ,-

В С Т А Н О В И В:

15 січня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта», Державної податкової адміністрації в Луганській обл., Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській обл. про стягнення одноразової грошової допомоги.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК "ОРАНТА" на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 68155,40 грн., суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення в розмірі 41711,10 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6304,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що, з 05 лютого 2000 року по 25 січня 2005 року він проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого відділу організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу міжрайонного головного відділу податкової міліції Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції. 18 січня 2005 року військовою-лікарською комісією УМВС в Луганський області було встановлена про причинний зв'язок вказано - захворювання, пов'язані з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Наказом ДПА в Луганський області № 40-о від 25 січня 2005 року згідно Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України його було звільнено за п.65 «б» (через хворобу). З 02 лютого 2005 року по 01 березня 2008 року згідно висновку Луганської медико-соціальної експертної комісії №1 позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та 40% втрати працездатності, причина інвалідності, а з 01 березня 2008 року - 50% втрати працездатності. НАСК "ОРАНТА" повинен був виплатити страхову суму: у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби, але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків - інвалідові III групи у розмірі трирічного грошового утримання. Тобто виходячи із розміру грошового утримання на момент звільнення 1987 грн. 65 коп. у сумі71555 грн. 40 коп. але НАСК "ОРАНТА" була нарахована та виплачена страхова сума розмірі 3400,00 грн. У відповідь на звернення відповідача щодо донарахування страхової суми НАСК "ОРАНТА" було відмовлено на підставі, що на момент виконання службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Позивач вважає такі дії неправомірними та просив стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК "ОРАНТА" на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 68155,40 грн., суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення в розмірі 41711,10 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6304,37 грн..

14 квітня 2009 року під час судового засідання позивач надав уточнення до позовної заяви в якій просив Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Луганської обласної дирекції НАСК "ОРАНТА" на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 68 155,40 грн., суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення в розмірі 50 539,46 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 6985,92 грн.

Ухвалою суду від 11 червня 2009 року було закрито провадження у частині вимог до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта».

03 липня 2009 року на адресу суду від позивача надійшло уточнення позовної заяви, в якій він просив стягнути з Міністерства внутрішніх справ України в особі УМВС України в Луганській обл. на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 68155,40 грн., суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення в розмірі 52 275,19 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 7326,66 грн.

13 липня 2009 року під час судового засідання позивач надав уточнення до позовної заяви в якій просив Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Луганській області на його користь одноразову грошову допомогу в розмірі 68155,40 грн., суму інфляційних нарахувань за весь час прострочення в розмірі 52 275,19 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 7326,66 грн.

Ухвалою суду від 13 липня 2009 року у зв'язку з уточненнями позовної заяви було закрито провадження у частині вимог до Державної податкової адміністрації в Луганській обл.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву з урахуванням наданих уточнень та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ГУМВС України в Луганській області проти позову заперечував, свої пояснення виклав в запереченні на позов, в яких вказав, що відповідно до Постанови КМУ № 627 від 19.11.1992р. Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми. Відповідно до вказаної норми Закону представниками ДПА була направлена довідка про розмір грошового утримання позивача на день звільнення. На підставі вказаної довідки НАСК «Оранта» нарахувало та виплатила позивачу страхову суму у розмірі 3400 грн., яка у встановлений законом строк позивачем не оскаржувалася. Таким чином, представник ГУМВС України в Луганській області вважає, що він не є належним відповідачем по даній справі. Крім того представник відповідача наполягав на тому, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, який встановлений ст.99 КАС України. У зв'язку з цим представник відповідача попросив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне, позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження працював у на посаді старшого оперуповноваженого відділу організації оперативних заходів по скороченню податкового боргу міжрайонного головного відділу податкової міліції Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції.

Згідно з Наказом Начальником ДПА України в Луганській області № 40-о від 25 січня 2005 року позивача ОСОБА_1. було звільнено у відставку Збройних сил України за п. б ст.65 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Висновком Луганської медико-соціальної експертної комісії №1 від 08.02.2005 року позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та 40% втрати працездатності, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕ №НОМЕР_1.

Згідно висновку Луганської медико-соціальної експертної комісії №1 від 19.03.2008 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності та 50% втрати працездатності, причина інвалідності - захворювання, пов'язані з виконанням службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідка №НОМЕР_2. Група інвалідності встановлено «безстроково».

Згідно п.2 п. п. «а» Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1991 року № 59 в редакції постанови КМУ від 29 листопада 1992 року № 627 НАСК "ОРАНТА" повинен був виплатити страхову суму: у разі встановлення застрахованому інвалідності, що настала у період служби, але не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце при виконанні службових обов'язків - інвалідові III групи у розмірі трирічного грошового утримання

10 листопада 2005 року відділенням НАСК «Оранта» було нарахована та перерахована на картрахунок позивача страхова сума розмірі 3400,00 грн.

У зв'язку з незгодою з розміром сплаченої страхової суми позивач 22.01.2006 року звернувся до НАСК «Оранта» з проханням провести перерахунок страхової суми, та доплатити йому суму, яку він мав отримати згідно Положення про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України у розмірі 68155 грн. 40 коп.: 71555 грн. 40 коп. - 3400 грн. = 68155 грн. 40 коп.

22 лютого 2006 року від відповідача надійшов лист за № 07-02-13-6/1900, в якому в перерахунку виплаченої ОСОБА_1 страхової суми було відмовлено на підставі, що на момент виконання службових обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він проходив службу в органах внутрішніх справ.

Не погодившись з цією відповіддю позивач в порядку цивільного судочинства звернувся до Алчевського міського суду Луганської обл. з позовом до НАСК «Оранта», УМВС України в Луганській обл. та ДПА в Луганській обл. Ухвалою Алчевського міського суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1 було закрито провадження у зв'язку з неможливістю розглядати справу в порядку цивільного судочинства.

15 січня 2009 року ОСОБА_1звернувся до Луганського окружного адміністративного суду.

Як вбачається з аналізу положень чинного законодавства України та судової практики, яка склалася спори які виникають з приводу виплати страхових сум, вирішуються в судовому порядку, сторонами в якому є зареєстрований і страховик - Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

Крім того представник Відповідача в судовому засіданні наполягала на застосуванні судом наслідків пропущення Позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Після закінчення цього часу особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але у задоволенні цього позову може бути відмовлено на тій підставі, що пропущено строк звернення.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суд звертає увагу на те, що 10 листопада 2005 року відділенням НАСК «Оранта» на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 3400 грн.

20 січня 2006 року позивач звернувся до НАСК «Оранта» з вимогою перерахувати та виплатити йому страхову суму. На що 22 лютого 2006 року отримав відповідь. Тобто позивач знав про порушення своїх прав ще у лютому 2006 року.

ОСОБА_1звернувся до Луганського окружного адміністративного суду 15 січня 2009 року (про що свідчить реєстраційний запис на першій сторінці позовної заяви).

До цього, у 2008 року позивач в порядку цивільного судочинства звернувся до Алчевського міського суду Луганської обл. з позовом до НАСК «Оранта», УМВС України в Луганській обл. та ДПА в Луганській обл. Ухвалою Алчевського міського суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1. було закрито провадження у зв'язку з неможливістю розглядати справу в порядку цивільного судочинства.

Суд звертає увагу на те, що позивач не доповів існування поважних причин, які перешкоджали Позивачу звернутися до суду з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень, починаючи з дня звільнення його у відставку.

Позивачем не надано обгрунтованих пояснень стосовно причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а також не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, а також враховуючи те, що Позивачем не надавались докази на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській обл. про стягнення одноразової грошової допомоги відмовити за пропуском строка звернення.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 27 липня 2009 року

СУДДЯ: Л.С.Качуріна