ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року

Справа № 916/4520/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Добролюбової Т.В. (доповідач)

суддів

Данилової М.В., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.15

у справі

№916/4520/14 Господарського суду Одеської області

за первісним позовом

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до

Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

про

стягнення 32 086 785, 83 грн.

за зустрічним позовом

Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"

до

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про

визнання недійсним п. 7.2. договору купівлі-продажу природного газу

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача за первісним позовом: Демчук О.В. за дов. від 18.04.15.

від відповідача за первісним позовом: не з'явилися, проте належно повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 12.06.15 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: Добролюбова Т.В. - головуючий, Данилова М.В., Швець В.О.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у листопаді 2014 року заявлений позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" заборгованості за Договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 № 4-ПР у розмірі 32 086 785, 83 грн., з якої 21 109 312, 09 грн. - сума основного боргу, 3 191 532, 00 грн. - пеня, 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу, 1 126 550, 49 грн. - 3 % річних, 2 704 610, 27 грн. - сума інфляційних втрат. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань з повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу за січень - листопад 2013. При цьому, позивач посилався на приписи статей 174, 193, 216 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" в листопаді 2014 року звернулося до Господарського суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому просило визнати недійсним пункт 7.2. Договору купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 № 4-ПР. Обґрунтовуючи свої вимоги Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" вказувало на те, що зміст цього пункту не відповідає вимогам закону та суперечить інтересам держави. При цьому, порушення інтересів держави Відповідач вбачав у тому, що Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в порушення конкурентного законодавства, зловживаючи своїм монопольним (домінуючим) становищем на ринку, включило до договору умови щодо нарахування штрафу і пені, за відсутності можливості зміни їх розміру з боку відповідача за первісним позовом, усвідомлюючи суперечність його мети інтересам держави і суспільства, оскільки пакет акцій Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" у розмірі 99, 989 % та управління корпоративними правами належить державі в собі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, прагнуло та свідомо допускало настання протиправних наслідків. Окрім того, Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" зазначило, що відносно нього порушено справу про банкрутство, а тому вимоги про безспірне стягнення пені та штрафу суперечить вимогам законодавства. Зустрічний позов обґрунтований приписами статті 207 Господарського кодексу України, статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.01.15, ухваленим суддею Шаратовим Ю.А., вимоги первісного позову задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 21 109 312, 09 грн., 3 191 532, 00 грн. - пені, 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу, 1 126 550, 49 грн. - 3 % річних, 2 704 610, 27 грн. - суму інфляційних втрат. Суд першої інстанції виходив з того, що Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" було порушено взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 № 4-ПР стосовно повного та своєчасного здійснення оплати природного газу. При цьому, суд відхилив доводи про невідповідність оскаржуваного пункту договору статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з огляду на те, що зобов'язання відповідача за первісним позовом за Договором від 28.12.12 виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.01 у справі № 17-2-18/01-5010, а тому нарахування неустойки (штрафу, пені) за їх неналежне виконання визнав правомірним. У задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовлено. В цій частині рішення суду мотивоване тим, що спірний пункт не містить незаконних положень, оскільки нарахування штрафу і пені за порушення терміну розрахунків узгоджено сторонами договору. При цьому, враховано, що Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" не надано доказів на підтвердження протиправності укладеного договору. Рішення суду обґрунтовано приписами статей 20, 29, 181, 193, 207 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, статтею 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Колоколова С.І. - головуючого, Разюк Г.П., Петрова М.С., постановою від 16.04.15, перевірене рішення залишив без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" - без задоволення.

Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3 191 532, 00 грн. - пені і 3 954 780, 79 грн. - 7 % штрафу та прийняти у вказаній частині нове рішення, яким відмовити в задоволені позову про стягнення штрафу і пені. Обґрунтовуючи свої вимоги скаржник вказує на порушення судами приписів статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та зазначає, що відносно Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" було порушено справу про визнання його банкрутом у 2001 р. та введено мораторій на задоволення вимог кредитора, а згідно наведеної статті Закону боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкротство, але штраф та пеня за їх невиконання або неналежне виконання не нараховується (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.11 № 4212-VI).

Від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., і пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права. Постанова у справі переглядається в межах доводів касаційної скарги, а саме, щодо задоволення вимог про стягнення 3 191 532, 00 грн. - пені, 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу. Судами попередніх інстанцій установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 28.12.12 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 4-ПР, відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язався передати у власність покупцеві у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах Договору. Положеннями пункту 2.1. Договору сторони погодили, що продавець передає покупцеві з 01.01.13 по 31.12.13 газ обсягом до 28 400 тис. куб. м. Відповідно до пункту 3.3. приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця. Згідно пункту 6.1. Договору оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата у розмірі 30 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу; оплати в розмірі 35 % від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Пунктом 11.1. Договору сторони узгодили, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу до 31.12.13, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг його транспортування - до повного погашення заборгованості. Судами встановлено, що додаткової угодою № 1 до Договору купівлі-продажу природного газу, сторонами було викладено п. 5.2. Договору в новій редакції. Крім того, судами встановлено, що на виконання умов Договору № 4-ПР від 28.12.12 та додаткової угоди до цього Договору, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з січня до листопада 2013 року поставило Публічному акціонерному товариству "Одеська ТЕЦ" природний газ в обсязі 16 844, 919 тис. куб. м. на загальну суму 78 384 146, 02 грн. Однак, Публічне акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" за отриманий від Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" упродовж січня листопада 2013 року природний газ розрахувалось частково на загальну суму 57 274 833, 93 грн., що підтверджується відомістю про операції підприємства Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" з 01.01.13 року по 13.07.14 року, залишивши непогашеною заборгованість в сумі 21 109 312, 09 грн. Також, судами встановлено, що ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.2001 року у справі № 17-2-18/01-5010 було порушено провадження у справі про банкрутство, якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.}

^{Задовольняючи вимоги первісного позову, у справі яка переглядається у касаційному провадженні, суди виходили з того, що Публічним акціонерним товариством "Одеська ТЕЦ" було порушено взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.12 № 4-ПР стосовно повного та своєчасного здійснення оплати природного газу. Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, задовольняючи первісні позовні вимоги в частині стягнення пені та штрафу, виходив з того, що зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" за Договором від 28.12.12 виникли після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15.06.01 у справі № 17-2-18/01-5010, а тому мораторій на нарахування неустойки (штрафу, пені) за їх неналежне виконання передбачений статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.13) на дані правовідносини не поширюються. Висновки судів про стягнення пені та штрафу визнаються помилковими, оскільки вірно, встановивши обставини справи, суди неправильно застосували норми матеріального права. Згідно пункту 11 Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.11 № 4212-VI із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 2.10.12 року № 5405-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Як встановлено судами попередніх інстанцій, провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" порушено ухвалою від 15.06.01, тобто до прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.11 № 4212-VI, яким Закон про банкротство викладено в новій редакції. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Разом із тим, вказаний Закон визначав, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Положеннями частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" закріплено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, вказана норма встановлювала загальну заборону на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключалась можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. Виходячи із змісту Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 12.03.13 у справі № 29/5005/16170/2011, від 01.10.13 у справі №28/5005/3240/2012. Стягуючи пеню та штраф, суди попередніх інстанцій, помилково наведеного не врахували. Таким чином, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження у матеріалах справи. Відповідно до приписів частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки за результатами перевірки рішення та постанови у справі, судами попередніх інстанцій встановлено усі фактичні обставини, які входять до предмета доказування у даній справі та з'ясовані з достатньою повнотою, але помилково застосовані норми Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", реалізуючи повноваження, визначені пунктом 2 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції скасовує рішення і постанову у справі в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення 3 191 532, 00 грн. - пені та 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу, з прийняттям у вказаній частині нового рішення про відмову у позові в частині стягнення пені та штрафу.}

Судові витрати за розгляд касаційної скарги, відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111^{5, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.15 у справі № 916/4520/14 і рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.15 у цій справі скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 191 532, 00 грн. - пені та 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу.

Прийняти у вказаній частині нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3 191 532, 00 грн. - пені та 3 954 780, 49 грн. - 7 % штрафу. В решті рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.15 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.04.15 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, код ЄДОПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ"(65003, м.Одеса, вул.Церковна, буд.29, код ЄДРПОУ 05471158) 36 540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн 00 коп судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" задовольнити.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді М. Данилова

В.Швець