ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-3804/08/1370

Позивач Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області про скасування припису та постанови.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним: ВАТ «Львівобленерго» отримало припис № 23/03-127 від 10.02.2009 року Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області, за невиконання припису відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства у галузі електроенергетики та сфері теплопостачання № 46 від 06.05.2009 року. Вказані припис та постанова прийняті не на підстав вимог Закону, а саме без проведення обстеження, без складання акту щодо позивача, що не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав суду додаткові письмові пояснення, просив позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в запереченні від 24.06.2009 року за №09-807, відповідач просить в задоволені адміністративного позову відмовити повністю з підстав, що припис № 23/03-127 від 10.02.2009 року та постанова про накладення штрафу за порушення законодавства у галузі електроенергетики та сфері теплопостачання № 46 від 06.05.2009 року відповідають вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та інструкції з організації проведення обстежень електричних, тепловикористовуючих установок, теплових мереж та оформлення їх результатів, оскільки відповідачем у разі виявлення під час заходу з державного енергетичного нагляду в суб'єкта господарювання порушень з боку електропередавальної організації щодо незабезпечення надійності електропостачання електроустановок споживача електричної енергії на підставі Акта видається Припис керівнику електропередавальної організації.

Представник відповідача, проти позову заперечив, надав суду додаткові пояснення, просив у задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -

ВСТАНОВИВ:

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № від року із змінами і доповненнями, Законом України «Про електроенергетику» № 575/97-ВР від 16.10.1997 року із змінами і доповненнями, Інструкцією з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2004 року за N 817 (у редакції наказу Міністерства палива та енергетики України від 25.06.2008 року за N 345), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2005 року за N 71/10351 КАС України.

06.02.2009 року відповідачем видано наказ № 23/03-610 про організацію виконання заходу з державного енергетичного нагляду по енергетичних об'єктах ВАТ «Львівська макаронна фабрика» на предмет нагляду - обстеження за зверненнями фізичних та юридичних осіб до органів державної влади щодо порушень суб'єктами господарювання вимог законодавства.

07.02.2009 року відповідачем видано направлення для проведення заходу щодо діяльності ВАТ «Львівська макаронна фабрика» на предмет державного нагляду - обстеження за зверненнями фізичних та юридичних осіб до органів державної влади щодо порушень суб'єктами господарювання вимог законодавства.

07.02.2009 року відповідачем оформлений акт № 03-610 по проведенню за період із 07.02.2009 року по 07.02.2009 року заходу з державного енергетичного нагляду на енергетичних об'єктах ВАТ «Львівська макаронна фабрика». За результатами здійсненого заходу виявлено невиконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, про які вказано на аркуші № 3 цього ж акту. З цим же актом ознайомлений керівник ВАТ «Львівська макаронна фабрика».

Порушення вимог законодавства ВАТ «Львівобленерго» відповідачем при проведенні вказаного заходу державного нагляду не встановлено.

10.02.2009 року відповідачем складено та видано позивачу Припис за № 23/03-127 для усунення виявлених порушень на підставі ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» - визначити місце пошкодження КЛ-6 кВ від ТП-338 до ТП-113 відновити пошкоджену КЛ-6 кВ ТП-338 - ТП-113

17.04.2009 року відповідачем оформлений акт перевірки (протокол) № 23/03-379, яким встановлено, що ВАТ «Львівобленерго» не виконало п. 1 припису № 23.03127 від 10.02.2009 року, що є правопорушенням в електроенергетиці в частині ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів, чим порушено ст. 27 Закону України «Про електроенергетику».

06.05.2009 року відповідачем оформлено постанову № 46, якою за результатами перевірки ВАТ «Львівобленерго», акт від 17.04.2009 року, про правопорушення - ухилення від виконання припису від 10.02.2009 року за № 23/03-127 (не відновлено пошкоджену КЛ-6 кВ від ТП-338 до ТП-113), відповідно ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» та ст. 31 Закону України «Про теплопостачання» накладено на ВАТ «Львівобленерго» штраф у розмірі дві тисячі п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 34850,00 грн.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про електроенергетику» державний нагляд в електроенергетиці здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії здійснює нагляд за електричними і тепловикористовуючими установками та тепловими мережами споживачів та суб'єктів електроенергетики.

Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії мають право:

- безперешкодного доступу до електричних і тепловикористовуючих установок та теплових мереж споживачів та суб'єктів електроенергетики;

- отримувати від споживачів та суб'єктів електроенергетики інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань відповідно до нормативно-правових актів;

- давати споживачам та суб'єктам електроенергетики обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;

- давати споживачам та суб'єктам електроенергетики приписи про приведення засобів обліку, контролю та регулювання споживання електричної і теплової енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в електроенергетиці;

Згідно ст. 27 цього ж Закону, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державні інспектори з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених цією ж статтею, видають у межах своєї компетенції суб'єктам господарської діяльності постанови про накладення штрафів за встановленою формою.

Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.

Згідно ст. 14 Закону України «Про теплопостачання», Державний нагляд у сфері теплопостачання здійснюють державні інспекції та інші органи у порядку, встановленому законом.

Державні інспектори мають право:

- безперешкодно у будь-який час відвідувати об'єкти теплопостачання для перевірки додержання нормативно-правових актів у сфері теплопостачання з питань, що належать до їх компетенції, отримувати від посадових осіб інформацію щодо виконання цих актів;

- надавати в межах своїх повноважень приписи про усунення порушень нормативно-правових актів;

- отримувати інформацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

- застосовувати в установленому законом порядку санкції до суб'єктів відносин у сфері теплопостачання за порушення нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Виключно законами встановлюються:

- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

Згідно ст. 6 цього ж Закону, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Згідно ст. 7 цього ж Закону, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

- найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

- номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

- підстави для здійснення заходу;

- предмет здійснення заходу;

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

- тип заходу (плановий чи позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків та накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

- повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

- ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

Згідно ст. 10 цього ж Закону, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

- одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

- надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

- оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Згідно ст. 12 цього ж Закону, невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 1.2. Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів, така визначає процедуру

здійснення заходів державного енергетичного нагляду (обстеження, перевірки, огляди, інспектування тощо) щодо контролю технічного стану та організації експлуатації електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж, а також дотримання режимів виробництва, постачання і споживання електричної та теплової енергії (далі - енергія).

Згідно п. 1.3. цієї ж Інструкції, встановлено порядок організації, проведення планових та/або позапланових заходів (обстежень, перевірок, оглядів, інспектувань тощо) енергоустановок суб'єктів господарювання та оформлення їх результатів.

Згідно п. 4.1. цієї ж Інструкції, для здійснення планового або позапланового заходу відповідний структурний підрозділ Держенергонагляду видає наказ.

Згідно п. 4.3. цієї ж Інструкції, позапланові заходи з державного енергетичного нагляду, як правило, проводяться шляхом перевірки, інспектування, огляду.

- 4.3.2. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у Направленні на проведення заходу зі здійснення державного енергетичного нагляду.

Суб'єкта господарювання слід ознайомити з підставами проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Згідно п. 4.7. цієї ж Інструкції, під час здійснення заходу інспектор має виконувати свої обов'язки в рамках його повноважень, проявляючи при цьому об'єктивність та принциповість, дотримуючись установленого порядку та вимог з охорони праці, промислової санітарії та протипожежної безпеки.

Згідно п. 4.10. цієї ж Інструкції, передбачено, проведення обстежень (перевірок, оглядів або інспектувань) енергетичного устаткування та мереж електропередавальних (теплопостачальних) організацій.

- 4.10.5. Перед початком обстеження електропередавальної організації за відповідним наказом інспекції Держенергонагляду в регіоні керівником обстеження призначається начальник (заступник начальника) відповідної інспекції Держенергонагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на території якої здійснює відповідну ліцензовану діяльність електропередавальна організація, що обстежується. У разі необхідності керівником обстеження може бути призначено відповідного керівника іншої інспекції.

- 4.10.6. До початку обстеження електропередавальної (теплопостачальної) організації інспекція Держенергонагляду в регіоні разом з відповідними інспекціями Держенергонагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають структурні підрозділи електропередавальної (теплопостачальної) організації, у яких буде проводитись обстеження, та призначають відповідальних осіб, які будуть їх організовувати. Після повідомлення електропередавальної (теплопостачальної) організації про проведення заходу керівник обстеження вирішує з уповноваженою особою електропередавальної (теплопостачальної) організації всі питання щодо організації та проведення обстеження, а також визначає черговість надання необхідної документації.

- 4.10.7. Огляд мереж з питань відповідності їх технічного стану вимогам нормативних документів може здійснюватися шляхом рейду, який проводиться під час обстеження електропередавальної (теплопостачальної) організації та її структурних підрозділів. Рейд також може проводитися окремо як позаплановий захід.

Згідно п. 5.1. цієї ж Інструкції, за результатами здійснення планового або позапланового заходу (обстеження, перевірки, огляду або інспектування) державний інспектор складає Акт.

Згідно п. 6.1. цієї ж Інструкції, на підставі Акта, оформленого за результатами проведеного заходу, видається відповідний розпорядчий документ.

Згідно п. 7.1. цієї ж Інструкції, у разі виявлення під час заходу з державного енергетичного нагляду порушень вимог чинного законодавства інспектор на підставі Акта протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складає та видає суб'єкту господарювання Припис.

У разі виявлення під час заходу з державного енергетичного нагляду в суб'єкта господарювання порушень з боку електропередавальної організації щодо незабезпечення надійності електропостачання електроустановок споживача електричної енергії на підставі Акта видається Припис керівнику електропередавальної організації.

Таким чином, позовні вимоги в частині скасування припису Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 23/03-127 від 10.02.2009 року підлягають задоволенню, оскільки відповідачем 07.02.2009 року здійснювався захід державного нагляду (обстеження) щодо діяльності суб'єкта господарювання - ВАТ «Львівська макаронна фабрика», про що складений відповідний акт. Предмет державного нагляду (контролю), згідно наказу від 06.02.2009 року та направлення від 07.02.2009 року - порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства. У вказаних наказі, направленні та акті відсутнє посилання на обстеження та виявлення порушення суб'єктами господарювання, а саме ВАТ «Львівобленерго» вимог законодавства.

Представник відповідача пояснив, що порушення позивача на жодних носіях інформації не зафіксовані, а право видати припис позивачу не здійснюючи заходів державного нагляду щодо позивача передбачене п. 7.1. Інструкції з організації проведення заходів державного енергетичного нагляду за суб'єктами електроенергетики, суб'єктами відносин у сфері теплопостачання і споживачами електричної енергії та оформлення їх результатів.

Такі твердження відповідача судом не враховуються, оскільки вищевказані норми встановлюють, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити найменування юридичної особи, щодо діяльності якої здійснювався захід, а також відомості про стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. На підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу державного нагляду, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, складається припис, про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Оспорюваний припис складений з порушенням зазначеного законодавства. Крім цього, відповідачем при здійсненні заходів державного нагляду щодо ВАТ «Львівська макаронна фабрика» жодним чином не встановлено порушень з боку електропередавальної організації - ВАТ «Львівобленерго» про незабезпечення надійності електропостачання електроустановок, оскільки щодо позивача у справі жодних заходів державного нагляду на предмет спору не здійснювались. В оспорюваному приписі відсутні посилання на здійснення таких заходів.

Видача позивачу припису без здійснення заходів державного нагляду в межах вказаного законодавства вказує на недобросовісне користування інспекторів відповідача своїми правами і обов'язками та порушує права позивача, визначені цим же законодавством. Стаття 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачає складання припису про усунення порушень, виявлених не підчас під час здійснення заходу, не на підставі акту, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, а відтак суд застосовує вказаний правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Позовні вимоги в частині скасування постанови Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 46 від 06.05.2009 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання, також підлягають задоволенню, оскільки ст. 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», встановлено, що застосування штрафних санкцій можливе лише за невиконання приписів, щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду, оспорюванною постановою накладено штраф за ухилення від виконання припису, в якому не зазначені порушення вимог законодавства позивачем, та такі не виявлені під час здійснення заходу державного нагляду.

Згідно ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно ст. 162 КАС України, суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про його скасування.

Таким чином, суд з врахуванням заявлених позовних вимог та повноважень суду при вирішені справи прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю - визнати протиправними і скасувати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 23/03-127 від 10.02.2009 року та постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 46 від 06.05.2009 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати припис Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 23/03-127 від 10.02.2009 року та постанову Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Львівській області за № 46 від 06.05.2009 року про накладення штрафу за порушення законодавства в галузі електроенергетики та сфері теплопостачання.

3. Стягнути з Держаного бюджету на користь ВАТ «Львівобленерго» (ЄДРПОУ 00131587, м. Львів, вул. Козельницька, 3) 3,40 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 20.08.2009 року.

Суддя Гавдик З.В.