КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15679/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого -судді – Гром Л.М.;

суддів – Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Міністерство фінансів України, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості,

у х в а л и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені частково, стягнуто прострочений борг з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 37471933) в розмірі 71 815 509,75 грн. (сімдесят один мільйон вісімсот п’ятнадцять тисяч п’ятсот дев’ять грн. 75 коп.) шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках, прострочену заборгованість згідно договору, а саме:

- основний борг за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 7 999 720,98 грн.;

- пеню нараховану на заборгованість по основному боргу за бюджетною позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі 26 417 532,23 грн.;

- відсотки нараховані за користування позичкою, наданою у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 16 732 963,51 грн.;

- пеню, нараховану на заборгованість по відсотках за несвоєчасне повернення позички, наданої у зв'язку з тимчасовими фінансовими труднощами згідно договору №11 від 25.03.1994 р. у сумі - 20 665 293,03 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.03.1994 р. між Державним комітетом України по нафті і газу (надалі – Комітет) та Мінфіном України був укладений Договір про надання Міністерством фінансів України бюджетної позички Державному комітету України по нафті і газу №11 (надалі – Договір №11), відповідно до умов якого Мінфін України зобов’язувався у квітні-серпні 1994 р. надати Комітету бюджетну позичку в сумі 1 500 млрд. крб. на фінансування обсягів робіт та поставок матеріально-технічних і продовольчих ресурсів у нафтовидобувні регіони Російської Федерації з оплатою 10% річних. Сплата процентів здійснюється при поверненні позички. Комітет зобов’язується забезпечити повне повернення одержаних коштів та процентів до 01.08.1995 р.

Факт перерахування Мінфіном України на користь Комітету коштів згідно умов Договору №11 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями з відмітками Національного банку України про проведення операцій, а також не заперечується відповідачем.

12.10.2012 р. ГУ ДКСУ у м. Києві листом №06-08/5134-13239 направило до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві подання №№813-821 та №№82, 83, 85, 86, 97-107 для ведення претензійно-позовної роботи по підприємствах, зареєстрованих у Шевченківському районі м. Києва, що мають прострочену заборгованість за бюджетними позичками та фінансовою допомогою на зворотній основі, наданими Мінфіном України у минулих роках, та інформацію про заборгованість підприємств станом на 01.10.2012 р.

Також, до листа ГУ ДКСУ у м. Києві №06-08/5134-13239 від 12.10.2012 р. було додано Перелік підприємств-позичальників, які отримали бюджетні позички у зв’язку з тимчасовими фінансовими труднощами та мають прострочену заборгованість перед державним бюджетом, зареєстрованих у Шевченківському районі м. Києва станом на 01.10.2012 р., до якого, зокрема, включено заборгованість Міненерговугілля за Договором №11 (сума наданої позички – 15 000 000,00 грн., основний борг – 7 999 720,98 грн., відсотки – 15 199 321,37 грн., пеня по основному боргу – 26 417 532,23 грн., пеня по відсотках – 20 602 012,03 грн.).

11.12.2012 р. позивачем було надіслано Міненерговугіллю податкову вимогу №5255 від 25.10.2012 р. та рішення про опис майна у податкову заставу №5255/24-128 від 25.10.2012 р.

Вказана податкова вимога №5255 від 25.10.2012р. отримана відповідачем 14.12.2012р.

11.09.2014 р. ГУ ДКСУ у м. Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України №174 від 02.03.2011 р. "Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості" внесені до ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві подання для здійснення до Міненерговугілля заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за Договором №11, а саме:

- подання №1220 – щодо сплати основного боргу за бюджетною позичкою у сумі 7 999 720,98 грн.;

- подання №1221 – щодо сплати пені, нарахованої на заборгованість по основному боргу за несвоєчасне повернення позички, у сумі 26 417 532,23 грн.;

- подання №1222 – щодо сплати відсотків, нарахованих за користування позичкою, у сумі 16 732 963,51 грн.;

- подання №1223 – щодо сплати пені, нарахованої на заборгованість по відсотках за несвоєчасне повернення позички, у сумі 20 665 293,03 грн.

