ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

"16" червня 2015 р.

Справа № 915/989/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Мінченко В.М. (довіреність № 3 від 10.03.2015)

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від " 06" квітня 2015 року про відстрочку виконання рішення суду

по справі № 915/989/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000"

до відповідача Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області

про стягнення 144 764,40 грн.

В С Т А Н О В И В :

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації (далі по тексту - відповідач), про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 144 764,40 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року по справі № 915/989/13 (суддя Семенчук Н.О.) позовні вимоги задовільнені. Стягнуто з Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс - 2000" 144764,40 грн. заборгованості та 2895,29 грн. судового збору.

На виконання зазначеного вище рішення, господарським судом Миколаївської області 09.08.2013 року видано відповідний наказ на його примусове виконання.

24.03.2015 року від Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації до місцевого господарського суду надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року по даній справі про стягнення боргу у сумі 144 764,40 грн. до 01 лютого 2016 року (а.с.2).

Заява мотивована положенням ст.121 ГПК України, з посиланням на те, що на даний час відповідач не має можливості перерахувати кошти на виконання рішення господарського суду Миколаївської області, з посиланням на положення ст.23 Бюджетного кодексу України, а саме бюджетні зобов'язання і платежі в бюджет здійснюються лише за наявності бюджетного призначення, у зв'язку з чим відповідач не міг зареєструвати зобов'язання без бюджетного призначення. Також заявником зазначено, що відповідно до постанови КМУ від 14.01.2015 № 6, головним розпорядником субвенцій є МОН, проте бюджетом Вознесенської районної ради на 2015 рік не передбачено коштів для виплати боргу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.04.15 року (суддя Семенчук Н.О.) заяву відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про відстрочку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/989/13 від 20.06.2013р. до 1 лютого 2016 року - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Миколаївської області у справі № 915/989/13 від 20.06.2013р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс - 2000" до Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про стягнення заборгованості за виконані роботи - до 01.10.2015 року. У задоволенні клопотання Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про витребування доказів - відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що відповідачем були надані обґрунтовані докази в підтвердження тяжкого фінансового стану та неможливість одноразово погасити заборгованість через відсутність необхідних грошових коштів, що ускладнює виконання рішення суду.

Не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Гідросервіс - 2000" звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу господарського суду та у задоволенні клопотання Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.

Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена судом без дослідження належним чином вимог заявника, невірним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вона є незаконною, а тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування апеляційної скарги, ТОВ "Гідросервіс - 2000" посилається на те, що заява Відділу освіти Вознесенської районної державної адміністрації було розглянуто за відсутності представника ТОВ "Гідросервіс - 2000", який не був повідомлений про час і місце судового засідання, що є порушенням його процесуальних прав та безумовною підставою для скасування оскарженої ухвали суду.

Крім того, скаржник зазначає, що у 2013 році, відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ч.2 ст.3 ЗУ «Про виконавче провадження» направив до Управління державної казначейської служби України у Вознесенському районі заяву про виконання судового рішення, яке в подальшому було направлено до виконання Державній казначейській службі України. Однак, перебуваючи на загальнодержавній програмі, рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.13 року так і не було виконано і наприкінці 2014 року повернуто ТОВ "Гідросервіс - 2000" без виконання.

Також апелянт зазначає, що єдиною підставою на яку посилається відповідач у заяві для надання відстрочки рішення суду, яке набрало законної сили більше ніж 2 роки назад, є небажання останнього його виконати, посилаючись при цьому на відсутність фінансування.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 16.06.2015 року не з'явились, без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомленні про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за їх відсутністю.

В процесі розгляду апеляційної скарги, 02.06.2015 року представником позивача було заявлено клопотання про залучення до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області, яке колегією суддів задоволено та залучено до участі у справі.

02.06.2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові документи в підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог.

16.06.2015 року до початку розгляду апеляційної скарги, представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

Відповідачем було надіслано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу ТОВ "Гідросервіс - 2000" без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою та відповідаючою матеріалам справи.

16.06.2015 від Управління державної казначейської служби України у Вознесенському районі Миколаївської області через канцелярію суду подані письмові пояснення до апеляційної скарги з додатками, які залучені до матеріалів справи.

Перевіривши матеріали оскарження, апеляційну скаргу, відзив та додаткові пояснення, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, доводи скаржника ґрунтуються на тому, що заява про відстрочку виконання рішення суду та прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було відбулося за відсутністю позивача, який стверджує, що не був повідомлений про день, час і місце розгляду справи та на підтвердження цих доводів надав апеляційному суду довідку Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" № 303/06-Г-947 від 20.05.2015 р., згідно якої Київська міська дирекція УДППЗ "Укрпошта" розглянула адвокатський запит від 12.05.2015р. щодо надання інформації про порядок пересилання рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням і відміткою "Судова повістка" та повідомило наступне. На адресу ТОВ "Гідросервіс-2000" (вул. Залізничне шосе, буд. 47, м. Київ, 01103) листоноша відділення поштового зв'язку Київ-103 здійснювала доставку листа. За даною адресою знаходиться адміністративна будівля, в якій розташовані юридичні особи, вивіска та абонентська поштова скринька з найменуванням товариства відсутні. 02.04.2015р. під час видачі поштових відправлень адресованих ТОВ "Будівельна компанія Девенстрой" яка також знаходиться за адресою: вул. Залізничне шосе, буд. 47, зазначений лист був помилково вручений уповноваженій особі на отримання пошти ТОВ "Будівельна компанія Девенстрой" Нікончук В. В. Відповідно до п. 152 "Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді Міністрів України, місцевих органів виконавчої влади" затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011р. №1242 надіслані за адресою документи повертаються відправникові без їх розгляду. Вищезазначений лист був повернутий, уповноваженою особою на отримання пошти ТОВ "Будівельна компанія Девенстрой" Нікончук В. В., адресату за призначенням простим порядком. Листоношу Андрійчук Л.І. притягнуто до відповідальності.

Вищенаведене однозначно свідчить про те, що позивач не був своєчасно та належним чином повідомлений судом першої інстанції про день, час і місце розгляду справи, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є порушенням норм процесуального права та підставою для скасування рішення місцевого господарського суду якщо справу розглянуто судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, у зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином про місце засідання суду та розглядом заяви за його відсутністю, що також суперечить вимогам ст. 121 ГПК України.

Як встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року, яке набрало законної сили по справі № 915/989/13, відділ освіти Вознесенської районної Державної адміністрації не виконав свої зобов'язання за укладеними з позивачем Договорами № 454 від 08.09.2011 року та № 476 від 16.09.2011 року щодо своєчасної оплати виконаних ТОВ "Гідросервіс - 2000" робіт з поточного ремонту системи опалення (в т.ч. гідродинамічне очищення) будівлі Тімірязівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, внаслідок чого має борг по їх оплаті в загальній сумі 144 764,40 грн. з урахуванням судового збору у сумі 2 895,29 грн.

09.08.2013 року на виконання вищезазначеного судового рішення місцевим судом виданий наказ, який направлений позивачем для виконання до Казначейства, згідно Законів України „Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", „Про виконавче провадження" та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. (в редакції постанови від 30.01.2013 р. № 45).

Частково задовольнивши заяву боржника та надавши останньому відстрочку виконання судового рішення місцевий суд виходив з того, що Відділ не міг зареєструвати зобов'язання без бюджетного призначення, так як відповідно до приписів ст. 55 Бюджетного кодексу України визначені видатки є видатками загального фонду, оскільки зазначений борг відноситься до незахищених видатків та боржник ніяким чином не може впливати на ці видатки загального фонду та враховуючи, що на даний момент на рахунках Відділу відсутні кошти для виплати боргу, у зв'язку з чим наведені боржником обставини ускладнюють виконання рішення, що в свою чергу вказує на неможливість виконання цього рішення суду заявником на теперішній час, а тому заява Відділу підлягає частковому задоволенню з наданням відстрочки виконання судового рішення строком до 01.10.2015 року.

Але, з такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитись не може, оскільки сторонами не спростовується той факт, що до сьогоднішнього часу відповідач не оплатив ТОВ "Гідросервіс - 2000" виконані останнім роботи вартістю 144 764,40 грн. які були прийняті боржником без будь-яких зауважень щодо їх кількості, вартості та якості, хоча відповідно до умов названих договорів повинний був їх оплатити не пізніше грудня 2011 року.

Проте рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 року станом на сьогоднішній день так і не викинено відділом освіти Вознесенської районної Державної адміністрації у відповідності до норм чинного законодавства та на час звернення до суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення, яке не виконується на протязі більш ніж одного року, внаслідок чого боржник до теперішнього часу не сплатив стягувачу борг, що повністю підтверджується матеріалами справи та не спростовується Відділом.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Крім того, відсутність бюджетних коштів та неперерахування їх органами державного казначейства України не виправдовує невиконання обов'язків боржником та не є підставою для відстрочки від здійснення розрахунків зі стягувача, оскільки такі обставини не є винятковими у справі.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що надані заявником докази та вказані обставини справи ніяким чином не свідчать про неможливість виконання рішення суду та не є винятковими у розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України та з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступені вини боржника у виникненні заборгованості, наявності інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно боржника - відсутності загрози його банкрутства та недоведеності останнім відсутності коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення визнає за неможливе відстрочення виконання судового рішення, так як протилежне суперечить принципам розумності і справедливості та вищенаведеному законодавству України.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 06.04.2015 року по справі № 915/989/13 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому вона підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" - задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" - задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 06.04.2015 року по справі № 915/989/13 - скасувати.

Заяву Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації від 24.03.2015 року про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 20.06.2013 по справі № 915/989/13 до 01.02.2016 року - залишити без задоволення.

3. Стягнути з Відділу освіти Вознесенської районної Державної адміністрації (56564, Миколаївська обл., Вознесенський район, село Яструбинове, площа Центральна, 6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс-2000" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, 47, код ЄДРПОУ 33744854) - 609 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подану апеляційну скаргу.

4. Видачу наказу за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Миколаївської області

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „17" червня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров