ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року

Справа № 920/666/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. (доповідач) і Палій В.В.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015

зі справи № 920/666/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (далі - ПАТ "Сумиобленерго")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Данкор Медіа" (далі - ТОВ "Данкор Медіа"), м. Суми,

Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Управління), м. Суми,

про захист ділової репутації та стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.,

за участю представників сторін:

ПАТ "Сумиобленерго" - Кендюшенка А.О.,

ТОВ "Данкор Медіа" - не з'явився,

Управління - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Сумиобленерго" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про:

- зобов'язання ТОВ "Данкор Медіа" не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію, яка була поширена 09.04.2014 в Сумському щотижневику "Данкор" (стаття "Сумских энергетиков уличили") шляхом опублікування в найближчому випуску цього ж видання повідомлення певного змісту;

- зобов'язання ТОВ "Данкор Медіа" не пізніше місяця з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати недостовірну інформацію (стаття "Сумских энергетиков уличили"), яка була поширена 09.04.2014 на інтернет-сайті за адресою: http://www.dancor.sumy.ua/articles/law/132277, шляхом розміщення на цьому ж сайті повідомлення відповідного змісту;

- стягнути з ТОВ "Данкор Медіа" на користь ПАТ "Сумиобленерго" грошове відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 100 000 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 18.11.2014 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 (колегія суддів у складі: Здоровко Л.М. - головуючий суддя, судді Кухар В.І., Лакіза В.В.), у позові відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 1, 2 Закону України від 23.09.1997 № 539/97-ВР "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" (далі - Закон № 539/97) та статті 42 Закону України від 16.11.1992 № 2782-XII "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (далі - Закон № 2782) мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів заподіяння шкоди діловій репутації позивача та недоведенням настання будь-яких негативних наслідків (шкоди) через розміщення спірної публікації, інформація в якій є достовірною.

У касаційній скарзі та додаткових письмових поясненнях до неї ПАТ "Сумиобленерго" просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "Данкор Медіа" та Управління, кожен окремо, подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили про безпідставність її доводів та просили судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111⁴ Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника ПАТ "Сумиобленерго", Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим та апеляційним господарськими судами в справі встановлено, що:

- 09.04.2014 у Сумському щотижневику "Данкор" (№ 15) надрукована стаття під назвою "Сумских энергетиков уличили" такого змісту (мовою оригіналу):

"… По данным пресс-службы Главного управления Миндоходов в Сумской области, сумское предприятие, занимающее монопольное положение на рынке распределения электроэнергии в области и использующее средства населения за предоставленные услуги, для сокрытия доходов и уклонения от налогообложения прибегало к теневым схемам для уменьшения обязательств перед бюджетом. К такому выводу пришли сотрудники Миндоходов, проанализировав деятельность предприятия за прошлый год. Они установили: должностные лица энергокомпании провели по данным бухгалтерского и налогового учета фиктивные операции с Одесским предприятием о предоставлении последнему услуг по ремонту и обслуживанию оборудования на 20 млн. грн. …";

- відповідна стаття була надрукована ТОВ "Данкор Медіа" на підставі офіційного повідомлення прес-служби Управління, що підтверджується копією сторінок електронної пошти (dia1111@mail.ru) від 04.04.2014 (т. 1, а.с.188-190);

- Управлінням не спростовано отримання від його прес-служби ТОВ "Данкор Медіа" інформації, відтвореної 09.04.2014 у Сумському щотижневику "Данкор";

- докази того, що інформація Управління, відтворена в названій статті, є недостовірною відсутні;

- у квітні 2014 року (на момент опублікування спірної статті) слідчими слідчого управління фінансових розслідувань Управління не вносилися відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинення службовими особами ПАТ "Сумиобленерго" кримінальних правопорушень, передбачених статтею 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків) та кримінальні провадження не розслідувались;

- 31.03.2014 слідчим управління фінансових розслідувань Управління внесено відомості до ЄРДР за № 32014200000000056 про вчинення службовими особами товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткінське підприємство "Харківенергоремонт" (далі - ТОВ "Харківенергоремонт") кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України (т. 1, а.с. 235-237);

- інформація в прес-релізі Управління від 04.04.2014 "Міндоходівці викрили злочин на енергоринку Сумщини" не стосується ПАТ "Сумиобленерго" (т. 1, а.с. 143);

- позивачем не подано доказів: недостовірності оспорюваної інформації; визнання судом зазначеної інформації недостовірною; виникнення негативних наслідків через поширення ТОВ "Данкор Медіа" згаданої інформації; понесення моральної шкоди; протиправності поведінки ТОВ "Данкор Медіа"; наявності прямого причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями ТОВ "Данкор Медіа"; обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди.

Причиною виникнення спору є питання щодо правомірності поведінки відповідачів та наявності підстав для спростування поширеної інформації і відшкодування позивачеві моральної шкоди.

Статтею 27 Закону України "Про інформацію" встановлено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

При цьому згідно з пунктом 15 цієї ж постанови під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону України "Про інформацію" додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про інформаційні агентства" та іншими.

За приписами статті 1 Закону № 539/97 офіційна інформація органів державної влади та органів місцевого самоврядування (далі - офіційна інформація) - це офіційна документована інформація, створена в процесі діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яка доводиться до відома населення в порядку, встановленому Конституцією України, Законом України "Про інформацію", цим Законом.

Частиною першою статті 2 цього ж Закону передбачено, що засоби масової інформації України відповідно до законодавства України мають право висвітлювати всі аспекти діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати засобам масової інформації повну інформацію про свою діяльність через відповідні інформаційні служби органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечувати журналістам вільний доступ до неї, крім випадків, передбачених Законом України "Про державну таємницю", не чинити на них будь-якого тиску і не втручатися в їх виробничий процес. Засоби масової інформації можуть проводити власне дослідження і аналіз діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, давати їй оцінку, коментувати.

Відповідно до статті 21 Закону № 539/97 діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на умовах, визначених у договорах між цими органами і редакціями зазначених друкованих засобів масової інформації.

Згідно з статтею 42 Закону № 2782 редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо, зокрема, вони є дослівним відтворенням офіційних виступів посадових осіб державних органів, організацій і об'єднань громадян.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У свою чергу, позивач послідовно зазначав, що:

- він є суб'єктом природної монополії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та є сумським підприємством, яке займає монопольне положення на ринку розподілу електроенергії в Сумській області та отримує кошти від населення за використану електроенергію;

- ТОВ "Харківенергоремонт" є суб'єктом природної монополії в Сумській області щодо транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

- текст оспорюваної статті, зокрема, "…Сумське підприємство, що займає монопольне положення на ринку розподілу електроенергії в області і використовує кошти населення за надані послуги, для приховування доходів і ухилення від оподаткування вдався до тіньових схем для зменшення зобов'язань перед бюджетом…" не є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень Управління під назвою "Міндоходівці викрили злочин на енергоринку Сумщини", в тексті якого зазначено "…Одне з підприємств області, яке у своїй діяльності використовує кошти населення за надані послуги, задля приховування доходів та ухилення від оподаткування вдається до тіньових схем і зменшує зобов'язання перед бюджетом" та містить істотні відмінності.

Проте попередніми судовими інстанціями зазначені доводи позивача не досліджено та доказів на їх спростування не наведено, а тому їх висновки щодо недоведеності позовних вимог ПАТ "Сумиобленерго" є передчасними.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 4⁷ ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 111¹⁰ ГПК України є підставами для скасування оскаржуваних судових рішень.

Касаційна ж інстанція відповідно до частини другої статті 111⁷ ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 111⁷, 111⁹ - 111¹² ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 18.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 зі справи № 920/666/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

Суддя В.Селіваненко

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій