open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 916/1590/14
Моніторити
Ухвала суду /16.03.2016/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /26.02.2016/ Господарський суд Одеської області Постанова /17.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /01.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /05.10.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /15.07.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.06.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /09.06.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /22.05.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /02.04.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /31.03.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.03.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.02.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.01.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /16.12.2014/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /08.12.2014/ Вищий господарський суд України Постанова /30.10.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.09.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.08.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Рішення /24.06.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.06.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.05.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.05.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /28.04.2014/ Господарський суд Одеської області
emblem
Справа № 916/1590/14
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /16.03.2016/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /26.02.2016/ Господарський суд Одеської області Постанова /17.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /01.12.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /05.10.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /15.07.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.06.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /09.06.2015/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /22.05.2015/ Вищий господарський суд України Постанова /02.04.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /31.03.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.03.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /24.02.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /17.01.2015/ Одеський апеляційний господарський суд Постанова /16.12.2014/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /08.12.2014/ Вищий господарський суд України Постанова /30.10.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /03.09.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Ухвала суду /01.08.2014/ Одеський апеляційний господарський суд Рішення /24.06.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /05.06.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /15.05.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /08.05.2014/ Господарський суд Одеської області Ухвала суду /28.04.2014/ Господарський суд Одеської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року

Справа № 916/1590/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого судді

Овечкіна В.Е.,

суддів

Чернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

ПП "Аскор Плюс"

на постанову

від 31.03.2015 р. Одеського апеляційного господарського суду

у справі

№916/1590/14 господарського суду Одеської області

за позовом

ПП "Аскор Плюс"

до

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про

зобов'язання виконати умови договору

за зустрічним позовом

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до

ПП "Аскор Плюс"

про

розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії

за участю

- Прокуратури Одеської області; -Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: Нечитайло О.Є., дов. від 18.09.2014 б/н;

Генеральної прокуратури України: ст. прокурор відділу Савицька О.В., посв. від 13.03.2013, дійсне до 13.03.2018 №015589;

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2014 постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 була скасована в частині задоволення зустрічного позову "про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії" і в цій частині направлена на новий розгляд до апеляційної інстанції.

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії ДП "Адміністрація морських портів України" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Аскор Плюс" про розірвання договору від 17.10.2013 року №59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг з додатковими угодами №1 від 25.10.2013 року та №2 від 08.01.2014 року, та зобов'язання ПП "Аскор Плюс" забезпечити буксирування самохідного морського плавкрану "Черноморец-27" до причалу адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24 червня 2014 року по справі № 916/1590/14 (суддя Демешин О.А.) зустрічний позов задоволено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 (судді А. Ярош, О. Журавльов, В. Лисенко) рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 в частині задоволення зустрічного позову про розірвання договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 скасовано. В розірванні договору відмовлено.

В частині зобов'язання ПП "Аскор-Плюс" забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану "Черноморец-27" до причалу Южненської філії ДП "Адміністрація морських портів України" буксирами, залученими ПП "Аскор-Плюс" за власний рахунок та стягнення судових витрат рішення місцевого суду від 24.06.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції від 31.03.2015 ПП "Аскор-Плюс" в касаційній скарзі просить скасувати її в частині зобов'язання його забезпечити безпечне буксирування самохідного морського плавкрану "Черноморец-27" до причалу позивача за зустрічним позовом. В цій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити. Вважає, що в порушення вимог ст.43 ГПК України апеляційний суд не дослідив умови п.2.1.1 договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 з якого вбачається що Южненська філія ДП "Адміністрація морських портів України" не виконала свої зобов'язання з приведення плавкрану у стан, придатний для його безпечного буксирування.

Безпідставно не застосовані апеляційним судом ст.526, 538, 607, 612, 629 ЦК України. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам ст.ст.223, 235 КТМ України. Кожна із сторін договору морського буксирування зобов'язана завчасно привести своє судно у стан придатний для виконання безпечного буксирування. Управління міжпортовим буксируванням здійснюється капітаном судна, що буксирується. У даний час плавкран знаходиться у володінні третьої особи і ПП "Аскор Плюс" не має можливості здійснити його буксирування.

Касаційне провадження здійснюється в межах доводів, викладених у касаційній скарзі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

17.10.2013 року між Підприємством (замовник) та Адміністрацією в особі Южненської філії ДП „Адміністрація морських портів України" (адміністрація морського порту „Южний") був укладений договір № 59-П-ЮЖФ-13 про надання послуг (далі Договір), з додатковими угодами №1 і №2 від 25.10.2013р. і від 08.01.2014 р. (т.1 а.с.10-15).

Відповідно до п.1.1. Договору, Адміністрація зобов'язалась надати послуги самохідного морського плавкрану „Чорноморець-27" вантажопідйомністю 100 тон (надалі також - послуги), а замовник - забезпечити буксирування плавкрану, прийняти та оплатити надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Характер вказаних послуг визначений п.3.1 Договору, згідно якому адміністрація надає послуги плавкрану з будівництва та/або ремонту гідротехнічних споруд на зовнішніх рейдах, акваторіях та безпечних в навігаційному відношенні пунктах Кримського узбережжя в межах територіальних вод України та району плавання, встановленого у класифікаційних документах плавкрану відповідно до проекту виробництва робіт (ПВР) Замовника за видами робіт згідно із заявкою Замовника.

Відповідно до п.2.2.4 договору, що кореспондується з положеннями п.3.2 договору, після закінчення терміну дії або дострокового розірвання договору, замовник зобов'язується забезпечити безпечне буксирування плавкрану від місця надання послуг до причалу Адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Матеріали справи свідчать, що Підприємство прийняті на себе зобов'язання частково виконало, зокрема, за власний рахунок здійснило буксирування плавкрану від причалу адміністрації в порту Южний до ремонтної бази ПАТ „Морський індустріальний комплекс" у Севастопольському порту, що підтверджується наявними у справі копіями договору №25/10/136 від 25.10.2013р. на буксирування плавкрану „Чорноморець-27" між ТОВ „Марін Лайн" та Підприємством та акту здачі - приймання робіт (послуг) від 10.11.2013р. (т.1 а.с.16-18).

Листом 17.03.2014р. №45 ПП "Аскор Плюс" повідомило начальника Адміністрації морського порту "Южний" про те, що події, що стались в Криму 16.03.2014 року не впливають на проведення робіт, які веде Підприємство, та гарантувало виконання всіх умов договору, безпеку судна, його екіпажу, своєчасну оплату виконаних робіт, а також гарантувало повернення плавкрану "Черноморец-27" власнику після закінчення строку дії договору.

Разом з тим, листом №47 від 19.03.2014 року ПП "Аскор Плюс" повідомило Адміністрацію морського порту "Южний" про вчинення керівництвом ДП "Ялтинський морський торговельний порт" перешкод у виході плавкрану "Черноморець-27" з порту, а саме ненадання дозволу на вихід плавкрану за межі порту до місця здійснення робіт.

Також Підприємство повідомило ДП "АМПУ" про те, що внаслідок незаконних дій ДП "Ялтинський морський торговельний порт" плавкраном припинено надання послуг за спірним договором.

Як встановлено судами, з листування між Підприємством та Адміністрацією вбачається, що 20.03.2014р. Адміністрація здійснила заміну екіпажу, залишивши на плавкрані лише 3-х членів і цей факт з посиланням на загрозу безпеки життю та здоров'ю екіпажу визнавався Адміністрацією (а.с.24,25)

При цьому, відповідно до акту про морський протест від 28.03.2014 року (т.1 а.с.126), капітан кранового судна "Черноморец-27" повідомив про отримання 27.03.2014 року від влади порту Ялта листа, в якому зазначено про необхідність звільнення екіпажем судна у зв'язку з переходом судна на баланс порту "Ялта".

28.03.2014 року командою Ялтинського порту капітану разом з екіпажем судна оголошено про перехід судна до власності Республіки Крим, у зв'язку з чим запропоновано залишити судно, що і було здійснено екіпажем судна.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 16.03.2014 року по 20.03.2014 року судно було повністю укомплектовано екіпажем, та мало можливість пересуватись водним простором.

При цьому, 17.03.2014 року Підприємство гарантувало повернення плавкрану до порту приписки після закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.8.1 договору в редакції додаткової угоди №1/61-П-ЮЖФ-13 від 25.10.2013 року, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 01.11.2014 року, але у будь-якому випадку не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Таким чином, зважаючи на те, що зобов'язання повернути плавкран виникають у замовника лише після закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання, враховуючи що сторонами не досягнуто згоди щодо дострокового розірвання договору, а підстави для розірвання договору згідно ст.651 ЦК України відсутні, ПП "Аскор Плюс" до 01.11.2014 року не мало зобов'язання із забезпечення буксирування плавкрану до порту Южний.

Відповідно до п.2.2.4 договору, що кореспондується з положеннями п.3.2 договору, після закінчення терміну дії або дострокового розірвання договору, замовник зобов'язується забезпечити безпечне буксирування плавкрану від місця надання послуг до причалу Адміністрації буксирами, залученими замовником за власний рахунок.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ПП "Аскор Плюс" повернути спірний плавкран до порту Южний на підставі п.2.2.4 договору, а отже, в цій частині оставив оскаржуване рішення без змін.

Ознайомившись з доводами касаційної скарги, матеріалами справи, колегія суддів зазначає наступне.

При розгляді первісного позову судами попередніх інстанцій встановлено, що невиконання Адміністрацією умов договору, в частині зазначеній у позові Підприємства, виникло не з вини Адміністрації, а внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), а саме у зв'язку з прийняттям керівництвом Автономної Республіки Крим незаконного рішення про вихід зі складу України, про вхід до складу Російської Федерації, про націоналізацію майна що належить на праві власності України, яке знаходиться на території Кримського півострова, в результаті заволодінням невідомими особами плавкраном „Чорноморець-27" та видворенням штатного складу екіпажу з плавкрану і зайняття його сторонніми особами.

Прийняття незаконного рішення про вихід зі складу України, про вхід до складу Російської Федерації, про націоналізацію майна що належить на праві власності Україні, яке знаходиться на території Кримського півострова), крім наявних у справі доказів, є загальновідомими і в силу ст.35 ГПК України не підлягають доказуванню. Слід зазначити, що ці обставини існують і по цей час.

Апеляційним судом встановлено, що зобовязання повернути плавкран виникає у ПП "Аскор Плюс" лише після закінчення дії договору. До 01.11.2014 у нього не було зобовязання буксирувати плавкран до порту "Южний". Такий обов'язок виник на підставі п.2.4.4 договору після закінчення дії договору і тому апеляційний суд в цій частині залишив оскаржуване рішення без змін.

Разом з тим суд не дослідив чи був у ПП "Аскор Плюс" обов'язок повертати кран на час подання позовної заяви.

30.10.2014 представник ПП "Аскор Плюс" пояснив у відзиві на скаргу що не має можливості повернути плавкран "Чорноморець-27", оскільки він не знаходиться у його володінні. Буксирування крану здійснити неможливо, оскільки на ньому відсутній екіпаж Адміністрації. Адміністрація надавала суду "копію позовної заяви" ДП "Ялтинський морський порт" до Мінінфраструктури України та Адміністрації про визнання права власності на самохідний морський плавкран "Чорноморець-27" Між іншим, судами встановлено, що відповідно свідоцтва про право власності на судно серії ПВ №003560 від 10.09.2013 Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" належить кранове судно "Чорноморець-27", ідентифікаційний номер ІМО 8933734 (т.1, арк.50-53,230).

Суд апеляційної інстанції не з'ясував хто в даний час володіє спірним судном і чи можливо його повернення ПП "Аскор Плюс" на підставі договору №59-П-ЮЖФ-13 від 17.10.2013 при наявності встановлених судами форс-мажорних обставин.

Особа, яка порушила зобов'язання, у відповідності до ст.617 ЦК України, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Зважаючи на це, заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив обставини справи та надані додаткові докази на підтвердження відсутності вини відповідача по зустрічному позову у невиконанні договірних зобов'язань.

В порушення ст.11112 ГПК України, апеляційний суд не виконав вказівки викладені у постанові ВГСУ від 16.12.2014: не з'ясував чи може ПП "Аскор Плюс" за наявності форс-мажорних обставин, встановлених судом, виконати умови п 2.2.4 договору про надання послуг. Суд вдруге не досліджував зміст постанови Державної Ради Республіки Крим від 17.03.2014, листа №48 від 19.03.2014, позовної заяви порту "Ялта" про визнання права власності на спірний плавкран, результатів розгляду цієї справи, акту про морський протест, вчинений нотаріусом 28.03.2014 (арк.126, 200-208). Не спростовані доводи ПП "Аскор Плюс" про необхідність застосування ст.223, 235, 538 КТМ України, ст.607 ЦК України. Зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Заслуговують на увагу доводи скарги про незастосування судом ст.ст.233, 235 КТМ України.

Слід мати на увазі, що власник має право витребувати своє майно з будь-якого чужого незаконного володіння (але такий позов пред'являється не на підставі договору). Захист права власності на морське судно необхідно здійснювати керуючись нормами Кодексу Торговельного мореплавства з особою, яка вважає себе власником судна. (ст.ст.16-20, глава 7 КТМ України).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що в порушення вимог ст.43 ГПК України, апеляційний суд вдруге не досліджував всі надані докази у справі, не з'ясував дійсні обставини справи що мають значення для правильного вирішення спору.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваного судового акту. Оскільки додаткові докази у справу прийняв апеляційний суд і не дослідив їх належним чином, то справа вдруге повертається на повторний розгляд до цього суду.

При повторному розгляді справи необхідно ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, об'єктивно дослідити докази надані сторонами. В залежності від встановленого правильно застосувати норми права що регулюють спірні правовідносини та винести законне обґрунтоване рішення суду.

Керуючись ст. ст. 1115-11112 ГПК України,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПП "Аскор Плюс" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 та рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 у справі №916/1590/14 скасувати в частині задоволення зустрічного позову в частині зобов'язання ПП "Аскор Плюс" забезпечити безпечне буксирування морського плавкрану "Чорноморець-27" до причалу Южненської філії ДП "Адміністрація морських портів України" буксирами, залученим ПП "Аскор Плюс" за власний рахунок. В цій частині справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя

В. Овечкін

Судді:

Є. Чернов

В. Цвігун

Джерело: ЄДРСР 45399079
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку