Справа № 815/1747/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року м.Одеса

09год.00хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

Судді Потоцької Н.В.

Судді Стеценко О.О.

Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Рибопромислової асоціації “Хаджибейський лиман” до Державного агентства рибного господарства України, Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправним та скасування наказу, скасування подання -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Рибопромислової асоціації “Хаджибейський лиман”, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ № 393 від 31.12.2014 Дер жавного агентства рибного господарства України про скасування Режиму ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редакція), скасувати подання № 2251 від 22.12.2014 Західно-Чорноморського басейново го управління охорони, використання і відтворення біоресурсів та регулюван ня рибальства.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що наказом від 31 грудня 2014 року в.о. голови Державного агентства рибного господарс тва України ОСОБА_1 видав наказ № 393 «Про скасування Режиму ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редак ція)», яким скасовано Режим ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редак ція). Підставою для видання оскаржуваного наказу стало подання № 2251 від 22.12.2014 Захі дно-Чорноморського басейнового управління охорони використання і відтворення біоресурсів та регулюван ня рибальства про те, що даний Режим та Ста тут РА «Хаджибейський лиман» не відповідають вимогам чинного законодав ства, а зміни та доповнення до Режиму не було погоджено з Держрибагенством України та Західно-Чорноморським управлінням рибоохорони, чим по рушено вимоги чинного за конодавства України.

Так, головною підставою для скасування Режиму слугувало те, що Асоціацією не виконано вимоги припису Держрибагентства України від 01.12.2014 за № 2-7-17/4902-14 щодо негайного усунення порушень закону, у т.ч. вжиття заходів до приведення Режиму СТРГ Хаджибейського лиману (2009-2018 р) у відповідність до вимог законів та інших нормативно-правових актів України.

На думку позивача, наведені у наказі та поданні доводи відповідачів не відпо відають дійсності, оскільки органи влади з питань рибного господарства в ході перевірки у 2014 виявили, що окремі пункти Режиму та Статуту Асоціації не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим голові правління РА «Хаджи бейський лиман» Держрибагенством України 01.12.2014 було внесено припис № 2-7-17/4902-14 про усунення порушень.

На виконання вимог даного припису правлінням РА «Хаджибейський лиман» підготовлено та надано для погодження керівництву управління «Західно-Чорноморська рибоохорона» зміни та доповнення до Режиму СТРГ, а також зміни були внесені до Статуту рибопромислової асоціації, однак вони р озглянуті та погоджені не були. Письмові повідомлення керівництву Держрибагентства України та місцевих органів рибоохорони про виконання вимог припису та необхідність погодження і затвердження змін та доповнень до Режиму були за лишені без відповіді, що в даному випадку є порушенням з боку відповідачів п.п. 2.3-2.5 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних ресурсів та їх використання в спеціальних рибних господарствах, затвердженої наказом № 4 від 15.01.2008 Державного комітету рибного господарства України і зареєстрованої в Міні стерстві юстиції України 28.01.2008 р. за № 64/14755.

Крім того, наведені в наказі № 393 від 31.12.2014 порушення не є підставами для скасування Режиму СТРГ, оскільки вони виникли не з вини Асоці ації та не передбачені чинним законодавством.

Так, п. 16.9 Режиму СТРГ передбачена відповідальність за неодноразові порушення по зарибленню та меліорації. Тобто, в Режимі визначені конкретні порушення, за систематичне допущення яких можливо як крайній захід - призупинення Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого това рного рибного господарства (СТРГ).

Крім того, пунктом 3.1 Інструкції про порядок здійснення штучного ро зведення, вирощування риби, інших водних ресурсів та їх використання в спеціальних рибних господарствах визначені порушення, за допущення яких можливе тимчасове призупинення чи скасування Режиму: порушення користувачем вимог цієї Інструкції, Режиму, невиконання пока зників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони; погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об’єкті; несвоєчасне надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіа льних органів рибоохорони. При цьому, жодного із названих в Інструкції та Режимі порушень позивачем не допускалось і в акті перевірки комісії Держрибагентства України від 20.11.2014 не містяться. Таким чином, підстави для скасування Режиму СТРГ у відповідачів були відсутні.

На думку позивача, наказ № 393 від 31.12.2014, яким скасовано Режим СТРГ Хаджибейського лиману (2009-2018), видано неналежною особою, оскільки накази організаційно-розпорядчого характеру повинні бути під писані тільки головою Держрибагентства України, а не першим заступником, яким на час видання Наказу був ОСОБА_1

У зв’язку з наведеним, позивач вважає наказ № 393 від 31.12.2014 Дер жавного агентства рибного господарства України про скасування Режиму ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редакція) та подання № 2251 від 22.12.2014 Західно-Чорноморського басейново го управління охорони, використання і відтворення біоресурсів та регулюван ня рибальства протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Судом встановлено, що подання, яке оскаржується, вказується у позовній заяві з помилковими реквізитами – №2251 від 22.12.2014р. замість №2258 від 23.12.2014р.

Представники позивача в судовому засіданні 19.05.2015р. підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, 25.06.2015р. позивач надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач /Державне агентство рибного господарства України/ в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно. Заперечень проти позову до суду не надав.

Представник відповідача /Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства/ в судове засідання 02.07.2015р. не з’явився, був повідомлений належним чином, надав до суду письмові заперечення в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що підставами для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009-2018р.) (нова редакція) слугували чисельні порушення РА «Хаджибейський лиман» вимог чинного законодавства в галузі рибного господарства при спеціальному використанні водних живих ресурсів: умов Режиму, ЗУ «Про тваринний світ», ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 1501.2008 № 4 , та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755, Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 09.03.1999 за № 147/3440, невідповідність статутних документів позивача умовам ведення господарської діяльності асоціації, пов’язаної з промисловим виловом риби.

Голові правління РА «Хаджибейський лиман» ОСОБА_2 Державним агентством рибного господарства України було надано Припис від 01.12.2014року за № 2-7-17/4902-14 щодо негайного (до 15.12.2014 року) усунення порушень закону, у т. ч. вжиття заходів до приведення Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) у відповідність до вимог законів та інших нормативно-правових актів України. Згідно пункту 3 Припису про усунення порушень Режиму, контроль за його виконанням покладено на Західно-Чорноморську рибоохорону. 25.12.2014 року до Західно-Чорноморської рибоохорони було надано Зміни та доповнення до нової редакції Режиму СТРГ, однак 23.12.2014 року Західно-Чорноморською рибоохороною до Державного агентства рибного господарства України вже було направлено подання про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства.

При цьому, вимоги припису Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 року №2-7-17/4902-14 щодо усунення порушень вимог Господарського кодексу України, ЗУ «Про рибне господарство промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у частині надання Режиму СТРГ Хаджибейського лиману не суб’єкту підприємницької діяльності, а об’єднанню підприємств у виді асоціації, не виконано. Також не виконані вимоги припису щодо приведення Режиму СТРГ Хаджибейського лиману у відповідність до вимог ст.. 1 ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та п. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, а саме не забезпечено підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об’єкті (його частині).

Оскільки РА «Хаджибейський лиман» не виконано вимоги попереднього наказу Державного комітету рибного господарства України від 12.05.2010 № 157 та припису Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 № 2-7-17/4902-14 відповідно до вимог ЗУ «Про тваринний світ» та п. 3.3 Інструкції про порядок штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Держкомрибгоспом України від 28.01.2008 за № 64/14755, Режим рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009-2018) (нова редакція) підлягає скасуванню.

В судовому засіданні 19.05.2015р. представник відповідача підтримав наведену позицію по суті спору.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності з урахуванням поданих представниками пояснень, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 27.11.2001 року Біляївською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію юридичної особи - Рибопромислова асоціація «Хаджибейський лиман».

Згідно п.3.1 чинної редакції Статуту РА «Хаджибейський лиман» асоціація створена з метою постійної координації її виробничої, наукової та іншої господарської діяльності рибопромислових підприємств та організацій для вирішення спільних економічних та соціальних завдань, а саме: штучного розведення, вирощування, охорони та вилову водних живих ресурсів, насамперед в Хаджибейському лимані, а також для забезпечення захисту прав і загальних інтересів Учасників Асоціації в державних і інших органах України, міжнародних організаціях, задоволення економічних і соціальних потреб Учасників Асоціації.

02.10.2009 року Держкомрибгоспом України було затверджено Режим рибогосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману(2009-2018) користувачу РА «Хаджибейський лиман».

Судом встановлено, що 01.12.2014р. Держрибагентством України винесено припис №2-7-17/4902-14 про усунення порушень Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 p.p.) (нова редакція), затвердженого Держрибгоспом України 02.10.2009р. (надалі – припис від 01.12.2014р.; Режим СТРГ), де зазначено, що проведеною з 18.11.2014р. по 20.11.2014р. перевіркою встановлено численні порушення законів при затвердженні цього Режиму, внесенні до нього змін та його виконанні. Так, встановлено, що при затвердженні режиму СТРГ Хаджибейського лиману порушено законодавство, оскільки РА «Хаджибейський лиман» до 18.11.2014р. було некомерційним господарським об’єднанням, що утримується лише за рахунок внесків учасників, та не може вести господарської діяльності. 18.11.2014р. були зареєстровані зміни до Статуту, де передбачено, що РА «Хаджибейський лиман» здійснює комерційну діяльність. Встановлено порушення пункту 3.1 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008р. в пункті 16.9 Режиму СТРГ; порушення п.1.1. цієї Інструкції в п.14.2 Режиму СТРГ; інші порушення, а також встановлено, порушення закону у зв’язку із встановленим у п.13.4 Режиму права здійснення тотального облову об’єктів промислу.

Крім того, Режим СТРГ розроблено на всю акваторію Хаджибейського лиману, хоча на Паліївській рибодільниці діє затверджений 27.12.2013р. Режим СТРГ ДП «Регіональний дослідно-експериментальний комплекс».

Встановлено також інші порушення в Режимі СТРГ, які в сукупності викликали необхідність видачі припису про негайне їх усунення як грубих, у зв’язку із чим вимагалося в приписі негайно усунути виявлені порушення, у тому числі вжити заходів до приведення Режиму СТРГ Хаджибейського лиману (нова редакція) у відповідність до вимог законів та інших нормативно-правових актів та повідомити про результати виконання припису до 15.12.2014р. Держрибагентство України.

Припис отримано головою правління РА «Хаджибейський лиман» 05.12.2014р.

08.12.2014р. листом №161 позивач подав на погодження проект змін та доповнень до Режиму СТРГ та біологічне обґрунтування, та листами від 08.12.2014р. №158, від 10.12.2014р. №167 повідомив Держрибагентство про усунення порушень та недоліків, наведених у приписі.

23.12.2014 року в.о начальника Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства ОСОБА_3 направлено подання № 2258 в.о Голови Держрибагентства України ОСОБА_1, в якому зазначено, що на адресу Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства надійшов лист рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» від 08.12.14 р. №161 щодо погодження проекту «Змін та доповнень до нової редакції «Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 p.p.)», підписаного головою рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» ОСОБА_2 та директором державного підприємства «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» ОСОБА_4

В ході розгляду наданих документів було встановлено, зокрема, що загальними зборами учасників рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» 10.11.2014 затверджено зміни до Статуту рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» (державна реєстрація змін від 18.11.2014р.), затвердженого загальними зборами засновників РА «Хаджибейський лиман» 11.06.2007р., та визначено, що «асоціація є договірним господарським об’єднанням, що утримується за рахунок внесків її учасників, прибутків, отриманих від реалізації продукції, робіт, послуг тощо, та здійснює комерційну, рекламну, виробничу, консультаційну, наукову, соціально-побутову діяльності, надає послуги, а також бере активну участь в культурному та соціально-економічному житті суспільства».

Також зазначено, що наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 94 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів» визначено, що асоціація - це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

В даному випадку РА «Хаджибейський лиман» не є суб’єктом, що здійснює підприємницьку діяльність, а являється об’єднанням підприємств у виді асоціації.

Таким чином, вимоги припису Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 № 2-7-17/4902-14 щодо усунення порушень вимог Господарського кодексу України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755, у частині надання Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства Хаджибейського лиману не суб’єкту підприємницької діяльності, а об’єднанню підприємств у виді асоціації, не виконано.

Також, не виконано вимоги припису щодо приведення Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) у відповідність до вимог статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та пункту 1.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755, а саме не забезпечено підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об’єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об’єкті (його частині).

В порушення вимог пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, яка визначає, що штучне розведення, вирощування водних живих ресурсів, їх використання здійснюються з метою підвищення рибопродуктивності рибогосподарських водних об’єктів (їх ділянок) шляхом спрямованого формування видового складу (відтворення риб та інших водних живих ресурсів) та запасів водних живих ресурсів без скидання води з цих об’єктів з метою їх вилову.

Натомість у проекті «Змін та доповнень до нової редакції «Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 p.p.)», поданому на погодження до Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, передбачено, що необхідність та обсяги зариблення піленгасом визначається інститутом (Херсонським ДАУ).

Таким чином основним видом зариблення Хаджибейського лиману залишається карась, хоча відповідно до даних Науково-біологічного обґрунтування змін та доповнень до «Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 p.p.)» (нова редакція), затвердженому державним підприємством «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» 05.12.2014, запаси карася у цьому лимані прогресивно скорочуються (із 350 тонн у 2010 році до 31 тонни у 2014 році).

Крім того державним підприємством «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» встановлено, що прилов молоді піленгаса (особини менше 20 см) у сітках з вічком 30-32 мм становить більше 20%.

Незважаючи на те, що такий прилов прямо заборонено підпунктом 18.4.1 підпункту 18.1 пункту 18 Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.03.1999 за №147/3440, у пункті 12 Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) дозволено використовувати до 2000 штук ставних сітей із вічком 30 мм, що суперечить висновкам указаного Науково-біологічного обґрунтування, якими чітко рекомендовано обмежити застосування дрібновічкових сіток через значне скорочення запасів судака.

Крім того згідно із пунктом 12 Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) та проектом змін і доповнень до нього питання визначення кількості знарядь лову та розміру їх вічка має вирішуватися не Доповненням до Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція), погодженим територіальним органом рибоохорони і Держрибагентством України, як це передбачено Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, а науковою установою.

У діючому Режимі рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) та представленому проекті змін і доповнень до нього (пункти 6, 11, 12, 13.1 та 16.5) усупереч пункту 2.9 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, право коригування та внесення змін до Режиму надається науково-дослідним закладам, що є його розробниками, а не територіальним органам рибоохорони і Держрибагентством України.

Також, у порушення вимог підпункту 8.1 пункту 8, підпункту 10.6 пункту 10, підпункту 11.2.3 підпункту 11.2 пункту 11 Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.03.1999 за № 147/3440, пунктом 13.1 діючого Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) та представленому проекті змін і доповнень до нього передбачено встановлення заборони на лов риби не у визначені строки і з дозволу органів рибоохорони, а за рекомендаціями науково-дослідних установ, що є розробниками Режиму, а також невідомого підприємства чи установи, який має найменування «БУ «Захчоррибоохорона».

Режим розроблено на всю акваторію Хаджибейського лиману, хоча на цьому водному об’єкті діє затверджений 27.12.2013 Державним агентством рибного господарства України Режим рибогосподарської експлуатації Паліївської рибодільниці в Паліївській затоці Хаджибейського лиману в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2014 - 2023 рр.), користувачем якого є державне підприємство «Регіональний дослідно-експериментальний комплекс». У представленому проекті змін та доповнень до Режиму назва залишена без змін, тобто його дію поширено на усю акваторію лиману.

У ході експлуатації Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція) припускалися непоодинокі порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення правил рибальства.

В поданні підсумовано, що крім невиконання вимоги припису Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 № 2-7-17/4902-14 щодо негайного усунення виявлених порушень, у т.ч. вжиття заходів до приведення Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 - 2018 р.) (нова редакція), затвердженого 02.10.2009 року Державним комітетом рибного господарства України, у відповідність до вимог законів та Інших нормативно-правових актів України, рибопромисловою асоціацією «Хаджибейський лиман» не виконано вимоги обов’язкового припису від 19.11.2010 р. № 2345/03-20 про тимчасове призупинення промислового лову карася у зв'язку із використанням його ліміту на 2010 р. про що було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2010 р. №015473 у відношенні директора рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» ОСОБА_5

З цих підстав у зв’язку з систематичним порушенням вимог Конституції та законів України, інших нормативно-правових у зв’язку з невиконанням рибопромисловою асоціацією «Хаджибейський лиман» вимог наказу Державного комітету рибного господарства України від 12.05.2010 № 157 та припису Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 № 2-7-17/4902-14 та припису від 19.11.2010 р. № 2345/03-20 запропоновано скасувати дію Режиму рибогосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману(2009-2018) користувачу РА «Хаджибейський лиман».

Наказом Державного агентства рибного господарства України від 31.12.2014 року № 393 відповідно до статей 13,19 та 59 Закону України «Про тваринний світ» пункту 3.3. Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року №4 у зв`язку з поданням Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства від 23 грудня 2014 року №2258 скасовано Режим рибогосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства Хаджибейського лиману, розробленого для РА «Хаджибейський лиман», затверджений 02.10.2009 року.

Не погоджуючись з наказом № 393 від 31.12.2014 Дер жавного агентства рибного господарства України про скасування Режиму ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редакція) та поданням №2258 від 23.12.2014 Західно-Чорноморського басейново го управління охорони, використання і відтворення біоресурсів та регулюван ня рибальства, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Колегія суддів не погоджується з позицією РА «Хаджибейський лиман» з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про тваринний світ", відносини у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, ґрунті та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або належать до природних багатств її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією України, цим Законом, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у галузі рибного господарства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про тваринний світ", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку мають право: контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу; припиняти використання об'єктів тваринного світу, яке ведеться з порушенням законодавства; припиняти незаконні дії або анулювати дозволи чи інші передбачені законодавством документи та встановлювати обмеження на право добування, всіх видів використання, утримання, реалізації, вивезення з України і ввезення на її територію диких тварин; пред'являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також інші права, передбачені законом.

Відповідно до п.п. 1, 4, 10 Указу Президента України від 16 квітня 2011 року №484/2011 "Про Державне агентство рибного господарства України", Державне агентство рибного господарства України (далі - Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України. Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Держрибагентство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: здійснює державний контроль у галузі охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водах України, внутрішніх водоймах України та у водах, що знаходяться поза межами юрисдикції України, щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України відповідно до міжнародних договорів України; здійснює контроль за дотриманням правил рибальства; здійснює контроль за дотриманням лімітів і нормативів використання водних живих ресурсів; здійснює контроль за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних живих ресурсів; д) погоджує режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів та контролює діяльність спеціальних товарних рибних господарств; здійснює видачу та реєстрацію дозвільних документів на спеціальне використання водних живих ресурсів.

Держрибагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держрибагентства України.

Тобто, відповідач наділений повноваженнями на оформлення наказів щодо скасування Режиму рибогосподарської експлуатації.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», з метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Статтею 1 вказаного закону, визначаються такі поняття, як спеціальне товарне рибне господарство, це діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині) (його частини); суб'єкт рибного господарства - юридична чи фізична особа, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства.

Пунктами 1.3, 2.8 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, визначено поняття користувача риби та інших водних живих ресурсів (далі - користувач) - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують рибу та інші водні живі ресурси; та Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР (водні живі ресурси) за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об'єкта або його ділянки.

Користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті. У разі неможливості виконання умов Режиму власними силами може на підставі договору залучати інші організації або установи.

При цьому, спеціальне товарне рибне господарство (далі - СТРГ) - суб'єкт господарської діяльності, основною метою якого є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта шляхом штучного відтворення живих ресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання цінних видів водних живих ресурсів.

Згідно з п. 2 Інструкції визначено, що для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України: заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об'єкт (його ділянка), Режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об'єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування. Науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об'єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію:загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими;видовий, віковий, розмірно-ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень;рибопродуктивність за видами ВЖР;строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові

показники з вилову видів - вселенців; наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР; регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативноправовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства; для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка). Карту-схему розташування СТРГ. Документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії):

- свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи);

- статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи);

- при розробці Режиму на водні об'єкти об'ємом більше 1 млн куб.м (водосховища) ліцензію на право господарської діяльності, пов'язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств.

Інструкцією чітко визначено поняття користувача риби та інших водних живих ресурсів та спеціального товарного рибного господарства, який повинен бути суб'єктом підприємницької діяльності (підприємством, установою, організацією).

Разом з тим, відповідно до ст.. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 45 ГКУ визначено організаційні форми підприємництва. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.

Згідно ч.1, 2 ст. 55 ГКУ, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Статтею 118 ГКУ визначено поняття об'єднання підприємств. Так, об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Поняття Асоціації визначено в ст.. 120 ГКУ, відповідно до якої господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Також поняття асоціації висвітлено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 94 «Про затвердь національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. № 59 та скасування нормативних документів», відповідно до якого, асоціація - це договірне об’єднання створене з метою постійної координації господарської діяли підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 та 2.9 Статуту рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман», затвердженого загальними зборами засновників РА «Хаджибейський лиман» 11.12.2010 та зареєстрованого 22.03.2011, дана асоціація створена відповідно до вимог Господарського кодексу України, інших законів України. Асоціація є договірним господарським обєднанням, яке створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств та організацій рибопромислової галузі Учасників Асоціації, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб Учасників.

Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – Учасників асоціації. За рішенням Учасників Асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.

Загальними зборами учасників рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» 10.11.2014 затверджено зміни до вказаного Статуту (державна реєстрація змін від 18.11.2014 за №15571050018001961), визначено, що «асоціація є договірним господарським об’єднанням, що утримується за рахунок внесків її учасників, прибутків, отриманих від реалізації продукції, робіт, послуг тощо, та здійснює комерційну, рекламну, виробничу, консультаційну, наукову, соціально-побутову діяльності, надає послуги, а також бере активну участь в культурному та соціально-економічному житті суспільства».

Системний аналіз вищенаведених положень законодавства надає підстави для висновку, що господарська асоціація не є суб’єктом господарювання, метою діяльності якого є отримання прибутку, та має специфічний юридичний статус:

- створюється на договірних засадах суб’єктами господарювання – учасниками Асоціації;

- не має на меті одержання прибутку та утримується за рахунок внесків Учасників, які не отримують прибутку від діяльності Асоціації;

- головною метою діяльності є постійна координація господарської діяльності Учасників Асоціації;

- не має права втручатись безпосередньо в господарську діяльність учасників.

Така специфіка господарської правосуб’єктності РА «Хаджибейський лиман» втілена у положеннях пунктів 2.1,2.2,2.3,2.6,2.7,2.9,3.1 Статуту РА «Хаджибейський лиман», причому пунктом 3.3. Статуту основні види діяльності Асоціації визначені як організація лову, відтворення водних живих ресурсів, організація вселення, вирощування, добування, тощо рибо продукції, а не безпосередньо відповідна діяльність, здійснення якої як підприємницької діяльності залишається за учасниками Асоціації – суб’єктами господарювання різних організаційно- правових форм (перелік учасників – п.1.2 Статуту).

10.11.2014р. позивач вніс зміни до п. 2.3. Статуту (державна реєстрація змін проведена 18.11.2014р.), включивши положення щодо свого утримання, крім внесків учасників, за рахунок прибутків, отриманих від реалізації продукції, та про комерційний характер своєї діяльності, проте ці зміни не спроможні вплинути на зміст вимог, що ставляться до статутної мети створення господарської асоціації та обсяг її господарської компетенції.

Зміст вимог, що закріплені у п.1.3 Інструкції №4 від 15.01.2008р., пунктах 2.1, 2.3, 2.7, 2.8, і т.д. цієї Інструкції, свідчить, що користувачем риби та інших водних ресурсів не може бути господарська асоціація, метою якої є координація дій її учасників, організація відповідної діяльності, пов’язаної із використанням риби та інших ресурсів, а не безпосередньо сама діяльність.

Правом подання на затвердження режиму СТРГ, змін і доповнень до нього, наділений виключно користувач у розумінні п.1.3 Інструкції, яким позивач в силу свого юридичного статусу не являється.

Судова колегія вважає, що встановлене у Приписі від 01.12.2014р. та поданні від 23.12.2014р. порушення вимог законодавства в цій частині має істотний та не формальний характер, оскільки користувачем водних ресурсів є особа, не наділена достатньою та необхідною господарською компетенцією, неприбуткова господарська асоціація, а не її окремі Учасники – суб’єкти підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України, від 13.12.2001 року № 2894-III "Про тваринний світ» до повноважень уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу належить: реалізація державної політики у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення державного регулювання і контролю у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення нормативного регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; організація робіт з охорони, використання і відтворення об'єктів тваринного світу, збереження та поліпшення середовища їх існування, умов розмноження і шляхів міграції; вирішення відповідних питань у сфері користування об'єктами тваринного світу; координація діяльності органів державної влади, підприємств, установ, організацій та громадян у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; розроблення порядку видачі відповідних дозволів чи інших документів на право використання об'єктів тваринного світу, а також забезпечення видачі таких документів на право використання об'єктів тваринного світу, які належать до природних ресурсів загальнодержавного значення; прийняття рішення про припинення використання об'єктів тваринного світу у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 59 Закону України від 13.12.2001 року № 2894-III "Про тваринний світ» Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання у встановленому законом порядку мають право: контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу; припиняти використання об'єктів тваринного світу, яке ведеться з порушенням законодавства; зупиняти тимчасово роботи, під час проведення яких порушуються правила, норми та інші вимоги щодо охорони і використання тваринного світу, середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, до усунення виявлених порушень; припиняти незаконні дії або анулювати дозволи чи інші передбачені законодавством документи та встановлювати обмеження на право добування, всіх видів використання, утримання, реалізації, вивезення з України і ввезення на її територію диких тварин; пред'являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об'єктів тваринного світу.

Відповідно ст. 19 Закону України від 13.12.2001 року № 2894-III "Про тваринний світ» право спеціального використання об'єктів тваринного світу припиняється в разі: закінчення строку, на який було надано відповідний дозвіл чи інший документ на право їх використання; добровільної відмови підприємств, установ, організацій та громадян від використання об'єктів тваринного світу; припинення діяльності підприємств, установ, організацій та громадян, які використовували об'єкти тваринного світу; порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об'єктів тваринного світу.

Згідно до ст. 10 Закону України від 08.07.2011 року № 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають в тому числі такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; зупиняти діяльність суб'єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати в установленому порядку строки заборони вилову водних біоресурсів в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечувати контроль за їх дотриманням; вимагати від суб'єктів рибного господарства подання звітів про обсяги спеціального використання водних біоресурсів та контролювати їх достовірність; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об'єктів та забезпечувати державний контроль (нагляд) за їх дотриманням; здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008, № 4 (далі Інструкція), контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об'єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Згідно пункту 1.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 1501.2008 № 4, Режим рибогосподарської експлуатації водного об’єкта - установленій на відповідальний термін сукупності вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних живих ресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання ту водних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання водних живих ресурсів рибогосподарського водного об’єкта або його ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, Голові правління РА «Хаджибейський лиман» ОСОБА_2 Державним агентством рибного господарства України було надано Припис від 01.12.2014 року за № 2-7-17/4902-14 щодо негайного усунення порушень закону, у т. ч. вжиття заходів до приведення Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ), у відповідність до вимог законів та інших нормативно-правових актів України (до 15.12.2014 року).

Порушення, встановлене в приписі від 01.12.2014р., стосовно невідповідності статутних завдань позивача фактичній діяльності на Хаджибейському лимані за режимом СТРГ Хаджибейського лиману не було усунено позивачем та зміни і доповнення до Режиму, подані 08.12.2014р., а також в подальшому 25.12.2014р., не усували це основне порушення.

Слід зауважити, що припис від 01.12.2014р. позивачем в межах даної справи не оскаржується, тобто він підлягає виконанню і наразі є чинним.

Проте на час вирішення спору в суді за позовом РА «Хаджибейський лиман» припис в цій частині залишився невиконаним, Режим СТРГ Хаджибейського лиману із змінами не усуває виявлене порушення чинного законодавства.

Пунктом 3.1 Інструкції про порядок здійснення штучні розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та використання в спеціальних товарних рибних господарствах, встановлено, що дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань

рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.1.14 цієї Інструкції, щодо:

- порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони);

- погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об'єкті;

- несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони.

Водночас пункт 3.3 Інструкції передбачає, що за вчинення неодноразових порушень даного нормативно-правового акту чи Режиму останній має бути скасовано. Отже, п. 16.9 Режиму прямо суперечить нормам діючого законодавства.

Також вказаний Режим СТРГ Хаджибейського лиману було розроблено на всю акваторію Хаджибейського лиману, однак на цьому водному об’єкті діє затверджений 27.12.2013 Державним агентством рибного господарства України Режим рибогосподарської експлуатації Паліївської рибодільниці в Паліївській затоці Хаджибейського лиману в умовах спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) (2014 - 2023 рр.), користувачем якого є державне підприємство «Регіональний дослідно експериментальний комплекс». У представленому РА проекті змін та доповнень до Режиму його дію поширено на усю акваторію лиману.

Позивач зазначає, що Держрибагентством України не було надано можливості позивачу усунути порушення, вказані в приписі від 01.12.2014р.

Так, позивачем до Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства листом від 08.12.2014 року №161 були надані зміни та доповнення до нової редакції «Режиму ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.)» з проханням розглянути їх у найкоротші терміни, а також листом від 08.12.2014 року №158 та листом від 10.12.2014 року №167 повідомило Державне агентство рибного господарства про виконання умов припису від 01.12.2014 року №2-7-17/4902-14, які були розглянуті Державним агентством рибного господарства України та 10.12.2014 року надана відповідь №2-7-17/5098-14.

Відповідно до вказаної відповіді позивача було повідомлено, що наказом Держрибагентства України призначено перевірку повноти виконання вимог щодо усунення порушень закону, визначені в приписі. На час проведення перевірки дію Акту про призупинення дії Режиму рибогосподарської експлуатації спеціального товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009-2018) (нова редакція) та пункт 3 наказу Державного агентства рибного господарства України від 01.12.2014 року №352 «Про питання Хаджибейського лиману» зупинено.

Листом від 17.12.2014 року №2238 Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на лист позивача від 08.12.2014 року №161 повідомило останнього про неможливість погодження змін та доповнень до вказаного Режиму, оскільки такі зміни повинні вноситися за обґрунтованим попередньо визначеної Режимом організації – Херсонським державним аграрним університетом, крім того, в Режимі зазначено назву організації якої не існує «БУ «Захчоррибоохорона», скороченою назвою Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства – є Західно-Чорноморська рибоохорона, у п. 3 Змін та доповнень слова «Толстолобик – у 2014 р.-130т» не є коректним по відношенню до існуючої редакції Режиму, крім того, доповнення п. 15 Режиму словами «…а також установку штучних гнізд для нересту судака в кількості 500 шт.», то Науково-біологічне обґрунтування ОСОБА_6 від 05.12.2014 р. не містить конкретного обґрунтування необхідності встановлення саме 500 шт. нерестових гнізд. Крім того, формулювання речення у разі такого його доповнення є некоректним «.... робить поліпшення існуючих природних нерестовищ у верхів’ях Хаджибейського лиману на площі 1,0 га, а також установку штучних гнізд...Щодо видалення із Режиму п. 16.9, позивачу рекомендовано замість видалення зазначеного пункту, викласти його в редакції, передбаченій Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Держкомрибгоспу України від 15.01.2008 №4. Поряд із цим, з урахуванням того, що Положенням про Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства, не передбачено укладання договорів на забезпечення спільної охорони водних біоресурсів на рибогосподарських водних об’єктах, позивача повідомлено, що управління не вбачає законних підстав для продовження дії договору №7 про взаємодію з забезпечення охорони водних живих ресурсів на акваторії Хаджибейського лиману від 12.06.2007 р. та вказує про його розривання з 01.01.2015 р. Зазначене передбачає внесення змін до п. 16.3 Режиму, а саме: слова «органи рибоохорони та» - видалити.

В даному випадку не вбачається протиправності дій Західно-Чорноморської рибоохорони, оскільки пунктами 2.3, 2.9 Інструкції визначено, що Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Для внесення змін і доповнень до діючого Режиму користувачу необхідно подати на затвердження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України наукове обґрунтування щодо змін та доповнень до Режиму, які погоджені з територіальними органами рибоохорони і Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та розроблені за відповідним НБО.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України в місячний термін розглядає надані зміни та доповнення до Режиму і приймає відповідне рішення щодо їх затвердження або відмови в затвердженні.

Якщо спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України не затверджує зміни і доповнення до Режиму, то в триденний термін після прийняття рішення щодо відмови надсилає заявнику мотивоване повідомлення про відмову або направлення проекту змін та доповнень на доопрацювання.

Позивачем на адресу Західно-Чорноморської рибоохорони 08.12.2014 року були надіслані відповідні зміни та доповнення до Режиму, 17.12.2014 року відповідачем була надана вмотивована відмова у строки, визначені Інструкцією. Тобто, відповідачем були розглянуті зміни та доповнення до вказаного Режиму та надана вмотивована відповідь з посиланням на пукти Режиму, які залишились неопрацьованими.

Позивач також посилається на лист Мінагрополітики України б\н та б/д, відповідно до якого Мінагрополітики України просить розглянути питання про скасування наказу Держрибагентства України від 31.12.2014 року №393. При цьому згідно наявних матеріалів з даного питання проводиться перевірка та наразі рішення по вказаному питанню не прийнято.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарств, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 р. №4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ.

Відповідно до п.2.8 Інструкції користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання ВЖР у цьому рибогосподарському водному об'єкті. У разі неможливості виконання умов Режиму власними силами може на підставі договору залучати інші організації або установи.

Судом встановлено, що РА «Хаджибейський лиман», використовуючи рибу та живі водні ресурси Хаджибейського лиману за Режимом СТРГ (нова редакція) ( 2009-2018р.р.), неодноразово (триваюче порушення) порушив вимоги пунктів 1.3, 2.1, 2.8 Інструкції, користується без законних підстав одноосібним правом на спеціальне використання ВЖР Хаджибейського лиману всупереч відсутності у нього спеціальної господарської правосуб’єктності, щоб вважатись користувачем ВЖР.

Враховуючи вищевказане, з причин невиконання умов припису від 01.12.2014р.та у зв’язку з виявленням порушень РА «Хаджибейський лиман» вимог чинного законодавства в галузі рибного господарства при спеціальному використанні водних живих ресурсів: умов Режиму, ЗУ «Про тваринний світ», ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.01.2008 за № 64/14755, Правила промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджені наказом Державного комітету рибного господарства України від 08.12.1998 № 164 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.03.1999 за № 147/3440, які позивачем під час судового розгляду справи не спростовані, а також невідповідність статутних документів позивача умовам ведення господарської діяльності асоціації, пов’язаної з промисловим виловом риби, Західно-Чорноморське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства правомірно подало на розгляд Державному агентству рибного господарства України подання від 23.12.2014 року №2258 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009 -2018) (нова редакція.).

Крім того, подання, якщо внаслідок його розгляду був виданий наказ, тобто подання було реалізоване, не породжує будь-яких правовідносин, в межах та стосовно яких позивач може вимагати судового захисту, оскільки його права та охоронювані законом інтереси таким актом не порушуються, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про його скасування.

Наказом № 393 від 31.12.2014 Дер жавного агентства рибного господарства України на підставі подання від 23.12.2014 року №2258 правомірно скасовано Режим ри богосподарської експлуатації в умовах спеціалізованого товарного рибного господарства (СТРГ) Хаджибейського лиману (2009- 2018 р.) (нова редакція).

При цьому обґрунтовано взято до уваги мотиви та факти, викладені у поданні, в додатках до якого були подані інші додаткові документи, що свідчать про неодноразовість порушення РА «Хаджибейський лиман» вимог Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року №4 (обов’язковий припис від 19.11.2010р. №2345/03-20, протокол про адміністративне правопорушення від 21.12.2010р. №015473).

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскаржуваний наказ №393 від 31.12.2014р. наведеним критеріям відповідає, є обґрунтованим та підстав для його скасування як протиправного колегія суддів не убачає.

Щодо посилань позивача на підписання оскаржуваного наказу неналежною особою (першим заступником голови Держрибагентства ОСОБА_1М.), колегія суддів до уваги їх не приймає, оскільки ОСОБА_1 підписав наказ №393 як виконуючий обов’язки голови, при цьому твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не призначався виконуючим обов’язки не засновані на будь-яких поясненнях та доказах.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв’язку із необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Рибопромислової асоціації “Хаджибейський лиман” до Державного агентства рибного господарства України, Західно-Чорноморського басейнового управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства про визнання протиправним та скасування наказу, скасування подання відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя М.М. Аракелян

Суддя Н .В. Потоцька

Суддя О .О. Стеценко