У зв’язку з наявністю у Міненерговугілля простроченої заборгованості за Договором №11 на загальну суму 71 815 509,75 грн., ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України (надалі – БК України) прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України (надалі – ПК України) або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання..

3 метою забезпечення виконання ст.17 БК України Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №174 від 02.03.2011 р., якою затверджено Порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (надалі – Порядок №174).

Згідно п.1 Порядку №174 цей Порядок: регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб'єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993 - 1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993 - 1998 роках.

Бюджетна позичка/фінансова допомога – сума коштів, надана Мінфіном у 1993-1998 роках позичальнику на поворотній основі за рахунок коштів державного бюджету на умовах угоди про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.4 п.2 Порядку №174).

Заборгованість за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою - зобов'язання перед державою, що виникають у суб'єкта господарювання, який отримав кредит, залучений державою або під державні гарантії, бюджетну позичку/фінансову допомогу на умовах, визначених кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.5 п.2 Порядку №174).

Прострочена заборгованість за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою - заборгованість боржника перед державою за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками тощо), не погашена у строк, визначений угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги (пп.9 п.2 Порядку №174).

Відповідно до п.6 Порядку №174 облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички/фінансової допомоги, в якій вони надані.

Положеннями п.10 Порядку №174 передбачено, що з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом, зокрема, нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до п.15 Порядку №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені п.10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Таким чином, стягнення заборгованість за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня здійснюється органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника на підставі подання територіальних органів Державної казначейської служби.

Крім того, відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, позивачем 11.12.2012 р. було надіслано відповідачу податкову вимогу №5255 від 25.10.2012 р., яка була отримана останнім 14.12.2012 р.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача за Договором №11 на загальну суму 71 815 509,75 грн. не погашена, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 29.09.2014 р. та листом ГУ ДКСУ у м. Києві №05-12/566-4046 від 25.03.2015 р. Протилежного суду не доведено.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Міненерговугілля простроченої заборгованості за Договором №11 у розмірі 71 815 509,75 грн., шляхом стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках.

Крім того, щодо доводів відповідача відносно того, що Міненерговугілля не є правонаступником зобов’язання Державного комітету України по нафті і газу за Договором №11, судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки Указом Президента України №61/95 від 18.01.1995 р. утворено Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України на базі Державного комітету України по нафті і газу, що ліквідується.

Постановою Кабінету Міністрів України №93 від 07.02.1995 р. установлено, що Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості є правонаступником ліквідованого Державного комітету по нафті і газу.

Указом Президента України №250/99 від 13.03.1999 р. ліквідовано Державний комітет нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.

Указом Президента України №943/99 від 02.08.1999 р. утворено Державний департамент нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, а згідно з Указом Президента України №1499/99 від 25.11.1999 р. установлено, що Державний департамент нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України є правонаступником ліквідованого Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України стосовно його прав і обов'язків.

Указом Президента України №1573/99 від 15.12.1999 р. утворено Міністерство палива та енергетики України - на базі Міністерства вугільної промисловості України, Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України, що ліквідуються.

Указом Президента України №598/2000 від 14.04.2000 р. установлено, що Міністерство палива та енергетики України є правонаступником Міністерства енергетики України, Державного департаменту з питань електроенергетики України, Державного департаменту нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України та Державного департаменту з питань ядерної енергетики України.

Указом Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 р. утворено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, реорганізувавши Міністерство палива та енергетики України, Міністерство вугільної промисловості України, а також установлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Отже, з наведеного вбачається, що Міненерговугілля є правонаступником зобов’язання Державного комітету України по нафті і газу за Договором №11.

Також, є необґрунтованими доводи апелянта стосовно пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки, як було вірно зазначено судом першої інстанції, згідно ч.9 ст.17 БК України позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість частини позовних вимог.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України – залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий :

Судді :

Ухвала складена у повному обсязі 18.06.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.